Рішення

від 12.08.2020 по справі 532/825/20

КОБЕЛЯЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

532/825/20

2/532/456/2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 серпня 2020 р. Кобеляцький районний суд Полтавської області в складі:

судді - Мороз Т.М.

з участю:

представника позивача - адвоката Стефківського В.І.,

представника відповідача - Думича А.М.,

секретаря судового засідання - Крейс О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Транс-сервіс-1 про стягнення моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Транс-сервіс-1 про стягнення моральної шкоди, в якому зазначила, що 19.06.2017 в м. Кобеляки Полтавської області відбулося ДТП за участю автомобіля марки DAF XF 95.430, д.н.з. НОМЕР_1 з напівпричепом Bodex Kis 3 W, д.н.з НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який здійснив наїзд на велосипедиста ОСОБА_3 який є її батьком. Від отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_3 помер. Загибель батька повністю та назавжди змінила звичний уклад життя позивача, а саме відбулося порушення душевного спокою, наступив загальний пригнічений стан, страх, відчай. Вона залишилася сиротою, оскільки мати померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Загибель батька спричинила їй моральні страждання, розмір яких вона оцінює у 200 000 грн. Прохає суд стягнути з відповідача заподіяну моральну шкоду в розмірі 200 000 грн та судові витрати.

Ухвалою Кобеляцького районного суду Полтавської області від 04 травня 2020 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Представник позивача ОСОБА_1 , адвокат Стефківський В.І., в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та прохав їх задовольнити.

Представник відповідача, адвокат Думич А.М. позов не визнав та прохав відмовити у його задоволенні. У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що на момент виникнення ДТП цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована ПрАТ УСК Княжа вієнна іншуранс груп згідно полісу № АІ /9754792. Даним полісом був забезпечений транспортний засіб автомобіль DAF XF 95.430, д.н.з. НОМЕР_1 та встановлено ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну життю і здоров`ю (на одного потерпілого) - 200 000 грн. Позивач не надав жодного доказу в обґрунтування наявності та розміру моральної шкоди. Вважають, що ОСОБА_3 допущена груба необережність, оскільки він не впорався з керуванням та допустив падіння на підкрилок автомобіля DAF XF 95.430, д.н.з. НОМЕР_1 з напівпричепом. У задоволенні позов прохав відмовити.

Суд, заслухавши представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, доходить до наступного.

Судом встановлено, що 19.06.2017 близько 19 години в м. Кобеляки Полтавської області по вул. Покровська, в напрямку до перехрестя вул. Покровська та вул. Шевченка, у світлий час доби, в ясну погоду, по узбіччю дороги, на велосипеді Україна чорного кольору, рухався ОСОБА_3 , який, при спробі виїзду на проїжджу частину, не впорався з керуванням, в результаті чого допустив падіння на підкрилок правого заднього колеса автомобіля марки DAF XF 95.430, д.н.з. НОМЕР_1 з напівпричепом-цистерною ПП Bodex Kis 3 W, сірого кольору, д.н.з НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , який їхав по автомобільній дорозі в попутному напрямку. Смерть ОСОБА_3 настала в результаті крововиливів під оболонку та в роговицю головного мозку, черепно-мозгової травми, велосипедист, травмований при зіткненні з вантажним транспортним засобом. Водій автомобіля марки DAF XF 95.430, д.н.з. НОМЕР_1 з напівпричепом-цистерною ПП Bodex Kis 3 W, сірого кольору, д.н.з НОМЕР_2 ОСОБА_2 не мав технічної можливості не тільки уникнути наїзду, а й зреагувати на виниклу небезпеку та привести гальмівну систему автомобіля у дію. У даній дорожній обстановці в діях водія автомобіля DAF XF 95.430, д.н.з. НОМЕР_1 з напівпричепом-цистерною ПП Bodex Kis 3 W, сірого кольору, д.н.з НОМЕР_2 ОСОБА_2 будь-яких невідповідностей з вимогами Правил дорожнього руху, які б з технічної точки зору знаходилися в причинному зв`язку з виникненням даної пригоди, не вбачається.

Постановою слідчого Кобеляцького ВП ГУНП в Полтавській області від 28.12.2017 кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017170190000402 від 19.06.2017 закрито в зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ст.286 КК України та складу будь-якого іншого кримінального правопорушення (а.с. 5).

ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть (а.с. 6). Відповідно до довідки про причину смерті, причина смерті ОСОБА_3 є черепно-мозкова травма при ДТП (а.с. 7).

Позивач ОСОБА_1 є дочкою ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження (а.с. 9). Мати позивача ОСОБА_1 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 15).

На момент виникнення ДТП цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована ПрАТ УСК Княжа вієнна іншуранс груп згідно полісу № АІ/9754792. Даним полісом був забезпечений транспортний засіб автомобіль DAF XF 95.430, д.н.з. НОМЕР_1 та встановлено ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну життю і здоров`ю (на одного потерпілого)- 200 000 грн. Водієм даного автомобіля на момент вчинення ДТП був ОСОБА_2 , який перебував у трудових відносинах з відповідачем, що було визнано представником відповідача в судовому засіданні.

ПрАТ УСК Княжа вієнна іншуранс груп було виплачено позивачу страхове відшкодування (моральна шкода) в сумі 19200 грн, що зазначається позивачем та не заперечується відповідачем.

Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Відповідно до ст. 1168 ЦК України, моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю.

Відповідно до ч. 1 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб , а згідно частини 2 цієї ж норми шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з частиною 2 статті 1187 та частиною 2 статті 1168 Цивільного кодексу України, особа, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, угода підряду, оренди і т. п.) володіє транспортним засобом чи механізмом, який створює підвищену небезпеку при зберіганні, використанні або утриманні, незалежно від вини такої особи, відшкодовує моральні збитки через смерть фізичної особи її найближчим родичам - чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також тим, хто проживав з нею однією родиною.

Відповідно до ч. 5 ст. 1187 ЦК України, особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Відповідно до ч.1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Згідно п. 4 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ № 4 від 01.03.2013 року Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки , розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки - незалежно від наявності вини.

З огляду на презумпцію вини завдавача шкоди (частина друга статті 1166 ЦК) відповідач звільняється від обов`язку відшкодувати шкоду (у тому числі і моральну шкоду), якщо доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (частина п`ята статті 1187 ЦК, пункт 1 частини другої статті 1167 ЦК). Потерпілий подає докази, що підтверджують факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також докази того, що відповідач є завдавачем шкоди або особою, яка відповідно до закону зобов`язана відшкодувати шкоду.

Відсутність складу злочину, наприклад, у разі відмови у порушенні кримінальної справи, закриття кримінальної справи за правилами Кримінально-процесуального кодексу України 1960 року чи закриття кримінального провадження за правилами Кримінального процесуального кодексу України 2012 року не означає відсутність вини для цивільно-правової відповідальності. При цьому постанова (ухвала) слідчого, прокурора, суду про відмову в порушенні кримінальної справи або її закриття, закриття кримінального провадження є доказом, який повинен досліджуватися та оцінюватися судом у цивільній справі у порядку, передбаченому ЦПК.

Зі змісту постанови про закриття кримінального провадження вбачається, що дана дорожньо - транспотна пригода сталася внаслідок необрежних дій велосипедиста ОСОБА_3 , який при спробі виїзду на проїжджу частину, не впорався з керуванням, в результаті чого допустив падіння на підкрилок правого заднього колеса автомобіля марки DAF XF 95.430, д.н.з. НОМЕР_1 з напівпричепом-цистерною ПП Bodex Kis 3 W, д.н.з НОМЕР_2 , який їхав по автомобільній дорозі в попутному напрямку.

Отже заподіяна позивачу моральна шкода внаслідок загибелі ОСОБА_3 підлягає відшкодуванню відповідачем, як власником джерела підвищеної небезпеки, оскільки останній у судовому засіданні не довів, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Будь яких інших належних і допустимих доказів на підтвердження умислу потерпілого на настання його смерті чи непереборної сили, що спричинила її, що звільняло б його від відповідальності за заподіяння моральної шкоди, відповідач суду не надав.

Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди від 31 березня 1995 року за № 4 (з подальшими змінами та доповненнями) передбачено, що спори про відшкодування заподіяної фізичній чи юридичній особі моральної (немайнової) шкоди розглядаються, зокрема: коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції або випливає з її положень; у випадках передбачених ст.ст. 23, 1167 ЦК України та іншим законодавством, яке встановлює відповідальність за заподіяння моральної шкоди; при порушенні зобов`язань, які підпадають під дію законів, що передбачають відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Відповідно до п. 3 постанови Пленуму Верховного суду України Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди від 31 березня 1995 року за № 4, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачем, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних настідків.

Крім того, в п. 9 вказаної вище постанови передбачено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

В позовній заяві позивач зазначила, що моральні страждання полягають у порушенні звичайного способу життя, негативного впливу на стан здоров`я та моральні страждання пов`язані з загибеллю батька. Однак жодних доказів на підтвердження фактів: порушенні звичайного способу життя, негативного впливу на стан здоров`я, зміни місця проживання, позивач не надала. Щодо розміру відшкодування, то суд враховує крім глибини моральних страждань потерпілого, відсутність умислу чи вини відповідача на спричинення шкоди та той факт, що у настанні смерті була і необережна вина самого потерпілого.

З урахуванням обставин справи, характеру родинних зв`язків позивача з померлим, суд вважає, що беззаперечно позивачу завдані моральні страждання, та оцінює їх загальний розмір у 70000 грн., що за встановлених обставин справи є достатньо справедливою сатисфакцією.

Доводи позивача про завдання їй шкоди у 200000 грн., як такої, що спричинена внаслідок протиправних дій відповідача, не відповідають фактичним обставинам справи і не були доведені належним чином.

Беручи до уваги також сплачене страховою компанією відшкодування у розмірі 19200 грн., суд вважає, що за цим позовом позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають до часткового задоволення. Стягненню на її користь підлягають 50800 грн.

Представником позивача надана заява про надання доказів щодо витрат на правничу допомогу протягом 5 днів з дня оголошення рішення.

Оскільки заява подана відповідно до ст. 141 ЦПК України, то позивачу необхідно надати цей строк.

Керуючись статтями 12, 259, 263 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Транс-сервіс-1 про стягнення моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Транс-сервіс-1 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 50800 (п`ятдесят тисяч вісімсот) гривень.

Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України надати представнику позивача ОСОБА_1 - адвокату Стефківському В.І. строк для подання суду доказів щодо розміру понесених позивачем ОСОБА_1 судових витрат на правничу допомогу до 18 серпня 2020 року. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява буде залишена без розгляду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Кобеляцького районного суду Полтавської області.

Учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю Транс-сервіс-1 , код ЄДРПОУ 32602104, місцезнаходження: вул. Шашкевича, 36 с. Ставчани Пустломитівськи район Львівська область.

Повний текст рішення виготовлено 18.08.2020.

Суддя