Рішення

від 10.08.2020 по справі 905/986/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

10.08.2020 Справа № 905/986/20

Господарський суд Донецької області у складі судді Бокової Ю.В.

при секретарі судового засідання Лисих О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом: дочірньої компанії "Газ України" національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (04116, місто Київ, Шевченківський район, вулиця Шолуденка, будинок 1; код ЄДРПОУ: 31301827)

до відповідача: комунального підприємства по теплопостачанню "Вуглик" Горлівської міської ради (84601, Донецька область, місто Горлівка, Центрально-міський район, вулиця Ушева, будинок 1; код ЄДРПОУ: 30500344)

про стягнення 330 137,50 грн., з яких: інфляційні втрати у сумі 209 046,09 грн., 3% річних у сумі 121 091, 41 грн.

за участю представників сторін:

від позивача : не з`явився

від відповідача : не з`явився

С У Т Ь С П О Р У

Дочірня компанія "Газ України" національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернулася до Господарського суду Донецької області з позовом до комунального підприємства по теплопостачанню "Вуглик" Горлівської міської ради про стягнення 330 137,50 грн, з яких: інфляційні втрати у сумі 209 046,09 грн., 3% річних у сумі 121 091, 41 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем грошових зобов`язань за мировою угодою, яка була затверджена ухвалою Господарського суду Донецької області від 12.07.2012 по справі № 20/191, що стало підставою для нарахування позивачем інфляційних втрат та 3% річних.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.

Представник відповідача в жодне судове засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.

Оскільки відповідач своїм правом на подання відзиву по справі не скористався, в інший спосіб своєї позиції не довів, суд на підставі ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України вирішує справу за наявними матеріалами.

Стаття 42 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов`язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Як зазначено в ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

При цьому, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши обставини спору, доводи учасників судового процесу суд, -

В С Т А Н О В И В

Рішенням Господарського суду Донецької області від 16.08.2010 у справі №20/191 позов дочірньої компанії "Газ України" національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" до Комунального підприємства по теплопостачанню "Вуглик" Горлівської міської ради задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість за договором поставки природного газу №10-142(09)Б від 30.09.2009 у сумі 7 136 877,37грн., пеню у сумі 418504,55 грн., 3% річних у сумі 71838,76 грн., інфляційні втрати у сумі 251 769,11грн., суму держмита у розмірі 25500,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн.

01.09.2010 на виконання вказаного судового акту господарським судом видано відповідний наказ.

Враховуючи невиконання відповідачем рішення суду від 16.08.2010 у справі №20/191 в повному обсязі, 25.06.2012 сторонами було укладену мирову угоду, затверджену ухвалою Господарського суду Донецької області від 12.07.2012.

Як зазначено в ухвалі господарського суду Донецької області від 12.07.2012 про затвердження мирової угоди, на момент її укладання боржником повністю погашені суми пені, втрат внаслідок інфляційних процесів, 3% річних, державного мита, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу згідно з рішенням господарського суду Донецької області від 16.08.2010 у справі №20/191. Основний борг за договором від 30.09.2009 №10-142(09)Б станом на час укладання мирової угоди складав 5 780 655,68 грн.

Умовами мирової угоди був встановлений наступний графік погашення основного боргу за договором №10-142(09)Б від 30.09.2009: з червня 2012 по квітень 2032 - 24 086,07 грн. щомісячно, травень 2032 - 24 084,95 грн.; виконання платежу - не пізніше останнього числа місяця, в якому платіж підлягає виконанню.

Як зазначає позивач, у зв`язку з подальшим простроченням відповідача як боржника з виконання грошового зобов`язання за договором, позивач звертався за захистом своїх порушених прав та інтересів до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача з метою відшкодування матеріальних втрат в порядку ст. 625 ЦК України, в результаті чого Господарським судом Донецької області було прийнято:

- рішення від 11.06.2015 у справі № 905/717/14, яким стягнуто з відповідача на користь позивача 17 218,16 грн. пені, 16 860,25 грн. штрафу, 1445,16 грн. інфляційних втрат (нараховані за період з липня 2012 по грудень 2013) та 3% річних 4 370,80 грн. (нараховані за період з 01.07.2012 по 31.01.2014), а також судовий збір в сумі 1827,00 грн.;

- рішення від 10.09.2018 у справі № 905/1304/18, яким стягнуто з відповідача на користь позивача 3% річних в сумі 483 371,69 грн., 2 127 911,33 грн. інфляційних втрат та 39 169,25 грн. судового збору.

Оскільки відповідач продовжує не сплачувати заборгованість за договором №10-142(09)Б від 30.09.2009 згідно графіку, затвердженого ухвалою Господарського суду Донецької області від 12.07.2012, позивач звернувся із даним позовом за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Оцінюючи правомірність заявлених позовних вимог суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, положення якої кореспондуються зі ст.193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За змістом ст.599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. При цьому, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з приписами ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як встановлено рішенням Господарського суду Донецької області від 10.09.2018 по справі № 905/1304/18, яке набрало законної сили 23.10.2018, після укладання сторонам мирової угоди відповідачем сплачено заборгованість у загальному розмірі 216 774,63 грн.

Таким чином, загальний розмір заборгованості відповідача за договором поставки природного газу №10-142(09)Б від 30.09.2009 дорівнює 5 563 881,05 грн.

Дійшовши такого висновку, суд вважає за необхідне зазначити про відсутність будь-яких наданих відповідачем належних та допустимих доказів в розумінні норм ст.ст.76, 77 Господарського процесуального кодексу України, які б спростовували факт наявності заборгованості відповідача за договором №10-142(09)Б від 30.09.2009 перед дочірньою компанією "Газ України" національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" у зазначеному розмірі.

Таким чином, матеріали справи не свідчать про дотримання відповідачем затвердженого мировою угодою від 25.06.2012 графіку погашення заборгованості.

Водночас, суд звертає увагу на те, що предметом цього спору є стягнення інфляційних втрат та 3% річних, борг за якими виник не через неналежне виконання відповідачем рішення суду від 16.08.2010 по справі №20/191 чи умов затвердженої ухвалою суду від 12.07.2012 мирової угоди від 25.06.2012, а через неналежне виконання боржником умов договору від 30.09.2009 №10-142(09)Б.

Такого висновку суд дійшов з огляду на наступне.

Факт порушення з боку відповідача умов договору від 30.09.2009 №10-142(09)Б в частині повної та своєчасної оплати поставленого позивачем природного газу в обумовлені договором строки був встановлений рішенням Господарського суду Донецької області від 16.08.2010 у справі №20/191, яке набрало законної сили. Факт частково здійснення відповідачем погашення заборгованості після укладання сторонам мирової угоди відповідачем сплачено заборгованість у загальному розмірі 216 774,63 грн. встановлений рішенням Господарського суду Донецької області від 10.09.2018 у справі №905/1304/18.

За приписами ст.75 Господарського процесуального кодексу України дане судове рішення має преюдиціальне значення, а встановлені ним факти повторного доведення не потребують.

Разом з тим, саме по собі судове рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє правовідносин сторін договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України сум. Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов`язання.

За змістом п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Частиною 5 ст.11 Цивільного кодексу України визначено, що у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду.

Суд зазначає, що мирова угода не є договором в цивільному/господарському правовому розумінні та не є новацією в розумінні ст.604 Цивільного кодексу України, оскільки порядок її укладання та затвердження судом регламентовано нормами Господарського процесуального кодексу України, проте вона має на меті припинення спору на погоджених сторонами та затверджених судом умовах.

Аналогічну позицію викладено Верховним Судом в постановах від 24.04.2018р. у справі №904/8731/17, від 15.05.2018р. у справі №921/412/17-г/7, від 20.06.2018р. у справі №913/869/14.

Як вбачається зі змісту мирової угоди від 25.06.2012, затвердженою ухвалою Господарського суду Донецької області від 12.07.2012 по справі №20/191, порядок розрахунків за договором від 30.09.2009 №10-142(09)Б по інфляційним втратам та 3% річних, в тому числі по періодам, які заявлені до стягнення, сторонами врегульовано не було, зобов`язання відповідача оплатити поставлений позивачем природний газ не було замінене на будь-яке інше зобов`язання, умов про припинення зобов`язань за договором мирова угода також не містить, отже, її укладання сторонами та затвердження судом не позбавляє кредитора права на отримання сум компенсації за інфляційні втрати та 3% річних, передбачених ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України.

За результатом проведеної судом перевірки, наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат та відсотків річних є арифметично вірним та таким, що відповідає фактичним обставинам справи.

На підставі викладеного, зважаючи на прострочення відповідачем грошового зобов`язання з оплати природного газу за договором від 30.09.2009 №10-142(09)Б у сумі 5 563 881,05грн., суд дійшов висновку про правомірність вимог щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат за період з 01.05.2018 по 31.03.2020 у сумі 209 046,09 грн. та 3 % річних за період з 01.06.2018 по 20.05.2020 у сумі 121 091,41 грн., внаслідок чого, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Задовольняючи позовні вимоги, судом враховано те, що заявлені до стягнення періоди нарахування 3 % річних та інфляційних втрат у даній справі не були предметом розгляду у судових справах №20/191 (рішення Господарського суду Донецької області від 16.08.2010), №905/717/14 (рішення Господарського суду Запорізької області від 11.06.2015) та №905/1304/18 (рішення Господарського суду Донецької області від 10.09.2018).

Згідно ч.1-4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судовий збір відповідно ст. 123, 129 Господарського процесуального кодексу України стягується з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 42, 46, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги дочірньої компанії "Газ України" національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" до комунального підприємства по теплопостачанню "Вуглик" Горлівської міської ради про стягнення 330 137,50 грн, з яких: інфляційні втрати у сумі 209 046,09 грн., 3% річних у сумі 121 091, 41 грн.- задовольнити.

Стягнути з комунального підприємства по теплопостачанню "Вуглик" Горлівської міської ради (84601, Донецька область, місто Горлівка, Центрально-міський район, вулиця Ушева, будинок 1; код ЄДРПОУ: 30500344) на користь дочірньої компанії "Газ України" національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (04116, місто Київ, Шевченківський район, вулиця Шолуденка, будинок 1; код ЄДРПОУ: 31301827) інфляційні втрати у сумі 209 046,09 грн., 3% річних у сумі 121 091, 41 грн., судовий збір в сумі 4 952,06 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

У судовому засіданні 10.08.2020 проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 17.08.2020.

Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя Ю.В. Бокова