Рішення

від 18.08.2020 по справі 364/444/20

ВОЛОДАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 364/444/20

Провадження № 2/364/176/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.08.2020 р. Володарський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Макаренко Л. А.,

при секретарі судового засідання Кулинич Г. І.

за участю:

учасники справи - не з`явились,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в приміщенні Володарського районного суду Київської області в смт Володарка Київської області цивільну справу

за позовом Першого заступника керівника Білоцерківської місцевої прокуратури С. Пашина

в інтересах Володарської селищної ради Київської області

до ОСОБА_1 ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору:

Державне підприємство Білоцерківське лісове господарство ,

про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконної порубки дерев, -

ВСТАНОВИВ:

До Володарського районного суду Київської області 22.05.2020 р. надійшов зазначений позов прокурора в інтересах Володарської селищної ради Київської області до ОСОБА_1 , третя особа: Державне підприємство Білоцерківське лісове господарство , про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконної порубки дерев, в якому Позивач просить суд: стягнути з Відповідача на користь державного і місцевого бюджету названої селищної ради шкоду, заподіяну внаслідок незаконної порубки дерев, у розмірі 15 350 грн 82 коп.

На обґрунтування заявлених позовних вимог Позивач у своїй позовній заяві зазначив, Відповідача 11.03.2020 р. було притягнено до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 65 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) у зв`язку із вчиненням незаконної порубки дерев, а саме: 4 дерев дуба сухостійного, а також пошкодження ним одного дерева породи граб; розмір завдано Відповідачем шкоди становить 15 350,82 грн., що підлягає стягненню на рахунок відповідного спецфонду місцевого бюджету Володарської селищної ради Київської ради, на території якої Відповідачем вчинено дане правопорушення (а.с. 1-8).

Після виконання вимог частин шостої, сьомої статті 187 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) та усунення недоліків на виконання ухвали суду від 01.06.2020 р. (а.с. 28-29) ухвалою суду від 15.06.2020 р. відкрито провадження у справі, визначено здійснення розгляду справи в порядку загального позовного провадження,встановлено строк Відповідачеві для подання відзиву та призначено підготовче судове засідання на 18.08.2020 р. (а.с. 35-37).

У підготовче судове засідання 18.08.2020 р. Позивач не з`явився, до суду 18.08.2020 р. прокурором Володарського відділу Білоцерківської місцевої прокуратури Київської області Місюрою Я.І. (довіреність від 12.08.2020 р., а.с. 44) подано заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримують у повному обсязі (а.с. 43).

Відповідач у підготовче судове зсідання також не з`явився, до суду 18.08.2020 р. подав заяву про визнання позовних вимог та розгляд справи без його участі (а.с. 46).

Інші учасники справи (представники Володарської селищної ради Київської області та Державного підприємства Білоцерківське лісове господарство ) також не з`явилися, названою селищною радою 17.08.2020 р. подано клопотання про розгляд справи за їх відсутності (а.с. 42).

За загальним правилом частини першої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Підстави для відкладення підготовчого судового засідання, визначені статтею 198 ЦПК України, також відсутні.

Учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності; якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів (частина третя статті 211 ЦПК України); у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (частина друга статті 247 ЦПК України).

Відповідно до частини четвертої статті 200 ЦПК України ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі визнання позову проводиться в порядку, встановленому статтею 206 ЦПК України.

Згідно з положеннями пункту 1 частини другої статті 49, частини першої статті 206 ЦПК України відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу (провадження у справі), зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову; якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд (частина четверта статті 206 ЦПК України).

За роз`ясненнями Верховного Суду України, викладеними у пункті 24 Постанови Пленуму від 12.06.2009 р. № 2 Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції , пункті 11 Постанови Пленуму від 18.12.2009 р. № 14 Про судове рішення у цивільній справі , у разі визнання відповідачем позову, що не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд у мотивувальній частині рішення може вказати лише про визнання позову та прийняття його судом; визнання відповідачем позову має бути безумовним, не суперечити закону й не порушувати права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), у такому разі суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з`ясування і дослідження інших обставин справи.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для прийняття визнання Відповідачем позову та задоволення позовних вимог Позивача, суд, ознайомившись з матеріалами справи і оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні (стаття 89 ЦПК України), виходить з такого.

З наявних письмових матеріалів справи судом встановлено, що постановою інженера охорони та захисту лісу ОСОБА_2 ДП Білоцерківське лісове господарство від 11.03.2020 р. № 000045 про накладення адміністративного стягнення (а.с. 14) ОСОБА_1 (Відповідача) визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 65 КУпАП ( Незаконна порубка, пошкодження та знищення лісових культур і молодняка ) та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510,00 грн. у зв`язку із встановленням, що Відповідач 14.02.2020 р. близько 16:00 год. у виділі 3 Володарського лісництва (тобто в межах Володарської селищної ради Київської області) здійснив незаконну порубку 5 (п`яти) дерев породи дуб та граб, про що було складено протокол про адміністративне правопорушення від 11.03.2020 р. № 000045, копія якого також додана до позовної заяви (а.с. 13).

Загальний розмір шкоди, завданої Відповідачем незаконною порубкою дерев, загалом складає 15 323,82 грн. згідно з розрахунком з урахуванням кількості, породи згаданих вище дерев, діаметру пнів, що проведений ДП Білоцерківське лісове господарство (а.с. 15), та який не оспорюється, зокрема, Відповідачем, яким визнано позов.

За станом на тепер зазначена шкода добровільно Відповідачем не була відшкодована, що підтверджено листом ДП Білоцерківське лісове господарство від 25.03.2020 р. (а.с. 10) та листом Володарської селищної ради Київської ради від 31.03.2020 р. (а.с. 12), остання також повідомила прокуратуру про неможливість самостійного звернення до суду через відсутність у бюджеті необхідних для цього коштів (а.с. 34).

Обставини, визнані учасниками справи, не підлягають доказуванню (частина перша статті 82 ЦПК України).

Право Позивача подати даний позов було обґрунтовано прокурором під час звернення до суду та перевірено судом на стадії відкриття провадження в справі з урахуванням приписів частини четвертої статті 56 ЦПК України (а.с. 28).

Згідно зі статтею 24 Лісового кодексу України права власників лісів, лісокористувачів та громадян охороняються законом і можуть бути обмежені або припинені лише у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами; збитки, завдані внаслідок порушення прав власників лісів, лісокористувачів та громадян, підлягають відшкодуванню в повному обсязі відповідно до закону.

Порушення лісового законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність відповідно до закону; відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні, зокрема, у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників (частина перша, пункт 1 частини другої статті 105 Лісового кодексу України).

Статтею 107 Лісового кодексу України передбачено, що підприємства, установи, організації і громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Аналогічно приписами статей 68, 69 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища передбачено, що порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність; застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України; шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 р. № 665 (з подальшими змінами).

Відповідно до положень статей 15, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства; способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, відшкодування майнової та моральної (немайнової) шкоди.

Згідно з частинами першою та другою статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування, збитками є, зокрема, втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди визначено у статті 1166 ЦК України, за якою майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

За роз`ясненням, викладеним у пункті 2 постанови Пленуму Верховного суду України від 27.03.1992 р. № 6 Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди , розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди слід довести такі факти як: неправомірність поведінки особи; вина завдавача шкоди; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою. Наявність всіх цих умов є обов`язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди; відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду. При цьому у деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди. Тобто діє презумпція вини завдавача шкоди (постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 27.06.2018 р. у справі № 364/1080/16-ц).

З огляду на наведене судом встановлено, що матеріальна шкода в розмірі 15 323,82 грн. заподіяна внаслідок знищення (порубки) дерев породи дуб (у кількості 4 шт.) та граб (1 шт.) неправомірними діями Відповідача, винуватість якого у вчиненні зазначених дій доведена згаданою вище постановою про притягнення його до адміністративної відповідальності за статтею 65 КУпАП від 11.03.2020 р., тому між протиправною поведінкою Відповідача та заподіяною внаслідок порушення лісового законодавства шкодою наявний причинний зв`язок.

На підставі пункту 7 частини третьої статті 29 Бюджетного кодексу України джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів є, зокрема, 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності. Згідно з пунктом 4 частини першої статті 69-1 названого Кодексу до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів, бюджетів об`єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків.

Отже, шкода, заподіяна порушенням природоохоронного законодавства, відшкодовується шляхом перерахування коштів на єдиний розподільчий казначейський рахунок відповідної місцевої ради, на адміністративній території якої скоєно правопорушення, на користь зведеного бюджету, із якого місцевим органом Державної казначейської служби України в подальшому розподіляються конкретні суми коштів до Державного, обласного та місцевого бюджетів у вказаному вище співвідношенні (постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 27.06.2018 р. у справі № 364/1080/16-ц).

З огляду на усе наведене суд вважає, що визнання Відповідачем позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а тому вбачає наявними підстави для прийняття визнання позову Відповідачем та задоволення позову.

За імперативними приписами частини першої, пункту 1 частини другої статті 141 ЦПК України з Відповідача стягуються судові витрати на користь Позивача. Водночас, зважаючи на визнання Відповідачем позову, суд застосовує положення частини першої статті 142 ЦПК України, частини третьої статті 7 Закону України Про судовий збір відносно повернення Позивачеві з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Відповідно до статей 22, 1166 Цивільного кодексу України, статей 24, 107 Лісового кодексу України, статей 68, 69 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища та керуючись статтями 2-4, 12, 13, 82, 89, 247, 258, 259, 263-265, 268, 270, 272, 273, 351-355, підпунктом 15.5 пункту 1 розділу XIII Цивільного процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Першого заступника керівника Білоцерківської місцевої прокуратури С. Пашина в інтересах Володарської селищної ради Київської області до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Державне підприємство Білоцерківське лісове господарство , про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконної порубки дерев, - задовольнити повністю.

Стягнути зі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 ), на користь Володарської селищної ради Київської області (адреса місцезнаходження: вул. Кооперативна, 9, смт Володарка, Київська обл., 09300; код ЄДРОПУ 04359732; номер рахунку - UA468999980333129331000010221; отримувач - УК у Вол. р-ні/Володарка/24062100; код класифікації доходів бюджету - 24062100; найменування коду класифікації доходів бюджету - грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності) майнову шкоду, заподіяну внаслідок незаконної порубки дерев у розмірі 15 350 (п`ятнадцять тисяч триста п`ятдесят) грн. 82 (вісімдесят дві) коп.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь прокуратури Київської області (адреса місцезнаходження: бульв. Лесі Українки, 27/2, м. Київ; код ЄДРПОУ: 02909996) судові витрати за сплачений судовий збір у розмірі 1 051 (одна тисяча п`ятдесят одна) грн. 00 коп.

Управлінню Державної казначейської служби України у Володарському районі Київської області повернути прокуратурі Київської області (адреса місцезнаходження: бульв. Лесі Українки, 27/2, м. Київ; код ЄДРПОУ: 02909996) судовий збір у розмірі 1 051 (одна тисяча п`ятдесят одна) грн. 00 коп., сплачений на підставі платіжного доручення від 08.05.2020 р. № 1061.

Копії цього рішення суду направити учасникам справи.

Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Володарський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення зазначеного строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано; в разі подання такої скарги - рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л. А. Макаренко