Рішення

від 17.08.2020 по справі 942/972/20

НОВОПСКОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу 17.08.2020

ЄУ № 942/972/20

Провадження №2-а/942/20/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2020 року Новопсковський районний суд Луганської області

у складі головуючого судді Стеценко О.С.,

за участю секретаря Рожкової Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Новопсков справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора сектору реагування патрульної поліції Новопсковського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області капітана поліції Лисака Володимира Олександровича, Новопсковського ВП ГУНП в Луганській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Головне управління Національної поліції в Луганській області,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Новопсковського районного суду Луганської області з адміністративним позовом до відповідачів, в якому просить постанову про адміністративне правопорушення серії БАБ №399330 від 27.07.2020 скасувати та закрити справу.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 27.07.2020 відповідачем-1 відносно нього було винесено постанову про адміністративне правопорушення серії БАБ №399330 та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425,00 грн. за ч.1 ст. 126 КУпАП.

Позивач зазначає, що 27.07.2020 о 12 год. 20 хв. він, керуючи автомобілем КАМАЗ 53212 по вул. Миру в с. Риб`янцеве Новопсковського району Луганської області, був зупинений працівниками поліції, вимогу повідомити причину зупинки інспектор поліції проігнорував, попрохав пред`явити документи, що посвідчують особу. Позивач пред`явив паспорт громадянина України, після чого поліцейський, забравши паспорт з собою, почав складати постанову про адміністративне правопорушення. Позивач стверджує, що посвідчення водія на вимогу працівника поліції пред`явив, але особисто в руки поліцейському не передав. З притягненням до адміністративної відповідальності позивач не згоден, оскільки вважає, що стягнення накладене на нього є неправомірним, правопорушення він не вчиняв, вимогу поліцейського пред`явити документи, визначені в п.2.1 Правил дорожнього руху України, виконав, а тому вважає, що постанова є незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню. Окрім цього, позивач зазначив також, що відповідач його клопотання про ознайомлення з матеріалами справи та доказами вчинення правопорушення не задовольнив. В постанові про накладення адміністративного стягнення інспектор не зазначив технічний засіб, яким було здійснено фіксацію вчинення правопорушення.

Ухвалою Новопсковського районного суду Луганської області від 07.08.2020 відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду на 17.08.2020.

Позивач до судового засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, в позовній заяві просив справу розглянути без його участі.

Відповідач інспектор сектору реагування патрульної поліції Новопсковського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області, капітан поліції Лисак В.О. до судового засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про наявність поважних причин неявки до судового засідання не повідомив, заяви про відкладення розгляду справи до суду не направив, відзив на позовну заяву не надав.

Представник відповідача Новопсковського ВП ГУНП в Луганській області до судового засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про наявність поважних причин неявки до судового засідання не повідомив, заяви про відкладення розгляду справи до суду не направив, відзив на позовну заяву не надав.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Головного управління Національної поліції в Луганській області, до судового засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про наявність поважних причин неявки до судового засідання не повідомив, заяви про відкладення розгляду справи до суду не направив, відзив на позовну заяву не надав.

Частиною 3 ст. 268 КАС України передбачено, що неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Суд, враховуючи, що сторони повідомлені про судове засідання, вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до наступних висновків.

Згідно ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог п.1 ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ст. 293 КУпАП і роз`яснень, викладених в п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 24.06.1988 Про практику розгляду судами скарг на постанови у справах про адміністративні правопорушення зі змінами та доповненнями, орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови. Суд повинен перевірити: чи накладено адміністративне стягнення правомочним органом; чи є в діях даної особи ознаки проступку, за який законом передбачена адміністративна відповідальність, і вина у його вчиненні; чи не сплив строк давності для притягнення до адміністративної відповідальності; чи правильні висновки органу (посадової особи), який виніс постанову, про тяжкість вчиненого проступку і обтяжуючі обставини; чи враховані пом`якшуючі обставини, майновий стан винного, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до вимог ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Судом встановлено, що 27.07.2020 відповідачем відносно позивача було винесено постанову в справі про адміністративне правопорушення серії БАБ № 399330 за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, та накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 425,00 грн. У вищезазначеній постанові вказано, що 27.07.2020 о 12 год. 20 хв. ОСОБА_1 , керуючи автомобілем КАМАЗ 53212 по вул. Миру в с. Риб`янцеве Новопсковського району Луганської області, не пред`явив для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, чим порушив вимоги п.2.4 а Правил дорожнього руху України.

Відповідно до частини п`ятої статті 14 Закону України Про дорожній рух учасники дорожнього руху зобов`язані, зокрема: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху.

Правилами дорожнього руху України (далі -ПДР України) визначається порядок дорожнього руху на всій території України, за порушення якого особи несуть відповідальність передбачену законодавством.

Згідно п. 2.1. ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: а) посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії; б) реєстраційний документ на транспортний засіб, ґ) чинний страховий поліс (страховий сертифікат "Зелена картка") про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в єдиній централізованій базі даних, оператором якої є Моторне (транспортне) страхове бюро України.

Відповідно до п. 2.4. ПДР України на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1.

Як вбачається з оскаржуваної постанови позивач порушив вимоги п.2.4 а ПДР України, а саме на вимогу поліцейського не пред`явив для перевірки посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 35 Закону України Про національну поліцію поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 32 Закону України Про національну поліцію поліцейський має право вимагати в особи пред`явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, у таких випадках, якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення.

Окрім цього, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у своїй постанові від 25.09.2019 по справі № 127/19283/17 зазначив, право органів Національної поліції перевіряти наявність посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб кореспондується із обов`язком водія мати при собі та на вимогу працівника поліції пред`явити такі документи.

Частиною 1 ст. 126 КУпАП передбачено, що керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка") - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

На вимогу суду відповідачем в якості доказу надано оригінал постанови про накладення адміністративного стягнення серія БАБ № 399330 від 27.07.2020 та відеозапис правопорушення. При відтворенні відеофіксації, здійсненої відповідачем під час фіксування адміністративного правопорушення 27.07.2020 відносно ОСОБА_1 , вбачається, що працівник поліції пояснив позивачу причину зупинки, однак водій не пред`явив на вимогу інспектора посвідчення водія та в категоричній формі відмовився це робити.

Посилання позивача на те, що інспектор СРПП Новопсковського ВП ГУНП в Луганській області капітан поліції Лисак В.О. не повідомив йому причину зупинки, спростовуються відеозаписом вчиненого правопорушення. Також даним записом спростовуються доводи позивача про те, що він пред`явив посвідчення водія, однак в руки поліцейського не передав, з відеозапису вбачається, що позивач в категоричній формі відмовився від пред`явлення посвідчення водія.

Таким чином позивач порушив ч. 1 ст. 126 КУпАП, а відтак суд приходить до висновку, що винесена відповідачем-1 постанова є законною, а обставини зазначені в ній відповідають дійсності.

Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Частиною 5 ст. 242 КАС України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, постановою Верховного Суду від 14.03.2018 у справі № 760/2846/17 зроблено висновок, що обов`язок доказування в адміністративному судочинстві розподіляється таким чином, що позивач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову, а відповідач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує заперечення проти позову.

Крім того, статтею 160 КАС України встановлено, що в позовній заяві зазначаються, зокрема, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Однак, як вбачається з матеріалів справи позивачем не було надано жодних належних та допустимих доказів, які б спростували наявність в його діяннях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП.

Натомість відповідачем-1 повністю доведено, що винесена постанова про адміністративне правопорушення є законною та обґрунтованою.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що порушення позивачем Правил дорожнього руху України, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст. 126 КУпАП, підтверджено належними та допустимими доказами. Позивач заперечив, що вчиняв правопорушення, однак відповідач, будучи суб`єктом владних повноважень у спірних відносинах, надав докази правомірності прийнятого ним рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, у зв`язку з чим постанова у справі про адміністративне правопорушення серії БАБ №399330 від 27.07.2020 не підлягає скасуванню і її слід залишити без змін.

Щодо вимоги про закриття справи про адміністративне правопорушення, суд відзначає, що оскільки ця вимога є похідною від вимоги скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення, то у її задоволенні слід також відмовити, оскільки у суду не має підстав для скасування вищезазначеної постанови.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.

Судові витрати слід покласти на позивача.

Керуючись ст. ст. 2, 8, 9, 72-77, 241-246, 271, 272, 286 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора сектору реагування патрульної поліції Новопсковського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області капітана поліції Лисака Володимира Олександровича, Новопсковського ВП ГУНП в Луганській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Головне управління Національної поліції в Луганській області, залишити без задоволення.

Постанову інспектора СРПП Новопсковського ВП ГУНП в Луганській області Лисака Володимира Олександровича від 27.07.2020 серії БАБ №399330 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, та застосування стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. залишити без змін.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий 19 травня 1999 року Новопсковським РВ УМВС України в Луганській області, РНОКПП НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: капітан поліції Новопсковського ВП ГУНП в Луганській області Лисак Володимир Олександрович, адреса місцезнаходження: вул. Слобожанська, 20, смт. Новопсков, Луганська область.

Відповідач: Новопсковський ВП ГУНП в Луганській області, код ЄДРПОУ 08670881, місцезнаходження: вул. Слобожанська, 20, смт. Новопсков, Луганська область.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Головне управління Національної поліції в Луганській області, код ЄДРПОУ 40108845, місцезнаходження: вул. Вілєсова,1, м. Сєвєродонецьк, Луганська область

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Новопсковський районний суд Луганської області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: О.С. Стеценко