Постанова

від 30.07.2007 по справі 02/3177а     

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

02/3177а     

                          ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

---------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

ПОСТАНОВА            

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

          "30" липня 2007 р.                                                            Справа №  02/3177а

м. Черкаси, 14 год. 45 хв.

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Пащенко А.Д.,

із секретарем судового засідання  Давиденко В.Г., за участю представників:

позивача: Пасічник А.А.–за довіреністю, відповідача: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси  справу

за позовом  Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів

до товариства з обмеженою відповідальністю «Єврос-Агро»

про стягнення 3 969 грн. 53 коп.,

                                                      ВСТАНОВИВ:    

Заявлено вимогу про стягнення 3 892 грн. 31 коп. адміністративно-господарських санкцій за незайняте інвалідом у 2006 році у відповідача  1 робоче  місце, з мотивів порушення відповідачем вимоги статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", та 77 грн. 22 коп. пені за несвоєчасну сплату зазначених санкцій.

     Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю, просила  задовольнити позов та прийняти рішення у даному судовому засіданні.

     Відповідач належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи,   однак  не подав суду відзив на позов, повторно не направив свого представника у судове засідання,  не  надіслав суду заяву про розгляд справи за участі його представника. Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача, за наявними в ній матеріалами, виходячи із того, що стороною у даному спорі є підприємство –юридична особа,  представником підприємства може бути будь-яка особа, визначена керівником,  чи керівник особисто, неявка представника відповідача у судове засідання не перешкоджає розгляду справи, а направляти свого представника у судове засідання чи заперечувати проти позову є правом сторони,  а не обов'язком.

Оцінивши докази у справі в їх сукупності, заслухавши пояснення та доводи представника позивача, суд встановив наступне.

Згідно статті 19 Закону України  "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні"  (далі  -  Закон) для підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від форми власності і господарювання у 2006 році встановлювався норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від середньооблікової чисельності  штатних працівників облікового складу за рік,  а якщо працювало від 8 до 25 чоловік –у кількості одного робочого місця.  Тобто, норматив  встановлено  Законом  і не  потребується  встановлення його для кожного підприємства  та  доведення.   

За Законом підприємства  (об'єднання),  установи, організації, де кількість працюючих інвалідів   менша,  ніж встановлено нормативом, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду  соціального захисту інвалідів, не пізніше 15 квітня наступного року,  адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на  відповідному підприємстві (об'єднанні),  установі, організації за кожне робоче місце,  не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації  (стаття 20 Закону).  Отже,  у разі невиконання підприємством в 2006 році встановленого законом нормативу,  воно  зобов'язане сплатити адміністративно-господарські санкції  не пізніше 15 квітня 2007 року.

Як вбачається із звіту відповідача про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2006 рік, отриманого позивачем 01.02.2007 року, середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу в 2006 році у відповідача складала 13 осіб, отже, у відповідача повинен був працювати у 2006 році 1 інвалід. У звіті  вказано, що у відповідача в 2006 році  інваліди не працювали, тобто одне робоче місце у відповідача інвалідом зайнято не було.

Відповідач не спростував встановлені судом факти,  не заперечив доводи позивача, не подав суду доказів створення  одного  робочого місця для працевлаштування інвалідів.

Відповідно до частини 1 статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Частиною 2 наведеної статті  встановлено, зокрема,  що учасник  господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи  порушення правил здійснення господарської діяльності,  якщо не доведе, що він ужив усіх залежних  від  нього заходів  для недопущення господарського правопорушення.

Оскільки відповідач не довів і належними доказами не підтвердив виконання вимоги Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” про забезпечення працевлаштування інвалідів та вжиття ним  у 2006 році всіх залежних  від  нього заходів  для недопущення порушення вимог Закону, тому  суд  приходить до висновку про правомірність вимоги у позові про стягнення із відповідача  адміністративно-господарських санкцій відповідно до статті 20 Закону.   

Виходячи із даних Звіту відповідача про зайнятість інвалідів за 2006 рік, середня річна заробітна плата в 2006 році у відповідача складала 7 784 грн. 62 коп. Таким чином,  відповідач повинен сплатити адміністративно-господарські санкції в сумі 3 892 грн. 31 коп.

            У зв'язку з невиконанням відповідачем вимог Закону, на підставі статті 20 Закону позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі 77 грн. 22 коп. за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій. Розрахунок пені виконано вірно. Вимога позивача про стягнення із відповідача пені за прострочення сплати адміністративно-господарських санкцій є законною і обгрунтованою. Вона не спростована відповідачем, отже, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача пеня в сумі 77 грн. 22 коп. за період з 16.04.2007 року по 20.06.2007 року.       

          На підставі ст. 94 КАС України з відповідача підлягають стягненню до Державного бюджету 39 грн. 70 коп. судового збору.     

Виходячи з викладеного,  керуючись  ст.ст.  94, 160 –163 КАС України, суд        

    ПОСТАНОВИВ:                    

            1.   Позов задовольнити  повністю.

          2. Стягнути із товариства з обмеженою відповідальністю «Єврос-Агро»(19900, Черкаська область, смт. Чорнобай,  вул. Леніна, 291, ідентифікаційний код 31852179):

        а) на користь Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (18000, м. Черкаси,  проспект Хіміків, 50)  адміністративно-господарські санкції в сумі 3 892 грн. 31 коп., 77 грн. 22 коп. пені;

     б) в доход Державного бюджету України для зарахування на реєстраційний рахунок відділення державного казначейства у м. Черкаси № 31117095700002, банк - Управління державного казначейства в Черкаській області, МФО 854018, код 22809222, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095, через державну податкову інспекцію  –39 грн. 70 коп.  судового збору.   

          Заява про апеляційне оскарження постанови суду може бути подана до Київського  апеляційного адміністративного суду через господарський суд Черкаської області протягом 10 днів з дня  складення постанови в повному обсязі,  апеляційна скарга на постанову суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.    

Суддя                                                                                                           А.Д. Пащенко

              Постанова складена в повному обсязі 03.08.2007 року.