Рішення

від 13.08.2020 по справі 906/729/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" серпня 2020 р. м. Житомир Справа № 906/729/20

Господарський суд Житомирської області у складі: судді Сікорської Н.А.

секретар судового засідання: Макарчук В.І.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом ФГ "Абара Геннадій Анатолійович"

до Приватного підприємства "Ам-Тек"

про стягнення 425000,00 грн

Процесуальні дії по справі.

Фермерське господарство "Абара Геннадій Анатолійович" звернулось з позовом до Приватного підприємства "Ам-Тек" про стягнення 425000,00грн сплаченої попередньої оплати.

Ухвалою від 26.06.2020 суд залишив позовну заяву без руху з підстав не виконання позивачем приписів ст. 164,162 ГПК України.

Ухвалою від 14.07.2020 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження. Судове засідання по розгляду справи по суті суд призначив на 13.08.2020.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем умов договору поставки № 128-11/19 від 12.111.2019, укладеного з відповідачем в частині поставки товару у визначений договором строк.

Позивач вказує, що в рахунок попередньої оплати перерахував відповідачу 425000,00грн, однак відповідач у відповідності до умов договору так і не поставив товар та не повернув попередню оплату позивачу.

В судове засідання сторони повноважних представників не направили.

Про час та місце розгляду справи сторони повідомлялись своєчасно та належним чином.

Відповідно до витягу з офіційного сайту ПАТ "Укрпошта" про відстеження поштових направлень за номером відправлення 1000231852330 та 1000231852305, згідно якого направлялась копія ухвали господарського суду Житомирської області від 14.07.2020 на адресу позивача та відповідача, "відправлення вручене особисто".

Відповідач, у порядку встановленому ст. 165 ГПК України, письмового відзиву не подав.

Згідно з ч.1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно ч.9 ст.165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч.4 ст. 13 ГПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

В силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

В ході розгляду справи, господарським судом Житомирської області, у відповідності до п. 4 ч. 5 ст.13 ГПК України, було створено сторонам всі умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ГПК України.

Суд зазначає, що неявка учасників справи, які є належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

За вказаних обставин, оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву у строк, встановлений ст. 165 ГПК України, зважаючи, що сторони належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, а також беручи до уваги, що явка сторін в судове засідання не визнавалась обов`язковою, суд на підставі ч.9 ст. 165 ГПК України вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем.

У судовому засіданні від 13.08.20 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, суд підписав вступну та резолютивну частини рішення.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

12.11.2019 між Приватним підприємством "АМ-ТЕК" (постачальник, відповідач) та Фермерським господарством "Абара Геннадій Анатолійович" (покупець", позивач) укладений договір поставки № 128-11/19 (а.с. 5-7).

Відповідно до п. 1.1 договору, постачальник зобов`язується поставити і передати у власність покупцю, а покупець - прийняти й оплатити товар у повному розмірі на умовах та в порядку, визначених цим Договором.

За умовами п. 1.2. договору постачальних зобов`язується поставляти товар окремими партіями в кількості і асортименті погоджених з покупцем, а також визначених у заявках замовлення (далі - Заявках) Покупця, які можуть бути оформлені і що є невід`ємними частинами даного Договору.

У п. 4.3 договору, поставка замовленого товару здійснюється постачальником протягом не більше ніж трьох днів з моменту отримання відповідного замовлення або протягом строку , визначеного у самому замовлені. Допускається дострокова поставка товару за умови наявності згоди покупця. Про дату дострокової поставки постачальник повідомляє покупця по факсу або через представника у строк не менше одного дня. Орієнтовний термін постачання на момент складання договору з 01.02.2020 по 28.02.2020, якщо інші строки не будуть погоджені сторонами.

Згідно з п. 4.2 договору розрахунки за товар здійснюються відповідно до рахунку-фактури, що виставляється постачальником на загальну суму договору, перерахуванням коштів на розрахунковий рахунок постачальника на наступних умовах:10% вартості договору, що складає 100050,00грн- попередня оплата , 90% вартості договору , що складає 900045,00грн- в термін до 20.03.2020.

За даними позивача на виконання умов договору покупцем 13.11.2019, 18.11.2019 та 29.11.201 здійснено попередню оплату на загальну суму 425000,00грн.

Проте відповідач товару обумовленого у договорі, у строки визначені сторонами у договорі не поставив та суми попередньої оплати не повернув.

17.03.2020 позивач направив відповідачу претензію з вимогою повернути суму здійсненої попередньої оплати у розмірі 420005,00грн (а.с. 13).

Листом від 23.03.2020 у відповідь на претензію відповідач повідомив позивача про те, що не заперечує повернути здійснену покупцем попередню оплату(а.с.14).

12.05.2020 відповідач направив позивачу гарантійний лист, в якому повідомив, що: в термін до 15.05.2020 ПП "Ам-Тек" поверне кошти на рахунок ФГ "Абара Г.А." в сумі 200000,00грн; після проведення часткового повернення коштів, сторони домовляться про умови повернення залишкових 220000,00грн або відвантаження товару на дану суму (а.с.15).

Проте відповідач вимоги претензії не виконав як і не виконав зобов`язання за гарантійним листом, суми попередньої оплати не повернув та товару не поставив, що стало підставою звернення позивача до суду за захистом свого порушеного права.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч.1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як встановлено судом, правовідносини між сторонами виникли на підставі договору поставки № 128-11/19 від 12.11.2019.

Згідно ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 663 ЦК України передбачено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Так, матеріалами справи підтверджено факт виконання позивачем свого зобов`язання щодо попередньої оплати товару на загальну суму 420005,00грн, а саме: 13.11.2019 у сумі 100005,00грн, 18.11.2019 у сумі 200000,00 грн та 29.11.2019 у сумі 120000,00грн (а.с. 10-12).

Отже, у відповідача, внаслідок здійснення покупцем попередньої оплати товару у розмірі 420005,00грн виник кореспондуючий обов`язок щодо поставки товару.

Судом встановлено, що за умовами договору (п. 4.3 договору) визначено обов`язок продавця (відповідача) здійснити поставку товару у строк визначений заявками, або у період з 01.02.2020 по 28.02.2020.

Оскільки матеріали справи не містять заявок на поставку товару та позивач про такі не заявляє, то відповідач мав здійснити поставку обумовленого сторонами товару у період з 01.02.2020 по 28.02.2020.

Проте, як свідчать матеріали справи, відповідач після здійсненої попередньої оплати визначеного у договорі товару у строк погоджений сторонами не поставив.

Згідно ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Оскільки умовами договору контракту сторонами не визначено строків повернення попередньої оплати, в даному випадку слід керуватись нормами ч.2 ст. 530 ГПК України.

Так, ч. 2 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач звертався до відповідача з вимогою повернути попередню оплату у строк протягом трьох днів з моменту отримання вимоги (а.с. 13).

За таких обставин, зважаючи на пред`явлену вимогу, яка отримана відповідачем 17.03.2020, у останнього виник обов`язок повернути позивачу суму здійсненої попередньої оплати в розмірі 420005,00 грн. у строк до 20.03.2020.

Проте вимоги позивача щодо повернення попередньої оплати, на яку не було здійснено поставки товару задоволені відповідачем не були, грошові кошти в сумі 420005,00 грн. не повернуто та товару на зазначену суму не поставлено.

В силу приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно статті 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Оскільки судом встановлено факт неналежного виконання відповідачем обов`язку щодо поставки товару на оплачену покупцем суму та неповернення позивачу коштів, сплачених в рахунок попередньої оплати вартості товару, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 420005,00грн. попередньої оплати є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Водночас суд відмовляє у позові в частині стягнення з відповідача 4995,00грн суми попередньої оплати, оскільки позивач належними та допустимими доказами не підтвердив факт такої оплати на користь відповідача.

Первинними документами (платіжними дорученнями), що містяться в матеріалах справи підтверджено лише факт здійснення позивачем попередньої оплати у сумі 420005,00грн.

Згідно із ч.ч. 2, 3 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 ст. 13 ГПК України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи викладене, господарський суд дійшов висновку про задоволення позову на загальну суму 420005,00грн.

В частині стягнення 4995,00грн попередньої оплати суд відмовляє у позові за безпідставністю вимог.

В порядку ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру обґрунтовано заявлених позовних вимог.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Ам-ТЕК" (10014, Житомирська область, м.Житомир, вул. М. Бердичівська,25, код ЄДРПОУ 35238513)

на користь Фермерського господарства " Абара Геннадій Анатолійович" (28620, Кіровоградська область, Устинівський район, с.Седнівка, вул. Молодіжна, буд.10, код ЄДРПОУ 35712274)

- 420005,00грн здійсненої попередньої оплати;

- 6300,08грн судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення

Повне рішення складено: 18.08.20

Суддя Сікорська Н.А.

Віддрукувати:

1- у справу

2,3- сторонам (рек.)