Рішення

від 10.08.2020 по справі 914/1538/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.08.2020 Cправа № 914/1538/20

місто Львів

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Продакшн Ресурс Груп , м.Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Артмакс Інжиніринг , м.Львів

про стягнення заборгованості в розмірі 317244,74грн.

Суддя Щигельська О.І.

При секретарі: Горбань М.Ю.

Представники сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

Заяв про відвід судді не надходило. У відповідності до ст.222 ГПК України, фіксування судового процесу за допомогою програмно-апаратного комплексу Акорд не здійснювалось.

ІСТОРІЯ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.

Товариство з обмеженою відповідальністю Продакшн Ресурс Груп звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Артмакс Інжиніринг про стягнення заборгованості в розмірі 317244,74грн., з яких 237800,00грн. основного боргу, 58023,20грн. інфляційних втрат, 21421,54грн. 3% річних.

Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.06.2020 позовну заяву передано на розгляд судді Щигельській О.І.

Ухвалою суду від 30.06.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; клопотання позивача задоволено та ухвало розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, визнавши її, як справу незначної складності, малозначною. Справу призначено до розгляду по суті в судовому засіданні на 20.07.2020.

В системі документообігу суду зареєстровано клопотання позивача про долучення доказів до матеріалів справи (вх.№21886/20 від 16.07.2020 та вх.№22074/20 від 20.07.2020).

У зв`язку з неявкою відповідача та у зв`язку з необхідністю попередження виникнення та запобігання поширення гострої респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом COVID-19, зважаючи на період карантину, визначений Кабінетом Міністрів України, та встановлені Урядом обмеження пасажирських перевезень та кількості учасників масових заходів, а також, листа Ради суддів України від 16.03.2020 року №9/рс-186/20, в судовому засіданні 20.07.2020, хід якого фіксувався технічно програмно-апаратним комплексом Акорд та відображений в протоколі, ухвалено відкласти судове засідання на 10.08.2020 о 12:00год., про що представник позивача повідомлений під розписку. На виконання вимог ст.ст. 120, 121 ГПК України, з метою належного інформування відповідача про дату, час і місце наступного судового засідання, винесено ухвалу-повідомлення від 20.07.2020. Ухвалою суду від 22.07.2020 виправлено описку в ухвалі-повідомленні Господарського суду Львівської області від 20.07.2020 по справі №914/1538/20 замінивши дату та час, на які відкладено судове засідання з 20.07.2020 о 11:00 год. на 10.08.2020 о 12:00 год. .

Позивачем явки повноважного представника в судове засідання 10.08.2020 не забезпечено, водночас, на адресу суду надійшло клопотання ТОВ Продакшн Ресурс Груп (вх.№22649/20 від 27.07.2020) про проведення розгляду справи без участі представника. Таке клопотання прийнято судом, розгляд справи відбувається з його врахуванням.

Представник відповідача в судове засідання 10.08.2020 не з`явився, про причини неявки в судові засідання суд не повідомив, відзиву на позов не подав, незважаючи на те, що був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Згідно п.1 ч.3 ст.202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Відповідно до ч.4 ст.13 ГПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч.9 ст.165, ч.2 ст.178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу та має право вирішити спір за наявними матеріалами.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч.9 ст.165 та ч.2 ст.178 ГПК України.

Судом встановлено, що зібраних в матеріалах справи доказів достатньо для з`ясування обставин справи і прийняття судового рішення, а неявка сторін не перешкоджає розгляду справи по суті.

АРГУМЕНТИ СТОРІН.

Аргументи позивача.

На обґрунтування позовних вимог ТОВ Продакшн Ресурс Груп зазначає, що в квітні 2017 року сторонами укладено договір оренди обладнання, на виконання умов якого позивачем передано, а відповідачем прийнято в строкове платне користування визначене договором обладнання. Після закінчення строку оренди ТОВ Артмакс Інжиніринг вчасно повернуло орендоване майно позивачу, однак, зобов`язання із оплати виконало частково, сплативши на дату подання позовної заяви лише 951200,00грн. Зазначене зумовило звернення ТОВ Продакшн Ресурс Груп до суду із позовною заявою про стягнення з ТОВ Артмакс Інжиніринг 317244,74грн., з яких 237800,00грн. боргу, 58023,20грн. інфляційних втрат та 21421,54грн. 3% річних з простроченої суми.

Аргументи відповідача .

Відповідач заперечень та/або відзиву на позовну заяву не подав.

ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ .

03.04.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю Продакшн Ресурс Груп (орендодавець за договором, позивач по справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю Артмакс Інжиніринг (орендар за договором, відповідач по справі) укладено договір оренди обладнання, за яким орендодавець зобов`язався передати орендареві, а орендар - прийняти в строкове платне користування обладнання (надалі іменується - майно, що орендується) та сплачувати орендареві орендну плату. Перелік майна, що орендується зазначений в додатку №1 до даного договору (п.1.1).

Договором визначено мету оренди - використання майна в господарській діяльності орендаря (п.2.1).

У відповідності до п.п. 3.1, 3.2, 4.1, 4.2 Договору, майно, що орендується, повинно бути передано орендодавцем та прийнято орендарем протягом 2 (двох) календарних днів з моменту набрання чинності цим договором. Передання майна, що орендується, в оренду здійснюється сторонами за актом приймання-передачі. Майно, що орендується, вважається переданим орендареві з дати підписання акта приймання-передачі майна, що орендується. Строк оренди з дати прийняття майна, що орендується, за актом приймання-передачі, і до 25.05.2017 включно.

04.04.2017 повноважними представниками сторін підписано та скріплено печатками акт приймання-передачі майна, визначеного додатком №1 до Договору, а 25.05.2017 - акт наданих послуг №24, в якому зазначено, що загальна вартість наданих послуг з оренди обладнання склала 1189000,00грн. й у ТОВ Артмакс Інжиніринг відсутні претензії до ТОВ Продакшн Ресурс Груп по об`єму, якості та строкам надання послуг. У позовній заяві підтверджено, що зобов`язання в частині повернення орендованого обладнання виконано відповідачем своєчасно.

Згідно з п.п. 5.1, 5.2 Договору, розмір орендної плати за весь строк оренди складає 1189000,00грн. в тому числі ПДВ - 198166,67грн. Орендна плата сплачується в безготівковому порядку на поточний рахунок орендодавця в наступному порядку: до 11.04.2017 суму в розмірі 951200,00грн., в тому числі ПДВ 158533,34грн., та до 25.05.2017 суму в розмірі 237800,00грн., в тому числі ПДВ - 39633,33грн.

Відповідач взяті на себе зобов`язання виконав частково, сплативши 09.04.2017 на користь позивача, згідно договору оренди від 03.04.2017, -951200,00грн. Зазначене підтверджується копією платіжного доручення №380 від 09.04.2017 та випискою АТ УкрСибБанк від 10.04.2017 за особовим рахунком ТОВ Продакшн Ресурс Груп .

Зважаючи на неналежне виконання ТОВ Артмакс Інжиніринг зобов`язань за договором, ТОВ Продакшн Ресурс Груп звернулось до суду з позовом про стягнення з відповідача 237800,00грн. боргу, 58023,20грн. інфляційних втрат та 21421,54грн. 3% річних з простроченої суми. Загальний розмір стягнення, що є предметом розгляду в даній справі, - 317244,74грн.

ОЦІНКА СУДУ.

Згідно ст.509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Відповідно до ст.11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов`язань, є зокрема договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За своєю правовою природою укладений сторонами 03.04.2017 договір оренди обладнання є договором найму (оренди) майна.

Як визначено ст.759, ч.1 ст.760 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди). Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).

Статтею 238 ГК України визначено особливості оренди майна у сфері господарювання, зокрема встановлено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності (ч.1). У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або єдиний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ) (ч.2). Об`єктом оренди, зокрема, може бути інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб`єктам господарювання (ч.3). До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч.6).

Так, у відповідності до ч.ч. 1, 2 ст.762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст.286 ГК України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Орендна плата встановлюється у грошовій формі. Залежно від специфіки виробничої діяльності орендаря орендна плата за згодою сторін може встановлюватися в натуральній або грошово-натуральній формі.

У ч.5 ст.762 ЦК України зазначено, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Так, сторони у п.5.2 Договору погодили графік сплати орендної плати, до 11.04.2017 - 951200,00грн., в тому числі ПДВ, та до 25.05.2017 - 237800,00грн., в тому числі ПДВ.

Згідно зі ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

До матеріалів справи долучено докази на підтвердження часткового виконання відповідачем взятих на себе за договором зобов`язань, а саме сплати 09.04.2017 на користь позивача орендної плати в розмірі 951200,00грн.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Так, за ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У відповідності до ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Беручи до уваги встановлений сторонами у Договорі графік проведення оплат, суд приходить до висновку, що з 26.05.2017 відповідач є таким, що прострочив виконання зобов`язання зі сплати 237800,00грн. орендної плати, в тому числі ПДВ.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивачем доведено факт неналежного виконання відповідачем зобов`язань за Договором. Відтак, позовна вимога про стягнення 237800,00грн. основного боргу є обґрунтованою та підлягає до задоволення.

Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.

Водночас, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності (ч.2 ст.218 ГК України).

Згідно із ст. 617 ЦК України, особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Доказів наявності обставин зазначених у ст. 617 ЦК України, які є підставами звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання відповідачем не подано, і такі підстави судом не встановлено.

Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв`язку з порушенням ТОВ Артмакс Інжиніринг грошового зобов`язання, відповідно до ст. 625 ЦК України, позивачем нараховано відповідачу та заявлено до стягнення 3% річних в розмірі 21421,54грн. та інфляційні втрати в розмірі 58023,20грн.

Перевіривши підстави, строки та правильність нарахування процентів річних за період з 26.05.2017 по 25.05.2020, суд дійшов висновку, що проведений позивачем розрахунок в цій частині є правильним, а тому вимога ТОВ Продакшн Ресурс Груп про стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 21421,54грн. є обґрунтованою та підлягає до задоволення.

Водночас, суд звертає увагу на те, що при проведенні розрахунків інфляційних втрат позивачем не враховано роз`яснення, надані Пленумом Вищого господарського суду України у Постанові №14 від 17.12.2013 про те, що розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (п.3.2). Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання (п.3.1).

Відтак, провівши відповідний перерахунок, суд приходить до висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат за період з червня 2017 року по квітень 2020 року включно підлягає частковому задоволенню на суму 51602,60грн.

В ході судового розгляду справи судом встановлено, що з відповідача підлягає до стягнення на користь позивача загальна сума боргу в розмірі 310824,14грн.

Статтею 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

У відповідності з п.4 ч.3 ст.129 Конституції України та ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно зі ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Відповідно до ст.77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ч.ч. 1,2 ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи те, що позивачем подано достатньо об`єктивних, допустимих та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, які відповідачем не спростовані, виконавши вимоги процесуального права, всебічно і повно перевіривши обставини справи в їх сукупності, дослідивши представлені докази, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Продакшн Ресурс Груп до Товариства з обмеженою відповідальністю Артмакс Інжиніринг обґрунтовані та підлягають задоволенню в частині стягнення 237800,00грн. основного боргу, 21421,54грн. 3% річних та 51602,60грн. інфляційних втрат. В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Беручи до уваги вищенаведене, судовий збір, порядку п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, в розмірі 4662,36грн. покладається на відповідача, а в решті - на позивача.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 13, 74, 76, 77, 78, 86, 129, 130, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1 . Позов задоволити частково.

2 . Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Артмакс Інжиніринг (79057, м. Львів, вул. Коновальця, буд. 103; ідентифікаційний код 31526494) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Продакшн Ресурс Груп (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 44, прим. 8; ідентифікаційний код 38872584) 237800,00грн. основного боргу, 21421,54грн. 3% річних та 51602,60грн. інфляційних втрат, а також 4662,36грн. судового збору.

3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили в порядку ст. 327 ГПК України.

4. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повне рішення складено та підписано суддею 17.08.2020

Суддя О.І. Щигельська