Рішення

від 18.08.2020 по справі 300/1217/20

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" серпня 2020 р. справа № 300/1217/20

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Главач І.А., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС в Івано-Франківській області до Державного підприємства Дослідницьке господарство П`ядицьке Прикарпатської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства карпатського регіону Національної академії аграрних наук України про стягнення податкового боргу в сумі 10 906,11 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС в Івано-Франківській області звернулося в суд з позовною заявою до Державного підприємства Дослідницьке господарство П`ядицьке Прикарпатської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства карпатського регіону Національної академії аграрних наук України про стягнення податкового боргу в сумі 10 906,11 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач протиправно, в порушення податкового обов`язку встановленого пунктом 16.1 статті 16, статтею 36 Податкового кодексу України не сплатив податкові зобов`язання по земельному податку з юридичних осіб, внаслідок чого утворено податковий борг на загальну суму 10 906,11 грн., який ним не сплачено.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04.06.2020 відкрито провадження за вказаним позовом, а справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в порядку, визначеному статтею 262 КАС України.

Пунктом 3 та 4 резолютивної частини ухвали про відкриття провадження від 04.06.2020 сторонам надано строк для подання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечення. Також ухвалою роз`яснено, що відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на момент постановлення даної ухвали), строк подання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечення продовжується на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Ухвала про відкриття провадження від 04.06.2020 отримана відповідачем 12.06.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 38).

17.07.2020 набрав чинності Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) № 731-IX від 18.06.2020, яким внесено зміни до Господарського процесуального кодексу, Цивільного процесуального кодексу та Кодексу адміністративного судочинства України.

Пунктом 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №731-IX від 18.06.2020 встановлено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу Х Прикінцеві положення Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу ХІІ Прикінцеві положення Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) № 540-IX від 30.03.2020, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Таким чином, законодавцем встановлено обмеження строку встановленого відповідно до пункту 3 розділу VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній з 02.04.2020 до 16.07.2020), зокрема для подання відзиву на позов, який закінчується через 20 днів після набрання чинності Закону №731-IX від 18.06.2020. Враховуючи, що Закон №731-IX від 18.06.2020 набрав чинності 17.07.2020, строк подання позивачем відзиву на позов у справі №300/1180/20 закінчився 06.08.2020.

Заява про продовження процесуального строку на подання відзиву на позов від відповідача не надходила.

Зважаючи на викладене, відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву у встановлений строк не скористався.

За таких обставин, згідно частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішив справу за наявними у ній матеріалами.

Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заяві по суті справи, встановив наступне.

04.03.2003 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про проведення державної реєстрації Державного підприємства Дослідницьке господарство П`ядицьке Прикарпатської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства карпатського регіону Національної академії аграрних наук України , що підтверджується копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 27-30).

Відповідач з 16.04.2003 перебуває на податковому обліку в Коломийській ДПІ ГУ ДПС в Івано-Франківській області.

Відповідачем допущено утворення податкового боргу на загальну суму 10 906,11 грн. по земельному податку з юридичних осіб, що виник в результаті несплати штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податкових зобов`язань згідно акту камеральної перевірки про порушення правил сплати (перерахування) податків, зборів від 28.02.2018 №3493/09-19-52-01/31774060 (а.с. 6-7), на підставі якого по Годи - Добровідській сільській раді прийняті податкове повідомлення - рішення форми Ш від 22.03.2018 №0010345201 на суму 227,39 грн. (а.с. 9); податкове повідомлення - рішення форми Ш від 22.03.2018 №0010335201 на суму 3 369,47 грн. (а.с. 10-11). У загальному сума штрафних санкцій по земельному податку з юридичних осіб по Годи-Добровідській сільській раді складає 3 596,86 грн.

Також відповідачу нараховано штрафні санкції по земельному податку з юридичних осіб по Великокам`янській сільській раді згідно податкового повідомлення - рішення форми Ш від 22.03.2018 №0010325201 на суму 1 045,52 грн. (а.с. 12); податкового повідомлення - рішення форми Ш від 22.03.2018 №0010315201 на суму 3 684,73 грн. (а.с. 13), винесених на підставі зазначеного вище акту від 28.02.2018 №3493/09-19-52-01/31774060. Загальна сума штрафних санкцій по земельному податку з юридичних осіб по Великокам`янській сільській раді складає 4 730,25 грн.

Окрім цього, у відповідача наявна заборгованість зі сплати штрафних санкцій по земельному податку з юридичних осіб по Малокам`янській сільській раді в загальному розмірі 2 579,00 грн згідно винесених на підставі акту від 28.02.2018 №3493/09-19-52-01/31774060 податкового повідомлення - рішення форми Ш від 22.03.2018 №0010365201 на суму 2 340,56 грн. (а.с. 14); ( переплата по даному платежу складала 625,39 грн., тому заборгованість становить 1 715,17 грн.) та податкового повідомлення - рішення форми Ш від 22.03.2018 №0010355201 на суму 863,83 грн. (а.с. 15).

Згідно частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до статті 1 Податкового кодексу України, Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до підпункту 16.1.4. пункту 16.1. статті 16 Податкового кодексу України платники податків зобов`язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи, що, у відповідності до статті 36 Кодексу, є податковим обов`язком. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком, збором та є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Підстави припинення податкового обов`язку, крім його виконання, визначені пунктом 37.3. статті 37 Податкового кодексу України. Згідно пункту 38.1. статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк. Пунктом 38.2. статті 38 Податкового кодексу України визначено, що сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.

Згідно підпункту 10.1.1. пункту 10.1. статті 10 Податкового кодексу України до місцевих податків належить, зокрема, податок на майно.

Пунктом 10.2. статті 10 Податкового кодексу України місцеві ради обов`язково установлюють єдиний податок та податок на майно (в частині транспортного податку та плати за землю).

Податок на майно складається, зокрема, з плати за землю (підпункт 265.1.3. пункту 265.1. статті 265 Податкового кодексу України).

За визначенням, наведеним у підпункті 14.1.147. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України, плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно пункту 287.1. статті 287 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Відповідач згідно пункту 180.1 статті 180 та підпункту 269.1.2. пункту 269.1 статті 269 Податкового кодексу України є платником земельного податку.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України передбачено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Пунктом 286.2. статті 286 коментованого Кодексу визначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій.

Положеннями пунктів 287.3, 287.4 статті 287 та пункту 288.1 статі 288 Податкового кодексу України встановлено, що податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця. Податкове зобов`язання з плати за землю, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Згідно статті 290 Податкового кодексу України плата за землю зараховуються до місцевих бюджетів у порядку, визначеному Бюджетним кодекс України для плати за землю.

Відповідно до пункту 56.11. статті 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків.

Із матеріалів справи вбачається, що у позивача наявний податковий борг по земельному податку внаслідок застосування контролюючим органом штрафних санкцій за несвоєчасну сплату грошових зобов`язань.

Контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом (підпункт 54.3.5. пункту 54.3. статті 54 Податкового кодексу України).

Відповідно до підпункту 14.1.265. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України визначено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до пункту 116.1. статті 116 зазначеного Кодексу у разі застосування контролюючими органами до платника податків штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, такому платнику податків надсилаються (вручаються) податкові повідомлення - рішення.

Приписами пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України встановлено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Судом встановлено, що 28.02.2018 за наслідками проведеної камеральної перевірки про порушення правил сплати (перерахування) податків (зборів) встановлено порушення термінів сплати самостійно визначених грошових зобов`язань по земельному податку з юридичних осіб, про що складено акт №3493/09-19-52-01/31774060, на підставі якого прийнято зазначені вище податкові повідомлення-рішення.

Даний акт від 28.02.2018 №3493/09-19-52-01/31774060 та винесені на його підставі податкові повідомлення-рішення належним чином вручені відповідачу, що підтверджується підписами уповноваженої особи відповідача на рекомендованих повідомленнях про вручення поштового відправлення, копії яких містяться в матеріалах справи (а.с. 8,16).

Положеннями пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України визначено, що податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

За таких обставин суд вважає, що згадані вище податкові повідомлення-рішення є врученими відповідачу.

Суд зазначає, що відповідно до вимог статті 56 Податкового кодексу України, відповідачем не була порушена процедура адміністративного оскарження податкових зобов`язань, а тому суд приходить до переконання, що застосовані позивачем штрафні санкції в загальній сумі 10 906,11 грн. є узгодженими та являються податковим боргом.

Окрім цього, в Єдиному державному реєстрі судових рішень, розміщеному на офіційному веб-порталі Судова влада України за адресою: http://reyestr.court.gov.ua/, немає судових рішень за фактом оскарження вищевказаних податкових повідомлень-рішень.

Згідно підпункту 129.1.1. пункту 129.1. статті 129 Податкового кодексу України нарахування пені розпочинається: при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження); при нарахуванні суми податкового зобов`язання, визначеного контролюючим органом у випадках, не пов`язаних з проведенням податкових перевірок, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження); при нарахуванні суми податкового зобов`язання, визначеного платником податків або податковим агентом, - після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання.

Відповідно до пункту 131.1. статті 131 Податкового кодексу України нараховані контролюючим органом суми пені самостійно сплачуються платником податків.

Станом на 20.01.2020 контролюючим органом відповідачу не нараховувалась пеня за несплату узгоджених податкових зобов`язань із земельного податку, що підтверджується довідкою про борг та зворотнім боком облікових карток платника податків, що містяться в матеріалах справи (а.с.5, 17-24).

Відповідно до норми підпункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

В силу вимог пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Як вбачається з матеріалів справи контролюючим органом надсилалась податкова вимога форми Ю2 від 16.03.2009 №2/118, яка отримана відповідачем 19.03.2009, про що свідчить копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.26).

Також контролюючим органом вручалась головному бухгалтеру відповідача податкова вимога форми "Ю1" за № 1/42 від 11.02.2009 (а.с. 25).

Відповідачем не подано суду доказів виконання вищевказаних податкових вимог в повному обсязі та відсутності заборгованості станом на день подання даного позову.

Згідно з пунктом 87.1. статтею 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Пунктом 87.2. даної статті Податкового кодексу України передбачено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно з пунктом 95.3. статті 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Пунктом 95.4 статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що адміністративний позов Головного управління ДПС в Івано-Франківській області до Державного підприємства Дослідницьке господарство П`ядицьке Прикарпатської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства карпатського регіону Національної академії аграрних наук України про стягнення податкового боргу в сумі 10 906,11 грн. є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, а тому слід стягнути з рахунків Державного підприємства Дослідницьке господарство П`ядицьке Прикарпатської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства карпатського регіону Національної академії аграрних наук України відкритих у банківських установах, які його обслуговують, та за рахунок належної йому готівки, на користь бюджету податковий борг по земельному податку в сумі 10 906,11 грн.

Позивач при зверненні з даним адміністративним позовом до суду сплатив судовий збір в розмірі 2 102,00 гривень. Відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Понесених судових витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз позивачем не заявлено, як наслідок, у справі відсутні судові витрати, що підлягають розподілу.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства Дослідницьке господарство П`ядицьке Прикарпатської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства карпатського регіону Національної академії аграрних наук України (78254, вулиця Наукова, будинок 16, село П`ядики, Коломийський район, Івано-Франківська область, код ЄДРПОУ 31774060) в дохід місцевого бюджету податковий борг на загальну суму 10 906,11 (десять тисяч дев`ятсот шість) гривень 11 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Позивач - Головне управління ДПС в Івано-Франківській області: 76018, вулиця Незалежності, будинок 20, місто Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, код ЄДРПОУ 43142559).

Відповідач - Державне підприємства Дослідницьке господарство П`ядицьке Прикарпатської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства карпатського регіону Національної академії аграрних наук України : 78254, вулиця Наукова, будинок 16, село П`ядики, Коломийський район, Івано-Франківська область, код ЄДРПОУ 31774060.

Суддя Главач І.А.