Рішення

від 30.07.2020 по справі 910/1883/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

30.07.2020Справа № 910/1883/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Селівона А.М. , при секретарі судового засідання Степов`юк С.О. , розглянувши в порядку спрощеного провадження матеріали господарської справи

За позовом Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські Електромережі" 04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 20

до Приватного підприємства "Європа" 01025, м. Київ, вул. В.Житомирська, 6

про стягнення 24 784,86 грн.

представники учасників справи:

від позивача: Кирищук В.П. - представник, дов. № 19103121 від 31.10.2019 року.

від відповідача: не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Київські Електромережі" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства "Європа" про стягнення 24 784,86 грн. вартості не облікованої електричної енергії.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язання з оплати за поставлену позивачем електричну енергію, не обліковану внаслідок порушення відповідачем Правил роздрібного ринку електричної енергії, зокрема, самовільне підключення електроустановок до електричної мережі позивача з порушенням схеми обліку, в зв`язку з чим позивачем було складено відповідні акти порушень, та на підставі рішень комісії з розгляду актів порушень ПРРЕЕ проведено нарахування за спожиту відповідачем необліковану електроенергію в загальній сумі 24784,86 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.02.2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/1883/20, приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом на підставі ч. 1 ст. 247 ГПК України вирішено розгляд справи № 910/1883/20 здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін з ініціативи суду, судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 18.03.2020 року; встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив.

Згідно з Указом Президента України від 13 березня 2020 року № 87/2020 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 березня 2020 року "Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки в умовах спалаху гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", установлено з 12 березня 2020 року до 03 квітня 2020 року на усій території України карантин.

Листом від 16.03.2020 року № 9рс-186/20 Радою суддів України з метою убезпечення населення України від поширення гострих распіраторних захворювань та коронавірусу COVID-19, який віднесено до особливо небезпечних інфекційних хвороб, рекомендовано встановити особливий режим роботи судів України на період з 16.03.2020 по 03.04.2020 року, зокрема, щодо можливості відкладення розгляду справ у зв`язку із карантинними заходами.

В зв`язку з викладеним, з метою мінімізації ризиків розповсюдження хвороби судове засідання, призначене на 18.03.2020 року, не відбулося.

В подальшому, відповідно до постанов Кабінету Міністрів України №№ 239, 291, 392, 500 про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" та постанови Кабінету Міністрів України № 500 від 17.06.2020 року про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України № 392 від 20.05.2020 року карантин на території України було продовжено до 31.07.2020 року. Разом з тим, починаючи з 11.05.2020 року, режим карантину послаблено, а саме: з 11.05.2020 року відновлено діяльність адвокатів, нотаріусів, аудиторів, з 22.05.2020 року відновлено роботу громадського транспорту, а з 25.05.2020 року - роботу метрополітенів.

Окрім того, постановою Кабінету Міністрів України № 435 від 03.06.2020 року внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 року № 392 та запроваджено наступний етап послаблення карантинних заходів.

За таких обставин, ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.06.2020 року судове засідання (розгляд справи по суті) у даній справі призначено на 22.07.2020 року.

В судовому засіданні 22.07.2020 року судом протокольною ухвалою оголошено перерву до 30.07.2020 року.

В судові засідання 22.07.2020 року та 30.07.2020 року з`явився уповноважений представник позивача, упоноважений представник відповідача у вказані судові засідання не з`явився.

Про дату, час і місце розгляду даної справи 22.07.2020 року відповідач повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0105474394804.

Доказів отримання відповідачем ухвали суду про оголошення перерви від 22.07.2020 року поштовим відділенням на час розгляду справи 30.07.2020 року до суду не повернуто.

Судом здійснено запит з офіційного сайту АТ "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштового відправлення № 0105474397498, в якому зазначено, що станом на 30.07.2020 поштове відправлення вручене за довіреністю.

Про поважні причини неявки уповноваженого представника відповідача в судові засідання суд не повідомлено.

Суд зазначає, що згідно з ч. 5 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позов, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвали Господарського суду міста Києва у справі № 917/1883/20 надсилались на адресу відповідача, зазначену в позовній заяві, а саме: 01025, м. Київ, вул. В.Житомирська, 6, та яка співпадає з місцезнаходженням відповідача за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Разом з тим ухвала господарського суду від 17.02.2020 про відкриття провадження у справі № 910/1883/20 повернута відділенням поштового зв`язку 19.03.2020 року неврученою відповідачу за закінченням встановленого строку зберігання.

Інші дані (адреси), за якими можна встановити місцезнаходження відповідача, матеріали справи не містять та суду невідомі.

Проте, враховуючи факт отримання відповідачем наступних ухвал суду у даній справі, а саме від 23.06.2020 року та від 22.07.2020 року суд дійшов висновку, що про відкриття провадження у справі № 910/1883/20 та розгляд справи судом відповідач повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Суд відзначає, що з урахуванням строків, встановлених ст. ст. 165, 178, 251 Господарського процесуального кодексу України, які також визначені судом в ухвалах у справі № 910/1883/20, відповідач мав подати відзив на позовну заяву.

Проте, як свідчать матеріали справи, останній не скористався наданим йому процесуальним правом, передбаченим частиною 1 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Будь - яких заяв та клопотань процесуального характеру, зокрема, жодних заяв про неможливість подання відзиву та/або про намір вчинення відповідних дій у відповідності до ст. 165 ГПК України після закінчення дії карантинних обмежень та/або продовження відповідних процесуальних строків та заперечень щодо розгляду справи по суті від відповідача станом на час винесення рішення до суду не надходило.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

В свою чергу суд наголошує, що відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

З огляду на вищевикладене, оскільки Приватне підприємство "Європа" не скористалось наданими йому процесуальними правами, зокрема, відповідачем на час розгляду справи в судових засіданнях 22.07.2020 року та 30.07.2020 року не надано відзиву на позовну заяву, будь-яких письмових пояснень та інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, зважаючи на прийняття Урядом України рішення про пом`якшення режиму карантину, введеного у зв`язку з поширенням короновірусу COVID-19, суд, на підставі ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, дійшов висновку про можливість розгляду даної справи виключно за наявними матеріалами.

Інших доказів на підтвердження своїх вимог, а також заяв та клопотань процесуального характеру, окрім наявних в матеріалах справи, позивачем та відповідачем на час проведення судових засіданнь 22.07.2020 року та 30.07.2020 року суду не надано.

В судових засіданнях 22.07.2020 року та 30.07.2020 року представник позивача підтримав позовні вимоги, викладені в позовній заяві, та просив їх задовольнити.

Відповідно до статті 240 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 30.07.2020 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, заслухавши пояснення представника позивача та об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1, пунктом 1 частини 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1, 4 статті 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Як встановлено судом за матеріалами справи, між Публічним акціонерним товариством Київенерго , правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ (позивач у справі, постачальник за договором) та Приватним підприємством "Європа" (відповідач по справі, споживач за договором) 05 червня 1996 року було укладено Договір на постачання електричної енергії № 6849 (о/р 3106849), який відповідно до Додатку 1 до Додаткової угоди від 06.08.2012 року було викладено в новій редакції (далі - Договір), згідно умов розділу 1 якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача за об`єктами споживача згідно з умовами цього Договору та Додатків до Договору, що є його невід`ємною частиною, а споживач оплачує постачальникові вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює ініш платежі згідно з умовами цього Договору та Додатків до нього, що є його невід`ємною частиною.

Точка продажу електричної енергії: на межі балансової належності електроустановок споживача. Приєднана та дозволена потужність у точці підключення визначена в Додатку "Перелік об`єктів Споживача".

Розділами 2 - 7 Договору сторони узгодили права та обов`язки сторін, їх відповідальність, порядок визначення та узгодження договірних величин споживання електричної енергії та потужності, порядок обмеження та припинення електропостачання, облік електричної енергії та порядок розрахунків, інші умови тощо.

Відповідно до п. 9.4 Договору цей Договір набирає чинності з дня його підписання та укладається на строк до 31.12.2012 р. Договір вважається подовженим на кожен наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною зі сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Вказаний Договір підписаний представниками постачальника, споживача та скріплений печатками юридичних осіб.

Судом встановлено, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу, який підпадає під правове регулювання норм § 5 глави 54 Цивільного кодексу України та § 3 глави 30 Господарського кодексу України.

Окрім того, п.2.1 Договору сторони погодили, що під час виконання умов цього Договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим Договором, сторони зобов`язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ), затвердженими Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року № 28, та які діяли на час викладення Договору у новій редакції.

Згідно ст. 1 Закону України Про ринок електричної енергії електрична енергія - енергія, що виробляється на об`єктах електроенергетики і є товаром, призначеним для купівлі-продажу. Споживання електричної енергії без дозволу не допускається.

Відповідно до частин 6, 7 статті 56 Закону України Про ринок електричної енергії постачання електричної енергії електропостачальниками здійснюється з дотриманням правил роздрібного ринку. Умови постачання електричної енергії, права та обов`язки електропостачальника і споживача визначаються договором постачання електричної енергії споживачу.

У відповідності до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 року № 312 затверджено Правила роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ), які набрали чинності 19 квітні 2018 року, крім пунктів 1 та 12, які набирають чинності з 11 червня 2018 року.

Водночас, із набранням чинності Правилами роздрібного ринку електричної енергії втратили чинність Правила користування електричною енергією, затверджені постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 року №28.

Таким чином, на час здійснення перевірки діяли Правила роздрібного ринку електричної енергії, затверджені постановою НКРЕКП від 14.03.2018 року № 312 Про затвердження Правил роздрібного ринку електроенергії .

В розумінні пункту 1.2 ПКЕЕ споживачем електричної енергії є юридична або фізична особа, що використовує електричну енергію для забезпечення потреб власних електроустановок на підставі договору.

Відповідно до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".

Частинами першою - третьою статті 275 та частиною шостою статті 276 Господарського кодексу України передбачено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається. Предметом договору енергопостачання є окремі види енергії з найменуванням, передбаченим у національних стандартах або технічних умовах. Розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону.

Згідно Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 року № 312 (далі - ПРРЕЕ), споживач електричної енергії - фізична особа, у тому числі фізична особа-підприємець, або юридична особа, що купує електричну енергію для власного споживання.

При цьому як визначено п.1 ч.1 ст. 58 Закону України "Про ринок електричної енергії" споживач має право купувати електричну енергію для власного споживання за двосторонніми договорами та на організованих сегментах ринку, за умови укладення ним договору про врегулювання небалансів та договору про надання послуг з передачі електричної енергії з оператором системи передачі, а у разі приєднання до системи розподілу - договору про надання послуг з розподілу електричної енергії з оператором системи розподілу; або купувати електричну енергію на роздрібному ринку у електропостачальників або у виробників, що здійснюють виробництво електричної енергії на об`єктах розподіленої генерації, за правилами роздрібного ринку.

Відповідно до п. 2.2.2 Договору позивач постачає електричну енергію відповідачу як різновид товару, а останній згідно з п. 2.3.3 Договору оплачує позивачу вартість електричної енергії згідно з умовами додатків Порядок розрахунків та Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії .

Згідно з п. 5.5.5 ПРРЕЕ споживач електричної енергії зобов`язаний, зокрема: користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів); сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів; здійснювати оплату рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору; дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів; забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх електроустановок та електроприладів згідно з вимогами нормативно-технічних документів та нормативно-правових актів України; забезпечувати збереження і цілісність установлених на його території та/або об`єкті (у його приміщенні) розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування; узгоджувати з оператором системи нові підключення та переобладнання внутрішньої електропроводки, здійснювані з метою збільшення споживання електричної потужності; забезпечувати доступ представникам оператора системи (після пред`явлення ними службових посвідчень) до об`єкта споживача для проведення технічної перевірки засобу комерційного обліку (засобів вимірювальної техніки), електроустановок та електропроводки, вимірювання показників якості електричної енергії, контролю за рівнем споживання електричної енергії, а також для виконання відключення та обмеження споживання електричної енергії споживачу (субспоживачу) відповідно до встановленого цими Правилами порядку та виконувати їх обґрунтовані письмові вимоги щодо усунення виявлених порушень, якщо це обумовлено умовами договору; забезпечити безперешкодний доступ представникам постачальника послуг комерційного обліку, електропостачальника та/або оператора системи (після пред`явлення ними службових посвідчень) до розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії, що встановлені на об`єктах споживача, для візуального або автоматизованого зняття показів розрахункових засобів комерційного обліку; своєчасно вживати відповідних заходів для усунення виявлених порушень; не допускати безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача, а також відшкодовувати збитки, завдані оператору системи та/або споживачу (основному споживачу), у разі виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача.

Умовами розділу 2 Договору передбачено, що споживач, зокрема, зобов`язується забезпечувати безперешкодний доступ представників постачальника за пред`явленням службового посвідчення до засобів (систем) обліку електроенергії, вимірювання потужності та контролю показників якості електроенергії (п. 2.3.5), а позивач як постачальник має право на вказані дії, згідно з п.п. 3.1.5 Договору.

Згідно п.п. 8.2.5 ПРРЕЕ у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи), оформлюється акт про порушення згідно з формою, наведеною в додатку 8 до цих Правил.

Акт про порушення складається представниками оператора системи, які мають таке право згідно з посадовою інструкцією, пройшли відповідне навчання та інструктаж, після пред`явлення ними службових посвідчень.

В акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил та всі необхідні для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії параметри, що характеризують електроустановку споживача, схему підключення електроустановки споживача та її графічне зображення.

В акті зазначаються заходи, яких було вжито або яких необхідно вжити для усунення допущених порушень.

Акт про порушення складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.

Акт про порушення підписується представником (представниками) оператора системи, який (які) брали участь у перевірці, та споживачем (представником споживача) або іншою особою, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи).

У разі відмови споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписати акт про порушення в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт про порушення вважається дійсним, якщо його підписали більше одного уповноваженого представника оператора системи та незаінтересована особа (представник житлово-експлуатаційної організації, балансоутримувача або управителя будинку, виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення або представник органу місцевого самоврядування, інший споживач тощо) за умови посвідчення цієї особи або більше одного уповноваженого представника оператора системи, а відмова споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписувати акт про порушення підтверджується відеозйомкою.

Як вбачається з матеріалів справи, при перевірці працівниками позивача стану обліку відповідачем електричної енергії за адресою: м. Київ, вул. В. Житомирська, 6, було встановлено порушення Приватним підприємством "Європа" ст. 77 Закону України Про ринок електричної енергії та п.п. 6 п. 8.4.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії, а саме самовільне підключення електроустановок споживача до електричної мережі позивача з порушенням схеми обліку за вказаною адресою, при наявності договору - самовільне підключення виконано від ЗК 88/8 дротом ПВ 2*6 далі ВВГ 3*2,5; площа перерізу проводу (кабелю), яким виконано самовільне приєднання, складає 3-2,5 мм.кв; допустимий тривалий струм проводу (кабелю) (згідно з гл. 1.3 ПУЕ) 25А, про що складено Акт про порушення № 01283 від 15.11.2019 року, копія якого наявна в матеріалах справи. До акту, як зазначено в ньому, додавались фото та відеофіксація.

Також в Акті про порушення № 01283 від 15.11.2019 року відповідача було повідомлено, що комісія постачальника електроенергії з розгляду складеного акту про порушення буде проводити засідання 28.11.2019 року та запрошено на вказане засідання комісії.

Вказаний Акт про порушення № 01283 від 15.11.2019 року підписаний уповноваженими представниками позивача, а саме майстром ОСОБА_1 та електромонтером ОСОБА_2., а також свідками - інженером ВОП "Михайлівський" ОСОБА_4. та інженером ВОП "Михайлівський" ОСОБА_3., уповноважена особа відповідача (споживача) - Козаченко Ю.В., який за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань є керівником ПП "Європа" і був присутній під час проведення перевірки, виявленні та фіксації порушення, від підпису вказаного Акту про порушення відмовився.

При цьому як зазначено у вказаному акті, була відновлена схема обліку електричної енергії, демонтовано дроти безоблікового самовільного підключення до мереж ПАТ "ДТЕК Київські Електромережі", про що позивачем складено Акт про усунення порушення ПРРЕЕ від 15.11.2019 року, копія якого наявна в матеріалах справи.

Згідно з частиною 5 ст. 277 ГК України відповідальність за порушення правил користування енергією встановлюється законом.

Частина 2 статті 77 Закону України Про ринок електричної енергії визначає відповідальність за порушення нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії. Зокрема, до правопорушень на ринку електричної енергії відносяться: недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії; крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку.

Частиною 1 статті 77 Закону України Про ринок електричної енергії передбачено, що учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом.

Згідно п.п. 8.2.6 ПРРЕЕ на підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.

Комісія з розгляду актів про порушення створюється оператором системи і має складатися не менше ніж з 3 уповноважених представників оператора системи.

Споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів про порушення та має бути повідомлений оператором системи про місце, час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 7 календарних днів до призначеної дати засідання.

Рішення комісії оформлюється протоколом, копія якого видається споживачу.

У разі причетності споживача до порушення цих Правил у протоколі зазначаються відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії. В такому разі разом з протоколом споживачу надаються розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії з посиланням на відповідні пункти глави 8.4 цього розділу та розрахункові документи для оплати необлікованої електричної енергії та/або збитків.

Зокрема, як встановлено судом за матеріалами справи, позивачем на адресу відповідача листом № 2/02/41136/1 від 20.11.2019 року направлялось повідомлення про проведення 26.12.2019 року засідання комісії з розгляду Акту про порушення № 01283 від 15.11.2019 року, разом з копією останнього.

Факт отримання відповідачем зазначеного повідомлення 26.11.2019 року підтверджується наявною в матеріалах справи копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0100174385658.

Отже, як вбачається з матеріалів справи, відповідач належним чином повідомлявся про засідання комісії з розгляду спірного акту про порушення.

У зв`язку з виявленими порушеннями позивачем було проведено засідання комісії з розгляду Акту про порушення ПРРЕЕ № 01283 від 15.11.2019 року, про що складено протокол № 1787 від 26.12.2019 року.

При цьому представник споживача - Приватного підприємства "Європа" на засідання комісії по розгляду Акту про порушення № 01283 від 15.11.2019 року не з`явився.

Так, п.п.8.4.2 ПРРЕЕ передбачено, що визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється оператором системи на підставі акта про порушення, складеного у порядку, визначеному цими Правилами, у разі виявлення самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі оператора системи з порушенням схеми обліку.

Як зазначалось судом вище, недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії; крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку відповідно до ст. 77 Закону України "Про ринок електричної енергії" віднесено до правопорушень в сфері електроенергетики.

Відповідно до п. 1.1.2 ПРРЕЕ під терміном "необлікована електрична енергія" слід розуміти обсяг електричної енергії, використаний споживачем або переданий транзитом в електромережі, що належать іншим власникам електричних мереж, але не врахований розрахунковими засобами комерційного обліку або врахований неправильно; "оператор системи" оператор системи розподілу або оператор системи передачі, у випадках коли до його мереж приєднані електроустановки споживачів електричної енергії та/або об`єкти розподіленої генерації.

Суд зазначає, відповідно до пункту 8.2.6 ПРРЕЕ саме рішення комісії, оформлене протоколом, є документом, в якому зазначаються відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії і на підставі якого споживачу надається розрахунковий документ для оплати необлікованої електричної енергії.

За наслідками засідання 26.12.2019 року комісією позивача вирішено провести нарахування на підставі п. 8.4.12 та за формулою № 8 ПРРЕЕ, визначеного главою 8.4 розділу VIII ПРРЕЕ, виходячи з наступних параметрів: потужність - 5,94 кВт; тривалість роботи струмоприймачів протягом доби 12 год., 7 днів, коефіцієнт 1 та визначено належну до плати суму за недовраховану електроенергію в розмірі 24784,86 грн. за період з 25.06.2019 року (з дати попереднього Акту про порушення № 00489 від 24.06.2019 року) по 15.11.2019 року (дату усунення порушень).

У відповідності до п. 8.4.12 ПРРЕЕ у разі виявлення у непобутового споживача порушень, зазначених у підпунктах 6-8 пункту 8.4.2 цієї глави, величина розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії через проводи (кабелі), якими здійснене самовільне підключення (Wдоб.с.п., кВт·год), розраховується за формулою: W доб.с.п = Р с.п. . t вик.с.п., де Р с.п. - потужність самовільного підключення (кВт), що розраховується за формулами у разі підключення до однієї фази; t вик.с.п. - час використання самовільного підключення протягом доби (приймається рівним 12 год/добу).

Отже, при розрахунку за порушення, яке передбачено п. 8.4.2 ПРРЕЕ, вимірювання сили струму споживання проводу, яким було здійснено самовільне підключення, не вимагається.

Відповідно до п.п. 8.2.7 ПРРЕЕ кошти за необліковану електричну енергію та суми збитків перераховуються споживачем на поточний рахунок оператора системи.

Споживач має оплатити розрахункові документи за необліковану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка (у випадку неотримання споживачем рахунка у поштовому відділенні упродовж 5 робочих днів з дня надходження рахунка до поштового відділення споживача рахунок вважається отриманим споживачем на 5 робочий день).

Окрім цього умовами п. 4.2.3 Договору передбачено, що відповідач сплачує позивачу вартість недоврахованої електроенергії, розраховану виходячи із приєднаної потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання відповідно до Методики визначення обсягу вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 року № 562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 року за № 782/12656 (із змінами та доповненнями), у разі таких дій відповідача: самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії; пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб з засобів обліку; споживання електроенергії поза засобами обліку; інших умов, визначених Методикою.

Згідно наявних матеріалів справи судом встановлено та зазначено позивачем в позовній заяві, що на адресу відповідача листом № 2/02/4-1249 від 26.12.2019 року позивачем було направлено копію протоколу комісії № 1787 від 26.12.2019 року, розрахунку вартості електроенергії, спожитої без обліку, рахунок для оплати № 3106849/акт01283 від 26.12.2019 року на суму 24784,86 грн., акт прийняття - передавання товарної продукції № 3106849/акт 01283 від 31.12.2019 року на суму 24784,86 грн, копії яких наявні в матеріалах справи.

На підтвердження факту надсилання зазначених документів на адресу відповідача позивачем надано копії фіскального чеку від 27.12.2019 року та відповідного списку згрупованих поштових відправлень від 27.12.2019 року.

Згідно наявного в матеріалах справи витягу з офіційного сайту АТ "Укрпошта" щодо відстеження поштового відправлення № 00101675380 останнє не вручене під час доставки з інших причин 02.01.2020 року та повернуто позивачеві.

За нормами ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У відповідності до приписів частин 1, 2 статті 251 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

При цьому за змістом п.1.7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 року №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства за порушення грошових зобов`язань" днем пред`явлення вимоги кредитором слід вважати день, у який боржник одержав надіслану йому вимогу, а в разі якщо вимогу надіслано засобами поштового зв`язку і підприємством зв`язку здійснено повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, то днем пред`явлення вимоги є дата оформлення названим підприємством цього повідомлення. При цьому якщо боржник (відповідач) заперечує одержання ним такої вимоги, кредитор (позивач) зобов`язаний подати господарському суду докази її надіслання боржникові. Ухилення боржника від одержання на підприємстві зв`язку листа, що містив вимогу (відмова від його прийняття, нез`явлення на зазначене підприємство після одержання його повідомлення про надходження рекомендованого або цінного листа) не дає підстав вважати вимогу непред`явленою.

Проте, як зазначено позивачем в позовній заяві та встановлено судом, відповідач не здійснив оплату вартості необлікованої активної електричної енергії, в зв`язку з чим утворилась заборгованість в сумі 24784,86 грн.

Відповідно до п.8.2.7 ПРРЕЕ у разі незгоди споживача з фактом безоблікового споживання електричної енергії та відмови від сплати вартості необлікованої електричної енергії оператор системи звертається з позовом до суду для підтвердження факту безоблікового споживання електричної енергії та стягнення вартості необлікованої електричної енергії. Спірні питання, які виникають між сторонами при складанні акта про порушення, при визначенні розміру суми збитків, належної до оплати, а також при здійсненні платежів, вирішуються у судовому порядку.

Таким чином, відповідачем як споживачем електричної енергії не було виконано обов`язку з оплати вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення Привал роздрібного ринку електричної енергії у встановлений строк, всупереч вимогам законодавства, а також умовам Договору, в результаті чого у Приватного підприємства "Європа" утворилась заборгованість перед позивачем у зазначеному вище розмірі, яку останній просив стягнути в позовній заяві.

За приписами статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу.

У відповідності до ст. 124, п. п. 2, 3, 4 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. ст. 2, 7, 13 Господарського процесуального кодексу України основними засадами судочинства є, зокрема, рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд наголошує, що відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Таким чином обов`язок доказування, а отже і подання доказів відповідно до ст. 74 ГПК України, покладено саме на сторони та інших учасників судового процесу, а тому суд лише створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

При цьому відповідачем не надано суду жодних доказів на підтвердження відсутності боргу, письмових пояснень щодо неможливості надання таких доказів, або ж фактів, що заперечують викладені позивачем позовні вимоги.

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Доказів визнання недійсним чи розірвання Договору про постачання електричної енергії № 6849 від 05.06.1996 року в редакції Додаткової угоди № 1 від 06.08.2012 року, або його окремих положень суду не надано.

Будь-які заперечення щодо порядку та умов Договору на час його підписання та під час виконання з боку сторін відсутні.

Окрім цього суд зазначає, що належних та допустимих доказів оскарження рішення комісії з розгляду Акту про порушення, оформленого протоколом № 1787 від 26.12.2019 року, відповідачем не надано, а враховуючи приписи ПРРЕЕ, ПАТ ДТЕК Київські Електромережі правомірно застосувало положення вказаних нормативно-правових актів для визначення обсягу та обрахування вартості не облікованої електричної енергії, яку відповідач споживав з порушенням схеми обліку, за наявності укладеного між сторонами договору про постачання електричної енергії.

Також матеріали справи не містять заперечень відповідача щодо розрахунків обсягу та вартості необлікованої електричної енергії.

В свою чергу, зважаючи на відсутність будь-яких заперечень відповідача щодо визначення розміру заборгованості на час розгляду даної справи, суд здійснював розгляд справи виходячи з наявних матеріалів та визначив розмір заборгованості відповідача на підставі наданих позивачем доказів.

Суд зазначає, що частиною 1 ст. 193 ГК України встановлено обов`язок суб`єктів господарювання та інших учасників господарських відносин виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

Дана норма кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України.

Крім того суд зазначає, що оспорювання дій позивача щодо перевірки стану обліку електричної енергії, виявлених порушень та визначення суми обсягу та вартості належної до сплати вартості не облікованої електроенергії, а також змісту складених під час перевірки документів, зокрема, акту про порушення та протоколу засідання комісії по його розгляду має здійснюватись відповідно до зазначених вище норм законодавства в рамках іншого спору за участю відповідного суб`єкта оскарження, оскільки дослідження даних питань не входить до предмету доказування у даній справі.

Отже, оскільки матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем обов`язку з оплати вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії у встановлений строк, розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам та на момент прийняття рішення доказів погашення заборгованості відповідач суду не представив, як і доказів, що спростовують вищевикладені обставини, суд доходить висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України Про судоустрій і статус суддів суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права (ч. 1 ст. 6 Закону України Про судоустрій і статус суддів ).

Аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (див. рішення від 21 січня 1999 року в справі Гарсія Руїз проти Іспанії , від 22 лютого 2007 року в справі Красуля проти Росії , від 5 травня 2011 року в справі Ільяді проти Росії , від 28 жовтня 2010 року в справі Трофимчук проти України , від 9 грудня 1994 року в справі Хіро Балані проти Іспанії , від 1 липня 2003 року в справі Суомінен проти Фінляндії , від 7 червня 2008 року в справі Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії ) свідчить, що право на мотивоване (обґрунтоване) судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи та поширюється як на цивільний, так і на кримінальний процес.

Вимога пункту 1 статті 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

Відповідно до пункту 58 рішення ЄСПЛ Справа Серявін та інші проти України (Заява № 4909/04) від 10.02.2010 р. у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).

Рішення суду про задоволення позову може бути прийнято виключно у тому випадку, коли подані позивачем докази дозволять суду зробити чіткий, конкретний та безумовний висновок про обґрунтованість та законність вимог позивача.

У відповідності до пункту 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 року № 6 Про судове рішення рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

З огляду на вищевикладене, виходячи з того, що позов доведений позивачем, обґрунтований матеріалами справи та відповідачем не спростований, суд доходить висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 73-80, 86, 123, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Європа" (01025, м. Київ, вул. В.Житомирська, 6; код ЄДРПОУ 30306672) на користь Приватного акціонерного товариства ДТЕК Київські Електромережі (04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, буд. 20; код ЄДРПОУ 41946011) на поточний рахунок НОМЕР_1 у ТВБВ №10026/0104 у філії - ГУ по м. Києву та Київській області АТ Ощадбанк 24 784,86 (двадцять чотири тисячі сімсот вісімдесят чотири грн. 86 коп.) боргу за необліковану електроенергію.

3. Стягнути з Приватного підприємства "Європа" (01025, м. Київ, вул. В.Житомирська, 6; код ЄДРПОУ 30306672) на користь Приватного акціонерного товариства ДТЕК Київські Електромережі (04080, м. Київ, вул.Новокостянтинівська, буд. 20; код ЄДРПОУ 41946011) на рахунок НОМЕР_2 у АТ ПУМБ м. Київ 2102,00 (дві тисячі сто дві грн. 00 коп.) судового збору.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Повний текст рішення складено та підписано 17.08.2020 року.

Суддя А.М. Селівон