Рішення

від 14.08.2020 по справі 706/778/20

ХРИСТИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 706/778/20

2/706/391/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.08.2020 м. Христинівка

Христинівський районний суд Черкаської області

у складі : головуючого судді Орендарчука М.П.

за участю секретаря судового засідання Карбівська Я.Є.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м.Христинівка в залі суду справу за позовом ОСОБА_1 до Шукайводської сільської ради про надання додаткового строку для відчуження земельних ділянок,-,

встановив :

27.07.2020. позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що ОСОБА_1 (надалі - Позивач) являється громадянином Республіка Молдова і проживає в м. Кишинів Республіка Молдова.

24.07.2008 року, на підставі заповіту посвідченого приватним нотаріусом Паскарь Віоріка Республіки Молдови м. Кишинів за №2442 від 14.09.2007 року Позивач є спадкоємцем зазначеного в заповіті майна гр. ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , як спадкоємець першої черги, про що отримав Свідоцтво про право на спадщину за заповітом.

Спадкове майно, на яке видано Свідоцтво складається з земельної ділянки, розміром 3,14 га, яка розташована на території Шукайводської сільської ради, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, належної спадкодавцю на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ЧР №011228, виданого на підставі рішення Шукайводівської сільської рада від 16.04.2002 року за №6, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №66.

08.12.2008 р. була здійснена державна реєстрація права власності позивача на земельні ділянки площею 3,14 га, кадастровий номер 7124688500:04:001:0030, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва , розташовані на території Шукайводської сільської ради, що підтверджується витягом з поземельної книги.

Представник позивача в підготовче судове засідання не з`явився, п ричини неявки суду не повідомив.

Представники відповідача - Шукайводської сільської ради в підготовче судове засідання не зявився, проте від Шукайводської сільської ради надійшов відзив в якому зазначено, що що Шукайводська сільська рада вважає, що позов має бути задоволено та просять справу розглядати без участі їх представника.

Дослідивши матеріали справи , суд дійшов висновку про задоволення позову з таких підстав.

Судом установлено , що позивач являється громадянином Республіки Молдова і проживає в м. Кишинів Республіка Молдова.

24.07.2008 року, на підставі заповіту посвідченого приватним нотаріусом Паскарь Віоріка Республіки Молдови м. Кишинів за №2442 від 14.09.2007 року Позивач є спадкоємцем зазначеного в заповіті майна гр. ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , як спадкоємець першої черги, про що отримав Свідоцтво про право на спадщину за заповітом.

Спадкове майно, на яке видано Свідоцтво складається з земельної ділянки, розміром 3,14 га, яка розташована на території Шукайводської сільської ради, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, належної спадкодавцю на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ЧР №011228, виданого на підставі рішення Шукайводівської сільської рада від 16.04.2002 року за №6, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №66.

08.12.2008 р. була здійснена державна реєстрація права власності позивача на земельні ділянки площею 3,14 га, кадастровий номер 7124688500:04:001:0030, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва , розташовані на території Шукайводської сільської ради, що підтверджується витягом з поземельної книги.

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до положень ч.1 ст.2 Закону України Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства , іноземці та особи без громадянства мають ті ж права і свободи та виконують ті ж обов`язки, що і громадяни України, якщо інше не передбачено Конституцією, цим та іншими законами України, а також міжнародними договорами України.

За змістом ст.ст.41, 64 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися, розпоряджатися своєю власністю. Право власності на землю належить до основних конституційних прав та свобод, що не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Відповідно до ч.1 ст.3 Земельного кодексу України, земельні відносини регулюються Конституцією України, цим кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Ч.5 ст.22 Земельного кодексу України встановлено, що землі сільськогосподарського призначення не можуть передаватись у власність іноземним громадянам, особам без громадянства.

Водночас, ч.4 ст.81 Земельного кодексу України, допускається можливість отримання такими особами земель (земельних ділянок) сільськогосподарського призначення у спадщину, але з умовою їх наступного відчуження протягом року.

Відповідно до ст.145 Земельного кодексу України, якщо до особи переходить право власності на земельну ділянку, яка за цим Кодексом не може перебувати в її власності, ця ділянка підлягає відчуженню її власником протягом року з моменту переходу такого права. У випадках, коли земельна ділянка цією особою протягом встановленого строку не відчужена, така ділянка підлягає примусовому відчуженню за рішенням суду. Особа, до якої переходить право власності на земельну ділянку і яка не може набути право власності на землю, має право отримати її в оренду.

З викладеного випливає, що землі сільськогосподарського призначення на постійній основі можуть належати лише тільки громадянину України.

В той же час необхідно зазначити, що відповідно до приписів пункту 15 розділу X Перехідні положення ЗК України до набрання чинності законом про обіг земель сільськогосподарського призначення, не допускається: купівля-продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності, крім вилучення (викупу) їх для суспільних потреб; купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок і зміна цільового призначення (використання) земельних ділянок, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, а також земельних часток (паїв), крім передачі їх у спадщину, обміну земельної ділянки на іншу земельну ділянку відповідно до закону та вилучення (викупу) земельних ділянок для суспільних потреб, а також крім зміни цільового призначення (використання) земельних ділянок з метою їх надання інвесторам - учасникам угод про розподіл продукції для здійснення діяльності за такими угодами.

Суд бере до уваги, що станом на час розгляду вказаного спору Верховною Радою України закон про ринок земель не прийнятий, а тому наразі відсутнє законодавче врегулювання порядку відчуження земель з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва , а також відсутній ринок земель вказаного цільового призначення.

Таким чином, чинним законодавством України не передбачена заборона на продовження строку для відчуження земельної ділянки згідно з ч.4 ст.81 Земельного кодексу України.

При цьому прямої правової норми, яка б регулювала порядок поновлення судом передбаченого ч.4 ст.81 ЗУ України строку, законодавство України не містить, тому суд у відповідності з вимогами ч.2 ст.8 Цивільного кодексу України може за аналогією закону застосувати положення ст.251 та ч.3 ст.1272 ЦК України.

Відповідно до норми ст.127 ЦПК України, суд наділено повноваженнями щодо поновлення чи продовження строків, встановлених законом, за умови визнання причин його пропуску поважними.

Ст.17 Закону України "Про виконання рішення застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справи Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі "Ільхан проти Туреччини" від 27 червня 2000 року зазначив, що при вирішенні питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру.

Позивач є громадянином Республіки Молдова. Постійно проживає на території м.Кишинів Республіка Молдова. Набув право власності на вказані земельні ділянки 24.07.2008 р. Однак не мав можливості своєчасно виконати встановлений ч.4 ст.81 ЗК України обов`язок щодо відчуження земельної ділянки через ситуацію, яка склалась в Україні в листопаді 2013 р.

З урахуванням зазначених обставин суд вважає, що позивач пропустив встановлений законом строк для відчуження земельних ділянок з поважної причини.

Таким чином, враховуючи, що законодавством не встановлено заборони на продовження строку для відчуження земельної ділянки іноземцем та враховуючи те, що представник відповідача - Шукайводьської сільської ради не заперечує проти задоволення позову, суд вважає за можливе позов задовольнити та продовжити позивачу строку для відчуження земельних ділянок, який він пропустив з поважних причин, що не суперечить діючому законодавству та не порушує прав та інтересів інших осіб.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.41, 64 Конституції України, ст.ст.10, 13, 76-81, 127, 200, 206, 259, 263-265 ЦПК України, ст.ст.3, 22, 81, 145 п.15 Перехідних положень ЗК України, ч.1 ст.2 ЗУ Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства , суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 , ( гр. Республіка Молдова, місце проживання: АДРЕСА_1 , паспорт № НОМЕР_1 , виданий документ № 8024, від 10.07.2017 року) до Шукайводської сільської ради ( 20014, Черкаська область, Христинівський район, с.Шукайвода, вул. Святомихайлівська, буд. 3, код ЄДРПОУ:33376255, КОАТУУ: 7124688501) про надання додаткового строку для відчуження земельних ділянок задовольнити повністю.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк тривалістю у три місяці для відчуження земельної ділянки площею 3,14 га, кадастровий номер 7124688500:04:001:0030, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовані на території Шукайводської сільської ради, який відраховувати з дня набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.

Суддя М. П. Орендарчук