Рішення від 18.08.2020 по справі 909/438/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.08.2020 м. Івано-ФранківськСправа № 909/438/20

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Максимів Т. В. , секретар судового засідання Масловський А. Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Акціонерного товариства "Таскомбанк"

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Мельниковича Романа Михайловича

про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 239 752 грн 14 к.

встановив: до Господарського суду Івано-Франківської області звернулось Акціонерне товариство "Таскомбанк" із позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Мельниковича Романа Михайловича про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 239752 грн 14 к.

Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.

01.06.2020 суд відкрив провадження у справі та ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами; встановив відповідачу строк для подання заяви у разі наявності заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з відповідним обґрунтуванням.

Згідно з ухвалою про відкриття провадження у справі від 01.06.2020 суд встановив відповідачу строк до 15 днів з дня отримання цієї ухвали для надання суду відзиву на позовну заяву і всіх наявних у нього доказів, що підтверджують заперечення проти позову.

Відповідач отримав ухвалу про відкриття провадження у справі 13.06.2020, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, яке знаходиться в матеріалах справи.

Відповідач у встановлений судом строк відзиву на позов не подав.

Згідно з ч. 1 ст. 118 ГПК України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Разом з тим, відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" внесені зміни до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, де зазначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином".

Процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Враховуючи те що Закон набрав чинності 17.07.2020 процесуальний строк на подання відповідачем відзиву закінчився 06.08.2020.

Станом на 06.08.2020 відповідач відзиву на позов, заяви про застосування позовної давності або будь-яких заперечень на позов не надіслав.

Як вбачається із ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 178 ГПК України передбачене право відповідача подати суду відзив на позовну заяву. Разом з тим, як визначено в ч. 3 цієї статті, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

При розгляді справи суд також керується положеннями п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 р. про те, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку, що кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення Європейського суду з прав людини від 07 липня 1989 р. у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Оскільки клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило та з огляду на відсутність у суду підстав для виклику сторін з власної ініціативи, згідно з ч. 5 ст. 252 ГПК України справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

Відповідно до частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Позиція позивача.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в порушення своїх договірних зобов"язань відповідач не повернув кредитні кошти у строки, встановлені кредитним договором, в результаті чого виникла заборгованість. Позивач обґрунтував позов ст.525,526,553,554,610,612,629, 1049,1050,1054 ЦК України.

Позиція відповідача.

Відповідач відзиву на позов не подав, проти позову не заперечив, доказів погашення заборгованості не надав.

Обставини справи. Оцінка доказів.

Предметом спору є матеріально-правова вимога позивача про стягнення з відповідача грошової заборгованості за кредитним договором.

Позовна заява мотивована неналежним виконанням відповідачем грошового зобов`язання, згідно заяви - договору про приєднання до Публічної пропозиції АТ "Таскомбанк" на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб та правил обслуговування корпоративних клієнтів та заяви-договору №ID6923093 про приєднання Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ "Таскомбанк" (продукт "Кредит на розвиток бізнесу"), у зв`язку з чим позивач вказав на наявність заборгованості по тілу кредиту у розмірі 189517 грн 16 к., 0 грн 10 к. - заборгованості за відсотками, 46344 грн 00 к. - заборгованості з комісії, 1006 грн 79 к. - штрафу.

02.09.2019 ФОП Мельникович Роман Михайлович підписав заяву - договір про приєднання до Публічної пропозиції АТ "Таскомбанк" на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб та правил обслуговування корпоративних клієнтів та погодився з умовами Публічної пропозиції АТ "Таскомбанк" на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб, розміщеними на сайті банку, Правилами обслуговування корпоративних клієнтів та Тарифами банку, які разом із заявою від 02.09.2019 становлять Договір банківського обслуговування та є його невід"ємними частинами.

04.09.2019 фізична особа-підприємець Мельникович Роман Михайлович та АТ "Таскомбанк" підписали заяву-договір №ID6923093 про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ "Таскомбанк" (продукт "Кредит на розвиток бізнесу").

Зі змісту п. 1.1 договору вбачається , що за умови наявності вільних коштів банк зобов"язується надати позичальникові кредит у розмірі та на умовах, встановлених цим договором, а позичальник зобов"язується прийняти, належним чином використати та повернути кредит і сплатити проценти за користування кредитом, а також інші платежі, відповідно до умов цього договору. Кредит надається у формі зарахування грошових коштів у сумі кредиту на поточний рахунок позичальника, відкритий у АТ "Таскомбанк" з цільовим використанням на поповнення обігових коштів; придбання основних засобів; рефінансування кредиту іншого банку (п.1.2 договору).

Розмір кредиту , згідно п.2.1. договору 195 000 грн 00к.

Відповідно до п.п.2.3.1 та 2.3.2 договору сторони погодили розмір процентної ставки та комісійної винагороди.

Строк кредиту 36 місяців з дати укладення договору - п.2.6.

Пунктом 3.3 заяви-договору № ID 6923093 передбачено, що у випадку порушення будь-якого із грошових зобов`язань відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, за кожен календарний день прострочення.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що банк надав позичальникові кредит у сумі 195000 грн 00 к., що підтверджується Випискою по особовому рахунку.

Відповідач свої зобов"язання належним чином, згідно укладеного Графіка платежів не виконував, у зв"язку із чим утворилась заборгованість.

Відповідно до п.18.2.23.8. Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ "Таскомбанк" банк, незалежно від строків виконання зобов"язання клієнтом за цим договором, має право достроково вимагати повернення суми кредиту, сплати процентів та винагород, право банку на отримання яких передбачено цим договором, при настанні умов, передбачених п.18.2.2.2.5 цього договору, або порушення клієнтом вимог у частині цільового використання коштів.

Позивач 22.01.2020 звернувся до боржника із повідомленням-вимогою про сплату кредитних коштів, на підтвердження чого надав копію Списку згрупованих поштових відправлень та поштової квитанції. Вказану вимогу відповідач отримав 30.01.2020, проте остання залишена без відповіді та виконання.

Оскільки станом на 27.05.2020 відповідач в порушення взятих на себе зобов"язань кредит, відсотки та комісію за користування кредитом не повернув, позивач керуючись п.3.3 заяви-договору № ID 6923093 та п.18.2.5.2. Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ "Таскомбанк" нарахував відповідачу пеню та штраф та звернувся за захистом свого порушеного права до господарського суду.

Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення.

Згідно зі статтею 180 Господарського Кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

За приписами статті 207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Відповідно до частини 1 статті 634 Цивільного кодексу України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому.

Зважаючи на специфіку укладення договору приєднання, Заява відповідача від 02.09.2019, в якій вказано на приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, свідчить про укладення між сторонами в письмовій формі кредитного договору.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1. ст. 1054 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 ст. 193 ГК України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ст. 525, 526, 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом ( пункт 1 ст. 612 ЦК України).

Пунктом 2 ст. 614 ЦК України встановлено, що відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Приписами ст. 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

В силу ст.546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою (штрафом, пенею), якою, з огляду на положення ст.549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. При цьому, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов"язання за кожен день прострочення виконання.

Суд зазначає, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов"язків, передбачених Господарським процесуальним кодексом.

Статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Висновки суду.

Суд встановив факт порушення відповідачем свого зобов`язання щодо сплати суми кредиту та процентів за користування кредитом та комісії, тому вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за кредитом обґрунтовані та належать до задоволення.

Суд перевірив правильність нарахування позивачем пені (на суму простроченої заборгованості по тілу кредиту та по комісії) за період з 13.02.2020 - 14.05.2020 та задовольняє їх за розрахунком позивача, який наявний в матеріалах справи та є арифметично вірним.

Щодо вимоги позивача про стягнення штрафу.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, підставою для заявленого позову про стягнення заборгованості та нарахованих санкцій стало порушення позичальником строку повернення кредитних коштів, а також строків сплати відсотків за користування кредитом та комісії, тому внаслідок невиконання позичальником грошового зобов`язання у останнього виникла заборгованість.

За змістом заяви-договору № ID 6923093 від 04.09.2019, такий вид відповідальності позичальника як штраф за невиконання зобов`язання з повернення кредиту і сплаті відсотків та комісії в умовах кредитного договору відсутній, розмір штрафу позичальника в договорі сторонами не погоджений. До того ж в позовній заяві не вказано підстав для нарахування відповідачу як позичальнику штрафу, а тільки приєднаний його розрахунок.

Суд зазначає, що такий вид відповідальності позичальника як штраф передбачений п.18.2.5.2. Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ "Таскомбанк", в якому зазначено, що у випадку порушення зобов"язань вказаних у п.18.2.2.2.7 та 18.2.2.2.9 цього розділу правил, клієнт сплачує штраф у розмірі 2% (два відсотки) від розміру кредиту, діючого на момент застосування штрафу.

Відповідно до п.18.2.2.2.7 клієнт зобов"язується надавати банку не пізніше 25 числа місяця, наступного за звітним кварталом, фінансову інформацію (баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал, декларацію платника єдиного податку, примітки до звітів в обсязі, передбаченому законодавством для відповідних звітних періодів для відповідних суб"єктів/об"єктів господарювання, а також іншу інформацію на вимогу банку, в т.ч. про майно, що належить клієнту на праві власності або повного господарського відання.

Згідно з п.18.2.2.2.9 клієнт зобов"язується, забезпечити умови для проведення банком перевірок за даними бухгалтерського, оперативного і складського обліку, цільового використання кредиту, його забезпеченості та своєчасності погашення.

Проаналізувавши вищезаначені положення договору та дослідивши матеріали справи суд зазначає, що позовна вимога про стягнення штрафу на підставі п. 18.2.5.2. Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ "Таскомбанк" є необгрунтованою, оскільки відповідно до цього пункту договору штраф застосовується до позичальника лише у випадках вказаних у п.18.2.2.2.7 та 18.2.2.2.9., на підтвердження яких позивач доказів не надав.

Отже, зважаючи на недоведеність перед судом факту нецільового використання коштів позичальником, ненадання фінансової інформації чи незабезпечення умов для проведення банком перевірок, суд відмовляє у задоволенні позовної вимоги про стягнення штрафу в сумі 1006 грн 79 к.

За таких обставин суд дійшов висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача 186517 грн 16 к. заборгованості по тілу кредиту, 0 грн 10 к. - заборгованості по відсотках, 46344 грн 00 к. - заборгованості по комісії, 2884 грн 09 к. - пені.

Судові витрати.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні з позовом позивач сплатив судовий збір в розмірі 3596 грн 28 к., що підтверджується меморіальним ордером №617395958 від 18 травня 2020 року.

Враховуючи часткове задоволення позову, судовий збір в розмірі 3581грн 18 к. суд покладає на відповідача. Судовий збір в розмірі 15 грн 10 к. - на позивача.

Керуючись ст. 8, 124, 129 Конституції України, статтями 2,129, 233, 236-238, 240, 241, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Акціонерне товариство "Таскомбанк" із позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Мельниковича Романа Михайловича про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 239752 грн 14 к. задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особа-підприємеця Мельниковича Романа Михайловича, АДРЕСА_1 (код НОМЕР_1 , дата та рік народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Акціонерне товариство "Таскомбанк", вул.Симона Петлюри, буд.30,м.Київ,01032 (код 09806443) - 186517 (сто вісімдесят шість тисяч п"ятсот сімнадцять гривень) 16 к. заборгованості по тілу кредиту, 0 (нуль гривень) грн 10 к. - заборгованості по відсотках, 46344 ( сорок шість тисяч триста сорок чотири гривні) 00 к. - заборгованості по комісії, 2884 ( дві тисячі вісімсот вісімдесят чотири гривні) 09 к. - пені, а також 3581 (три тисячі п"ятсот вісімдесят одну гривню) 18 к. - судового збору.

В частині позовних вимог про стягнення 1006 (однієї тисячі шість гривень) 79 к. штрафу - відмовити.

Судовий збір в розмірі 15 (п"ятнадцять гривень) 10 к. покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржено в порядку та строк, встановлений розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 18.08.2020

Суддя Т.В.Максимів