Рішення

від 18.08.2020 по справі 909/305/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.08.2020 м. Івано-ФранківськСправа № 909/305/20

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Максимів Т. В. , , розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін матеріали справи

за позовом: Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

до відповідача: Снятинського учбово-виробничого підприємства Чернівецького учбово-виробничого об"єднання Українського товариства сліпих

про стягнення коштів в сумі 10 188 грн 26 к.

встановив: до Господарського суду Івано-Франківської області звернулось Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" із позовною заявою до Снятинського учбово-виробничого підприємства Чернівецького учбово-виробничого об"єднання Українського товариства сліпих про стягнення коштів в сумі 10188 грн 26 к., з них: 4686 грн 03 к. - основний борг, 2560 грн 47 к. - пеня, 651 грн 94 к. - 3% річних; 2289 грн 82 к. - інфляційних нарахувань.

Вирішення судом процесуальних питань під час розгляду справи.

16.04.2020 суд відкрив провадження у справі та ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами; встановив відповідачу строк для подання заяви у разі наявності заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з відповідним обґрунтуванням.

Згідно з ухвалою про відкриття провадження у справі від 16.04.2020 суд встановив відповідачу строк до 15 днів з дня отримання цієї ухвали для надання суду відзиву на позовну заяву і всіх наявних у нього доказів, що підтверджують заперечення проти позову.

Відповідач отримав ухвалу про відкриття провадження у справі 18.04.2020, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, яке знаходиться в матеріалах справи.

Відповідач у встановлений судом строк відзиву на позов не подав.

Згідно з ч. 1 ст. 118 ГПК України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Разом з тим, відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" внесені зміни до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, де зазначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином".

Процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Враховуючи те що Закон набрав чинності 17.07.2020 процесуальний строк на подання відповідачем відзиву та заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження закінчився 06.08.2020.

Як вбачається із ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 178 ГПК України передбачене право відповідача подати суду відзив на позовну заяву. Разом з тим, як визначено в ч. 3 цієї статті, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

При розгляді справи суд також керується положеннями п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 р. про те, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку, що кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення Європейського суду з прав людини від 07 липня 1989 р. у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Оскільки клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило та з огляду на відсутність у суду підстав для виклику сторін з власної ініціативи, згідно з ч. 5 ст. 252 ГПК України справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

Відповідно до частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Позиція позивача.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором постачання природного газу № 00324/1617-ТЕ-15 від 11.10.2016 щодо повної та своєчасної оплати поставленого природного газу, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 4686 грн 03 к. Враховуючи порушення визначених в договорі строків оплати, позивач нарахував відповідачу 2560 грн 47 к. - пені, 651 грн 94 к. - 3% річних; 2289 грн 82 к. - інфляційних нарахувань та звернувся в суд за захистом свого порушеного права. Свою позицію обґрунтовує приписами ст. 173-175, 193, 216, 231, 232 ГК України, ст. 509, 526, 530, 549, 611, 612, 625, 655, 692 ЦК України.

Позивач належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі ухвалою суду від 16.04.2020; інших доказів на підтвердження своїх вимог, окрім наявних у матеріалах справи, на час розгляду справи по суті позивач суду не надав.

Позиція відповідача.

Згідно з ухвалою про відкриття провадження у справі від 16.04.2020 суд встановив відповідачу строк до 15 днів з дня отримання цієї ухвали для надання суду відзиву на позовну заяву і всіх наявних у нього доказів, що підтверджують заперечення проти позову.

Відповідач отримав ухвалу про відкриття провадження у справі 18.04.2020, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення від 25.04.2019, проте відзиву на позов, заяви про застосування позовної давності або будь-яких заперечень на позов не надіслав.

Обставини встановлені судом.

11.10.2016 Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія Нафтогаз України" (надалі- постачальник) та Снятинське учбово-виробниче підприємство Чернівецького учбово-виробничого об"єднання Українського товариства сліпих (споживач) уклали договір постачання природного газу №00324/1617-ТЕ-15 (далі - договір). Зазначений вище договір укладений у письмовій формі, підписаний повноважними представниками сторін, підписи засвідчені печатками юридичних осіб, сторони погодили всі умови договору та досягли згоди щодо виконання умов останнього.

Строк дії договору встановлений в розділі 12 Договору, договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, за їх наявності і діє в частині реалізації природного газу з 01.10.2016 до 31.03.2017 (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

Відповідно до п. 1.1. договору, постачальник зобов`язується поставити споживачеві у 2016 -2017 роках природний газ, а споживач зобов`язується оплатити його на умовах цього договору. Природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню (п.1.2. договору).

В розділі 3 договору визначений порядок та умови передачі газу.

В пункті 3.4. договору сторони погодили, що приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному місяці постачання, оформлюється актом приймання-передачі газу.

Позивач свої договірні зобов`язання виконав належним чином - на виконання умов договору постачальник протягом 2016 -2017 років поставив споживачу природний газ на загальну суму 21788 грн 29 к., що підтверджується актами приймання -передачі природного газу, копії яких приєднані до матеріалів справи.

Порядок та умови проведення розрахунків визначені в розділі 6 договору.

Оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки природного газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25-го числа (включно) місяця наступного за місяцем поставки газу (п.6.1. договору).

В порушення умов договору відповідач частково та несвоєчасно оплачував спожитий газ, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 4686 грн 03 к.

Факт прострочки виконання грошового зобов`язання за договором підтверджується матеріалами справи та не спростований відповідачем.

В пункті 8.2. договору сторони погодили, що у разі прострочення споживачем оплати згідно пункту 6.1. цього договору, він зобов`язується сплатити постачальнику пеню у розмірі 21% річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

У зв`язку з тим, що відповідач прострочив виконання зобов`язання з оплати за природний газ, позивач нарахував пеню в сумі 2560 грн 47 к. грн., згідно з п. 8.2. договору, а також керуючись ст.625 Цивільного кодексу України 3% річних в сумі 651 грн 94 к. та інфляційні втрати в сумі 2289 грн 82 к. і звернувся до суду за захистом порушеного права.

Норми права та мотиви, якими суд керувався при прийнятті рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 ГК України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов`язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України (ч. 2 ст. 67 ГК України).

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 265 ГК України). Вказане положення кореспондується з приписами ст. 712 ЦК України.

Згідно з ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до наведеного договір постачання природного газу № №00324/1617-ТЕ-15 від 11.10.2016 є договором поставки.

На підставі господарського договору між суб`єктами господарювання виникають господарські зобов`язання, в силу яких один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку (ст.173, 174 ГК України).

Згідно з ч. 1 ст. 179 ГК України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Частиною 1 ст. 193 ГК України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ст. 525, 526, 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Сторони в договорі встановили порядок розрахунків за поставлений природний газ, відповідно до якого остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25-го числа (включно) місяця наступного за місяцем поставки газу (п.6.1. договору).

Встановлені судом обставини свідчать про те, що позивач належним чином виконав договірні зобов`язання щодо поставки природного газу відповідачу. Відповідач здійснював часткову його оплату, при цьому з порушенням визначених у договорі строків.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) - ч. 1 ст. 610 ЦК України.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Згідно з ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (ч. 1). Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2).

Оскільки відповідач прострочив виконання зобов`язання, він повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Висновок суду.

Факт порушення відповідачем свого зобов`язання щодо оплати поставленого природного газу підтверджується матеріалами справи, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 4686 грн 03 к. основного боргу обґрунтована та належить до задоволення.

Суд перевірив правильність нарахування позивачем пені та 3% річних за період з 27.12.2016 - 23.10.2019, а також інфляційних втрат за період січень 2017 року - вересень 2019 року та задовольняє їх за розрахунком позивача, який наявний в матеріалах справи та є арифметично вірним.

За таких обставин суд дійшов висновку про задоволення позову та стягнення з відповідача 4686 грн 03 к. - боргу за спожитий природний газ, 2560 грн 47 к. - пені, 651 грн 94 к. - 3% річних та 2289 грн 82 к. - інфляційних нарахувань.

Судові витрати.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

При зверненні з позовом позивач сплатив судовий збір в розмірі 2102 грн 00 к. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи задоволення позову, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. 8, 124 Конституції України, статтями 2, 86, 129, 233, 236-238, 240, 241, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Снятинського учбово-виробничого підприємства Чернівецького учбово-виробничого об"єднання Українського товариства сліпих про стягнення коштів в сумі 10188 грн 26 к. задовольнити.

Стягнути з Снятинського учбово-виробничого підприємства Чернівецького учбово-виробничого об"єднання Українського товариства сліпих ( вул. Трудова, буд. 7, м. Снятин, Снятинський район, Івано-Франківська область,78300, код 05381584) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", вул.Б.Хмельницького,6 м.Київ, 01001, код 20077720) 4686(чотири тисячі шістслт вісімдесят шість гривень) 03 к. - основного боргу, 2560(дві тисячі п"ятсот шістдесят гривень) 47 к. - пені, 651 (шістслт п"ятдесят одну гривню)) 94 к. - 3% річних та 2289 (дві тисячі двісті вісімдесят дев"ять гривень) 82 к. - інфляційних нарахувань , а також 2102 (дві тисячі сто дві гривні ) 00 к. - судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строк, встановлений розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 18.08.2020

Суддя Т. В. Максимів