Рішення від 16.08.2020 по справі 916/509/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" серпня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/509/20

Господарський суд Одеської області у складі судді Петренко Н.Д.,

за участю секретаря судового засідання Потребенко О.М.

розглянувши у підготовчому засіданні справу № 916/509/20 в порядку спрощеного позовного провадження

за позовом: Військової частини НОМЕР_1 /ЄДРПОУ НОМЕР_2 , адреса АДРЕСА_1 /

до відповідача: малого колективного підприємства Праця /ЄДРПОУ 14365320, адреса - 65006, м. Одеса, вул. Маловського, 3/

про стягнення заборгованості у розмірі 87 569, 22 грн.

за участю представників:

від позивача: Олійник Дмитро Михайлович, довіреність (в порядку самопредставництва юридичної особи) № 475/4/161, дата видачі : 17.01.20р.

відповідача: не з`явився, повідомлений належним чином.

ВСТАНОВИВ:

25.02.2020 року Військова частина НОМЕР_1 звернулася до господарського суду Одеської області з позовною заявою /вх. № 530/20/ до малого колективного підприємства «Праця» про стягнення заборгованості за договором оренди нерухомого військового майна № 2/03 від 31.10.2003 року в розмірі 87 569, 22 грн., з яких заборгованість з орендної плати 70 533, 89 грн., штрафні санкції 9 416, 47 грн., неустойка за користування майном після припинення дії спірного договору 7 618, 86 грн. та стягнення судових витрат.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням позивачем своїх зобов`язань за договором оренди № 2/03 від 31.10.2003 року нерухомого військового майна, розташованого в Одеському військово-морському гарнізоні за адресою: м. Одеса, вул. Маловського, 3 в частині своєчасної сплати орендної плати.

Позов пред`явлено на підставі ст.ст. 175, 188, 193, 216-218, 222, 230, 232, 286, 291 ГК України, ст.ст. 11, 526, 550, 549, 610-612, 626, 629, 785, 795 ЦК України, ст.ст. 4, 41, 45, 162 ГПК України, ст.ст. 18, 26, 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

Ухвалою суду від 28.02.2020 року позовну заяву Військової частини НОМЕР_1 вх. № 530/20 від 25.02.2020 року залишено без руху. Копія ухвали від 28.02.2020 року про залишення позову без руху направлена позивачу 28.02.2020 року. Позивачем ухвала від 28.02.2020 року про залишення позову без руху отримана 18.03.2020 року.

27.03.2020 року вх. № 7880/20 господарським судом одержано заяву про усунення недоліків позовної заяви у порядку ст. 162 ГПК України на виконання вимог ухвали суду від 28.02.2020 року. Таким чином, позивачем заяву про усунення недоліків подано до суду з урахуванням строків, встановлених в ухвалі від 28.02.2020 року.

Ухвалою суду від 30.03.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/509/20; постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження; судове засідання для розгляду справи по суті з повідомленням сторін призначити на 13.05.2020 р. та встановлений строк для подачі відповідних заяв по суті.

Слід також зазначити, що Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 р. № 211 Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 та розпорядженням Одеського міського голови від 15.03.2020 року № 218 Про тимчасове зупинення роботи об`єктів загального користування, розташованих у м. Одесі, з метою попередження розповсюдження захворюваності на гостру респіраторну інфекцію, спричинену коронавірусом COVID-19, запроваджено карантин з протидії поширюванню коронавіруса COVID-19 у період з 12 березня по 03 квітня 2020 року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 р. № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 02.04.2020 № 225, запроваджено карантин з протидії поширюванню коронавіруса COVID-19 по 24 квітня 2020 року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 р. № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 22.04.2020 № 291, запроваджено карантин з протидії поширюванню коронавіруса COVID-19 по 11 травня 2020 року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020р. №211 з 11.03.2020 року по 22.05.2020 року на всій території України встановлено карантин з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19. Постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 року № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів" зі змінами внесеними постановою КМУ від 17.06.2020 року № 500 дію карантину продовжено з 22.06.2020 року до 31 липня 2020 року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2020р. №641 установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі COVID-19), з 1 серпня до 31 серпня 2020 р. на території Автономної Республіки Крим, Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Кіровоградської, Київської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, м. Києва, м. Севастополя (далі регіони) карантин, продовживши на всій території України дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (Офіційний вісник України, 2020 р., № 23, ст. 896, № 30, ст. 1061) та від 20 травня 2020 р. № 392 Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (Офіційний вісник України, 2020 р., № 43, ст. 1394, № 52, ст. 1626).

У зв`язку з викладеним, судом неодноразово відкладались судові засідання, про що сторони по справі сповіщались ухвалами, телефонограмами та додатково публікаціями-викликами через мережу Інтернет на офіційному сайті ГСОО/а.с. 219-222, 228-229, 248, 251/.

20.05.2020 року за вх. № 12676/20 господарським судом отримано клопотання, в якому відповідач просить суд відкласти розгляд справи на іншу дату та продовжити строки розгляду справи та повідомив суд, що бажає особисто приймати участь у судовому засіданні. Зазначене клопотання задоволено судом в частині відкладення та роз`яснено про подовження строків розгляду справи в силу положень ГПК України.

05.06.2020 року за вх. №14531/20 господарським судом одержано клопотання відповідача, про те, що відповідач перебуває за межами міста Одеси, що унеможливлює прибути в судове засідання, просить перенести розгляд справи на іншу дату.

Протокольною ухвалою 05.06.2020 року розгляд справи призначено на 24.06.2020 р. о 17:15.

24 червня 2020 року в судовому засіданні оголошено протокольну ухвалу про відкладення розгляду справи на 17.08.2020 р. о 15:00

До судового засідання щодо розгляду справи по суті 17.08.2020 року відповідач не з`явився, про дату, час та місце судового засідання сповіщений належним чином. Представник позивача до судового засідання щодо розгляду справи по суті з`явився, підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Також необхідно зазначити, що за змістом ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Ухвалу господарського суду Одеської області від 30.03.2020 року було оприлюднено у Єдиному державному реєстрі судових рішень (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/79587391), а тому відповідач, достеменно обізнаний про розгляд справи № 916/509/20, міг ознайомитися з текстом цієї ухвали.

Оскільки відповідач по справі, достаменно повідомлений про розгляд справи № 916/509/20 в суді та про дату, час та місце судового засідання за весь час розгляду справи у справі не надав суду відзив на позовну заяву у строк, встановлений судом, суд в порядку ч. 9 ст. 165 ГПК України вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог у повному обсязі, виходячи з наступного.

Як встановлено у судовому засіданні при безпосередньому дослідженні доказів, 31 жовтня 2003р. між 10 відділенням Морської Інженерної Служби Військово-Морських Сил Збройних Сил України, правонаступником якого є Військова частина НОМЕР_1 , (Орендодавець), та Малим колективним підприємством "Праця" (Орендар) було укладено договір №2/03 нерухомого військового майна, розташованого в Одеському військово-морському гарнізоні за адресою: м. Одеса, вул. Маловського, 3 (т.1 а.с.123-136), згідно умов п.1.1. якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нерухоме військове майно у складі нежитлових приміщень столярної майстерні, загальною площею 101,31 м2, №19 по генплану, та відкритої бетонованої ділянки, загальною площею 762 м2, розміщеного за адресою: м. Одеса, вул. Маловського, 3 (в/м №121), що знаходиться на балансі та обліку 10 ВМІС ВМС ЗСУ, вартість якого визначена відповідно до експертного висновку про оцінку майна (додаток №3) і становить 122 299 грн.

Мета використання об`єкту оренди виробництво будівельних виробів (п.1.3. договору).

Відповідно до п. 2.1. договору Орендар вступає у строкове платне користування Майном у термін, вказаний у Договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього Договору та акту прийому-передачі майна (додаток №2).

Пунктом 3.1. Договору встановлено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України і складає 12 083,16 грн за рік (без індексів інфляції та ПДВ).

Орендна плата за базовий місяць оренди (жовтень 2003р.) розраховується згідно з додатком №6 до цього договору та складає 1006,93 грн. (без ПДВ), з ПДВ 1208,32 грн. Орендна плата перераховується у 100% розмірі орендарем до державного бюджету України на бюджетний розрахунковий рахунок 35228009000222 в УДК по Одеській області, код 22998743, МФО 828011, отримувач платежу 10 ВМІС, не пізніше 12 числа кожного місяця, з урахуванням щомісячного індексу інфляції та ПДВ.

За приписами п.3.3. договору розмір орендної плати може бути переглянуто на вимогу однієї із сторін у разі зміни методики її розрахунку, змін централізованих цін і тарифів та в інших випадках, передбачених законодавством України.

Пунктом 3.4. договору сторони погодили, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується відповідно до чинного законодавства за весь період заборгованості з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожен день прострочення (включаючи день оплати).

Зі змісту п.10.1. договору вбачається, що даний Договір діє з "31" жовтня 2003р. по "31" жовтня 2013р. строком на 10 років (десять років).

Враховуючи, що після 31.10.2013р. орендар продовжував користуватися майном, проти чого орендодавець не заперечував, строк дії договору був поновлений в порядку ст. 764 ЦК України, що також визнається сторонами у справі.

У відповідності до п.10.3. Договору зміна або розірвання Договору можуть мати місце за погодженням сторін. Зміни та доповнення, що вносяться, розглядаються сторонами протягом одного місяця. Одностороння відмова від виконання Договору та внесених змін не допускається.

Як встановлено судом, за актом прийому-передачі майна в оренду, позивач передав, а відповідач прийняв визначене договором нерухоме військове майно у складі нежитлових приміщень, що розміщене за адресою: м. Одеса, вул. Маловського, побудови 1959 року, військового містечка № 121, загальною площею 863,31 м2, що здається в оренду МКП «Праця» вартістю 122 299 грн. (згідно додатку № 3)/а.с. 143/

01.01.2007 року між Військовою частинною НОМЕР_1 , якій було передано на баланс майно, що було об`єктом Договору оренди №2/03 від 31.10.2003, та відповідачем, на виконання вимог статті 118 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" та постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2006р. №1846 "Про внесення змін до Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна" стосовно перегляду договорів оренди, було укладено Додаткову угоду №6д/2007 до Договору оренди №2/03 від 31.10.2003р. /а.с.146-149/, у пункті 1 якої зазначено:

"1. Пункт 3.1 розділу 3 Договору викласти в такій редакцій:

"3.1. Орендна плата встановлена без ПДВ за базовий та перший місяць оренди (січень 2007 року) на рівні 1291,52 грн., визначена на підставі Методики розрахунку порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95р. № 786 зі змінами та доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2006р. № 1846, яка становить без ПДВ за базовий та перший місяць оренди (січень 2007року) 1291,52 грн. (Додаток № 1).

Нарахування ПДВ за суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством.

Орендна плата за перший місяць оренди визначається шляхом коригування базової орендної плати на індекси інфляції за період з базового до першого місяця оренди.

Додатковою угодою, укладеною сторонами 20.06.2012р. /а.с. 150/, було викладено пункт п.1.2 договору в наступній редакції:

"1.2. Склад орендованого майна:

- адміністративна побутова будівля площею 36,6 м2;

- виробнича будівля площею 77,3 м2;

- майданчик з твердим покриттям площею 762,0 м2.

Як встановлено судом, 25.02.2020р. Військова частина НОМЕР_1 , з огляду на несплату МКП "Праця" орендних платежів, звернулася до Господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення, зокрема, орендних платежів за період з 01.08.2018р. по 09.09.2019р.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 28.02.2019р. по справі №916/1960/18, залишеним в силі постановами Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.09.2019р. та Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 21.01.2020р., позов Військової частини НОМЕР_1 задоволено частково.

Розірвано договір оренди нерухомого військового майна №2/03, розташованого в Одеському військово-морському гарнізоні за адресою: м. Одеса, вул. Маловського, 3, від 31.10.2003р., укладений між Військовою частиною НОМЕР_1 та Малим колективним підприємством "Праця".

Стягнуно з Малого колективного підприємства "Праця" на користь Військової частини НОМЕР_1 орендну плату у сумі 86 114 /вісімдесят шість тисяч сто чотирнадцять/ грн 17 коп., пеню у сумі 8 304 /вісім тисяч триста чотири/ грн 85 коп., плату за зберігання у сумі 21 727 /двадцять одна тисяча сімсот двадцять сім/ грн 27 коп., а також витрати по сплаті судового збору у сумі 3 504 /три тисячі п`ятсот чотири/ грн. 20 коп.

Закрито провадження в частині стягнення орендної плати у сумі 2 816,21 грн. та пені у сумі 3 203,84 грн.

Наразі, як вказує позивач, Малим колективним підприємством "Праця" протягом тривалого часу не сплачувалась орендна плата у розмірі, визначеному договором, внаслідок чого за період з 01.08.2018р. по 09.09.2019р. у відповідача виникла заборгованість зі сплати орендної плати у розмірі 70 533,89 грн., крім того позивачем нараховано відповідачу штрафні санкції за прострочення сплати орендної плати за договором оренди нерухомого майна у розмірі 9 416,47 грн., неустойку за користування майном після припинення дії договору оренди нерухомого майна № 2/03 від 31.10.2003р. в порядку ч. 2 ст. 785 ЦК України.

Відповідно до п.10.4. договору останній може бути достроково розірваний Орендодавцем з примусовим звільненням займаних Орендарем нежитлових приміщень у разі несплати ним орендної плати та інших платежів згідно цього договору більш ніж три місяці, а також на вимогу однієї із сторін за рішенням суду , арбітражного суду у випадку невиконання сторонами своїх обов`язків та на інших засадах, що передбачені законодавчими актами України.

Відповідач, в свою чергу, жодних заперечень, заяв чи клопотань стосовно заявлених позовних вимог Військової частини НОМЕР_1 суду не надав.

Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як свідчать матеріали справи, укладений між сторонами договір за своєю правовою природою відноситься до договорів найму, різновидом якого є оренда. Приймаючи до уваги, що майно, яке виступає предметом договору, відповідно до ст. 1 Закону України "Про правовий режим майна Збройних Сил України" належить до державної власності, до спірних правовідносин застосовуються також норми Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

У відповідності зі статтею 759 ГК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно до п. п.1,2 ст. 762 ЦК України, яка цілком кореспондується з ч. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

За приписами ч.1 ст.19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар вносить орендну плату щомісячно, незалежно від результатів його господарської діяльності.

Згідно до ст. 193 ГК України, яка цілком кореспондується із ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як вбачається з матеріалів справи, зазначаючи про порушення відповідачем умов укладеного договору оренди в частині сплати орендної плати, позивач просить суд стягнути із МКП "Праця" заборгованість з орендної плати з 01.08.2018 до 09.09.2019 рр.

Оцінюючи наданий позивачем розрахунок заборгованості з орендної плати / а.с.89-91/ в межах періоду, що розглядається судом в рамках даної справи, суд виходить з того, що за умовами договору, розмір орендної плати визначається на підставі Методики розрахунку порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95р. № 786.

Згідно з п.12 цієї методики перед розрахунком орендної плати за перший місяць оренди чи після перегляду розміру орендної плати розмір орендної плати за базовий місяць розрахунку визначається за такою формулою:

О пл. міс. = О пл./12х І д.о. х І м

де О пл - розмір річної орендної плати, визначений за цією Методикою, гривень; І д.о. - індекс інфляції за період з дати проведення незалежної або стандартизованої оцінки до базового місяця розрахунку орендної плати; І м - індекс інфляції за базовий місяць розрахунку орендної плати.

Розмір орендної плати за перший місяць оренди визначається шляхом коригування розміру орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за період з першого числа, наступного за базовим місяця, до останнього числа першого місяця оренди.

Перевіривши розрахунок заборгованості зі сплати орендної плати за договором оренди № 2/03 від 31.10.2003 за період з 01.08.2018 до 09.09.2019 рр. /а.с. 89-91/ доданий позивачем до позовної заяви, суд вважає його вірним, а вимоги в цій частині цілком обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За приписами частини першої статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Як вже було зазначено судом, умовами п.3.4. договору сторони погодили, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується відповідно до чинного законодавства за весь період заборгованості з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожен день прострочення (включаючи день оплати).

Відповідно до положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

При цьому, як було встановлено судом вище, спірний договір оренди нерухомого майна розірвано Рішенням Господарського суду Одеської області від 28.02.2019р. по справі №916/1960/18, залишеним в силі постановами Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.09.2019р. та Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 21.01.2020р.

Відповідно до частини п`ятої статті 188 ГК України, якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Відповідно до частини другої статті 241 Господарського процесуального кодексу України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно зі статтею 284 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Таким чином, зважаючи на вимоги статей 241, 284 ГПК України, дату прийняття постанови Південно-західного апеляційного господарського суду у справі № 916/1960/18, Договір є розірваним з 09.09.2019р.

Відповідно до частини першої статті 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» у разі розірвання договору оренди орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві об`єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Згідно зі статтею 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцю річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до частини другої статті 795 ЦК України повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору.

Як встановлено судом, згідно з пунктом 5.4 Договору у випадку припинення Договору Орендар зобов`язаний повернути Орендодавцю орендоване майно в належному стані, не гіршому ніж на час передачі його в оренду, з урахуванням фізичного зносу.

Враховуюче дане положення, після розірвання Договору нерухоме військове майно, яке було орендовано відповідачем, підлягало негайному, тобто не пізніше 09.09.2019р. поверненню військовій частині НОМЕР_1 .

Однак, судом встановлено, що 20.09.2019р. під час перевірки використання військового нерухомого майна комісією військової частини НОМЕР_1 , зокрема, встановлено, що відповідач майно, передане йому в оренду відповідно до Договору, військовій частині НОМЕР_1 не повернув та продовжує фактично його використовувати, що підтверджується наявним в матеріалах справи актом перевірки використання військового нерухомого майна військового містечка № 121 від 20.09.2019 р. /а.с. 84/.

Окрім того, в матеріалах справи наявна вимога від 08.10.2019 року № 475/4/2167 , згідно з якою командування військової частини НОМЕР_1 звернулося до МКП «Праця» з вимогою звільнити відповідні приміщення і повернути їх військовій частині НОМЕР_1 /а.с. 86/, однак відповіді від відповідача військовій частині не надано.

Відповідно до частини другої статті 785 ЦК України, якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодаведь має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Перевіривши розрахунок штрафних санкцій за прострочення сплати орендної плати у сумі 9 416,47 грн. та неустойки за користування майном після припинення дії договору у сумі 7 618,86 грн., доданий позивачем до позовної заяви /а.с. 92-93/, суд вважає його вірним, а вимоги в цій частині цілком обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У ході розгляду справи судом не виявлено норм права, на які посилався позивач, що не підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Матеріали справи не містять доказів, які були б відхилені судом.

Згідно з ч.1 ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до п.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч.1 ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Положеннями ч. 1 ст. 14 ГПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненнями особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Проаналізувавши встановлені обставини в їх сукупності, приймаючи до уваги ненадання відповідачем на виконання вимог ч. 1 ст. 74 ГПК України заперечень щодо наявності боргу, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Військової частини НОМЕР_1 у повному обсязі.

Стосовно вимог позивача про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач при пред`явленні позову сплатив судовий збір у розмірі 2 102,00 грн., що вбачається із платіжного доручення № 47 від 21.01.2020 року /а.с. 94/.

Таким чином, враховуючи висновок суду про задоволення позовних вимог Військової частини НОМЕР_1 у повному обсязі, судовий збір у розмірі 2 102,00 грн підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 74-75, 129, 237-241, 252 Господарського процесуального кодексу України суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Військової частини НОМЕР_1 задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з малого колективного підприємства Праця /ЄДРПОУ 14365320, адреса - 65006, м. Одеса, вул. Маловського, 3/ на користь Військової частини НОМЕР_1 /ЄДРПОУ НОМЕР_2 , адреса АДРЕСА_1 / заборгованість за договором оренди № 2/03 від 31.10.2003 року у розмірі 87 569,22 грн. /вісімдесят сім тисяч п`ятсот шістдесят дев`ять гривень 22 копійки/ з яких основна заборгованість 70 533,89 грн. /сімдесят тисяч п`ятсот тридцять три гривні 89 копійок/, штрафні санкції за прострочення сплати орендної плати 9 416,47 грн. /дев`ять тисяч чотириста шістнадцять гривень 47 копійок/, неустойка за користування майном після припинення договору 7 618,86 грн. /сім тисяч шістсот вісімнадцять гривень 86 копійок/.

3. Стягнути з малого колективного підприємства Праця /ЄДРПОУ 14365320, адреса - 65006, м. Одеса, вул. Маловського, 3/ на користь Військової частини НОМЕР_1 /ЄДРПОУ НОМЕР_2 , адреса АДРЕСА_1 / судовий збір у розмірі 2 102,00 грн. /дві тисячі сто дві гривні 00 копійок/.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження аби прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Повний текст складено 17 серпня 2020 р.

Суддя Н.Д. Петренко