Рішення

від 18.08.2020 по справі 910/5658/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

18.08.2020Справа № 910/5658/20 Господарський суд міста Києва у складі судді Ярмак О.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) господарську справу

За позовом Дочірнього підприємства Державної компанії "Укрспецекспорт" - Державне підприємство "Укроборонсервіс" (02093, м.Київ, вул. Россошанська, 3-А, код ЄДРПОУ 21552117)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасне спеціалізоване обладнання та технології" (01001, м.Київ, вул.Малопідвальна, 6, код ЄДРПОУ 36691706)

про стягнення 106 205,86 грн.

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство Державної компанії "Укрспецекспорт" - Державне підприємство "Укроборонсервіс" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасне спеціалізоване обладнання та технології" про стягнення 106 205,86 грн заборгованості - понесених витрат на виконання доручень по договору комісії №Д29-6.1.3/301 від 03.07.2017.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 28.04.2020 відкрив провадження у справі № 910/5658/20 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, надав строк для реалізації процесуальних прав.

09.06.2020 відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому заявляє про некоректність дій позивача у договірних відносинах, здійснення митного оформлення продукції у м.Одеса всупереч п.4.1 договору, відсутність реєстрації податкової накладної, та безпідставність позовних вимог.

12.06.2020 позивач подав до суду відповідь на відзив, в якому надав пояснення на аргументи відповідача, у т.ч. докази реєстрації податкової накладної № 33114.

Відповідач заперечень на відповідь на відзив не надав.

Згідно положень ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Судом враховано, що 02.04.2020 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) №540-ІХ від 30.03.2020", яким доповнено розділ Х "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України пунктом 4 такого змісту: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".

Згідно з пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 р. "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" із змінами та доповненнями карантин установлено на всій території України до 31.08.2020 р.

17.07.2020 р. набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18.06.2020 № 731-IX яким пункт 4 розділу X "Прикінцеві положення" ГПК України викладено у новій редакції, відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних положень цього Закону, процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Суд зазначає, що визначений 20-денний строк для вчинення учасниками процесуальних дій щодо продовження процесуальних строків у зв`язку із карантином, є таким, що сплинув 07.08.2020.

Жодних пояснень, клопотань від позивача та відповідача, у т.ч. щодо неможливості реалізації процесуальних прав через запровадження карантину, продовження процесуальних строків, до суду не надходило.

Враховуючи належне повідомлення сторін про розгляд справи, визначений процесуальний строк для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, за відсутності клопотань учасників справи про продовження процесуальних строків, суд вбачає за можливе здійснити розгляд справи за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

03.07.2017 між позивачем - Державним підприємством Укроборонсервіс (комісіонер за договором) та відповідачем - ТОВ Сучасне спеціалізоване обладнання та технології (комітент) укладено договір комісії № Д29-6.1.3/301, відповідно до умов якого позивач зобов`язався за дорученням відповідача за плату вчинити правочин з продажу спеціальної продукції (далі - Продукція) від свого імені за рахунок відповідача (комітента).

Згідно положень п.2.1-2.2 договору, кількість продукції, що підлягає передачі, зазначена в специфікації продукції, зазначеної в додатку № 1 до даного договору. Якість продукції повинна відповідати діючим в Україні державним стандартам, технічним умовам, які діють в Україні, та підтверджується печаткою відділу технічного контролю комітента. Комітент безпосередньо засвідчить якість Продукції відповідними Сертифікатами відповідності. Якість продукції посвідчується відповідним паспортом (формуляром) на кожну одиницю продукції. Продукція повинна бути такою, що не була в експлуатації, і повинна забезпечувати повний призначений ресурс.

Відповідно до п.3.1 договору визначено, що комісіонер у відповідності до даного договору зобов`язується виконати переддоговірну роботу, укласти з покупцем контракт. У разі необхідності, інші правочини, спрямовані на забезпечення виконання наданого Комітентом доручення, чи залучення відповідних агентів. Щоквартально, при наявності подій щодо передачі Продукції, понесених витрат та перерахування коштів, що належать Комітенту, надати Комітенту відомості про такі події шляхом подання звіту Комісіонера до 15 числа наступного місяця. Протягом 30 днів з моменту повного виконання доручення комітента, надати комітенту остаточний звіт комісіонера разом з актом на комісійну плату.

В свою чергу комітент відповідно до п.3.2.4 договору зобов`язався відшкодувати документально підтверджені витрати, які здійснив комісіонер у забезпечення виконання доручення на умовах, визначених п.5 цього договору.

Згідно п.5.4 договору, усі витрати, понесені комісіонером в процесі виконання даного договору, відображаються у його звіті, який складається та подається комітенту в письмовій формі з додаванням завірених копій підтверджуючих документів у строк згідно п.3.1.4. даного договору.

Як зазначає позивач та відповідач не заперечує, на виконання умов договору комісії № Д29-6.1.3/301 від 03.07.2017 позивач здійснив продаж за контрактом К29-6.1.3/75 від 04.07.2017 компанії CORINVEST TRADING LTD продукцію:виріб: Антена нижня АН76 в кількості 3 одиниці.

В подальшому Рекламаційним актом № 1 від 13.09.2018, який підписаний представниками позивача, відповідача та замовника продукції, було зафіксовано, що в межах гарантійного строку (10 з 12 місяців) 13.08.2018 виявлено дефект виробу та прийнято рішення відремонтувати виріб.

Листом № 241001 від 24.10.2018 у відповідь на лист позивача щодо обставин та наявності рекламаційного акту, відповідач повідомив, що приймає претензії, висловив прохання оформити документи на тимчасовий ввіз продукції, що вказана у рекламаційному акті №1 для усунення вказаних недоліків.

З наданих документів та пояснень відповідача, позивач отримав дозволи ДСЕК та оформив митні декларації на ввезення Продукції в Україну за Рекламацією, відповідачем було відремонтовано продукцію, яка після ремонту знову вивезена.

27.02.2019 сторонами складено Сертифікат задоволення рекламаційного акта № 1, відповідно до якого внаслідок заміни та ремонту елементів, дефекти виробів усунені.

У зв`язку з понесенням вищевикладених витрат по задоволенні рекламаційного акту №1 від 13.09.2018 позивач листом від 15.04.2019 за вих. №29/6.1.2-2726 надав відповідачу Звіт Комісіонера від 31.03.1019 у формі Акту на компенсацію витрат на виконання договору.

Відповідач листом № 090802 від 09.08.2019 підтвердив отримання вищевказаних документів та повідомив, що претензії кінцевого споживача щодо виробів, вказаних у рекламаційному акті № 1 від 13.09.2018 є результатом невідповідності технічних характеристик антен, що виявлені у процесі їх експлуатації, а стосуються якості виготовлення, дефекти могли бути виявлені ДП Укроборонсервіс в процесі технічного прийняття продукції, що допомогло б уникнути витрат, пов`язаних із рекламацією, тому фінансові затрати необхідно розглядати з урахуванням аргументів обох сторін.

В подальшому між сторонами велось тривале листування щодо погодження та визначення сторонами понесення витрат на організацію усунення недоліків, відповідачем Звіт позивача та Акт на компенсацію витрат на виконання договору не затверджені.

Звертаючись до суду з даним позовом позивач зазначає про порушення відповідачем своїх договірних зобов`язань щодо відшкодування витрат по задоволенню рекламаційного акта № 1 від 13.09.2018, претензії по якому були прийняті та усунені, проте 106 205,86 грн залишились не оплаченими.

Відповідач позов не визнає, зазначаючи, що не погоджував митне оформлення продукції у м.Одесі та звертає увагу на ненадання доказів реєстрації податкової накладної.

Відповідно до положень статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК) суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За змістом положень статей 626, 627, 628 ЦК договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 1011 ЦК за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов`язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Згідно з частиною 1 статті 1013 ЦК комітент повинен виплатити комісіонерові плату в розмірі та порядку, встановлених у договорі комісії.

У статті 1014 ЦК визначено, що комісіонер зобов`язаний вчиняти правочини на умовах, найбільш вигідних для комітента, і відповідно до його вказівок. Якщо у договорі комісії таких вказівок немає, комісіонер зобов`язаний вчиняти правочини відповідно до звичаїв ділового обороту або вимог, що звичайно ставляться (частина 1). Якщо комісіонер вчинив правочин на умовах більш вигідних, ніж ті, що були визначені комітентом, додатково одержана вигода належить комітентові (частина 2).

За змістом статті 1022 ЦК після вчинення правочину за дорученням комітента комісіонер повинен надати комітентові звіт і передати йому все одержане за договором комісії (частина 1). Комітент, який має заперечення щодо звіту комісіонера, повинен повідомити його про це протягом тридцяти днів від дня отримання звіту. Якщо такі заперечення не надійдуть, звіт вважається прийнятим (частина 2).

Прийняття комітентом виконання за договором комісії визначено у статті 1023 ЦК, за положеннями якої комітент зобов`язаний, зокрема, прийняти від комісіонера все належно виконане за договором комісії.

Статтею 1024 ЦК передбачено право комісіонера на відшкодування витрат, зроблених ним у зв`язку з виконанням договору комісії. Так, комісіонер має право на відшкодування витрат, зроблених ним у зв`язку з виконанням своїх обов`язків за договором комісії, зокрема у випадку, якщо він або субкомісіонер вжив усіх заходів щодо вчинення правочину, але не міг його вчинити за обставин, які від нього не залежали.

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). При цьому положення частини 7 статті 193 ГК і статті 525 ЦК встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 ЦК щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.

Зважаючи на встановлену статтею 204 ЦК і не спростовану при вирішенні цієї справи в порядку статті 215 ЦК презумпцію правомірності укладеного між сторонами договору комісії № Д29-6,1,3/301 від 03.07.2019 , цей договір, є належною у розумінні статей 11, 509 ЦК і статей 173, 174 ГК підставою для виникнення та існування обумовлених таким договором прав і обов`язків сторін.

Відповідно до п.п. 3.2.4 Договору Комітент зобов`язався відшкодувати документально підтверджені витрати, які здійснив Комісіонер, в тому числі: банківські витрати; витрати на оформлення відповідних сертифікатів та дозволів державних органів влади; витрати на відрядження, які безпосередньо пов`язані із виконанням Договору; витрати на декларування та митне оформлення Продукції, а також витрати пов`язані із наданням послуг вантажними митними терміналами; витрати на завантаження, розвантаження, перевалку, страхування, охорону; поштові витрати; інші витрати, пов`язані з виконанням доручення за Договором.

Умовами п.6.3, 6.8 договору визначено, що якщо після поставки продукції покупцю буде виявлено невідповідність її якості та кількості, рекламація пред`являється щодо якості продукції (протягом гарантійного строку). У випадку визнання обґрунтованості рекламації, Комітент повинен за власний рахунок передати відсутню Продукцію або замінити її новою у додатково обумовлений Сторонами строк не більше 85 календарних днів з дати отримання рекламації. При цьому всі витрати, із заміною Продукції, сплачуються Комітентом.

На підтвердження виконання передбачених договором обов`язків по рекламаційному акту № 1 від 13.08.2019, який прийнятий відповідачем та листом від 24.10.2018 погоджений із наданням доручення проведення подальших робіт на усунення недоліків, позивачем надано договори (контракти), укладені ним з іншими суб`єктами господарювання, рахунки, платіжні доручення, документи щодо митних витрат (витрати на оформлення митних декларацій на тимчасове ввезення продукції, отримання відповідних дозволів Державної служби експортного контролю України), витрат на відрядження працівників позивача до м.Одеси, транспортування продукції із міста Києва до міста Одеси і в протилежному напрямку, послуги транспортно-експедиційного обслуговування щодо завантаження продукції у контейнер, зберігання, перевезення до місця вивантаження, які суд приймає в якості належних доказів на підтвердження витрат на суму 106 205,86 грн.

Як вбачається із листування сторін, заперечуючи проти прийняття та погодження Звіту від 31.03.2019 та Акту на компенсацію витрат на виконання договору на спірну суму 106 205,86 грн, відповідач фактично свою незгоду обґрунтувало тим, що виявлені недоліки, які усунені, позивач міг виявити при первинному прийнятті продукції, у зв`язку із чи понесення витрат сторони б уникнули.

Однак, відповідач не заперечував самого факту виконання позивачем доручень по рекламаційному акту № 1, свого погодження цього акту та подальше затвердження Сертифікату по акту щодо усунення недоліків, не висловлював незгоду щодо переліку та розміру понесених витрат.

Відповідно до ст. 1022 ЦК України, після вчинення правочину за дорученням комітента комісіонер повинен надати комітентові звіт і передати йому все одержане за договором комісії. Комітент, який має заперечення щодо звіту комісіонера, повинен повідомити його про це протягом тридцяти днів від дня отримання звіту. Якщо такі заперечення не надійдуть, звіт вважається прийнятим.

За відсутності обґрунтованих заперечень щодо наданих позивачем відповідачу Звіту від 31.03.2019 у формі Акту на компенсацію витрат на виконання умов договору комісії № Д29-6.1.3/301 від 03.07.2017, у т.ч. у визначені строки, вказаний звіт є прийнятим.

Договір, відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Зобов`язання в силу вимог ст. 525, 526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Доказів оплати відповідачем суми 106 205,86 грн витрат, у т.ч. у визначені строки, суду не надано.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідач доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги або свідчили про відсутність відповідних обов`язків щодо сплати заборгованості, суду не надав.

Стаття 74 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення позову Дочірнього підприємства Державної компанії "Укрспецекспорт" - Державне підприємство "Укроборонсервіс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасне спеціалізоване обладнання та технології" про стягнення 106 205,86 грн заборгованості - понесених витрат на виконання доручень по договору комісії №Д29-6.1.3/301 від 03.07.2017, у повному обсязі.

Згідно зі ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 86, 129, 233, 236-240, 250-252 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасне спеціалізоване обладнання та технології" (01001, м.Київ, вул.Малопідвальна, 6, код ЄДРПОУ 36691706) на користь Дочірнього підприємства Державної компанії "Укрспецекспорт" - Державне підприємство "Укроборонсервіс" (02093, м.Київ, вул. Россошанська, 3-А, код ЄДРПОУ 21552117) 106 205 (сто шість тисяч двісті п`ять) грн. 86 коп заборгованості, 2 102 (дві тисячі сто дві) грн 00 коп. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.

Суддя О.М.Ярмак