Рішення

від 18.08.2020 по справі 622/535/20

ЗОЛОЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЗОЛОЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 622/535/20 р.

2/622/338/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.08.2020 року смт. Золочів

Золочівський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Шабас О.С.,

при секретарі Бойко І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) до державного підприємства Івашківський спиртзавод (код ЄДРПОУ 00375250, адреса: Харківська область, Золочівський район, село Івашки) про стягнення грошових коштів, невиплачених при звільненні працівника з компенсацією втраченої її частини у зв`язку з інфляцією, про стягнення середнього заробітку за весь період затримки розрахунку

В С Т А Н О В И В :

16 червня 2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаною заявою, в якій просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість по заробітній платі у розмірі 56674,67 гривень за період з червня 2015 року по вересень 2017 року, середній заробіток позивача ОСОБА_1 за весь період затримки розрахунку, починаючи вересня 2017 року по 18 серпня 2020 року з компенсацією втраченої її частини у зв`язку з інфляцією, посилаючись на те, що у період з 16 грудня 2014 року по 01 вересня 2017 року він знаходився у трудових відносинах з відповідачем ДП Івашківський спиртзавод. 01 вересня 2017 року його було звільнено за згодою сторін. Під час його знаходження у трудових правовідносинах з відповідачем, з боку останнього була нарахована за період з червня 2015, але не виплачена заробітна плата у розмірі 56674,67 грн. У зв`язку із чим позивач просить стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі в розмірі 56674,67 грн., середній заробіток за час затримки виплати остаточного розрахунку при звільненні з вересня 2017 року по 18 серпня 2020 року в розмірі 17808,16 грн., та моральну шкоду в розмірі 10000 грн.

Позивач у судове засідання не з`явився, надав через канцелярію суду заяву, в якій просить розглядати справу за його відсутності, наполягаючи на задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, подав суду витребувані докази та письмове клопотання про проведення розгляду справи за його відсутності.

Зважаючи на те, що всі особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з`явилися, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши та проаналізувавши письмові докази, що є в матеріалах справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 у період з 16 грудня 2014 року по 01 вересня 2017 року перебував у трудових відносинах з Державним підприємством Івашківський спиртзавод , 01 вересня 2017 року позивача було звільнено з займаної посади на підставі ст. 38 КЗпП України за власним бажанням.

Відповідно до довідки Державного підприємства Івашківський спиртзавод , за період роботи з червня 2015 року по вересень 2017 року ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі становить 56674,67 грн.

Відповідно до ч.1 ст.47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Згідно ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені сумі мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Як зазначено у пункті 6 постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами законодавства про оплату праці № 13 від 24 грудня 1999 року та у пункті 32 постанови № 9 Про практику розгляду судами трудових спорів , задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив, при цьому сума, яка підлягає стягненню, визначається без утримання прибуткового податку й інших обов`язкових платежів.

Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість по заробітній платі у розмірі 56674,67 грн.

Відповідно до ч.1 ст.117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст.116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року №13 Про практику застосування судами законодавства про оплату праці , установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь час затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Аналіз норм матеріального права дає підстави для висновку, що передбачений частиною першою статті 117 КЗпП України обов`язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України, при цьому визначальними є такі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.

Порушення процедури про банкрутство роботодавця не може свідчити про відсутність вини роботодавця в невиплаті працівникові належних коштів і не є підставою для звільнення роботодавця від обов`язку сплатити зазначені кошти.

Розрахунок середнього заробітку проводиться відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995 р., із відповідними змінами та доповненнями (надалі Порядок).

Згідно п.2 зазначеного Порядку обчислення середньої заробітної плати провадиться виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Зазначеним Порядком передбачено, що нарахування виплат, які обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Згідно довідки ДП Івашківський спиртзавод середньогодинна заробітна плата із розрахунку за два останніх повних відпрацьованих місяця ОСОБА_1 становить 30 грн. 18 коп. час затримки невиплати заробітної плати з вересня 2017 року по 18 серпня 2020 року складає 17808,16 грн.

Таким чином, суд вважає необхідним задовольнити позов в цій частині й стягнути з відповідача на користь позивача суму середнього заробітку з вересня 2017 року по 18.08.2020 року за 733 робочі години, виходячи із даних про середньогодинну заробітну плату в розмірі 30,18 грн. у зв`язку з чим сума, яка підлягає стягненню в порядку ст. 117 КЗпП України, складає 17808,16 грн. (30,18 грн. х 733 годин = 17808,16 грн.).

Суд встановив, що в результаті неправомірної невиплати позивачеві заробітної плати йому було спричинено моральні страждання, були порушені нормальні умови життя позивача, пов`язані з невиплатою заробітної плати, тому суд вважає, що з вини відповідача позивачу було спричинено моральну шкоду, в зв`язку з чим позов ОСОБА_1 в частині відшкодування моральної шкоди є обґрунтованим та підлягає частковому задоволенню.

Приймаючи до уваги тяжкість спричинених страждань, те, що позивачу ОСОБА_1 спричинявся психологічний стрес через порушення його законних прав на отримання винагороди за працю, що свідчить про наявність негативних наслідків, які на деякий час вплинули на спосіб життя позивача, враховуючи тривалість часу, у який позивач не отримує компенсацію за порушення його прав, а також зусилля, що повинні бути витрачені позивачем на поновлення нормального стану, суд, виходячи з положень ст. 237-1 КЗпП України п.п. 3,9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року Про судову практику по справах про відшкодування моральної шкоди , вважає, що розмір суми, яка може компенсувати позивачу ОСОБА_1 спричинену шкоду, складає 100 гривень. Зазначену суму суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача у рахунок відшкодування моральної шкоди.

Таким чином, відповідачем були порушені права позивача, за захистом яких він звернувся до суду, тому суд вважає необхідним позов задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість із невиплаченої заробітної плати у розмірі 56674,67 грн. (з урахуванням всіх обов`язкових виплат, зборів і платежів, що підлягають перерахуванню підприємством), середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з вересня 2017 по 18.08.2020 року, в розмірі 17808,16 та моральну шкоду у розмірі 100 гривень.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки при подачі позову до суду позивач звільнений від сплати судового збору, рішення прийнято на користь позивача, тому судові витрати слід стягнути з відповідача в дохід держави.

У відповідності до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави слід стягнути судовий збір у розмірі 1921,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись вказаними нормами матеріального закону та

ст. ст. 5, 12, 13, 81, 206, 258, 259, 263-265, 268, 273, 279, 354 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства Івашківський спиртзавод (ЄДРПОУ 00375250) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) заборгованість по заробітній платі в розмірі 56674 (п`ятдесят шість тисяч шістсот шістдесят чотири) гривень 67 копійок.

Стягнути з Державного підприємства Івашківський спиртзавод (ЄДРПОУ 00375250) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) середній заробіток за час затримки розрахунку, в розмірі 17808 (сімнадцять тисяч вісімсот вісім) гривень 16 коп.

Стягнути з Державного підприємства Івашківський спиртзавод ( ЄДРПОУ 00375250) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) моральну шкоду в сумі 100 (сто) гривень 00 копійок.

Стягнути з Державного підприємства Івашківський спиртзавод (ЄДРПОУ 00375250) на користь держави судовий збір у розмірі 2102 (дві тисячі сто два) грн. 00 копійок.

Рішення може бути оскаржено через суд першої інстанції до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 )

Відповідач: ДП Івашківський спиртзавод (код ЄДРПОУ 00375250, адреса: Харківська область, Золочівський район, село Івашки)

Суддя О. С.Шабас