Рішення

від 12.08.2020 по справі 280/3856/20

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12 серпня 2020 року 09 год. 57 хв.Справа № 280/3856/20 м.Запоріжжя Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Сацький Р.В., за участі секретаря судового засідання Серебрянниковій О.А. та сторін

від позивача: не прибув,

від відповідача: Школова Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощенного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю КУПЕЦЬ МЕЛІТОПОЛЬ

до - Головного управління ДПС у Запорізькій області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 20.03.2020 № 0004010508, № 0004020508, № 0004030508,-

ВСТАНОВИВ:

10 червня 2020 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю КУПЕЦЬ МЕЛІТОПОЛЬ (далі по тексту - позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі по тексту - відповідач), в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення відповідача від 20.03.2020 №0004030508; - визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення відповідача від 20.03.2020 №0004010508; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення відповідача від 20.03.2020 №0004020508.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що контролюючим органом в акті фактичної перевірки від 28.02.2020 не вказано: дата і час розрахункової операції; ПІБ та посада службової особи контролюючого органу, що здійснила розрахункову операцію; інформація про повернення товару; будь-які докази вчинення контрольної розрахункової операції. Також, неможна вважати обґрунтованим розмір штрафної (фінансової) санкції, застосованої відповідачем при прийнятті ППР №0004010508 від 20.03.2020. Підтвердженням обліку позивачем товарів, що знаходились у магазині в м. Бердянськ (за місцем реалізації) станом на 10 год. 16 хв. 18.02.2020 та зазначених у додатку 3 (товар на суму 10650,98 грн) до акту фактичної перевірки, мало служити проведення розрахункових операцій за цей товар через РРО. Відповідач мав можливість переконатись у тому, що товар, зазначений у додатку 3 до акту фактичної перевірки, обліковується позивачем у встановленому порядку, якщо б він здійснив контрольну розрахункову операцію за цей товар через РРО. Товар, який не поставлений на облік, не зчитується сканером і продаж такого товару не може бути зареєстровано пристроєм РРО. Відповідач не скористався такою можливістю. Його висновки щодо відсутності обліку товару є безпідставними та не доведеними. Фактична перевірка закінчилась 27.02.2020 і акт про результати фактичної перевірки реєстраційний № 0127/08/01/05/42902389 складений 28.02.2020, тому, відповідач не мав права запрошувати позивача на 19.02.2020 о 9 год. 30 хв. для підписання акту фактичної перевірки від 28.02.2020 та матеріалів перевірки. Також позивач зазначає, що оскільки позивач не є великим платником податків, позивач звільняється від обов`язку подання документів в електронній формі. Вимога відповідача надати оригінали первинних, фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів є незаконною, оскільки пунктом 85.5. ст. 85 ПК України, забороняється вилучати такі документи. Крім того, позивач вважає, що такі документи і за тривалий період діяльності (з 11.04.2019 по день закінчення фактичної перевірки), є об`єктами досліджень документальних перевірок, а не фактичних. Отже, облік товару, порядок обліку товару, у розумінні вимог Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг від 06.07.1995 № 265/95-ВР, полягає у застосуванні позивачем режиму попереднього програмування РРО щодо найменування, цін товарів та обліку їх кількості під час реалізації. Таким чином, відповідачем не встановлений факт відсутності обліку товару у сумі 71528,99 грн і застосування штрафу у розмірі 143057,98 грн є необгрунтованим. З наведених підстав просить суд позов задовольнити.

Ухвалою суду від 12.06.2020 відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін, судове засідання призначено на 12.08.2020 о/об 09 год. 20 хв. Відповідачу запропоновано надати відзив у 15-ти денний строк.

20.09.2019 через канцелярію суду (вх. №39261) від відповідача надійшов відзив на позов, в якому відповідач проти позову заперечував та зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення прийнято контролюючим органом згідно законодавства України. Також зазначив, що в ході перевірки встановлено продаж на розлив для споживання на місці алкогольного напою сидр Яблуко в пластиковому стакані об`ємом 0,5 л з вмістом спирту 5,0-6,9% об. за ціною 12,50 грн на загальну суму 12,50 грн без ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, без статусу громадського харчування при встановленій мінімальній роздрібній ціні на такий напій 14,90 грн, а також поштучно 2 сигарети Rotmans Demi click капсула мандарин вміст смол 6мг, нікотину 0,5 мг за ціною 3,00 грн за одну сигарету, що є порушенням вимог Закону України Про державне врегулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютнових виробів та пільного № 481/95-ВР від 19.12.1995. З наведених підстав просить суд відмовити у задоіоленні позову.

06.07.2020 від представника відповідача через канцелярію суду (вх. №30856) поданий відзив, в якому зазначено, що в ході перевірки за місцем реалізації та зберігання товару (магазин, де здійснює діяльність Позивач) у присутності продавця (особи, що проводила розрахункові операції) та за її підписом складено відомості про наявний в магазині товар по вибірковим позиціям, на який Позивач мав надати первинні документи (накладні, видаткові накладні, інші первинні документи щодо походження товару). Відомості ТМЦ, що є додатками до акту фактичної перевірки, містять детальний опис необлікованого товару із зазначенням виду товару, його назви, кількості та вартості. На письмовий запит надати первинні документи на реалізований товар згідно почекової інформації, та на товар що знаходиться на реалізації в магазині, Позивач не надав документів та не повідомив причини неможливості надання. Крім того, при поданні позовної заяви Позивач також не надав одного документу на реалізовані товари та на товар, який знаходився на реалізації в магазині 18.02.2020. Причин неможливості надання документів Позивач також не зазначає. Таким чином, правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень ГУ ДПС у Запорізькій області підтверджують як фактичні обставини так і документальні докази. З наведених підстав просить суд у задоволенні позову відмовити.

06.08.2020 від позивача через канцелярію суду (вх. №35834) подана відповідь на відзив. Підставою для застосування фінансових санкцій є встановлення факту порушення норм закону, у даному випадку - факту не обліку товару.

З відзиву вбачається, що у відповідача є розуміння того, що облік товару здійснюється на підставі видаткових накладних. Інформація, що міститься в регістрах аналітичного бухгалтерського обліку, сопряжена з програмуванням РРО і підтягується з бухгалтерської програми 1 С Підприємства автоматично. Таким чином, інформація щодо обліку товару в реалізації, на зберіганні і, навіть в путі та в процесі демонстрації та пропонування (процеси з області маркетингу, а не бухгалтерського обліку, господарського процесу), перевіряється засобом РРО: тобто, якщо товар зчитується і відображається у фіскальному чеку РРО, то такий товар облікований. Той факт, що в базу даних ДПС надійшла інформація (фіскальні звітні чеки (2-звіти) №№ 1-232) про підтвердження реалізації підакцизних товарів на загальну суму 60878,11грн., свідчить про те, що товар обліковується. З урахуванням викладеного, просить суд позов задовольнити.

06.08.2020 від представника позивача через канцелярію суду (вх. №35836) надійшло клопотання про розгляд справи у відсутності представника позивача.

В судовому засіданні представник відповідача проти задоволення позову заперечувала з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, просила суд відмовити у задоволенні позову.

Розглянувши матеріали справи суд встановив наступні обставини.

Відповідно до пп.80.2.2 п.80.2 ст.80 Податкового кодексу України (далі - ПК України), на підставі наказу ГУ ДПС у Запорізькій області від 07.02.2020 №433 і направлень №172, №173, фахівцями ГУ ДПС у Запорізькій області проведено фактичну перевірку відділу магазину за адресою: Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Гагаріна/ вул. Крилова, 6.21/2, де провадить діяльність ТОВ КУПЕЦЬ МЕЛІТОПОЛЬ за період з 11.04.2020 по день закінчення фактичної перевірки з питання здійснення контролю за додержанням суб`єктом господарювання вимог законодавства, які є обов`язковими до виконання при здійсненні оптової та роздрібної торгівлі алкогольним напоями і тютюновими виробами, регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманим особами).

Відповідно до наказу та направлень, право на проведення перевірки діє з 18.02.2020 протягом 10 діб. Перевірка розпочата 18.02.2020 о 10-16 та закінчена 27.02.2020 о 09-30.

До початку перевірки ОСОБА_1 , продавцю у магазині позивача, пред`явлені для огляду службові посвідчення осіб, які зазначені в направленнях на проведення фактичної перевірки, оригінали направлень та вручено копію наказу про проведенняфактичної перевірки. Зазначені факти підтверджено розписками до направлень, які заповнені та підписані 18.02.2020 о 10 год. 16 хв. особисто ОСОБА_1 .

За результатами фактичної перевірки 27.02.2020 складено акт, який зареєстровано 28.02.2020 за №0127/08/01/05/42902389. Позивач від підписання та отримання акту фактичної перевірки відмовився, про що 28.02.2020 складено акт №215/08/01/05/42902389. Другий примірник акту з додатками направлено на адресу Позивача поштою та вручено 02.03.2020, що підтверджує поштове повідомлення трек-номер 711121048104 6.

Заперечення на акт фактичної перевірки від позивача не надходили.

В ході перевірки встановлено:

1) 18.02.2020 продавцем ОСОБА_1 у відділі магазину за адресою: АДРЕСА_1 , де здійснює діяльність ТОВ КУПЕЦЬ МЕЛІТОПОЛЬ , проведено розрахункову операцію на загальну суму 43,00 грн за продаж пачки цигарок Ротманс демі з капсулою за ціною 43,00 грн без використання РРО та видачі розрахункового документу.

У своїх письмових поясненнях, які є додатком до акту перевірки, продавець ОСОБА_1 підтвердила зазначені факти (далі - цитата мовою оригіналу): ..,18.02.2020 продала пачку цигарок Ротманс демі з капсулою за ціною 43 грн чек на касовому апараті не роздрукувала .

Встановлений факт є порушенням п.1 ст.З Закону України Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг №265/95-ВР від 06.07.1995 (далі - Закон №265), за яке пунктом 1 статті 17 Закону №265 передбачена фінансова санкції у розмірі 1 гривня у разі вчинення вперше.

2) 18.02.2020 у відділі магазину виявлено товар, що знаходиться на реалізації, на загальну суму 10650,88 грн (відомість ТМЦ на суму 4168,80 грн; відомість ТМЦ на суму 2963,20 грн; відомість ТМЦ на суму 3518,88 грн), на який платником не надано первинних документів щодо походження такого товару (запит на надання документів та відомості ТМЦ є додатками до акту перевірки).

В період з 28.06.2019 по 17.02.2020 Позивач передавав щоденно до бази даних інформаційної системи Податковий блок підсистема Чеки РРО почекову інформацію про реалізований товар у відділі магазину за адресою: Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Гагаріна/ вул. Крилова, 6.21/2, де провадить діяльність ТОВ КУПЕЦЬ МЕЛІТОПОЛЬ . Відповідно до Z-звітів №№1-232, сформованих реєстратором розрахункових операцій заводський номер 0800006005, фіскальний номер 3000530009, з 28.06.2019 по 17.02.2020 продано тютюнові вироби на загальну суму 60878,11 грн. На письмовий запит платником не надано первинних документів щодо походження такого товару (запит на надання документів та почекова інформація по виторгам є додатками до акту перевірки).

Встановлені факти свідчать про порушення п.12 ст.З Закону №265, за яке статтею 20 Закону №265 передбачена фінансова санкції у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

3) На письмовий запит, вручений 18.02.2020 найманому працівнику Позивача, протягом терміну проведення перевірки та до дня прийняття рішень за результатами перевірки, не надано первинних документів на товар, який реалізовано в період з 28.06.2019 по 17.02.2020 відповідно до Z-звітів №№1-232, сформованих РРО заводський номер 0300006005 фіскальний номер 3000530009, а також на товар, який знаходився на реалізації у відділі магазину 18.02.2020 згідно відомості ТМЦ на суму 4168,80 грн, відомості ТМЦ на суму 2963,20 грн та відомості ТМЦ на суму 3518,88 грн, які складені та підписані продавцем ОСОБА_1 і фахівцями ГУ ДПС у Запорізькій області, що 27.02.2020 зафіксовано актом.

Встановлені факти свідчать про порушення п.85.2. ст.85 ПК України, за яке статтею 121 ПК України передбачена відповідальність у вигляді штрафу в розмірі 510 гривень.

На підставі акту фактичної перевірки від 28.02.2020, відповідач прийняв податкові повідомлення-рішення:

- №0004010508 від 20.03.2020, згідно із яким встановлено порушення п. 1 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 №265 Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг , застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у сумі 1,00 (одна) гривня;

- №0004020508 від 20.03.2020, згідно із яким встановлено порушення п. 12 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 №265 Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг та, на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України і ст. 20 Закону України від 06.07.1995 №265 Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг , застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у сумі 143057 (сто сорок три тисячі п`ятдесят сім) гривень 98 копійок;

- №0004030508 від 20.03.2020, згідно із яким встановлено порушення ст. 85 Податкового кодексу України та, на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України і ст. 121 Податкового кодексу України, застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у сумі 510 (п`ятсот десять) гривень 00 копійок.

Не погоджуючись із податковими повідомленнями - рішеннями, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Заслухавши пояснення представника відповідача, розглянувши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення по справі.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Щодо податкового повідомлення - рішення №0004010508 від 20.03.2020 суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України), який зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Правила оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначаються цим Кодексом, крім правил оподаткування товарів митом, які встановлюються Митним кодексом України та іншими законами з питань митної справи.

Відповідно до підпункту 62.1.3. пункту 62.1 статті 62 ПУ України податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки (пункт 75.1 статті 75 ПК України).

За приписами підпункту 75.1.3. пункту 75.1 статті 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами). Відповідно до ст. 81 ПК України посадові особи органу державної податкової служби мають право приступити до проведення фактичної перевірки за умови пред`явлення таких документів:

- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку.

Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки. Лише непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки (абз.5 п.81.1. ст. 81 ПК України)

При пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення (абз.7 п.81. 1. ст. 81 ПК України).

До проведення перевірки наказ, направлення та службові посвідчення пред`явлені позивачу, що підтверджено його особистими підписами в розписках до направлень.

Таким чином, фахівцями податкового органу дотримано всіх вимог статті 81 ПК України.

Порядок оформлення результатів фактичних перевірок, визначених ст. 80 Податкового Кодексу України, закріплено п.86.5. ст.86 ПК України, а саме: акт (довідка) про результати фактичних перевірок складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності).

Підписання акта (довідки) таких перевірок особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та/або його представниками та посадовими особами

контролюючого органу, які проводили перевірку, здійснюється за місцем проведення перевірки

або у приміщенні контролюючого органу.

Відповідно до п.2 Методичних рекомендацій щодо оформлення матеріалів перевірок за дотриманням суб`єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, зате. Наказом ДПА України від 12 серпня 2008 року № 534, акт перевірки - це службовий документ, який підтверджує факт проведення перевірки і є носієм доказової інформації про виявлені порушення (або їх відсутність) вимог чинного законодавства зазначеними суб`єктами.

В акті перевірки має бути чітко викладений зміст порушення з посиланням на законодавчі та нормативно-правові акти, вимоги яких порушено.

До акта перевірки можуть додаватися інформативні додатки у вигляді відомостей або таблиць, в яких згруповані факти однотипних порушень та порушень, що повторюються, пояснень, зауважень або заперечень посадових осіб суб`єкта господарювання щодо виявлених порушень та/або причини ненадання документів, що підтверджують встановлені у ході перевірки порушення.

Фактична перевірка є різновидом документальної перевірки, але в силу своєї специфіки, надає право контролюючому органу перевіряти не тільки документи, а й встановлювати фактичні обставини та фіксувати всі дії в ході її проведення, що передбачено статтями 16, 19- 1, 20, 80 Податкового кодексу України.

Посилання представника позивача про те, що фактична перевірка не є різновидом документальної перевірки, судом до уваги не приймаються на підставі вищевикладеного.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон України №265/95-ВР Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг (далі - Закон №265), дія якого поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Відповідно до статті 3 Закону №265, суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані:

1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

За порушення вимог цього Закону, на підставі положень статті 17 до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів доходів і зборів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:

у разі встановлення протягом календарного року в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невідповідності у юридичних осіб на місці проведення розрахунків суми готівкових коштів сумі коштів, зазначеній у денному звіті, більше ніж на 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, а в разі використання юридичною особою розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня; нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об`єкті такого суб`єкта господарювання:

вчинене вперше -1 гривня (абзац перший і другий пункту 1 статті 17 Закону№265).

Як встановлено матеріалами справи та зазначено в акту перевірки від 28.02.2020 №0127/08/01/05/42902389, 18.02.2020 продавцем ОСОБА_1 у відділі магазину за адресою: АДРЕСА_1 , де здійснює діяльність ТОВ КУПЕЦЬ МЕЛІТОПОЛЬ , проведено розрахункову операцію на загальну суму 43,00 грн за продаж пачки цигарок Ротманс демі з капсулою за ціною 43,00 грн без використання РРО та видачі розрахункового документу.

У своїх письмових поясненнях, що є додатком до акту перевірки, продавець ОСОБА_1 підтвердила зазначені факти (далі - цитата мовою оригіналу): ...18.02.2020 продала пачку цигарок Ротманс демі з капсулою за ціною 43 грн чек на касовому апараті не роздрукувала .

Встановлений факт є порушенням п.1 ст.З Закону України Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг №265/95-ВР від 06.07.1995 (далі - Закон №265), за яке пунктом 1 статті 17 Закону №265 передбачена фінансова санкції Матеріалами судової справи встановлено, що акт фактичних перевірок підписано та отримано позивачем, про що свідчить його особистий підпис на останній сторінці акту.

Таким чином, при оформленні результатів перевірки та прийнятті податкового повідомлення - рішення №0004010508 від 20.03.2020 контролюючим органом дотримано всіх вимог діючого законодавства, що свідчить про правомірність дій фахівців контролюючого органу.

Щодо податкового повідомлення - рішення від 20.03.2020 №0004020508 суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПК України платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Судом встановлено, що в процесі обліку позивач керується нормами Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (далі Закон України № 996), оскільки цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, на представництва іноземних суб`єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов`язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність, а також на операції з виконання державного та місцевих бюджетів і складання фінансової звітності про виконання бюджетів з урахуванням бюджетного законодавства. Відповідно до ст.1 цього Закону, бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України № 996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Крім цього, порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської та іншої звітності, що ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, підприємствами, їх об`єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності встановлено Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 (далі Положення № 88).

Відповідно до пункту 1.2 Положення №88 господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Згідно з пунктом 2.1 Положення № 88 первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Відповідно до пункту 2.2 Положення № 88 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі - первинні документи).

Відповідно до п. 3 ст. 9 Закону України № 996, інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на кінець останнього дня кожного місяця.

Згідно п. 5 ст. 9 Закону України № 996 господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України № 996 питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належить до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів.

Частина 5 ст. 8 Закону України № 996 визначає, що підприємство, самостійно визначає облікову політику підприємства, розробляє систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського обліку), звітності і контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписанні бухгалтерських документів, затверджує правила документообігу і технологію обробки облікової інформації, додаткову систему рахунків і регістрів аналітичного обліку.

До суб`єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, відповідно до статті 20 Закону №265, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Визначальною підставою для застосування фінансових санкцій є встановлення фактів необлікування товару без прив`язки до часу, тобто як в минулому (вже реалізовані товари) так і в поточному часі (знаходяться в реалізації), тому що норма не обмежує реалізацію моментом передачі певного товару у власність покупцеві, бо діяльність з продажу включає різні етапи - такі як демонстрація товару покупцеві, його пропонування, тощо, а тому не може розглядатись виключно як передача товару в обмін на гроші.

Як встановлено матеріалами адміністративної справи, 18.02.2020 у відділі магазину виявлено товар, що знаходиться на реалізації, на загальну суму 10650,88 грн (відомість ТМЦ на суму 4168,80 грн; відомість ТМЦ на суму 2963,20 грн; відомість ТМЦ на суму 3518,88 грн), на який платником не надано первинних документів щодо походження такого товару.

Також в період з 28.06.2019 по 17.02.2020 Позивач відповідно до пункту 7 статті 3 Закону №265 сформував на реєстраторі розрахункових операцій заводський номер 0800006005, фіскальний номер 3000530009, та передавав до бази даних ДПС фіскальні звітні чеки (Z-звіти) №№1-232 і розрахункові документи (фіскальні чеки), якими підтверджено реалізацію підакцизних товарів на загальну суму 60878,11 грн у відділі магазину за адресою: Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Гагаріна/ вул. Крилова, 6.21/2.

Порядок передачі електронних копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків реєстраторів розрахункових операцій дротовими або бездротовими каналами зв`язку затверджений наказом Міністерства фінансів України від 08.10.2012 № 105 (далі - Порядок).

Відповідно до п.2.1 Порядку система зберігання і збору даних РРО базується на технології зберігання і збору даних РРО для ДПС України, розробленої НБУ.

Система забезпечує збір та внесення даних РРО у бази даних системи обліку даних РРО у такому вигляді, в якому дані сформовані в РРО, забезпечує перевірку цілісності і незмінності даних та ідентифікацію РРО засобами національної системи масових електронних платежів.

Тобто, система обліку даних РРО для органів ДПС існує лише в режимі користування інформацією та не може бути змінена чи використана іншим чином.

На письмовий запит надати первинні документи на реалізований товар згідно почекової інформації , та на товар що знаходиться на реалізації в магазині, Позивач не надав документів та не повідомив причини неможливості надання.

Крім того, при поданні позовної заяви Позивач також не надав жодного документу на реалізовані товари та на товар, який знаходився на реалізації в магазині 18.02.2020. Причин неможливості надання документів Позивач також не зазначає.

За таких обставин, контролюючим органом правомірно застосована фінансова санкція.

Щодо податкового повідомлення - рішення №0004030508 від 20.03.2020 суд зазначає наступне.

Згідно приписів ст.85 ПК України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок наступає у платника податків після початку перевірки.

У разі відмови платника податків, його законних представників або особи, яка здійснювала розрахункові операції, від підписання акта (довідки), посадовими особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує факт такої відмови. Один примірник акта або довідки про результати перевірки не пізніше наступного робочого дня після його складення реєструється в журналі реєстрації актів контролюючого органу І не пізніше наступного дня після його реєстрації вручається або надсилається платнику податків, його законному представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції.

У разі відмови платника податків або його законних представників від отримання примірника акта (довідки) перевірки чи неможливості його вручення платнику податків або його законним представникам чи особі, яка здійснювала розрахункові операції з будь-яких причин, такий акт або довідка надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. У зазначених в цьому абзаці випадках контролюючим органом складається відповідний акт або робиться позначка в акті або довідці про результати перевірки.

Відповідно до п.85.2. ст.85 ПК України, платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

При проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово- господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності) (п.85.4 ст.85 ПК України).

У разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис (п. 85.6 ст. 85 ПК України).

Отримання копій документів оформляється описом. Копія опису, складеного посадовими (службовими) особами контролюючого органу, вручається під підпис платнику податків або його законному представнику. Якщо платник податків або його законний представник відмовляється від засвідчення опису або від підпису про отримання копії опису, то посадові (службові) особи контролюючого органу, які отримують копії, роблять відмітку про відмову від підпису (п.85.7 ст.85 ПК України).

Посадова (службова) особа контролюючого органу, яка проводить перевірку, у випадках, передбачених цим Кодексом, має право отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності) (п.85.8 ст.85 ПК України).

У разі коли до початку або під час проведення перевірки оригінали первинних документів, облікових та інших регістрів, фінансової та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів, а також виконання вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, були вилучені правоохоронними та іншими органами, зазначені органи зобов`язані надати для проведення перевірки контролюючому органу копії зазначених документів або забезпечити доступ до перевірки таких документів (п.85.9 ст.85 ПК України).

Відповідальність в разі ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, встановлена статтею 121 ПК України у вигляді штрафу.

Як встановлено матеріалами справи, на письмовий запит, вручений 18.02.2020 найманому працівнику Позивача, протягом терміну проведення перевірки та до дня прийняття рішень за результатами перевірки, не надано первинних документів на товар, який реалізовано в період з 28.06.2019 по 17.02.2020 відповідно до Z-звітів №№1-232, сформованих РРО заводський номер 0300006005 фіскальний номер 3000530009, а також на товар, який знаходився на реалізації у відділі магазину 18.02.2020 згідно відомості ТМЦ на суму 4168,80 грн, відомості ТМЦ на суму 2963,20 грн та відомості ТМЦ на суму 3518,88 грн, які складені та підписані продавцем ОСОБА_1 і фахівцями ГУ ДПС у Запорізькій області, що 27.02.2020 зафіксовано актом.

Встановлені факти свідчать про порушення п.85.2. ст.85 ПК України, за яке статтею 121 ПК України передбачена відповідальність у вигляді штрафу в розмірі 510 гривень.

Таким чином, контролюючим органом не порушено норми ПК України при прийнятті спірного рішення.

Частиною 1 статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України: кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України: в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

При цьому, суд вважає за потрібне наголосити на необхідності дотримуватися й позиції, висловленої у рішенні Європейського Суду з прав людини у п. 53 рішення у справі Федорченко та Лозенко проти України , відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення поза розумним сумнівом .

Позивач не надав суду належних та достатніх доказів на підтвердження своїх позовних вимог.

За наслідками розгляду справи суд дійшов висновку, що відповідач як суб`єкт владних повноважень, надав суду достатні та допустимі докази на спростування вищенаведених у позові обставин, у зв`язку з чим суд відмовляє у задоволенні позову у повному обсязі.

Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 14, 90, 139, 143, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволені позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю КУПЕЦЬ МЕЛІТОПОЛЬ (72312, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Гетьманська, буд. 12, код ЄДРПОУ 42902389) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ 43143945) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 20.03.2020 №0004010508, №0004020508, №0004030508 - відмовити у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписане суддею 17.08.2020.

Рішення не набрало законної сили.

Суддя Р.В. Сацький