Рішення

від 14.08.2020 по справі 910/5112/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.08.2020Справа № 910/5112/20

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К. І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження господарську справу

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповіальністю "Спеціалізована компанія "Фарес"

до Державного підприємства "Завод 410 ЦА"

про стягнення 102 689,04 грн.

без повідомлення учасників справи

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповіальністю "Спеціалізована компанія "Фарес" (далі - ТОВ "СП "Фарес", позивач) з позовом до Державного підприємства "Завод 410 ЦА" (далі - ДП "Завод 410 ЦА", відповідач) про стягнення заборгованості у сумі 102 689,04 грн.

Позов мотивований тим, що відповідач порушив умови договору № 29юр-11 від 07.11.2018 р. в частині сплати вартості юридичних послуг, наданих позивачем, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість.

У позові ТОВ "СП "Фарес" просить суд стягнути з відповідача вартість послуг у сумі 100 000,00 грн., інфляційні втрати у сумі 700,00 грн., 3 % річних у сумі 1 984,04 грн., а всього - 102 689,04 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.04.2020 р. вказану позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами. Цією ж ухвалою сторонам надана можливість реалізувати процесуальні права та обов`язки.

Відповідач, належним чином повідомлений про розгляд справи, у строк, визначений законом, відзиву не надав, його позиція щодо заявлених вимог суду невідома. Згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Судом враховано, що Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" та постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" на всій території України з 12.03.2020 р. встановлено карантин, а Законом України від 30 березня 2020 року "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID- 19)", з 02.04.2020 року продовжено процесуальні строки у господарському судочинстві.

Проте, суд приймає до уваги, що подальше прийняття постанови Кабінету Міністрів України № 343 від 04.05.2020 р. "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України" (зокрема, постанови № 211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" (із внесеними до неї змінами)), а також постанови від 20.05.2020 № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів", якими дозволена діяльність адвокатів, нотаріусів, аудиторів та психологів, а також запроваджено послаблення протиепідемічних заходів на території регіонів із сприятливою епідемічною ситуацією (у тому числі у м. Києві), свідчить про усунення перешкод у реалізації учасниками справи своїх процесуальних прав (позиція викладена Верховним Судом у постанові від 16.07.2020 р. по справі № 924/369/19).

Крім того, згідно із Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18.06.2020 р. процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом.

Отже, ураховуючи, що відповідач не скористався наданим йому правом у межах продовженого законом строку на подання відзиву, суд дійшов висновку про можливість вирішення спору за відсутності відзиву відповідача. .

Розглянувши позовні вимоги та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Установлено, що 07.11.2018 р. між ТОВ "СП "Фарес" (виконавець) та ДП "Завод 410 ЦА" (замовник) був укладений договір про надання юридичних послуг № 29юр-11 від 07.11.2018 р. (далі - договір). Відповідно до умов цього договору замовник дає завдання виконавцю та зобов`язується оплатити його послуги, а виконавець зобов`язується надати послуги з представництва інтересів замовника у судах апеляційної та касаційної інстанції у справі по справі № 910/705/18 (п. 1.1).

Замовник зобов`язаний оплачувати послуги виконавця у порядку та на умовах, визначених цим договором (п. 3.1 договору).

Вартість послуг складає 200 000,00 грн. (п. 4.1 договору, в редакції додаткової угоди № 2 від 12.07.2019 р.). Замовник сплачує 50 % вартості послуг протягом 10 календарних днів з моменту підписання сторонами договору (п. 4.2 договору). Остаточний розрахунок у розмірі 50 % вартості послуг замовник здійснює протягом 10 календарних днів з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі послуг (п. 4.3 договору).

Договір вважається укладеним з моменту підписання його сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань по ньому (п. 7.1 договору).

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що визначені договором.

Судом встановлено, що позивач на виконання своїх зобов`язань за договором, незважаючи на відсутність попередньої оплати відповідачем 50 % від вартості послуг, надав відповідачу послуги з представництва інтересів в судах першої та апеляційної інстанції у справі № 910/705/18 на суму 100 000,00 грн., що підтверджується актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000041 від 06.12.2019 р., рахунком-фактурою № СФ-0000021 від 01.08.2019 р.

Проте, відповідач взяті на себе зобов`язання не виконав, вартість наданих послуг суму 100 000,00 грн. не сплатив.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися у встановлений строк (термін), а якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Згідно з ч. 1 ст. 202 ГК України господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Оскільки доказів належної сплати вартості послуг суду не надано, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 100 000,00 грн. підлягають задоволенню.

Окрім основного боргу позивач також просив стягнути з відповідача інфляційну складову боргу у сумі 700,00 грн. та 3 % річних у сумі 1 984,04 грн., нараховані внаслідок прострочення зобов`язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зважаючи на встановлене судом прострочення виконання відповідачем його грошового зобов`язання, вимоги про стягнення 3 % річних та інфляційної складової боргу є такими, що заявлені правомірно.

Здійснивши власний перерахунок сум матеріальних втрат, суд вважає, що з відповідача підлягає стягненню інфляційна складова боргу у сумі 700,00 грн. та 3 % річних у сумі 1 984,04 грн., тобто у сумах, заявлених позивачем.

Відповідно до ст. 129 ГПК України у разі задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 73-79, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповіальністю "Спеціалізована компанія "Фарес" до Державного підприємства "Завод 410 ЦА" про стягнення заборгованості у сумі 102 689,04 грн. задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства "Завод 410 ЦА" (03151, м. Київ, проспект Повітрофлотський, 94, код 01128297) на користь Товариства з обмеженою відповіальністю "Спеціалізована компанія "Фарес" (01042, м. Київ, вул. Івана Кудрі, 38, офіс 15 літера А, код 33591958) основний борг у сумі 100 000 (сто тисяч) грн. 00 коп., інфляційні втрати у сумі 700 (сімсот) грн. 00 коп., 3 % річних у сумі 1 989 (одна тисяча дев`ятсот вісімдесят дев`ять) грн. 04 коп., судовий збір у сумі 2 102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп.

Повне судове рішення складено 14 серпня 2020 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Головіна К. І.