Рішення

від 17.08.2020 по справі 420/526/20

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/526/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Самойлюк Г.П.,

при секретарі: Казарян С.Б.

сторін:

позивач: Хашко О .М. (представник за ордером)

відповідач: Ходжалієв О.М. (представник за довіреністю)

третя особа

ТОВ "Свіфт Гарант" Хашко О .М. (представник за ордером)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради (65074, м. Одеса, вул. Косовська, 2 д; код ЄДРПОУ 25830731), третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, на стороні позивача товариство з обмеженою відповідальністю "СВІФТ ГАРАНТ" (01042, м. Київ, пров. Новопечерський, 5, №422; код ЄДРПОУ39859339) про визнання протиправними та скасування приписів про демонтаж елементу стихійної торгівлі №105700 від 08.01.2020 р., №105728 від 10.01.2020 р., №105847 від 14.01.2020 р., №105845 від 14.01.2020 р., №105896 від 14.01.2020 р., №105706 від 08.01.2020 р., №105544 від 26.12.2019 р., №105849 від 14.01.2020 р., №105702 від 08.01.2020 р., стягнення збитків, майнової шкоди, -

На підставі ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 12 серпня 2020 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради, третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, на стороні позивача товариство з обмеженою відповідальністю "СВІФТ ГАРАНТ", в якій позивач, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог (вх. №13216/20 від 24.03.2020р.), просить визнати протиправними та скасувати:

припис Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради №105700 від 08.01.2020 р.;

припис Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради №105728 від 10.01.2020 р.;

припис Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради №105847 від 14.01.2020 р.;

припис Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради №105845 від 14.01.2020 р;

припис Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради №105896 від 14.01.2020 р.;

припис Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради №105706 від 08.01.2020 р.;

припис Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради №105544 від 26.12.2019 р.;

припис Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради №105849 від 14.01.2020 р.;

припис Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради №105702 від 08.01.2020 р.;

стягнути з Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради на користь ОСОБА_1 в порядку відшкодування збитків суму протиправно отриманого платежу за демонтаж та зберігання ПТКС в кількості 7 одиниць, що були розташовані за адресою: АДРЕСА_3; АДРЕСА_15; АДРЕСА_23; АДРЕСА_14; АДРЕСА_18; АДРЕСА_16; АДРЕСА_9, в розмірі 8446 грн.;

стягнути з Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради витрати зі сплати судового збору у розмірі 18918,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач, орендувавши приміщення/частини приміщення, встановив програмно-технічні комплекси самообслуговування (далі - ПТКС). Проте відповідачем проведено демонтаж ПТКС, які належать ФОП ОСОБА_1 на праві приватної власності, та залишено на місці кріплення ПТКС приписи про демонтаж елементу стихійної торгівлі №105700 від 08.01.2020 р., №105728 від 10.01.2020 р., №105847 від 14.01.2020 р., №105845 від 14.01.2020 р., №105896 від 14.01.2020 р., №105706 від 08.01.2020 р., №105544 від 26.12.2019 р., №105849 від 14.01.2020 р., №105702 від 08.01.2020 р., які, на думку позивача, суперечать вимогам чинного законодавства. Зокрема в приписах встановлено лише один день для демонтажу ПТКС, незважаючи на те, що п. 7.1 розпорядження Одеського міського голови № 861-01р від 16.08.2013р. встановлено триденний строк для такого демонтажу. Всупереч п.13.13 Правил розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затверджених рішенням Одеської міської ради №3961-VI від 09.10.2013р., відповідач не звертався до власника (користувача) елемента торгівлі з вимогою (приписом) про усунення порушень у визначений строк, а в оскаржуваних приписах не зазначив суб`єктів торгівлі, яким їх адресовано; актів проведення демонтажу об`єктів не надано позивачу. ПТКС, щодо яких винесено приписи, не є елементами вуличної торгівлі, оскільки не розташовані окремо, а розміщуються безпосередньо на об`єкті суборенди/оренди, а тому не підпадають під дію Правил розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затверджених рішенням Одеської міської ради №3961-VI від 09.10.2013р. На підставі виставленого відповідачем рахунку №СФ0000008 від 07.02.2020р. позивачем здійснено оплату за відшкодування витрат на демонтаж та зберігання ПТКС, яка, на думку позивача, підлягає стягненню з відповідача.

Відповідач в обґрунтування правової позиції зазначив (відзив на позовну заяву вх. №12117/20 від 16.03.2020 р., пояснення на заяву про уточнення позову вх. №23115/20 від 16.06.2020р.) , що елементи вуличної торгівлі за адресами прив`язки до будинку АДРЕСА_2 , будинку АДРЕСА_11, АДРЕСА_19, будинку АДРЕСА_13 розташовані протиправно без погоджувальної документації з боку виконавчих органів Одеської міської ради. Твердження позивача про те, що останній є власником вищевказаних елементів вуличної торгівлі не підтверджені доказами. Натомість жодним нормативно-правовим актом не передбачено право власника, орендаря або суборендаря нежитлових приміщень погоджувати розміщення елементів вуличної торгівлі на фасадних частинах багатоквартирних будинків, в яких знаходяться ці нежитлові приміщення. За змістом п. 7.1 розпорядження Одеського міського голови від 16.08.2013р. № 861-01р, у разі неможливості встановлення власників (користувачів), відповідач уповноважений здійснювати демонтаж об`єктів стихійної торгівлі. Демонтаж відповідачем здійснювався не раніше строку наданого позивачу для проведення демонтажу позивачем, про що свідчать відповідні акти виконаних робіт. Крім того, зазначено, що вартість за демонтаж, перевезення та зберігання двох платіжних терміналів, які демонтовано відповідачем 10 та 11 січня 2020р., становить 2396,35 грн.

18.06.2020р. (вх. № 5139/20) до суду надійшла позовна заява третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, на стороні позивача товариства з обмеженою відповідальністю СВІФТ ГАРАНТ , в якій остання просить: стягнути з Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради на користь ТОВ СВІФТ ГАРАНТ заподіяну майнову шкоду, завдану незаконнии діями органів державної влади у розмірі 78387,63 грн.

В обгрунтування позовних вимог третьою особою зазначено, що ТОВ СВІФТ ГАРАНТ надає фінансові послуги з переказу коштів у національній валюті без відкриття рахунку (свідоцтво про реєстрацію фінансової установи ФК № 613 від 05.07.2016р.). ТОВ СВІФТ ГАРАНТ здійснює фінансові послуги через орендовані у позивача ПТКС на підставі договору оренди терміналів №184-СГ2/2019 від 01.04.2019р., отримує дохід в ході здійснення господарської діяльності завдяки ПТКС, відтак у зв`язку з їх демонтажем товариством понесено фінансові збитки у вигляді упущеної вигоди у розмірі 78387,63 грн.

22.06.2020р. (вх. № ЕП/9239/20) від Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради до суду надійшли пояснення на заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, на стороні позивача товариства з обмеженою відповідальністю СВІФТ ГАРАНТ .

Ухвалою від 10.02.2020 р. відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного провадження; призначено судове засідання по справі на 10.03.2020 р.

Ухвалою суду від 10.03.2020р., яку занесено до протоколу судового засідання, залучено до участі у справі у якості третьої особи ТОВ "СВІФТ ГАРАНТ", відкладено розгляд справи на 25.03.2020р.

Ухвалою суду від 25.03.2020р. призначено проведення розгляду справи за правилами загального позовного провадження зі стадії проведення підготовчого засідання; призначено підготовче засідання по справі на 16.04.2020 р.

Ухвалою суду від 16.04.2020 р. за клопотанням сторін зупинено провадження по справі до завершення обмежувальних протиепідемічних заходів.

Ухвалою суду від 18.06.2020р., яка занесена до протоколу засідання, поновлено провадження у справі; прийнято до розгляду уточнену позовну заяву, у підготовчому засіданні оголошено перерву до 22.06.2020р.

Ухвалою суду від 22.06.2020р. прийнято до розгляду позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, на стороні позивача товариства з обмеженою відповідальністю "СВІФТ ГАРАНТ" про стягнення заподіяної майнової шкоди, завданої діями органів державної влади у розмірі 78387,63 грн.; призначено підготовче засідання по справі на 15.07.2020 р.

Ухвалою суду від 15.07.2020 р. підготовче провадження в адміністративній справі закрито; призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 12.08.2020 р.

У судовому засіданні представник позивача та третьої особи підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив їх задовольнити.

У відкритому судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги не визнав, заперечував проти задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд,-

ВСТАНОВИВ:

01.09.2018р. між ФОП ОСОБА_1 (покупець) та ФОП ОСОБА_2 (постачальник) укладено договір поставки № 2/18, за умовами якого постачальник зобов`язується передати у власність (поставити) покупцю колишнього використання Програмно-технічні комплекси самообслуговування з місцем їх розташування, а саме платіжні термінали самообслуговування по прийому готівкових коштів у національній валюті України в асортименті, кількості та комплектації, у тому числі адресою розташування, вказаною у Спеціфікації (Додаток № 1 до договору), а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар на умовах цього договору (т.1, а.с. 238-249).

01.04.2019р. між ФОП ОСОБА_1 (орендодавець) та ТОВ Свіфт Гарант (орендар) укладено договір оренди терміналів № 184-СГ2/2019, за умовами якого орендодавець зобов`язується передати орендарю у строкове платне користування термінали на умовах цього договору, а орендар зобов`язується прийняти та сплачувати орендодавцю орендну плату за користування ними на умовах цього договору (т.1, а.с. 192-206).

Крім того, 01.10.2018р. між ФОП ОСОБА_1 (суборендар) та ТОВ Альфа 641 (суборендодавець) укладено договір оренди приміщення/частини приміщення для встановлення терміналу самообслуговування № 01102018/5, за умовами якого суборендодавець передає, а суборендар приймає в строкове платне користування частину приміщення суборендодавця, що знаходяться за адресами: 1) АДРЕСА_3 ; 2 ) АДРЕСА_5 ; 3) АДРЕСА_6 ; 4) АДРЕСА_7 ; 5) АДРЕСА_8 (т.1, а.с. 14-16).

01.10.2018р. між ФОП ОСОБА_1 (суборендар) та ТОВ Гурман-К (суборендодавець) укладено договір оренди приміщення/частини приміщення для встановлення терміналу самообслуговування №01102018/16, за умовами якого суборендодавець передає, а суборендар приймає в строкове платне користування частину приміщення суборендодавця, що знаходяться за адресами: 1 ) АДРЕСА_10 ; 2 ) АДРЕСА_11 ; 3 ) АДРЕСА_13 (т.1, а.с. 20-22).

01.11.2018р. між ФОП ОСОБА_1 (орендар) та ПП Дімон (орендодавець) укладено договір оренди приміщення/частини приміщення для встановлення терміналу самообслуговування №01112018/27, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування частину приміщення орендодавця, що знаходиться, зокрема, за адресою: АДРЕСА_14 (т.1, а.с. 230-233).

01.09.2019р. між підприємством у формі ТОВ Торговий Дім Преображенський (орендодавець) та ФОП ОСОБА_1 (орендар) укладено договір оренди приміщення/частини приміщення для встановлення терміналу самообслуговування №010919, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування частину приміщення орендодавця, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_15 (т.1, а.с. 17-19).

01.06.2019р. між ФОП ОСОБА_1 (суборендар) та ПП РС ТОЧКА (суборендодавець) укладено договір оренди приміщення/частини приміщення для встановлення терміналу самообслуговування №01062019/19, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування частину приміщення орендодавця, що знаходиться, зокрема, за адресою: АДРЕСА_16 (т.1, а.с. 222-225).

01.10.2019р. між ТОВ Черкасихліб ЛТД (орендар) та ФОП ОСОБА_1 (суборендар) укладено договір суборенди № 16, за умовами якого орендар передає, а суборендар приймає у тимчасове платне користування (оренду) частину нежитлового приміщення площею 1 кв.м, що знаходяться за адресами: АДРЕСА_17 ; АДРЕСА_18 (т.1, а.с. 234-237).

Управлінням розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради видано приписи:

№105700 від 08.01.2020 р. про демонтаж об`єкту стихійної торгівлі, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , власними силами за власний рахунок у строк до 09.01.2020р. на підставі п. 7.1 розпорядження Одеського міського голови №861-01 від 16.08.2013 р. Про внесення змін та доповнень до розпорядження міського голови від 23.07.2012р. №714-01р Про заходи щодо запобігання проявам стихійної торгівлі у м. Одесі , що підтверджується актом обстеження № 105699 від 03.01.2020р. (т.1, а.с. 9);

№105728 від 10.01.2020 р. про демонтаж об`єкту стихійної торгівлі, розташованого за адресою: АДРЕСА_15 , власними силами за власний рахунок у строк до 11.01.2020р. на підставі п. 7.1 розпорядження Одеського міського голови №861-01 від 16.08.2013 р. Про внесення змін та доповнень до розпорядження міського голови від 23.07.2012р. №714-01р Про заходи щодо запобігання проявам стихійної торгівлі у м. Одесі , що підтверджується актом обстеження № 105727 від 03.01.2020р. (т.1, а.с. 10);

№105847 від 14.01.2020 р., про демонтаж об`єкту стихійної торгівлі, розташованого за адресою : АДРЕСА_11 , власними силами за власний рахунок у строк до 15.01.2020р. на підставі п. 7.1 розпорядження Одеського міського голови №861-01 від 16.08.2013 р. Про внесення змін та доповнень до розпорядження міського голови від 23.07.2012р. №714-01р Про заходи щодо запобігання проявам стихійної торгівлі у м. Одесі , що підтверджується актом обстеження № 105846 від 13.01.2020р. (т.1, а.с. 11);

№105845 від 14.01.2020 р. про демонтаж об`єкту стихійної торгівлі, розташованого за адресою : АДРЕСА_19 , власними силами за власний рахунок у строк до 15.01.2020р. на підставі п. 7.1 розпорядження Одеського міського голови №861-01 від 16.08.2013 р. Про внесення змін та доповнень до розпорядження міського голови від 23.07.2012р. №714-01р Про заходи щодо запобігання проявам стихійної торгівлі у м. Одесі , що підтверджується актом обстеження № 105844 від 13.01.2020р. (т.1, а.с. 12);

№105896 від 14.01.2020 р. про демонтаж об`єкту стихійної торгівлі, розташованого за адресою : АДРЕСА_13 , власними силами за власний рахунок у строк до 15.01.2020р. на підставі п. 7.1 розпорядження Одеського міського голови №861-01 від 16.08.2013 р. Про внесення змін та доповнень до розпорядження міського голови від 23.07.2012р. №714-01р Про заходи щодо запобігання проявам стихійної торгівлі у м. Одесі , що підтверджується актом обстеження № 105895 від 13.01.2020р. (т.1, а.с. 13);

№105706 від 08.01.2020 р. про демонтаж об`єкту стихійної торгівлі, розташованого за адресою : АДРЕСА_14 , власними силами за власний рахунок у строк до 09.01.2020р. на підставі п. 7.1 розпорядження Одеського міського голови №861-01 від 16.08.2013 р. Про внесення змін та доповнень до розпорядження міського голови від 23.07.2012р. №714-01р Про заходи щодо запобігання проявам стихійної торгівлі у м. Одесі , що підтверджується актом обстеження № 105705 від 03.01.2020р. (т.1, а.с. 213);

№105544 від 26.12.2019 р. про демонтаж об`єкту стихійної торгівлі, розташованого за адресою : АДРЕСА_9, власними силами за власний рахунок у строк до 27.12.2019р. на підставі п. 7.1 розпорядження Одеського міського голови №861-01 від 16.08.2013 р. Про внесення змін та доповнень до розпорядження міського голови від 23.07.2012р. №714-01р Про заходи щодо запобігання проявам стихійної торгівлі у м. Одесі , що підтверджується актом обстеження № 105543 від 26.12.2019р. (т.1, а.с. 212);

№105849 від 14.01.2020 р. про демонтаж об`єкту стихійної торгівлі, розташованого за адресою : АДРЕСА_12, власними силами за власний рахунок у строк до 15.01.2020р. на підставі п. 7.1 розпорядження Одеського міського голови №861-01 від 16.08.2013 р. Про внесення змін та доповнень до розпорядження міського голови від 23.07.2012р. №714-01р Про заходи щодо запобігання проявам стихійної торгівлі у м. Одесі , що підтверджується актом обстеження № 105848 від 13.01.2020р. (т.1, а.с. 212);

№105702 від 08.01.2020 р. про демонтаж об`єкту стихійної торгівлі, розташованого за адресою : АДРЕСА_16, власними силами за власний рахунок у строк до 09.01.2020р. на підставі п. 7.1 розпорядження Одеського міського голови №861-01 від 16.08.2013 р. Про внесення змін та доповнень до розпорядження міського голови від 23.07.2012р. №714-01р Про заходи щодо запобігання проявам стихійної торгівлі у м. Одесі , що підтверджується актом обстеження № 105701 від 03.01.2020р. (т.1, а.с. 212).

23.01.2020р. (вих. № 1) представником позивача направлено адвокатський запит на адресу Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради щодо причин неповідомлення про демонтаж ПТКС, підстав для їх демонтажу, наявності/відсутності пошкодження, зберігання демонтованих ПТКС та можливості їх забрати (т.1, а.с. 74-77).

05.02.2020р. (вих. № 228/01-17) Управлінням розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради за результатами розгляду зазначеного запиту повідомлено, що приписи про демонтаж платіжних терміналів за зазначеними у запиті адресами було винесено шляхом їх розміщення на терміналах у зв`язку з відсутністю інформації про особу його власника (користувача). Платіжні термінали демонтовано на виконання розпорядження Одеського міського голови №861-01 від 16.08.2013 р. Про внесення змін та доповнень до розпорядження міського голови від 23.07.2012р. №714-01р Про заходи щодо запобігання проявам стихійної торгівлі у м. Одесі . Під час демонтажу термінали не були пошкоджені та знаходяться на штрафному майданчику за адресою: АДРЕСА_20 (т.1, а.с. 78-79).

На підставі рахунку-фактури №СФ-0000008 від 07.02.2020р. позивачем здійснено відшкодування за демонтаж та зберігання ПТКС у розмірі 8446,13 грн. (т.1, а.с. 80-81).

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зазначені критерії є вимогами для суб`єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускає бездіяльність.

За приписами ст. 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Відповідно до ч.1 ст.73 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого; комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов`язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об`єднаннями громадян, підприємствами,

Згідно з ч.3 ст.73 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні місцеві органи виконавчої влади, підприємства, установи та організації, а також громадяни несуть встановлену законом відповідальність перед органами місцевого самоврядування за заподіяну місцевому самоврядуванню шкоду їх діями або бездіяльністю, а також у результаті невиконання рішень органів та посадових осіб місцевого самоврядування, прийнятих у межах наданих їм повноважень.

Відповідно до пп.1.1. п.1 Положення про управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради у новій редакції, затвердженого рішенням Одеської міськради № 4184-VII від 30.01.2019 р., Управління є виконавчим органом Одеської міської ради і створено відповідно до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Відповідно до пп.2.2.21 пп.2.1. п.2 цього Положення завданнями Управління є здійснення заходів з демонтажу тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності та елементів вуличної торгівлі, встановлених без улаштування фундаментів, заглиблених у землю.

Згідно розпорядження Одеського міського голови від 16.08.2013р. № 861-01р Про внесення змін та доповнень до розпорядження міського голови від 23.07.2012р. № 714-01 р Про заходи щодо запобігання проявам стихійної торгівлі у місті Одесі доручено управлінню розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради у разі виявлення Об`єктів стихійної торгівлі та за узагальненою інформацією департаменту екології та розвитку рекреаційних зон Одеської міської ради та районних адміністрацій Одеської міської ради:

вносити припис їх власникам (користувачам) з вимогою усунення порушень шляхом проведення демонтажу Об`єктів стихійної торгівлі протягом трьох робочих днів за власні кошти та складати акт обстеження;

у разі невиконання власниками (користувачами) припису або неможливості встановлення власників (користувачів) здійснювати демонтаж Об`єктів стихійної торгівлі на підставі акта обстеження за рахунок коштів міського бюджету з подальшим відшкодуванням всіх витрат у випадку встановлення власників (користувачів);

доставляти демонтовані Об`єкти стихійної торгівлі до майданчика тимчасового зберігання та повертати його власникам (користувачам) або його представникам на підставі документів, що підтверджують право власності, за актом приймання-передачі після відшкодування вартості робіт з демонтажу, евакуації, охорони.

Правила розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності у місті Одесі затверджено рішенням Одеської міської ради № 3961-VI від 09.10.2013р. (далі - Правила № 3961-VI).

Згідно з п. 1.1 Правил № 3961-VI, їх розроблено на підставі Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , статті 28 Законну України Про регулювання містобудівної діяльності , Закону України Про благоустрій населених пунктів , Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства № 244 від 21.10.2011р. Про затвердження Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності та врегульовує питання розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності (далі, також - ТС) та елементів вуличної торгівлі (далі, також - ЕВТ) на території міста Одеси.

Пунктом 1.2 Правил № 3961-VI передбачено, що вони регулюють відносини між органами місцевого самоврядування та суб`єктами господарювання, незалежно від форм власності, які виникають в процесі розміщення та експлуатації тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності та елементів торгівлі.

Пунктом 1.4 Правил № 3961-VI встановлено, що Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради є уповноваженим органом, визначеним Одеською міською радою для регулювання діяльності з дотримання фізичними та юридичними особами Правил розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності у м. Одесі.

Вказаним пунктом Правил № 3961-VI передбачено, що елементи вуличної торгівлі - це окремо розташовані торговельні автомати, лотки, ємності, торговельне обладнання, низькотемпературні прилавки, інші пристрої для роздрібної торгівлі та іншої підприємницької діяльності, платіжні термінали, паркомати, споруди соціально-культурного чи іншого призначення, що не відносяться до ТС, відкриті (літні) майданчики, у складі яких відсутні помости, огорожі, намети, шатри.

При цьому, згідно з п. 1.4 Правил № 3961-VI протиправно розміщений елемент вуличної торгівлі - елемент торгівлі, який характеризується хоча б однією з наступних ознак:

відсутня позитивна відповідь у вигляді листа-рішення, про можливість розміщення елементу торгівлі;

розміщується без укладеного з Уповноваженим органом договору на право тимчасового користування місцями для розташування елементів торгівлі, або термін дії якого закінчився;

розміщується з недотриманням визначених у договорі параметрів щодо типу, розміру, способу розміщення та опису елемента торгівлі або місце розташування якого не відповідає місцю, визначеному у договорі;

експлуатується з порушенням вимог чинного законодавства України та цих Правил, що встановлено Уповноваженим органом.

Таким чином, враховуючи технічну характеристику спірних об`єктів, останні є платіжними терміналами та підпадають під визначення терміну - елемент вуличної торгівлі та останні характеризуються наявністю передбачених п. 1.4 Правил № 3961-VI ознак протиправно розміщених елементів вуличної торгівлі.

Наміри розташування об`єктів тимчасової вуличної торгівлі повинні відповідати вимогам чинного законодавства, зокрема місця для розміщення елементів вуличної торгівлі з урахуванням приписів п. 13.7 Правил № 3961-VI погоджуються відповідними районними адміністраціями міста.

Так, згідно п. 13.7 Правил № 3961-VI відповідність намірів щодо місця розташування елемента торгівлі положенням діючого законодавства, державним стандартам та актам органів місцевого самоврядування м. Одеси визначає відповідна районна адміністрація Одеської міської ради, яка протягом десяти робочих днів з дня подання зазначеної заяви та доданих до неї документів зобов`язана письмово листом - рішенням проінформувати Заявника щодо можливості розміщення елемента торгівлі на запропонованому місці, або надати мотивовану відмову щодо реалізації намірів розміщення елемента торгівлі та повернути всі подані ним документи.

Матеріали справи не містять доказів погодження відповідності намірів щодо місця розташування елементів вуличної торгівлі (ПТКС) положенням чинного законодавства, державним стандартам та актам органів місцевого самоврядування м. Одеси.

Суд не бере до уваги твердження позивача про те, що платіжні термінали не є елементами вуличної торгівлі, оскільки не розташовані окремо, а розміщуються безпосередньо на об`єкті суборенди/оренди, а тому не підпадають під дію Правил № 3961-VI, враховуючи, що правових підстав розміщення належних позивачу платіжних терміналів на фасадних частинах будинків позивач не довів та права розміщувати ПТКС на фасадних частинах будинків не підтвердив.

Обґрунтовуючи правомірність установлення ПТКС на фасадах будинків позивач надав до суду копії договорів оренди приміщення/частини приміщення для встановлення терміналу самообслуговування.

Між тим, за приписами п.6 ч.1 ст. 1 Закону України Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія.

З метою з`ясування обставин передачі в оренду позивачу чи будь-яким іншим особам фасадів будинків, до яких кріпились платіжні термінали, відповідач звернувся до департаменту комунальної власності Одеської міської ради з відповідним запитом (т.2, а.с. 94-95). Відповідач зазначив, за інформацією департаменту комунальної власності Одеської міської ради, фасади багатоквартирних будинків АДРЕСА_3, АДРЕСА_15, АДРЕСА_11, АДРЕСА_21, АДРЕСА_13, АДРЕСА_14, АДРЕСА_9, АДРЕСА_12, АДРЕСА_14, АДРЕСА_9, АДРЕСА_12, АДРЕСА_16 та АДРЕСА_22 - обслуговуються КП ДЕЗ Центральне , КП ДЕЗ Жовтневе , КП ДЕЗ Фонтанський , ОСББ Основа Комфорт та в оренду не передавались.

Відповідно до ст.38 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.

Пунктом 13.13 Правил № 3961-VI встановлено, що у разі порушення порядку встановлення, розміщення та експлуатації елементів торгівлі Уповноважений орган звертається до власника (користувача) елемента торгівлі із вимогою (приписом) про усунення порушень у визначений строк. У разі невиконання власником (користувачем) елемента торгівлі вимоги (припису) Уповноваженого органу про усунення порушень, демонтаж, елементів торгівлі здійснюється Уповноваженим органом у відповідності до розділу 16 цих Правил, з урахуванням особливостей, передбачених цим розділом.

Крім того, суд не бере до уваги посилання позивача на те, що в оскаржуваних приписах окрім адреси, за якою знаходяться спірні об`єкти відсутні будь-які ідентифікуючі дані елементу вуличної торгівлі. Адже відповідно до змісту позовної заяви та доданих до нього документів позивач сам визнає той факт, що об`єки, зазначені у приписах, належать йому на праві власності. При цьому, як зазначено вище, позивач не здійснив погодження відповідності намірів щодо місця розташування елементів вуличної торгівлі (ПТКС) положенням чинного законодавства, державним стандартам та актам органів місцевого самоврядування м. Одеси.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем в межах наданих йому повноважень та правомірно видано приписи про демонтаж об`єкту стихійної торгівлі №105700 від 08.01.2020 р., №105728 від 10.01.2020 р., №105847 від 14.01.2020 р., №105845 від 14.01.2020 р., №105896 від 14.01.2020 р., №105706 від 08.01.2020 р., №105544 від 26.12.2019 р., №105849 від 14.01.2020 р., №105702 від 08.01.2020 р., а тому підстави для їх скасування відсутні.

За приписами п. 23 ч.1 ст. 4, ч. 1 ст. 172 КАС України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Згідно ч. 5 ст. 21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Позовні вимоги щодо стягнення з Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради на користь ОСОБА_1 в порядку відшкодування збитків суми протиправно отриманого платежу за демонтаж та зберігання ПТКС, що були розташовані за адресою: АДРЕСА_3, АДРЕСА_15, АДРЕСА_23; АДРЕСА_14 ; АДРЕСА_18; АДРЕСА_16 ; АДРЕСА_9, в розмірі 8446 грн., є похідними вимогами від основних вимог про визнання протиправним та скасування приписів та відповідно також не підлягають задоволенню.

Враховуючи висновок суду про правомірність винесення відповідачем оскаржуваних приписів та відсутність правових підстав для їх скасування, підстав для задоволення позовної заяви третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, на стороні позивача ТОВ СВІФТ ГАРАНТ про стягнення з Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради на користь ТОВ СВІФТ ГАРАНТ заподіяної майнової шкоди, завданої незаконними діями органів державної влади у розмірі 78387,63 грн. немає, в зв`язку з чим суд відмовляє у їх задоволенні.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно положень ст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позови такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Hirvisaari v. Finland від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Ruiz Torija v. Spain від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи висновок суду про відсутність підстав для задоволення позовів, судовий збір за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача не стягується.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 8, 9, 10, 77, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 262, 295, 297 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради (65074, м. Одеса, вул. Косовська, 2 д; код ЄДРПОУ 25830731), третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, на стороні позивача товариство з обмеженою відповідальністю "СВІФТ ГАРАНТ" (01042, м. Київ, пров. Новопечерський, 5, №422; код ЄДРПОУ 39859339) про визнання протиправними та скасування приписів про демонтаж елементу стихійної торгівлі №105700 від 08.01.2020 р., №105728 від 10.01.2020 р., №105847 від 14.01.2020 р., №105845 від 14.01.2020 р., №105896 від 14.01.2020 р., №105706 від 08.01.2020 р., №105544 від 26.12.2019 р., №105849 від 14.01.2020 р., №105702 від 08.01.2020 р., стягнення збитків, майнової шкоди, - відмовити.

У задоволенні позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, товариства з обмеженою відповідальністю "СВІФТ ГАРАНТ" (01042, м. Київ, пров. Новопечерський, 5, №422; код ЄДРПОУ 39859339) до Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради (65074, м. Одеса, вул. Косовська, 2 д; код ЄДРПОУ 25830731) про стягнення з Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради на користь ТОВ СВІФТ ГАРАНТ заподіяної майнової шкоди, завданої незаконними діями органів державної влади у розмірі 78387,63 грн., - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до п.15.5 ч.1 розділу VІІ Перехідні положення КАС України через Одеський окружний адміністративний суд до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 17.08.2020 р.

Суддя: Г.П. Самойлюк

.