Рішення

від 03.08.2020 по справі 10/б-921/1439/2013 (921/192/20)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03 серпня 2020 року м. ТернопільСправа № 10/б-921/1439/2013 (921/192/20) Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Сидорук А.М.

розглянув матеріали позовної заяви

за позовом: Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Голгочанське", с. Голгоча Підгаєцького району Тернопільської області, ідентифікаційний код 301919661 в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Гутнікевича Любомира Миколайовича, 46001, м.Тернопіль, 1, а/с 86

до відповідача: Голгочанської сільської ради, 48024, Тернопільська обл., Підгаєцький район, с.Голгоча, вул.Центральна, буд.6а, ідентифікаційний код 03394929

про визнання права власності на нерухоме майно та зобов'язання вчинити певні дії

в межах справи № 10/Б-921/1439/2013

про визнання банкрутом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Голгочанське", с.Голгоча, Підгаєцький район, Тернопільська область, ідентифікаційний код 301919661

За участю представників сторін:

Позивача: не прибув

Відповідача: не прибув

Суть справи: В провадженні Господарського суду Тернопільської області знаходиться справа № 10/Б-921/1439/2013 за заявою кредитора Бережанського об'єднаного управління Пенсійного Фонду України Тернопільської області вул. Шевченка, 13-а, м. Бережани, Бережанський район, Тернопільська область до боржника: Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Голгочанське", с. Голгоча, Підгаєцький район, Тернопільська область про визнання банкрутом.

Постановою господарського суду від 21 січня 2013 року Боржника: сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Голгочанське", с. Голгоча Підгаєцького району Тернопільської області, ідентифікаційний код 301919661 - визнано банкрутом; призначено ліквідатора боржника та відкрито ліквідаційну процедуру.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 17 липня 2015 року ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Гутнікевича Любомира Миколайовича, Свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 517 від 12.03.2013 року.

19.03.2020 на адресу Господарського суду Тернопільської області від Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Голгочанське", с. Голгоча Підгаєцького району Тернопільської області, ідентифікаційний код 301919661 в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Гутнікевича Любомира Миколайовича, 46001, м. Тернопіль, 1, а/с 86 надійшла позовна заява в межах справи про банкрутство до Голгочанської сільської ради, 48024, Тернопільська обл.., Підгаєцький район, с.Голгоча, вул..Центральна, буд.6а, ідентифікаційний код 03394929 про визнання права власності на нерухоме майно та зобов'язання вчинити певні дії.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 23.03.2020 відстрочено Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю "Голгочанське" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Гутнікевича Л.М. сплату судового збору до ухвалення рішення у даній справі; прийнято до розгляду позовну заяву Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Голгочанське" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Гутнікевича Любомира Миколайовича про визнання права власності на нерухоме майно та зобов'язання вчинити певні дії в межах справи № 10/Б-921/1439/2013 про визнання банкрутом СГ ТОВ "Голгочанське"; призначено у справі підготовче засідання .

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 23.06.2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу № 10/Б-5022/1439/2013 (921/192/20) до судового розгляду по суті на 03 серпня 2020 року.

30.07.2020 року на адресу суду від арбітражного керуючого Гутнікевича Л.М. надійшла заява 3 310/07 від 23.07.2020 (вх.№ 4950 від 30.07.2020) про розгляд справи за відсутності позивача.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про час та дату розгляду справи по суті, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення.

Оскільки неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути спір за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами на підставі ч. 9 ст.165 ГП України.

Враховуючи, що норми ст. 74 ГПК України щодо обов`язку суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, відсутність відзиву з відповідними вказівками на незгоду відповідача з будь-якою із обставин справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, що позбавляє відповідача відповідно до ч.4 ст. 165 ГПК України заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи, суд вважає, що ним, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за необхідне розгляд справи проводити за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд прийшов до наступного висновку.

Частиною 1 ст.1 Господарського процесуального кодексу України визначено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб`єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Пунктом 13 ч. 1 ст. 20 ГПК України визначено, що господарські суди розглядають вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами.

Згідно п. 1 статті 23 ГК України органи місцевого самоврядування здійснюють свої повноваження щодо суб`єктів господарювання виключно в межах, визначених Конституцією України, законами про місцеве самоврядування та іншими законами, що передбачають особливості здійснення місцевого самоврядування в містах Києві та Севастополі, іншими законами. Органи місцевого самоврядування можуть здійснювати щодо суб`єктів господарювання також окремі повноваження органів виконавчої влади, надані їм законом.

Частиною 9 статті 30 ГПК України справи у майнових спорах до боржника віднесено до територіальної підсудності господарського суду за місцезнаходженням боржника, а, відтак, до юрисдикції місцевого суду, яким здійснюється провадження у справі про банкрутство боржника.

21.10.2019 набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства від 18.10.2018 № 2597-VIII.

Відповідно до ч.2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Частиною 1 ст. 61 Кодексу з процедур банкрутства визначено, що ліквідатор з дня свого призначення, крім іншого, вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб.

Арбітражний керуючий Гутнікевич Л.М. обгрунтовуючи позовні вимоги, зазначив, що згідно Статуту СГТОВ "Голгочанське", затвердженого установчими зборами учасників товариства Протокол №1 від 29.03.2000р. та зареєстрованого Підгаєцькою Райдержадміністрацією 03.04.2000р. за №21165297100010031, Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю є підприємством утвореним у відповідності до Законів України "Про господарські товариства", "Про колективне сільськогосподарське підприємство", та іншого законодавства України на засадах угоди громадянами шляхом об'єднання їх мана та підприємницької діяльності у сільському господарстві з метою одержання прибутку.

Учасники несуть відповідальність за зобов'язаннями товариства лише в межах їх вкладів до статутного фонду товариства, учасники, які не повністю внесли свої вклади відповідають за зобов'язаннями товариства у межах вкладеної частини вкладу.

Пунктом 10.7 Статуту встановлено, що грошові кошти, що належать товариству. Включаючи виручку від розпродажу його майна при ліквідації, після розрахунків по оплаті праці осіб, які працюють на умовах найму та виконання обов"язків перед бюджетом, банками, власниками облігацій, випущених товариством та іншими кредиторами розподіляються між учасниками товариства пропорційно їх часткам у статутному фонді.

Змінами до Статуту СГ ТОВ "Голгочанське", затверджених Підгаєцькою Райдержадміністрацією 22.08.2001р. на підставі протоколу зборів засновників №2 від 18.06.2001р., встановлено, що банкрут є правонаступником КСПП "Голгочанське".

Права та інтереси банкрута і кредиторів у справі реалізуються через ліквідатора, повноваження якого визначені законодавцем у ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства. У тому числі, ліквідатор з дня свого призначення, приймає до свого відання майно боржника, вживає заходів по забезпеченню його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута тощо згідно з законодавством.

Статтею 62 вказаного Кодексу про банкрутство передбачено, що усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або господарського відання, включаються до складу ліквідаційної маси.

Ліквідатор СГ ТОВ "Голгочанське" - Гутнікевич Л.М. у заяві зазначив, що на виконання прийнятого зборами комітету кредиторів рішення (протокол зборів комітету кредиторів СГТОВ "Голгочанське" № 6 від 07.04.2017р.) 25.04.2017р. в присутності ліквідатора Гутнікевича Любомира Миколайовича інвентаризаційною комісією у складі сільського голови Мороз Василя Васильовича голови інвентаризаційної комісії Лоїк Миколи Юрійовича членів комісії Колодчин Гал ни Григорівни, Скриник Марії Степанівни, Федчишин Григорія Петровича, Люкс Миюна Івановича, Сташків Катерини Євгенівни. Радіонов Ігора Олександровича, Баліцької Ольги Григорівни, Дяків Василя Васильовича, Пилипишин Ольги Йосипівни , Порохокько Ореста Васильовича. Порохонько Ольги Василівни, Ящик Василя Івановича, Гураль Марії Василівни проведено інвентаризацію нерухомого майна пайового фонду с. Голгоча Підгаєцького району Тернопільської області. За результатами здійсненого заходу виявлено майно, якому рішеннями Виконавчого комітету Голгочанської ради Підгаєцького району Тернопільської області №13 від 09.06.2017р. та №5 від 12.02.2020р., за зверненням арбітражного керуючого Гутнікевича JI.M. присвоєно юридичні адреси, а саме:

- Зерносховище, 1955 року побудови, площею 675,40 кв.м., адреса: вулиця Центральна, 5а/к, с. Голгоча Підгаєцького району Тернопільської області;

- Зерносховище, 1985 року побудови, площею 237,80 кв.м., адреса: вулиця Центральна, 9а, с. Голгоча Підгаєцького району Тернопільської області;

- Зерносховище, 1985 року побудови, площею 189,90 кв.м., адреса: вулиця Центральна, 96, с. Голгоча Підгаєцького району Тернопільської області;

- Зерносховище, 1985 року побудови, площею 237,80 кв.м., адреса: вулиця Центральна, 9в, с. Голгоча Підгаєцького району Тернопільської області;

- Зерносховище, 1985 року побудови, площею 240,90 кв.м., адреса: вулиця Центральна, 9г, с. Голгоча Підгаєцького району Тернопільської області;

- Вага на тоці, 1988 року побудови, площею 46,80 кв.м., адреса: вулиця Центральна, 12, с. Голгоча Підгаєцького району Тернопільської області;

- Зерносушильний комплекс, 1965 року побудови, площею 177,80 кв.м., адреса: вулиця Центргшьна, 9ж, с. Голгоча Підгаєцького району Тернопільської області;

- Кахельний цех з димовою трубою, 1982 року побудови, площею 317,00 кв.м., адреса: вулиця Кути, 2, с. Голгоча Підгаєцького району Тернопільської області;

- Прохідна тракторної бригади з огорожею, 1988 року побудови, площею 183,60 кв.м., адреса : вулиця Центральна, 8а, с. Голгоча Підгаєцького району Тернопільської області;

- Тракторна майстерня, нежитлові приміщення (2 поверх), 1986 року побудови, площею 236,50 кв.м., адреса: вулиця Центральна, 86, с. Голгоча Підгаєцького району Тернопільської області

- Тракторна майстерня, склад (1 поверх), 1987 року побудови, площею 792,2 кв.м., адреса: вулиця Центральна, 8в, с. Голгоча Підгаєцького району Тернопільської області;

- Магазин, склад, 1980 року побудови;, площею 196,80 кв.м., адреса: вулиця Центральна, 5а ;л, с. Голгоча Підгаєцького району Тернопільської області;

- Піднавіс, 1980 року побудови, площею 290,4 кв.м., адреса: вулиця Центральна, 5а/з, с. Голгоча Підгаєцького району Тернопільської області;

- споруда АВМ, 1980 року побудови, площею забудови 57,0 кв.м., адреса: вулиця Центральна, 5а/м, с. Голгоча Підгаєцького району Тернопільської області;

- Тютюнова сушілка, 1980 року побудови, площею 1851,40 кв.м., адреса: вулиця Центральна, 9е, с. Голгоча Підгаєцького району Тернопільської області;

- Джемові будівлі, площею 285,40 кв.м., адреса: с. Голгоча вулиця Центральна, 12а.

Арбітражний керуючий у заяві наголосив, що вказане майно резервовано в натурі і вартісному виді під пайовий фонд пайовиків та під суму боргів СГТОВ "Голгочанське", станом на 01.01.2001р

Поряд із цим, водонапірна башня та артскважена передана ліквідатором банкрута у комунальну власність та прийнята на баланс Голгочанської сільської ради Підгаєцького району Тернопільської області на підставі акту приймання-передачі від 04.03.2020р., як це передбачено Порядком безоплатної передачі у комунальну власність об'єктів соціальної сфери, житлового фонду, у тому числі незавершеного будівництва, а також внутрішньогосподарських меліоративних систем колективних сільськогосподарських підприємств, що не підлягали паюванню в процесі реорганізації цих підприємств та передані на баланс підприємств-правонаступників, затвердженим постановою КМУ № 1253 від 13.08.2003р.

Водночас, згідно листа Підгаєцького району електромереж ВАТ "Тернопільобленерго" №231 від 17.11.2015р. всі трансформатори, які колись обслуговували СГТОВ "Голгочанське" знаходяться на балансі та є власністю ВАТ "Тернопільобленерго". Наведене також підтверджується довідкою ВАТ "Тернопільобленерго" №1357/33 від 11.03.2020р.

За вказівками статті 1 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство", є добровільним об'єднанням громадян у самостійне підприємство для спільного виробництва сільськогосподарської продукції та товарів і діє на засадах підприємництва та самоврядування.

За приписами статей 7, 9 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство", майно у підприємстві належить на праві спільної часткової власності його членам. Суб'єктом права власності у підприємстві є підприємство як юридична особа, а його члени - в частині майна, яку вони одержують при виході з підприємства.

До пайового фонду майна членів підприємства включається вартість основних виробничих і оборотних фондів, створених за рахунок діяльності підприємства, цінні папери, акції, гроші та відповідна частка від участі в діяльності інших підприємств і організацій. Уточнення складу і вартості пайового фонду майна членів підприємств, у тому числі реорганізованих, проводиться за методикою, що затверджується Кабінетом Міністрів України

Пай є власністю члена підприємства. Право розпоряджатися своїм паєм за власним розсудом член підприємства набуває після припинення членства в підприємстві. Пай може успадковуватися відповідно до цивільного законодавства України та статуту підприємства.

У разі виходу з підприємства його члени мають право на пай натурою, грішми або цінними паперами відповідно до розміру та структури пайового фонду або в іншій, за згодою сторін, формі.

Відповідно до пункту 2 Указу Президента України "Про заходи щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектора економіки" №62/2001 від 29.01.2001 року документальним посвідченням права власності на пай є свідоцтво про право власності на пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат).

Згідно Методики уточнення складу і вартості пайових фондів майна членів колективних сільськогосподарських підприємств, у тому числі реорганізованих затвердженої постановою КМУ №177 від 28.02.2001р., майновий пай - частка майна члена підприємства у пайовому фонді, виражена у грошовій формі та у відсотках розміру пайового фонду. Таким чином, поняття "майновий пай" не передбачає переліку визначеного майна, що входить до паю конкретної особи, а це - лише можливість отримати в натурі майно відповідної вартості.

Частинами 1. 6, 7 статті 31 названого Закону встановлено, що ліквідація та реорганізація (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення підприємства провадяться за рішенням загальних зборів (зборів уповноважених) його членів або за рішенням суду. При перетворенні одного підприємства в інше до новоствореного підприємства переходять усі майнові права і обов'язки колишнього підприємства У разі реорганізації підприємства паї його членам або їх спадкоємцям видаються правонаступниками цього підприємства за рахунок майна, яке було віднесене до складу пайового фонду підприємства на дату його реорганізації і передане на баланс правонаступникам.

У разі визнання підприємства банкрутом вимоги його кредиторів задовольняються у порядку черговості, встановленої Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Після задоволення вимог кредиторів паї членів підприємства видаються їм натурою або грошима чи цінними паперами (ст. 33 Закону).

Тотожні за змістом вказівки містяться у ст.24 Закону України "Про власність" №697-ХІІ від 07.02.1991р., який діяв на час проведення розпаювання і втратив чинність на підставі Закону №997-У від 27.04.2007р. та ч.1 ст.20 Закону України "Про сільськогосподарську кооперацію" №469/97-ВР від 17.07.1997р. Зокрема, об'єктами права власності кооперативу (колгоспу) є будівлі, споруди, грошові кошти та інші майнові внески його членів; виготовлена ним продукція; доходи, одержані від її реалізації та іншої діяльності, передбаченої статутом кооперативу (колгоспу), а також інше майно, придбане на підставах, не заборонених законом.

Кожен член кооперативу (колгоспу) має право на частку доходу, одержану на його пай. У майні, що належить кооперативу (колгоспу), визначаються частки членів цього кооперативу (колгоспу). В разі добровільного виходу з кооперативу (колгоспу) громадянин має право на виділення належної йому частки в майні кооперативу (колгоспу) в натурі, грошах або цінних паперах. При ліквідації кооперативу (колгоспу) майно, що залишилося після розрахунків з бюджетом, банками та іншими кредиторами, розподіляється між членами кооперативу (колгоспу) ч.1, 2, 3 ст.24 Закону України "Про власність".

З огляду на викладене, виявлене в хс ді інвентаризації 25.04.2017р. нерухоме майно є об'єктом права власності СГТОВ "Голгочанське" с. Голгоча, Підгаєцького району, Тернопільської області, ідентифікаційний код 30919661, підлягає включенню до ліквідаційної маси банкрута та реалізації у відповідності до вимог КУзПБ. При цьому, після проведення розрахунків із погашення заборгованості товариства перед кредиторами та відшкодуванням витрат, пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури, кошти, що залишились від його реалізації розприділяються між членами товариства пропорційно їх частці визначеній у свідоцтві про право власності на пай члена колективного сільськогосподарського підприємства.

Статтею 334 Цивільного Кодексу України передбачено, що права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Порядок державної реєстрації права власності на майно регулюється Законом України "Про державну реєстрацію речових прав та нерухоме майно та їх обтяжень". Так, ст. 4 названого закону обумовлено обов'язковість державної реєстрації речових прав, зокрема, права власності на нерухоме майно та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам.

В той же час, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень належить до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад. Питання щодо прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна вирішується виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради (з п. 30 ч. 1 ст. 26, ст. 38 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Відповідно до ст. 60 названого Закону, право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб'єктів. Об'єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб'єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом. Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності.

У зв'язку із відсутністю будь-яких правовстановлюючих документів на зазначене майно, керуючись Кодексом України з процедур банкрутства, Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", ліквідатор банкрута звернувся до Голгочанської сільської ради Підгаєцького району Тернопільської області із вимогою визнати та оформити право власності Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Голгочанське" (с. Голгоча, Підгаєцького району, Тернопільської області, ідент. код 30919661) на нежитлові будівлі, будівництво яких завершено та право власності на які не зареєстровано до 1 січня 2013 р.

Рішенням Виконавчого комітету Голгочанської ради Підгаєцького району Тернопільської області №8 від 05.03.2020р., у задоволені заявленої ліквідатором вимоги відмовлено, у зв'язку із відсутністю правових підстав.

Положеннями ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України передбачено право кожного на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання шляхом звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

При цьому, позивачем за позовом про визнання права власності може бути будь-який учасник цивільних правовідносин, який вважає себе власником певного майна, однак не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв'язку з наявністю щодо цього права сумнівів з боку інших осіб, претензіями на майно цих осіб, необхідністю одержати правовстановлюючі документи. В свою чергу, відповідачем такого позову має бути особа, яка сумнівається у приналежності майна 4 позивачу, або не визнає за позивачем права здійснювати правомочності володіння, корис тування і розпорядження таким майном, або має власний інтерес у межах існуючих правовідносин. (Аналогічна правова позиція зазначена в постанові Вищого господарського суду України від 07.12.2016 у справі N 920/607/15).

Частиною 9 статті 30 ГПК України справи у майнових спорах до боржника віднесено до територіальної підсудності господарського суду за місцезнаходженням боржника, а, відтак, до юрисдикції місцевого суду, яким здійснюється провадження у справі про банкрутство боржника.

Аналогічна вказівка міститься у ч.2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, за якою господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Таким чином, враховуючи ухилення органу місцевого самоврядування від виконання покладених на нього законодавцем обов'язків, реалізувати належне банкруту право власності на нерухоме майно, шляхом його подальшого продажу на аукціоні та погашенням заборгованості перед кредиторами, можливе лише у судовому порядку. Наведене стало підставою для звернення арбітражного керуючого із даною заявою до господарського суду в межах справи №10/Б-921/1439/2013.

З врахуванням встановлених обставин справи, суд дійшов таких висновків.

Частина 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства передбачає, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Відповідно до ст.61 Кодексу України з процедур банкрутства ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження приймає у своє відання майно боржника, забезпечує його збереження, формує ліквідаційну масу, заявляє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості, подає до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника, вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб та інше.

Відповідно до ст. 62 Кодексу України з процедур банкрутства усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або господарського відання, включаються до складу ліквідаційної маси.

Відповідно до ст. 13 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання, який здійснює господарську діяльність на основі права власності, на свій розсуд, одноосібно або спільно з іншими суб'єктами володіє, користується і розпоряджається належним йому (їм) майном, у тому числі мас право надати майно іншим суб'єктам для використання його на праві власності, праві господарського відання чи праві оперативного управління, або на основі інших форм правового режиму майна, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Одним із способів захисту порушених суб`єктивних прав є звернення до суду.

Обов`язковою умовою надання судом правового захисту є наявність відповідного порушення відповідачем прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Таким чином, гарантоване ст. 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб зазначене порушення було обґрунтованим та підтвердженим.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з приписами ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ч. 2 ст. 41 Конституції України, право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (ст. 328 ЦК України).

Судом встановлено той факт, що нерухоме майно, а саме: Зерносховище, 1955 року побудови, площею 675,40 кв.м., адреса: вулиця Центральна, 5а/к, с. Голгоча Підгаєцького району Тернопільської області; Зерносховище, 1985 року побудови, площею 237,80 кв.м., адреса: вулиця Центральна, 9а, с. Голгоча Підгаєцького району Тернопільської області; Зерносховище, 1985 року побудови, площею 189,90 кв.м., адреса: вулиця Центральна, 96, с. Голгоча Підгаєцького району Тернопільської області; Зерносховище, 1985 року побудови, площею 237,80 кв.м., адреса: вулиця Центральна, 9в, с. Голгоча Підгаєцького району Тернопільської області; Зерносховище, 1985 року побудови, площею 240,90 кв.м., адреса: вулиця Центральна, 9г, с. Голгоча Підгаєцького району Тернопільської області; Вага на тоці, 1988 року побудови, площею 46,80 кв.м., адреса: вулиця Центральна, 12, с. Голгоча Підгаєцького району Тернопільської області; Зерносушильний комплекс, 1965 року побудови, площею 177,80 кв.м., адреса: вулиця Центргшьна, 9ж, с. Голгоча Підгаєцького району Тернопільської області; Кахельний цех з димовою трубою, 1982 року побудови, площею 317,00 кв.м., адреса: вулиця Кути, 2, с. Голгоча Підгаєцького району Тернопільської області; Прохідна тракторної бригади з огорожею, 1988 року побудови, площею 183,60 кв.м., адреса : вулиця Центральна, 8а, с. Голгоча Підгаєцького району Тернопільської області; Тракторна майстерня, нежитлові приміщення (2 поверх), 1986 року побудови, площею 236,50 кв.м., адреса: вулиця Центральна, 86, с. Голгоча Підгаєцького району Тернопільської області ; Тракторна майстерня, склад (1 поверх), 1987 року побудови, площею 792,2 кв.м., адреса: вулиця Центральна, 8в, с. Голгоча Підгаєцького району Тернопільської області; Магазин, склад, 1980 року побудови;, площею 196,80 кв.м., адреса: вулиця Центральна, 5а ;л, с. Голгоча Підгаєцького району Тернопільської області; Піднавіс, 1980 року побудови, площею 290,4 кв.м., адреса: вулиця Центральна, 5а/з, с. Голгоча Підгаєцького району Тернопільської області; споруда АВМ, 1980 року побудови, площею забудови 57,0 кв.м., адреса: вулиця Центральна, 5а/м, с. Голгоча Підгаєцького району Тернопільської області; Тютюнова сушілка, 1980 року побудови, площею 1851,40 кв.м., адреса: вулиця Центральна, 9е, с. Голгоча Підгаєцького району Тернопільської області; Джемові будівлі, площею 285,40 кв.м., адреса: с. Голгоча вулиця Центральна, 12а та на даний час перебуває у володінні, користуванні та розпорядженні позивача.

Згідно ст. 329 Цивільного кодексу України передбачає, юридична особа публічного права набуває право власності на майно, передане їй у власність, та на майно, набуте нею у власність на підставах, не заборонених законом.

Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно з висновками, викладеними у постанові Верховного суду України від 23.12.2014 № 5011-74/9393-2012, за змістом ст. 392 ЦК України позов про визнання права власності на майно подається власником тоді, коли в інших осіб виникають сумніви щодо належності йому цього майна, коли створюється неможливість реалізації позивачем свого права власності через наявність таких сумнівів чи внаслідок втрати правовстановлюючих документів.

Досліджуючи матеріали справи, надані позивачем докази і документи в копіях, у суду не виникло підстав для сумніву і заперечень щодо тих документів (копій документів), якими позивач доводить своє право власності на вказане нерухоме майно.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. В свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

Предметом позову у даній справі є вимога позивача до відповідача про визнання права власності на нерухоме майно, а саме: зерносховище, 1955 року побудови, площею 675,40 кв.м., адреса: вулиця Центральна, 5а/к, с. Голгоча Підгаєцького району Тернопільської області; Зерносховище, 1985 року побудови, площею 237,80 кв.м., адреса: вулиця Центральна, 9а, с. Голгоча Підгаєцького району Тернопільської області; Зерносховище, 1985 року побудови, площею 189,90 кв.м., адреса: вулиця Центральна, 96, с. Голгоча Підгаєцького району Тернопільської області; Зерносховище, 1985 року побудови, площею 237,80 кв.м., адреса: вулиця Центральна, 9в, с. Голгоча Підгаєцького району Тернопільської області; Зерносховище, 1985 року побудови, площею 240,90 кв.м., адреса: вулиця Центральна, 9г, с. Голгоча Підгаєцького району Тернопільської області; Вага на тоці, 1988 року побудови, площею 46,80 кв.м., адреса: вулиця Центральна, 12, с. Голгоча Підгаєцького району Тернопільської області; Зерносушильний комплекс, 1965 року побудови, площею 177,80 кв.м., адреса: вулиця Центргшьна, 9ж, с. Голгоча Підгаєцького району Тернопільської області; Кахельний цех з димовою трубою, 1982 року побудови, площею 317,00 кв.м., адреса: вулиця Кути, 2, с. Голгоча Підгаєцького району Тернопільської області; Прохідна тракторної бригади з огорожею, 1988 року побудови, площею 183,60 кв.м., адреса : вулиця Центральна, 8а, с. Голгоча Підгаєцького району Тернопільської області; Тракторна майстерня, нежитлові приміщення (2 поверх), 1986 року побудови, площею 236,50 кв.м., адреса: вулиця Центральна, 86, с. Голгоча Підгаєцького району Тернопільської області ; Тракторна майстерня, склад (1 поверх), 1987 року побудови, площею 792,2 кв.м., адреса: вулиця Центральна, 8в, с. Голгоча Підгаєцького району Тернопільської області; Магазин, склад, 1980 року побудови;, площею 196,80 кв.м., адреса: вулиця Центральна, 5а ;л, с. Голгоча Підгаєцького району Тернопільської області; Піднавіс, 1980 року побудови, площею 290,4 кв.м., адреса: вулиця Центральна, 5а/з, с. Голгоча Підгаєцького району Тернопільської області; споруда АВМ, 1980 року побудови, площею забудови 57,0 кв.м., адреса: вулиця Центральна, 5а/м, с. Голгоча Підгаєцького району Тернопільської області; Тютюнова сушілка, 1980 року побудови, площею 1851,40 кв.м., адреса: вулиця Центральна, 9е, с. Голгоча Підгаєцького району Тернопільської області; Джемові будівлі, площею 285,40 кв.м., адреса: с. Голгоча вулиця Центральна, 12а з підстав відсутності у останнього правовстановлюючих документів на такі об`єкти.

Відповідно до ст. 392 ЦК України особа має право звернутися до суду з позовом про визнання права власності: 1) якщо це право оспорюється або не визнається іншими особами (за умови, що позивач не перебуває з цими особами у зобов`язальних відносинах, оскільки права осіб, які перебувають у зобов`язальних відносинах, повинні захищатися за допомогою відповідних норм інституту зобов`язального права); 2) у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

За приписами процесуального законодавства позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу. Тобто, учасники справи - це суб`єкти матеріально-правових відносин, які виступають на захист своїх інтересів, і на яких поширюється законна сила судового рішення. Позивачем є особа, яка має право вимоги (кредитор), а відповідачем - особа, яка повинна виконати зобов`язання (боржник).

Відповідачем у позові про визнання права власності є будь-яка особа, яка сумнівається у належності майна позивачеві, або не визнає за ним права здійснювати правомочності власника, або така особа, що має до майна власний інтерес.

В разі втрати правовстановлюючого документа позивач звертається до суду, як правило, у зв`язку з неможливістю реалізації ним свого права власності. У таких випадках суб`єктивне право власності іншими особами не порушується, однак, відповідачами в таких справах є особи, які не визнають належності на праві власності майна позивачу у зв`язку з відсутністю у нього відповідного документа.

Позивачем доведено факт того, що відповідач ставить під сумнів наявність права власності позивача на спірне нерухоме майно.

При цьому, позивачем доведено, що він не зміг реалізувати своє право на володіння, користування та розпорядження спірним нерухомим майном через відсутність зазначених документів, зокрема, не мав змоги реалізувати це майно при здійсненні всіх заходів, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства для погашення вимог кредиторів у справі № 10/Б-5022/1439/2013 про банкрутство сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Голгочанське".

Отже, дослідивши матеріали справи, докази наявні в ній, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині визнання права власності на вищезазначене нерухоме майно.

Щодо вимоги про зобов'язання органу державної реєстрації прав здійснити реєстрацію права власності Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Голгочанське" с. Голгоча, Підгаєцького району, Тернопільської обл., ідент. код 30919661 право власності на об'єкти нерухомості, суд не вбачає підстав для її задоволення з огляду на наступне:

- У відповідності до ч. 2 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (у редакції, яка діє станом на момент розгляду справи судом), у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

- У разі набрання даним судовим рішенням законної сили позивач не позбавлений права на звернення до відповідного органу реєстрації з вимогою про скасування запису про державну реєстрацію, внесеного на підставі рішення, скасованого у судовому порядку.

- Відтак, суд дійшов до висновку, що наразі вказана позовна вимога є передчасною, а обов'язок в частині здійснення реєстрацію права власності за Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Голгочанське" с. Голгоча, Підгаєцького району, Тернопільської обл., ідент. код 30919661 право власності на об'єкти нерухомості, є законодавчим обов'язком відповідного органу державної реєстрації.

Згідно ч. 1 ст. 73, ч. 1 ст. 74 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтями 76, 77, 79 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 14.02.2020 року Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю "Голгочанське" відстрочено сплату судового збору до ухвалення рішення.

Згідно положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору у разі часткового задоволення позову - на обидві строни пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відтак, керуючись положеннями ст. 129 ГПК та беручи до уваги вістрочення судового збору - витрати зі сплати судового збору слід покласти на пощивача та відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 2, 7, 61, 62 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 16, 321, 328, 386, 392 Цивільного кодексу України; ст.ст.42, 46, 73, 74, 76-79, 91, 129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ :

1. Позов задоволити частково.

2. Визнати за Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Голгочанське" с. Голгоча, Підгаєцького району, Тернопільської обл., ідент. код 30919661 право власності на:

- Зерносховище, 1955 року побудови, площею 675,40 кв.м., що знаходиться за адресою: вулиця Центральна, 5а/к, с. Голгоча Підгаєцького району Тернопільської області;

- Зерносховище, 1985 року побудови, площею 237,80 кв.м., що знаходиться за адресою: вулиця Центральна, 9а, с. Голгоча Підгаєцького району Тернопільської області;

- Зерносховище, 1985 року побудови, площею 189,90 кв.м., що знаходиться за адресою: вулиця Центральна, 96, с. Голгоча Підгаєцького району Тернопільської області;

- Зерносховище, 1985 року побудови, площею 237,80 кв.м.,що знаходиться за адресою: вулиця Центральна, 9в, с. Голгоча Підгаєцького району Тернопільської області;

- Зерносховище, 1985 року побудови, площею 240,90 кв.м., що знаходиться за адресою: вулиця Центральна, 9г, с. Голгоча Підгаєцького району Тернопільської області;

- Вага на тоці, 1988 року побудови, площею 46,80 кв.м., що знаходиться за адресою: вулиця Центральна, 12, с. Голгоча Підгаєцького району Тернопільської області;

- Зерносушильний комплекс, 1965 року побудови, площею 177,80 кв.м., що знаходиться за адресою: вулиця Центргшьна, 9ж, с. Голгоча Підгаєцького району Тернопільської області;

- Кахельний цех з димовою трубою, 1982 року побудови, площею 317,00 кв.м.,що знаходиться за адресою: вулиця Кути, 2, с. Голгоча Підгаєцького району Тернопільської області;

- Прохідна тракторної бригади з огорожею, 1988 року побудови, площею 183,60 кв.м., що знаходиться за адресою: вулиця Центральна, 8а, с. Голгоча Підгаєцького району Тернопільської області;

- Тракторна майстерня, нежитлові приміщення (2 поверх), 1986 року побудови, площею 236,50 кв.м., що знаходиться за адресою: вулиця Центральна, 86, с. Голгоча Підгаєцького району Тернопільської області

- Тракторна майстерня, склад (1 поверх), 1987 року побудови, площею 792,2 кв.м., що знаходиться за адресою: вулиця Центральна, 8в, с. Голгоча Підгаєцького району Тернопільської області;

- Магазин, склад, 1980 року побудови;, площею 196,80 кв.м., що знаходиться за адресою: вулиця Центральна, 5а ;л, с. Голгоча Підгаєцького району Тернопільської області;

- Піднавіс, 1980 року побудови, площею 290,4 кв.м.,що знаходиться за адресою: вулиця Центральна, 5а/з, с. Голгоча Підгаєцького району Тернопільської області;

- споруда АВМ, 1980 року побудови, площею забудови 57,0 кв.м., що знаходиться за адресою: вулиця Центральна, 5а/м, с. Голгоча Підгаєцького району Тернопільської області;

- Тютюнова сушілка, 1980 року побудови, площею 1851,40 кв.м., що знаходиться за адресою: вулиця Центральна, 9е, с. Голгоча Підгаєцького району Тернопільської області;

- Джемові будівлі, площею 285,40 кв.м., що знаходиться за адресою: с. Голгоча вулиця Центральна, 12а.

3. В частині позовних вимог про зобов'язання органу державної реєстрації прав здійснити реєстрацію права власності за Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Голгочанське" с. Голгоча, Підгаєцького району, Тернопільської обл., ідент. код 30919661 право власності на об'єкти нерухомості - відмовити.

4.Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Голгочанське" с. Голгоча, Підгаєцького району, Тернопільської обл., ідент. код 30919661 в дохід Державного бюджету України (Отримувач коштів: УК у м.Тернополі/м.Тернопіль/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ - 37977726), банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача - UA668999980313131206083019751, код класифікації доходів бюджету - 22030101) - 2 102,00 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

5. Стягнути з Голгочанської сільської ради, 48024, Тернопільська обл., Підгаєцький район, с.Голгоча, вул.Центральна, буд.6а, ідентифікаційний код 03394929 в дохід Державного бюджету України (Отримувач коштів: УК у м.Тернополі/м.Тернопіль/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ - 37977726), банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача - UA668999980313131206083019751, код класифікації доходів бюджету - 22030101) - 2 102,00 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

6. Копію рішення направити рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення: Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю "Голгочанське", с. Голгоча Підгаєцького району Тернопільської області; Арбітражному керуючому Гутнікевичу Любомиру Миколайовичу, 46001, м.Тернопіль, 1, а/с 86; Голгочанській сільській раді, 48024, Тернопільська обл., Підгаєцький район, с.Голгоча, вул.Центральна, буд.6а.

7. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення підписано 18.08.2020.

Суддя А.М. Сидорук