Ухвала

від 10.08.2020 по справі 910/11291/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

10.08.2020Справа № 910/11291/20 Суддя Господарського суду міста Києва Приходько І.В., розглянувши матеріали

позовної заяви ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "АПОЛЛО"

до відповідача ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "БАНК "КИЇВСЬКА РУСЬ"

про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії -

ВСТАНОВИВ:

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "АПОЛЛО" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "БАНК "КИЇВСЬКА РУСЬ" про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Розглянувши позовну заяву та додані до неї документи, суд відзначає наступне.

Частиною 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позовна заява повинна містити, зокрема: зміст позовних вимог, спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні, а також виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.

Відповідно до положень ст. 173 ГПК України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Суд зазначає, що зі змісту прохальної частини поданої позивачем позовної заяви неможливо дійти конкретного висновку щодо кількості заявлених позовних вимог, їх характеру, а також правомірності підстав об`єднання в розумінні ст. 173 ГПК України, оскільки викладена редакція прохальної частини позову складається з вимог, які упорядковані позивачем на власний розсуд з застосуванням елементів римської системи числення, арабської нумерації, пунктів, перелічених в алфавітному порядку та значної кількості підпунктів, сортування яких носять непослідовний характер.

Враховуючи наведену редакцію прохальної частини позову, суд позбавлений можливості дослідити зміст позовних вимог, зіставити предмет позову з обраними позивачем способами захисту, та, як наслідок, визначити характер і кількість пред`явлених позовних вимог та перевірити правильність сплати позивачем судового збору у встановленому законодавством розмірі.

Таким чином, у позовній заяві містяться позовні вимоги альтернативного (не конкретного) характеру.

В пункті 9 Постанови № 6 від 23.03.12. Про судове рішення Пленум Вищого господарського суду України наголосив на тому, що резолютивна частина рішення ні за яких умов не повинна викладатись альтернативно.

Таким чином позивачу слід чітко визначитись з предметом позову та конкретизувати позовні вимоги, їх характер та кількість, виклавши прохальну частину позовної заяви в форматі: одна позовна вимога - один пункт прохальної частини позову. Кожен пункт нумерується арабськими цифрами і друкується з абзацу.

Також суд зазначає, що як описова, так і прохальна частина позовної заяви надрукована з застосуванням великої кількості наборів різних варіацій стилів, шрифтів та текстових ефектів, які значною мірою ускладнюють сприйняття викладених стороною обставин. У зв`язку з цим, суд зауважує, що при розгляді справи існує можливість виникнення суперечностей, помилок та змістовного непорозуміння. Таким чином, позивачу необхідно усунути недоліки шляхом викладення тексту позовної заяви у сприйнятливій формі, а саме: використовуючи гарнітуру Times New Roman та один єдиний шрифт розміром 12-14 друкарських пунктів (без застосування різних варіацій стилів, шрифтів та текстових ефектів у вигляді підкреслень, курсивів та виділення текстових фрагментів жирним, напівжирним, тощо).

Пунктом 2 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про судовий збір" судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Частиною 1 статті 4 вказаного Закону України встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2020 рік встановлено у 2020 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2020 року - 2 102 гривні.

Проте, стороною не наведено порядок обчислення судового збору з урахуванням предмету спору, а також кількості та характеру заявлених позовних вимог.

Частинами 1, 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

За таких обставин, господарський суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків у визначений судом спосіб.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 162, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Залишити без руху позовну заяву ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "АПОЛЛО".

2. Надати позивачу строк для усунення недоліків, який становить десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

3. Встановити позивачу спосіб усунення недоліків у позовній заяві шляхом надання:

- обґрунтованих письмових пояснень з конкретним (неальтернативним) викладенням змісту позовних вимог, зазначенням їх характеру і кінцевої кількісті, з викладенням прохальної частини позовної заяви в форматі: одна позовна вимога - один пункт прохальної частини позову. Кожнен пункт нумерується арабськими цифрами і друкується з абзацу.

- пояснень щодо сплаченого судового збору та порядку його обчислення, з урахуванням предмету спору, а також кількості та характеру позовних вимог;

- доказів оплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі, з урахуванням кінцевої кількості та характеру заявлених позовних вимог.

4. Письмові пояснення, які подаються у друкованій формі, складати використовуючи гарнітуру Times New Roman та шрифт розміром 12-14 друкарських пунктів (без застосування різних варіацій стилів, шрифтів та текстових ефектів у вигляді підкреслень, курсивів, виділення текстових фрагментів жирним, напівжирним, тощо).

5. Роз`яснити позивачу, що якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із такою заявою (частина 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України).

Дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, відповідно до приписів статті 255 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя І.В. Приходько