Рішення

від 18.08.2020 по справі 917/547/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.08.2020 Справа № 917/547/20

м. Полтава

за позовною заявою Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк", вул. Грушевського 1Д, м. Київ, 01001; адреса листування: а/с 1800, м. Дніпро, 49027

до 1. Приватного підприємства "Старт Трейдінг Сервіс", вул. Шевченка, 111, смт. Велика Багачка, Полтавська область,, 38300

2. ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

про стягнення солідарно 150 071,11 грн.

Суддя Пушко І.І.

Секретар судового засідання Квіта О.Т.

Представники сторін в судове засідання не викликались, справа розглядається за наявними в ній матеріалами в порядку спрощеного провадження відповідно до ст. 247 ГПК України.

Суть справи: Розглядається позовна заява Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до Приватного підприємства "Старт Трейдінг Сервіс" та ОСОБА_1 про стягнення солідарно 150 071,11 грн. заборгованості за кредитним договором б/н від 11.12.2013, з яких 15 812,73 грн. заборгованість за кредитом, 52 390,84 грн. заборгованості за відсотками по кредиту, 81 867,54 грн. пені.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням Приватним підприємством "Старт Трейдінг Сервіс" (Відповідач-1) умов кредитного договору б/н від 11.12.2013 в частині сплати заборгованості за кредитом, відсотків по кредиту та пені. Оскільки виконання зобов`язання за вказаним договором забезпечено порукою за договором поруки № DP1 від 11.08.2014, позивач просить стягнути суму заборгованості з позичальника та поручителя солідарно.

Позовна заява підлягає розгляду в порядку господарського судочинства з огляду на приписи п. 1 ч. 1 ст. 20 ГПК України, за яким господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Частиною 4 ст. 236 ГПК України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. В постанові Великої палати Верховного Суду від 13.03.2018 року в справі № 415/2542/15-ц зазначено, що з 15.12.2017 господарські суди мають юрисдикцію, зокрема щодо розгляду: спорів стосовно правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, якщо сторонами цього зобов`язання є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці. У цьому випадку суб`єктний склад сторін правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, не має значення для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду відповідної справи. Така юрисдикція визначається, враховуючи суб`єктний склад основного зобов`язання.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 03.04.2020 (том 1, а.с. 49-50) суд звернувся до органу реєстрації місця перебування особи із запитом щодо доступу до персональних даних фізичної Заколотнєва Олега Вікторовича.

У відповідь на запит суду виконком Великобагачанської селищної ради Полтавської області надав відповідні відомості стосовно Заколотнєва Олега Вікторовича (том 1, а.с. 53).

Ухвалою господарського суду Полтавської області суду від 14.04.2020 на підставі ст. 174 ГПК України позовну заяву залишено без руху (том 1, а.с. 55-56).

04.05.2020 у відповідь на ухвалу про залишення без руху від позивача до суду надійшла заява з додатком (том 1, а.с. 59-241).

За ухвалою від 07.05.2020 провадження в цій справі відкрито в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами (том 2, а.с. 1-3). Цією ж ухвалою суд встановив процесуальні строки: відповідачам для подання відзиву на позов - не пізніше 15 днів з дня закінчення дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), встановленого Кабінетом Міністрів України, для подання заперечень - до 3 днів з дати отримання від позивача відповіді на відзив; позивачу для подання відповіді на відзив - 5 днів з моменту отримання відзиву.

Зазначена ухвала направлялась учасникам справи та отримана позивачем та відповідачами 08.05.2020 (поштові повідомлення про вручення поштової кореспонденції із відмітками представників про вручення залучені до матеріалів справи; том 2, а.с. 5-7).

Ухвалою від 17.07.2020 суд встановив відповідачам строк для подання відзиву на позов у відповідності із вимогами ст. 165 ГПК України - не пізніше 20 днів з моменту набрання законної сили Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України для запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18.06.2020.

Ухвали суду у даній справі були своєчасно розміщені судом в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

У встановлений судом строк відповідачі відзив на позов не надали. За п. 9 ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

В зв`язку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів, наявних у матеріалах справи, достатньо, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

11.12.2013 Приватним підприємством Старт Трейдинг Сервіс через систему інтернет-клієнт-банкінг підписано заяву про відкриття поточного рахунку (далі - заява, том 1, а.с. 19). Згідно заяви відповідач приєднався до "Умов та правил надання банківських послуг (далі-умови), тарифів банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://pb.ua, які разом із заявою складають договір банківського обслуговування б/н від 11.12.2013 (далі -Договір).

Як зазначає позивач, відповідно до договору відповідачу було встановлено кредитний ліміт на поточний рахунок № НОМЕР_1 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв`язку банку і клієнта, що визначено та врегульовано "Умовами та правилами надання банківських послуг".

До позовної заяви позивач надав Витяг з Умов та правил надання банківських послуг (том 1, а.с. 21-28), відповідно до яких:

- банк надає послугу гарантованих платежів для виконання грошових зобов`язань за господарськими договорами, що укладаються між клієнтом та його контрагентами, а також між клієнтом і банком. Послуга надається у вигляді виконання банком заявок на договірне списання коштів (далі - гарантований платіж або заявка ), згідно якої клієнт-платник доручає банку зарахувати кошти на рахунок отримувача, в сумі і в дату, зазначені при створенні заявки. Послуга надається банком як за рахунок власних коштів платника, так і за рахунок кредитних коштів. Споживачами цієї послуги є платник і одержувач платежів за господарськими договорами. Дата виконання гарантованого платежу може бути змінена відправником при отриманні згоди на її зміну від одержувача (шляхом підтвердження через дистанційний канал банківського обслуговування інтернет-клієнт-банк "Г[риват24"). Гарантований платіж може бути відкликаний (відмінений) платником виключно при отриманні згоди на її відгук (скасування) від одержувача (шляхом підтвердження через дистанційний канал банківського обслуговування інтернет-кліент-банк "Приват24") (п. 3.1.1.74 Умов);

- у разі необхідності отримання отримувачем послуги, платник за допомогою системи дистанційного обслуговування інтернет-клієнт-банк "Приват24" подає в банк заявку на договірне списання коштів за встановленою формою, обов`язковими реквізитами якої є: номер і дата заявки (присвоюються автоматично), рахунок платника, рахунок одержувача, сума платежу, призначення платежу (із зазначенням відомостей про господарському договорі, на виконання оплати по якому подається заявка), дата зарахування коштів одержувачу (дата виконання заявнки), вказівки за рахунок яких коштів (власних коштів клієнта/кредитних/змішано) необхідно зарезервувати гроші для виконання гарантованого платежу. Створені в Приват24 заявки в обов`язковому порядку підписуються ключами електронних підписів посадових осіб клієнтів-платників (п. 3.1.1.75. Умов);

- після отримання Банком за допомогою системи дистанційного обслуговування заявки, банк розглядає його на предмет надання або відмови в наданні послуги, у разі відсутності у платника власних коштів та/або не кредитоспроможності платника (п. 3.1.1.76. Умов);

- якщо надання послуги здійснюється за рахунок кредитних коштів, Банк надає платникові кредит в розмірі, передбаченому в заявці (в межах встановленого ліміту) шляхом зарахування їх на рахунок 3648. Порядок надання банком кредиту та його порядок погашення платником здійснюється згідно п. 3.2.2 Умов (п. 3.1.1.77.2. Умов);

- банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати клієнту кредит у вигляді відновлюваної кредитної лінії, з лімітом та на цілі, зазначені в заявці на договірне списання коштів, в обмін на зобов`язання клієнта по поверненню кредиту, сплаті відсотків, винагороди в обумовлені цим договором строки. Відновлювана кредитна лінія надається банком для виконання клієнтом платежів за заявками на договірне списання з датою виконання в майбутньому за господарськими договорами, яка не перевищує терміну повернення кредиту, та може бути змінена позичальником за згодою одержувача (шляхом підтвердження через дистанційний канал банківського обслуговування інтернет-клієнт-банк "Приват24''), шляхом перерахування банком кредитних коштів на рахунок 3648, з подальшим перерахуванням в дату виконання на поточний рахунок одержувачів, що вказані в заявці. Після видачі кредиту, подані позичальником банку заявки можуть бути відкликані позичальником виключно при отриманні згоди на її відкликання від одержувача (шляхом підтвердження через дистанційний канал банківського обслуговування інтернет-клієнт-банк "Приват24") (п. 3.2.2.1. Умов);

- термін повернення кредиту зазначений в заявці. Згідно із ст. 212, 651 ЦК України у разі порушення клієнтом будь-якого із зобов`язань, передбачених цим договором, банк на свій розсуд, починаючи з 91-го дня порушення будь-якого із зобов`язань, має право змінити умови цих умов, встановивши інший термін повернення кредиту. При цьому банк направляє клієнту письмове повідомлення із зазначенням дати повернення кредиту. У разі не погашення клієнтом заборгованості за цими умовами у термін, зазначений у повідомленні, уся заборгованість, починаючи з наступного дня дати, зазначеної у повідомленні, вважається простроченою. У разі погашення заборгованості у період до закінчення 30 днів (включно) з моменту порушення будь-якого із зобов`язань, кінцевим терміном повернення кредиту є дата, зазначена в заявці про платіж.

Під датою виконання платежу сторони узгодили дату зарахування кредитних коштів на поточний рахунок одержувача, зазначеного в заявці клієнта. Клієнт погашає заборгованість по кредиту в розмірі, зазначеному в заявці, у термін до 30 днів з дати виконання заявки. За користування кредитом в період з дати ініціювання клієнтом заявки до дати виконання заявки клієнт сплачує винагороду за надання фінансового інструменту у розмірі 4% річних (але не менше 5 гривень) від розміру кредиту, зазначеного в черговій заявці клієнта. Винагорода за надання фінансового інструменту сплачується клієнтом в дату надання в банк чергової заявки. У період з дати виконання заявки за рахунок кредитних коштів до 30.06.2014 року клієнт за користування кредитом сплачує банку відсотки в розмірі 28% річних, а починаючи з 01.07.2014 року - відсотки в розмірі 36% річних від суми заборгованості.

У випадку зміни вартості кредитних ресурсів на ринку грошових ресурсів, зміни облікової ставки НБУ, зміни курсу гривні до іноземної валюти 1 групи класифікатору іноземних валют понад на 5 та більше процентів, сторони на дату укладання цього договору узгодили про збільшення розміру процентної ставки за користування кредитом. При цьому, таке збільшення розміру процентної ставки за користування кредитом не повинно перевищувати подвійного розміру процентної ставки, зазначеної в цьому пункті.

Інформацію про розмір узгодженої зміненої процентної ставки за користування кредитом банк розміщує для клієнта одним з таких способів: в письмовій формі, через встановлені засоби електронного зв`язку банку та клієнта системи кліент-банк, інтернет клієнт-банк "Приват24", смс-повідомлення на останні відомі банку номери телефонів, наданих банку при ідентифікації та актуалізації відомостей про клієнта, або іншими засобами. Узгоджений змінений розмір процентів за користування кредитом є чинним з моменту розміщення його способом, зазначеним в цьому пункті, якщо інша дата не визначена в інформації про зміну розміру процентів.

Вказаний у пункті 3.2.2.2. строк може бути змінений згідно умов Договору.

У разі, якщо в дату виконання заявки або після неї, у клієнта на поточному рахунку недостатньо власних коштів - клієнт доручає банку в односторонньому порядку проводити списання коштів на погашення заборгованості як за рахунок власних коштів клієнта, що надходять на всі поточні рахунки, відкриті в банку, так і за рахунок невикористаних коштів по "кредитному ліміту на поточному рахунку", правовідносини за яким регулюються розділом 3.2.1. Умов.

Інші істотні умови кредитування наведено в заявці (п. 3.2.2.2. Умов);

- банк зобов`язується надати кредит шляхом перерахування кредитних коштів на підставі виставлених клієнтом заявок, на цілі, відмінні від сплати страхових та/або інших платежів, у межах сум, обумовленої в заяві, а також за умови виконання клієнтом зобов`язань передбачених пунктами З.2.2.6.1., 3.2.2.6.12. цього договору.

Зобов`язання з видачі кредиту або його частини згідно з умовами цього договору виникають у банка зі дня надання клієнтом заявок в межах зазначених у них сум у порядку, передбаченому п. 3.2.2.8.2. та з урахуванням п. 3.2.2.1. цього договору (п. 3.2.2.5.2. Умов).

На підставі поданих до банку заявок на гарантований платіж (платіжних доручень), які були надані банку через систему інтернет-банкінгу Приват24 та підписані позичальником із використанням електронного цифрового підпису, банк здійснив кредитування Відповідача-1 шляхом проведення відповідних платежів за рахунок кредитних коштів у межах встановлених для Відповідача-1 лімітів.

Позивач зазначає, що відповідно до довідки від 17.02.2020 (а.с. 29) про розмір встановленого кредитного ліміту, відповідачу встановлено кредитні ліміти: станом на 27.01.2014 у розмірі 16 000,00 грн., станом на 04.02.2014 у розмірі 15 996,11 грн., станом на 20.02.2014 у розмірі 15 812,73 грн.

На підтвердження факту надання відповідачу коштів в межах визначеного кредитного ліміту Банк подав до суду банківські виписки (а.с. 32-35).

Посилаючись на те, що відповідач у повному обсязі не повернув кредитні кошти позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 150 071,11 грн., з якої:

- 15 812,73 грн. заборгованості із простроченого кредиту;

- 52 390,84 грн. простроченої заборгованості за відсотками по кредиту, нарахованими за період з 19.02.2014 по 28.12.2019;

- 81 867,54 грн. пені, нарахованої за період з 04.09.2014 по 28.12.2019.

Наявність у відповідача-1 простроченої заборгованості за кредитом в розмірі 15 812,73 грн. зафіксована в додатковій угоді № 1 від 11.08.2014, яка підписана позивачем та ПП Старт Трейдінг Сервіс (а.с. 37).

11.08.2014 між позивачем та ОСОБА_1 (далі - Поручитель, відповідач-2) укладений договір поруки № DP1 (а.с. 36), предметом якого є надання поруки Поручителем (відповідач-2) за виконання Приватним підприємством Старт Трейдинг Сервіс (боржником) зобов`язань за договором про надання банківських послуг № 36601062 (кредит на гарантований платіж) з повернення кредиту у сумі 20 004,89 грн., а боржник зобов`язаний його повернути у термін 90 днів з дати підписання договору. Якщо під час виконання Угоди зобов`язання боржника, що забезпечені цим Договором збільшуються, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності Поручителя, Поручитель при укладенні цього Договору дає свою згоду на збільшення зобов`язань за Угодою в розмірі збільшень. Додаткових узгоджень про такі збільшення з Поручителем не потрібні (п. 1.1 договору поруки).

Сторонами погоджено, що порука за договором припиняється через 15 років після його укладення. У випадку виконання боржником та/або поручителем всіх зобов`язань за Угодою договір поруки припиняє свою дію (п. 5.1 договору поруки).

Отже, зобов`язання Приватного підприємства Старт Трейдинг Сервіс (Відповідач-1) за кредитним договором від 11.12.2013 забезпечені порукою ОСОБА_1 (Відповідач-2) за договором поруки № DP1 від 11.08.2014.

Посилаючись на вказані обставини, позивач просить стягнути солідарно з Приватного підприємства "Старт Трейдінг Сервіс" та ОСОБА_1 150 071,11грн. заборгованості за договором про надання банківських послуг від 11.12.2013, з яких 15 812,73 грн. заборгованості із простроченого кредиту, 52 390,84 грн. заборгованості зі сплати відсотків, 81 867,54 грн. пені.

Вирішуючи спір суд виходив із наступного.

За змістом ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За приписами ст.ст. 11, 509 ЦК України, зобов`язання виникають, зокрема, з договору.

Згідно зі ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст.ст. 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлене договором або не випливає із суті змішаного договору (ч. 2 ст. 628 ЦК України).

Стаття 181 ГК України передбачає загальний порядок укладання господарських договорів. Частина 1 зазначеної статті визначає, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Так, за приписами ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до норм ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

При цьому положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 639 ЦК України визначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

При цьому ч. 1 ст. 634 ЦК України встановлює, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Поряд із тим, ст. 1047 ЦК України визначає, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Також згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

При цьому частиною 1 статті 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Судом встановлено, що позивач перерахував на поточний рахунок відповідача-1 кредитні кошти у розмірі 16 000,00 грн., що підтверджується випискою надходження коштів по рахунку відповідача-1 (а.с. 32).

Матеріалами справи підтверджується належне виконання позивачем свого обов`язку за договором щодо надання позичальнику (відповідачу-1) 16 000,00 грн. кредитних коштів в межах кредитного ліміту, внаслідок чого у ПП " Старт Трейдінг Сервіс " виник обов`язок повернути кредит.

Однак, як встановлено судом, відповідач -1 належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання за договором, у зв`язку з чим в останнього виникла заборгованість по кредиту у розмірі 15 812,73 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами та не було спростовано відповідачем-1.

Як зазначалося вище, в матеріалах справи наявна копія заяви відповідача-1 про приєднання до умов і правил надання банківських послуг від 11.12.2013 (а.с. 19), у якій йдеться про наступні умови: " Підписавши цю заяву, висловлюю свою згоду із Умовами та Правилами надання банківських послуг (розміщені на сайті банку www.pb.ua ), Тарифами банку, які разом з цією заявою складають Договір банківського обслуговування .

Відтак, з урахуванням вищевикладених приписів ЦК України та доводів позивача слідує, що підписавши вказану заяву, відповідач приєднався до "Умов і Правил надання банківських послуг", що в сукупністю із заявою відповідача в силу приписів ст. ст. 633, 634, 638, 639, 1054 ЦК України, є публічною оферти щодо укладання договору банківського обслуговування, який, між іншого (згідно наведених позивачем "Умов і Правил надання банківських послуг") є також кредитним договором, відповідно до діючих станом на момент підписання даної заяви Умов та що були розміщені на сайті банку www.pb.ua .

Відповідно до положень ст. 210 ГПК України, суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі: ознайомитися з письмовими та електронними доказами, висновками експертів, поясненнями учасників справи, викладеними в заявах по суті справи, показаннями свідків, оглянути речові докази. Докази, що не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення.

Письмові, речові і електронні докази оглядаються у судовому засіданні, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом, і пред`являються учасникам справи за їх клопотанням, а в разі необхідності - також свідкам, експертам, спеціалістам.

Так, судом було досліджено зміст Заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг від 11.12.2013 та копію витягу з "Умов та правил надання банківських послуг" (а.с. 20-28).

Суд зазначає, що зі змісту анкети, підписаної відповідачем не вбачається, що останній ознайомився саме з тією редакцією Умов і Правил надання банківських послуг , що були надані позивачем в підтвердження правомірності вимог, а також не зазначено про те, що відповідач прийняв на себе зобов`язання з ознайомленням з "Умовами і Правилами надання банківських послуг" у разі їх змін.

У заяві відповідача не зазначена процентна ставка, також відсутні умови про застосування відповідальності у вигляді пені за порушення зобов`язання та не визначено її розмір.

Матеріали справи не містять підтверджень, що саме поданий позивачем Витяг з Умов розумів відповідач-1 та ознайомився і погодився з ним, підписуючи заяву від 11.12.2013, а також те, що вказаний документ на момент отримання відповідачем кредитних коштів містив умови, на які посилається позивач.

Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, наданий банком Витяг з Умов не може розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору.

Дана позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного суду від 03.07.2019 р. у справі № 342/180/17, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12.03.2020 у справі № 916/548/19, що відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України має враховуватись судами при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин.

З огляду на викладене, суд не бере до уваги наданий позивачем Витяг з Умов та правил надання банківських послуг, оскільки останній не є належною підставою, у розумінні норм ст. 11 названого Кодексу, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків.

Відтак, з огляду на наявні в матеріалах справи докази неможливо достовірно встановити, що відповідач приєднався саме до "Умов та правил надання банківських послуг", на які вказує позивач, мотивуючи свої позовні вимоги.

Так, відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.

Посилання позивача на виписки по рахункам відповідача як окремий доказ не засвідчують наявність між сторонами кредитного договору, з огляду на те, що неможливо достовірно встановити на яких саме умовах позивачем були надані відповідачеві грошові кошти, порядок нарахування процентів у відповідних періодах, порядку, строків сплати коштів, структуру відповідних платежів, які є регулярними та впливають на сукупну вартість кредиту, а також наявності чи відсутності комісії за несвоєчасне погашення заборгованості, так як усі ці параметри належать до істотних умов кредитного договору, доказів на підтвердження укладання якого суду не надано.

При цьому приписами ст. ст. 76-79 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

В силу положень ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оскільки у заяві позичальника від 11.12.2013 відсутні умови договору про встановлення процентів за користування кредитом та пені за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором, за відсутності обґрунтованих підтверджень прийняття відповідачем умов, на які посилається позивач в обґрунтування позовних вимог, підстави для задоволення вимог АТ Приватбанк про стягнення процентів за користування кредитом та пені за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором відсутні, а тому позов підлягає частковому задоволенню в розмірі заборгованості із простроченого кредиту в розмірі 15 812,73 грн.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходив із наступного.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до абз. 3 п. 4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", у разі коли позов майнового характеру задоволено солідарно за рахунок двох і більше відповідачів, то судові витрати також розподіляються між відповідачами порівну. Солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено.

При зверненні із позовом до суду позивачем було сплачено 2251,07 грн. судового збору платіжним дорученням № ZZ420B0TAF від 30.01.2020 (а.с. 11).

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог в сумі 15 812,73 грн. основного боргу, судові витрати в сумі 237,19 грн. підлягають стягненню з відповідачів по 118,60 грн. витрат по сплаті судового збору з кожного.

Керуючись ст. ст. 129 (ч. 1), 232-233, 237-238 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути солідарно з Приватного підприємства "Старт Трейдінг Сервіс" (вул. Шевченка, 111, смт. Велика Багачка, Полтавська область, 38300, код ЄДРПОУ 36601062) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (вул. Грушевського 1Д, м. Київ, 01001; адреса для листування: а/с 1800, м. Дніпро, 49027, код ЄДРПОУ 14360570) - 15 812,73 грн. основного боргу .

3. Стягнути з Приватного підприємства "Старт Трейдінг Сервіс" (вул. Шевченка, 111, смт. Велика Багачка, Полтавська область, 38300, код ЄДРПОУ 36601062) на користь Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (вул. Грушевського 1Д, м. Київ, 01001; адреса для листування: а/с 1800, м. Дніпро, 49027, код ЄДРПОУ 14360570) - 118,60 грн. - витрат по сплаті судового збору.

4. Стягнути із ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (вул. Грушевського 1Д, м. Київ, 01001; адреса для листування: а/с 1800, м. Дніпро, 49027, код ЄДРПОУ 14360570) - 118,60 грн. - витрат по сплаті судового збору.

5. В іншій частині вимог в задоволенні позову відмовити.

6 . Видати накази з набранням цим рішенням законної сили.

7. Копію рішення надіслати учасникам справи в порядку, встановленому статтею 242 ГПК України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України). Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя І.І. Пушко