Рішення

від 17.08.2020 по справі 925/495/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2020 року Справа № 925/495/20

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді - Васяновича А.В.,

секретар судового засідання - Козоріз О.І.,

за участі представників сторін:

від позивача - Недосєка І.В. - адвокат,

від відповідача - Осадчий В.А. - адвокат,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом акціонерного товариства "Черкаський приладобудівний завод",

м. Черкаси

до товариства з обмеженою відповідальністю "ЧПЗ-Сатурн",

м. Черкаси

про стягнення 963 105 грн. 36 коп.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Черкаської області звернулося з позовом акціонерне товариство "Черкаський приладобудівний завод" до товариства з обмеженою відповідальністю "ЧПЗ-Сатурн" про стягнення з відповідача 963 105 грн. 36 коп. боргу, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов дилерського договору на купівлю-продаж товару (продукції) від 25 листопада 2016 року №48/52.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 27 квітня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 26 травня 2020 року.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 26 травня 2020 року продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів. Відкладено підготовче засідання на 10 год. 00 хв. 21 липня 2020 року.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 21 липня 2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Розгляд справи по суті призначено на 14 год. 30 хв. 17 серпня 2020 року.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував з підстав викладених у відзиві та зазначав, що розраховуючи наявну заборгованість позивач виходить із загальної вартості поставленого товару, коштів які були сплачені на розрахунковий рахунок та внесені в касу позивача і вартості товару який було повернуто позивачу.

Проте позивачем при обрахунку заборгованості не було прийнято до уваги вартість товарів які були поставлені відповідачем акціонерному товариству "Черкаський приладобудівний завод". При цьому товари поставлялись для виготовлення готової продукції, яка в подальшому позивачем на виконання умов договору купівлі-продажу товарів №48/52 від 25 листопада 2016 року поставлялась відповідачу.

Так, в квітні 2017 року відповідач поставив, а позивач прийняв відповідно до видаткової накладної №4 від 28 квітня 2017 року товар на суму 150 032 грн. 32 коп.

Фактично відповідно до вказаної накладної товару поставлено на більшу суму, але з урахуванням документів які залишились у відповідача після виїмки на даний момент відповідач може обрахувати тільки частину вартості товару.

В травні 2017 року відповідач поставив, а позивач прийняв відповідно до видаткової накладної №5 від 31 травня 2017 року товар на суму 84 958 грн. 84 коп.

У червні 2017 року відповідно до видаткової накладної №6 від 30 червня 2017 року було поставлено товар на суму 195 213 грн. 91 коп.

В липні 2017 року відповідно до видаткової накладної №7 від 31 липня 2017 року було поставлено товар на суму 221 034 грн. 06 коп.

В серпні 2017 року відповідно до видаткової накладної №8 від 31 серпня 2017 року поставлено товар на суму 225 970 грн. 20 коп.

У вересні 2017 року відповідно до видаткової накладної №9 від 30 вересня 2017 року було поставлено товар на суму 292 074 грн. 36 коп.

Таким чином, в період квітня-вересня 2017 року відповідач поставив, а позивач прийняв товар на загальну вартість 1 169 283 грн. 69 коп., який в подальшому позивач використовував для виготовлення продукції, яка поставлялась відповідачу в рамках виконання договору купівлі-продажу товарів №48/52 від 25 листопада 2016 року.

Також, відповідач зазначав, що останній поставив позивачу товарів на значно більшу суму, проте з урахуванням того, що всі бухгалтерські та касові документи були вилучені 02 травня 2018 року в рамках кримінального провадження, то підрахунок вартості поставленого товару проводився по наявним у відповідача документах.

За поставлений товар відповідач потягом травня-серпня 2017 року сплатив позивачу кошти, за отриманий по зазначених вище видатковим накладним в сумі 1 174 020 грн. 00 коп.

Відповідач в період з травня-грудня 2017 року повернув позивачу товар на загальну суму 40 034 грн. 93 коп.

Відповідно до позовної заяви позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 2 175 944 грн. 79 коп.

З урахуванням вищевикладеного, відповідач зазначав, що заборгованість

відповідача перед позивачем відсутня.

В зв`язку з чим відповідач просив суд у задоволенні позову відмовити повністю.

У відповіді на відзив позивач зазначав, що до відзиву відповідачем були додані копії документів не завірені у встановленому законодавством порядку.

Зі змісту наданих відповідачем документів вбачається, що їх виготовлено не з оригіналів документів, а з копій або фотокопій.

З аналізу умов дилерського договору розрахунок за поставлений товар відбувається тільки шляхом перерахування грошових коштів на рахунок продавця, а не за рахунок товару від покупця.

Згідно п.6.3. договору сторони визнають видаткову накладу вірним документом, на підставні даних якої повинні відбуватись взаєморозрахунки.

З урахуванням викладеного, дилерським договором не передбачено постачання продукції позивачу або переробку давальницької сировини.

Відповідач не надав доказів укладення між сторонами договорів переробки давальницької сировини або інших договорів поставки, де позивач виступає покупцем (отримувачем) продукції (товару).

Крім цього, у наданих відповідачем видаткових накладних №4 від 28 квітня 2017 року, №5 від 31 травня 2017 року, №6 від 30 червня 2017 року, №7 від 31 липня 2017 року, №8 від 31 серпня 2017 року, №9 від 30 вересня 2018 року за квітень-вересень 2018 року зазначено нульову вартість товару.

Вказані вище видаткові накладні не підписані уповноваженими особами акціонерного товариства "Черкаський приладобудівний завод".

Щодо інших видаткових накладних наданих до відзиву, то вони укладені між товариством з обмеженою відповідальністю "ЧПЗ-Сатурн" (як покупцем) та його постачальниками (третіми особами, до яких позивач не має жодного відношення), тому не можуть підтвердити виконання зобов`язань щодо оплати товару за дилерським договором.

Отже, відповідачем не надано доказів прийняття товару позивачем на суму 1 169 283 грн. 69 коп.

Щодо видаткової накладної №179 від 24 листопада 2017 року, то вона врахована позивачем в розрахунку вартості повернутого товару і сторонами при звірці взаєморозрахунків. Разом з тим, доказів повернення товару на загальну суму 40 034 грн. 93 коп. відповідачем не надано до відзиву.

01 лютого 2018 року сторони підписали акт звірки взаєморозрахунків, в якому відповідач повністю визнав наявність заборгованості за поставлений товар згідно видаткових накладних №36 від 28 квітня 2017 року, №44 від 31 травня 2017 року, №51 від 30 червня 2017 року, №61 від 31 липня 2017 року, №68/2 від 31 серпня 2017 року, № 82 від 29 вересня 2017 року, №97/1 від 31жовтня 2017 року, №98/1 від 01 листопада 2017 року.

Верховний Суд надав правове розуміння такого документу як акт звірки взаємних рахунків у контексті його значення як доказу (ВС/КГС у справі № 910/1389/18 від 05 березня 2019 року, ВС/КГС справа № 916/1727/17 від 04 грудня 2019 року) вказавши, що підписання акту звірки, у якому зазначено розмір заборгованості, уповноваженою особою боржника, та підтвердження наявності такого борг) первинними документами свідчить про визнання боржником такого боргу; відповідно до вимог чинного законодавства бухгалтер, який підписав акт звірки, має такі повноваження в межах здійснення ним бухгалтерського обліку та посадових обов`язків.

У відзиві відповідач зазначає, що бухгалтерські і розрахункові документи вилучені в нього 02 травня 2018 року в рамках кримінального провадження. Тобто, звірка взаєморозрахунків проведена сторонами до вилучення документів.

Дана обставина не заперечується відповідачем.

Отже, відповідач за наслідками підписання вказаних вище видаткових накладних і акту звірки взаєморозрахунків повністю погодився з заборгованістю, вартістю і кількість отриманого від позивача товару за договором.

В судовому засіданні, яке відбулося 17 серпня 2020 року згідно ч. 1 ст. 240 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення зі справи №925/495/20.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази, а також заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити повністю виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено господарським судом під час розгляду справи, 25 листопада 2016 року між публічним акціонерним товариством "Черкаський приладобудівний завод" (в подальшому найменування позивача було змінено на акціонерне товариство "Черкаський приладобудівний завод") (продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "ЧПЗ-Сатурн" (дилер) було укладено дилерський договір на купівлю - продаж товару (продукції) за №48/52.

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 1.2. вищевказаного договору дилер зобов`язався купувати товар (продукцію) за свій рахунок та здійснювати наступний його продаж від свого імені, діючи на правах незалежного торговця як по відношенню до продавця, так і по відношенню до третіх осіб.

По цьому договору продавець передає у власність, а дилер приймає та оплачує товар (продукцію), що належить продавцю на момент укладення договору або буде набутий (чи виготовлений) продавцем у майбутньому, по номенклатурі (асортименту), в кількості та за ціною вказаною в додатках (специфікаціях або накладних), які є невід`ємною частиною цього договору. Перелік товару (продукції) по цьому договору може бути змінено чи доповнено за згодою сторін (п. 1.3. договору).

Згідно розділу 6 договору, оформлення видаткової накладної є беззастережним підтвердженням виконання замовлення дилера. Право власності на товар переходить від продавця до дилера в момент отримання ним товару та товарно-супровідних документів.

Згідно п.6.3. договору сторони визнають видаткову накладу вірним документом, на підставні даних якої повинні відбуватись взаєморозрахунки.

На виконання умов договору з грудня 2016 року по березень 2017 року позивачем було поставлено відповідачу товар на суму 1 161 850 гри. 72 коп.

Станом на 01 квітня 2017 року за відповідачем рахувалась заборгованість за поставлений в попередні місяці (з грудня 2016 року по березень 2017 року) товар в розмірі 216 031 гри. 72 коп. Вказана вище заборгованість була частково погашена дилером в квітні 2017 року за рахунок сплати коштів на загальну суму 147 400 гри.

При цьому, несплачена відповідачем вартість товару поставленого позивачем з 27 грудня 2016 року по 27 квітня 2017 року в розмірі 68 631 гри. 72 коп. не є предметом розгляду по даній справі.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення заборгованості, що виникла починаючи з 28 квітня 2017 року.

Матеріалами справи підтверджується, що на виконання умов договору у квітні-листопаді 2019 року позивачем поставлено товар (продукцію) на загальну суму 2 175 944 грн. 79 коп., а саме згідно:

специфікації №5 від 01 квітня 2017 року і видаткової накладної №36 від 28 квітня 2017 року на суму 466 793 грн. 41 коп.;

специфікації №6 від 03 травня 2017 року і видаткової накладної № 44 від 31 травня 2017 року на суму 224 531 грн. 12 коп.;

специфікації №7 від 01 червня 2017 року і видаткової накладної № 51 від 30 червня 2017 року на суму 425 080 грн. 40 коп.;

специфікації №8 від 01 липня 2017 року і видаткової накладної №61 від 31 липня 2017 року на суму 309 194 грн. 84 коп.;

специфікації №9 від 01 серпня 2017 року і видаткової накладної № 68/2 від 31 серпня 2017 року на суму 269 037 грн. 88 коп.;

специфікації №10 від 01 вересня 2017 року і видаткової накладної № 82 від 29 вересня 2017 року на суму 315 274 грн. 66 коп.;

специфікації №11 від 03 жовтня 2017 року і видаткової накладної № 97/1 від 31 жовтня 2017 року на суму 115 219 грн. 68 коп.;

специфікації №12 і видаткової накладної №98/1 від 01 листопада 2017 року на суму 50 812 грн. 80 коп.

Протягом травня-серпня 2017 року відповідачем частково погашено заборгованість за отриманий по зазначених вище видатковим накладним товар в розмірі 1 174 020 грн. 00 коп., а в листопаді і жовтні 2017 року повернуто товару продавцю на суму 38 819 грн. 43 коп.

Відповідач у своєму відзиві визнав факт сплати позивачу вартості товару на суму 1 174 020 грн. 00 коп.

Отже вартість поставленого, але неоплаченого товару складає 963 105 грн. 36 коп.

Сторони підписали акт звірки взаєморозрахунків станом на 01 лютого 2018 року, в якому відповідач повністю визнав наявність заборгованості за поставлений товар згідно видаткових накладних на №36 від 28 квітня 2017 року, №44 від 31 травня 2017 року, №51 від 30 червня 2017 року, №61 від 31 липня 2017 року, №68/2 від 31 серпня 2017 року, №82 від 29 вересня 2017, №97/1 від 31 жовтня 2017 року, №98/1 від 01 листопада 2017 року.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно п. 4.3 договору товар постачається дилеру на умовах відстрочення платежу. Дилер проводить оплату за одержаний товар від продавця на протязі 5 календарних днів з дня одержання товару. Вартість товару (в асортименті) зазначається у специфікаціях до цього (п.4.1 договору).

Відповідно до п.п. 4.7.1. договору дилер здійснює оплату за товар в сумі, розрахованої відповідно до узгоджених сторонами специфікацій, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок продавця

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідачем всупереч ч. 1 ст. 74, ст. ст. 76, 77 ГПК України не було доведено факту своєчасного здійснення, на підставі умов договору купівлі- продажу, розрахунку з позивачем за поставлену продукцію (товар).

Водночас, надані позивачем суду докази є достатніми в розумінні ст. 79 ГПК України, оскільки у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність обставин справи, які входять до предмета доказування, зокрема, про наявність невиконаного грошового зобов`язання відповідача перед позивачем по договору купівлі-продажу.

Доводи відповідача про те, що останнім було поставлено позивачу в період з квітня-вересня 2017 року товар (давальницької сировини) на загальну вартість 1 169 283 грн. 69 коп., який в подальшому позивач використовував для виготовлення продукції, яка поставлялась відповідачу в рамках виконання договору купівлі-продажу товарів №48/52 від 25 листопада 2016 року судом до уваги не приймаються у зв`язку з наступним.

Відповідно до ч.1 ст.76 ГПК України суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Додані відповідачем до відзиву копії документів стосуються інших договорів та правовідносин відповідача з позивачем та відповідача з третіми особами, а не щодо виконання сторонами договору купівлі-продажу товару (продукції) від 25 листопада 2016 року №48/52.

Пунктом 4.7.2 договору було передбачено право сторін за домовленістю змінити порядок, форму та види здійснення розрахунків за цим договором.

Проте, доказів, що підтверджують укладання між сторонами відповідних додаткових угод до договору матеріали справи не містять.

Отже, за умовами договору купівлі-продажу покупець зобов`язався прийняти товар і сплатити за нього визначену в договорі грошову суму, а не розраховуватися за отриманий товар іншим товаром, в тому числі і на умовах давальницької сировини.

Відповідач не позбавлений права на звернення до суду за захистом своїх порушених прав у разі наявності невиконаного грошового зобов`язання позивача чи будь-яких третіх осіб перед останнім.

Крім того слід вказати, що позивач вказав про повернення відповідачем товару на суму 38 819 грн. 43 коп.

Водночас, відповідач зазначив, що товару було повернуто на суму 40 034 грн. 93 коп., проте відповідних доказів відповідач суду не надав, а ті накладні, що відповідач додав до відзиву позивачем було враховано у своєму позові та заявлених вимогах.

При цьому з матеріалів справи вбачається, що копія видаткової накладної №179 (т.1 а.с. 73) доданої позивачем до позову відрізняється від копії видаткової накладної №179 (т.1 а.с.98) доданої відповідачем до відзиву.

Судом враховано, що товар який постачався позивачем по видатковій накладній №82 від 29 вересня 2017 року (скоба позиція №21 в кількості 750 шт. ціна 2 грн. 30 коп. за шт.), в подальшому було повернуто відповідачем позивачу по видатковій накладній №179.

Також було повернуто товар (скоба) в кількості 213 шт. за ціною 2 грн. 89 коп. за шт. без ПДВ.

Даний факт також підтверджується актом звірки взаєморозрахунків, в якому відображено повернення 24 листопада 2017 року по накладній №179 відповідачем товару на загальну суму 2 808 грн. 68 коп., а не на суму 5 292 грн. 65 коп. (що відображено в копії накладної наданої суду відповідачем).

Аналогічний товар (скоба) за ціною 4 грн. 58 коп. в межах договору від 25 листопада 2016 року №48/52 позивачем відповідачу не поставлявся в спірний період , а тому суд не бере до уваги копію видаткової накладної №179 (т.1 а.с.98) доданої відповідачем до відзиву, як доказ повернення товару саме в межах виконання сторонами договору №48/52 та щодо спірного періоду виникнення боргу.

У самій накладній посилання на договір №48/52 відсутнє.

Крім того, оригіналу вказаного вище письмового доказу відповідач в судовому засіданні на вимогу суду не надав, що з урахуванням ч.6 ст.91 ГПК України є самостійною підставою не брати судом такий доказ до уваги.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином кошти в розмірі 963 105 грн. 36 коп. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача в судовому порядку.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 129 ГПК України.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 129, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ЧПЗ-Сатурн", вул. 14 Грудня, буд. 8, м. Черкаси, ідентифікаційний код 40911611 на користь акціонерного товариства "Черкаський приладобудівний завод", вул. 30 років Перемоги, 5/1, м. Черкаси, ідентифікаційний код 14309572 - 963 105грн. 36 коп. основного боргу та 14 446 грн. 58 коп. судового збору.

Видати відповідний наказ після набрання рішення законної сили.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строк визначені ст. 241 ГПК України.

Рішення суду може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ІV ГПК України.

Повне рішення складено 18 серпня 2020 року.

Суддя А.В.Васянович