Рішення

від 18.08.2020 по справі 440/3219/20

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/3219/20

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Супруна Є.Б., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу №440/3219/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Драбинівської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

19 червня 2020 року позивач ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Драбинівської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області (надалі - Драбинівська сільрада, відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 28.02.2020 "Про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1 із земель запасу комунальної власності Драбинівської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області" та зобов`язати відповідача надати їй дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства із земель запасу комунальної власності Драбинівської сільради за межами населеного пункту с. Лугове відповідно до поданої заяви.

Мотивуючи свої вимоги, позивач вказує на неправомірну, як на його думку, поведінку відповідача, що перешкоджає у реалізації права особи на отримання у власність земельної ділянки.

Ухвалою судді Полтавського окружного адміністративного суду від 24.06.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

09.07.2020 до суду надійшов відзив на позов, в якому відповідач висловив свої заперечення проти позову з посиланням на обставини, відповідно до яких земельна ділянка, яку бажає отримати у власність ОСОБА_1 , віднесена до земель запасу комунальної власності та має цільове призначення - землі запасу, угіддя - пасовища. Крім того, земельна ділянка площею 146,9431 га, кадастровий номер 5323487200:00:001:0710, передбачена для створення громадського пасовища відповідно рішення позачергової 23 сесії 7 скликання від 05.12.2019 "Про створення громадських пасовищ на території Драбинівської сільської ради (ОТГ) Новосанжарського району Полтавської області". До того ж Драбинівською сільрадою прийнято рішення від 05.12.2019 "Про першочергове забезпечення земельними ділянками".

Розгляд даної справи, відповідно до частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше в межах строку, встановленого статтею 258 цього ж Кодексу.

Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

Судом встановлено, що 14.01.2020 до Драбинівської сільради звернулася гр. ОСОБА_1 із заявою, в якій просила надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2,00 га із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності на території Драбинівської сільради за межами населеного пункту с. Лугове (а.с. 17).

До вказаної заяви позивач додала графічні матеріали, на яких зазначено місце розташування земельної ділянки, копію паспорту та копію ідентифікаційного коду (а.с. 18).

Рішенням 27 сесії 7 скликання Драбинівської сільради від 28.02.2020 "Про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1 із земель запасу комунальної власності Драбинівської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області" відмовлено у наданні дозволу у зв`язку з тим, що земельна ділянка, яка зазначена на картографічному матеріалі, знаходиться на земельній ділянці, що запроектована для створення громадських пасовищ згідно з рішенням позачергової 23 сесії 7 скликання від 05.12.2019 "Про створення громадських пасовищ на території Драбинівської сільської ради (ОТГ) Новосанжарського району Полтавської області".

Не погоджуючись із правомірністю даного рішення, позивач звернулася до суду з даним позовом.

Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 14 Конституції України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Підстави набуття права на землю шляхом передачі ділянок у власність встановлюються нормами Земельного кодексу України.

Відповідно до приписів статті 12 Земельного кодексу України (надалі - ЗК України) до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб.

Згідно з пунктом 34 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", питання регулювання земельних відносин вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.

Відповідно до положень частин першої, другої статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Відповідно до частин шостої та сьомої статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства, у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Таким чином, частина сьома статті 118 ЗК України визначає вичерпний перелік підстав для відмови особі в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у межах безоплатної приватизації, при цьому зобов`язує орган державної влади або орган місцевого самоврядування у випадках ухвалення рішення про відмову в надані такого дозволу належним чином мотивувати причини цієї відмови.

У свою чергу, з положень статті 79 1 ЗК України слідує, що формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі.

Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави суду дійти до висновку про те, що розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки необхідне для формування земельної ділянки.

Такий висновок також узгоджується з положеннями статті 50 Закону України "Про землеустрій", відповідно до якої проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються у разі зміни цільового призначення земельних ділянок або формування нових земельних ділянок.

Класифікація видів цільового призначення земель, затверджена наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 №548, визначає поділ земель на окремі види цільового призначення земель, які характеризуються власним правовим режимом, екосистемними функціями, типами забудови, типами особливо цінних об`єктів.

В зазначеному Класифікаторі землі сільськогосподарського призначення поділяються, зокрема на землі, для ведення особистого селянського господарства та на землі для сінокосіння і випасання худоби.

Нормами частини другої статті 22 ЗК України визначено, що до земель сільськогосподарського призначення належать, зокрема, сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги).

Відповідно до пункту "а" частини третьої статті 22 ЗК України, землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Відповідно до статті 34 ЗК України громадяни можуть орендувати земельні ділянки для сінокосіння і випасання худоби.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування можуть створювати на землях, що перебувають у власності держави чи територіальної громади, громадські сіножаті і пасовища.

Таким чином, відповідно до вимог Земельного кодексу України, земельні ділянки, призначені для сінокосіння та випасання худоби можуть бути переданні громадянам виключно на умовах користування (в оренду).

Позивач звернувся до відповідача із заявою про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення комунальної власності у власність.

Відмовляючи позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, відповідач у спірному рішенні 28.02.2020 зазначив, що обрана ОСОБА_1 земельна ділянка знаходиться на земельній ділянці, що запроектована для створення громадських пасовищ згідно з рішенням позачергової 23 сесії 7 скликання від 05.12.2019 "Про створення громадських пасовищ на території Драбинівської сільської ради (ОТГ) Новосанжарського району Полтавської області".

Перевіряючи вказані обставини, суд з матеріалів справи встановив, що дійсно рішенням 23 сесії 7 скликання Драбинівської сільради від 05.12.2019 вирішено створити громадське пасовище на території Драбинівської сільради, зокрема, в с. Лугове. У зв`язку з цим старост сіл Драбинівської сільради зобов`язано провести перепис худоби на 01.01.2020 для визначення точної площі, яка потрібна для створення громадських пасовищ на території Драбинівської сільради. Цим же рішенням надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для створення громадських пасовищ після проведення перепису худоби на 01.01.2020.

Згідно з частиною другою статті 34 Земельного кодексу України органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування можуть створювати на землях, що перебувають у власності держави чи територіальної громади, громадські сіножаті і пасовища.

Отже, орган місцевого самоврядування має право на створення на землях комунальної власності громадського пасовища.

Проте, реалізація цього права має відбуватися у повній відповідності з вимогами Земельного кодексу України та інших законів з питань землеустрою.

У цій справі відповідачем не надано суду належних доказів того, що у достатній мірі свідчили би про створення на обраній позивачем земельній ділянці громадського пасовища.

Матеріали справи не містять доказів розроблення та затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з метою створення громадського пасовища, формування земельної ділянки з відповідним цільовим призначенням та її реєстрації у Державному земельному кадастрі, реєстрації прав у державному реєстрі тощо.

Посилання відповідача на прийняття сільською радою 05.12.2019 рішення "Про створення громадських пасовищ на території Драбинівської сільської ради (ОТГ) Новосанжарського району Полтавської області" суд визнає неприйнятними, оскільки прийняття рішення про створення громадських пасовищ на території Драбинівської сільради є однією з початкових стадій формування земельної ділянки, тоді як саме по собі це рішення ще не означає позитивного вирішення питання по суті.

З відкритих джерел за даними Публічної кадастрової карти суд встановив, що земельна ділянка з кадастровим номером 5323487200:00:001:0710 площею 146,9431 га відноситься до земель комунальної власності з цільовим призначенням - 16.00 Землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам).

Таким чином, відповідач не довів суду правомірності своєї відмови у наданні позивачу дозволу на розробку проекту землеустрою, у зв`язку з чим рішення 27 сесії 7 скликання Драбинівської сільради від 28.02.2020, яким відмовлено ОСОБА_1 у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,00 га, підлягає скасуванню як протиправне.

При цьому вимога позивача про зобов`язання відповідача надати саме дозвіл на розробку проекту землеустрою задоволеною бути не може, оскільки суд не може досліджувати інших обставин, що можуть бути перешкодою в наданні такого дозволу, які не досліджувалися відповідачем, оскільки ці повноваження відносяться до його виключної компетенції.

Належним способом захисту порушених прав позивача є зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення у власність, площею 2,00 га, для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться на території Драбинівської сільради за межами населеного пункту с. Лугове.

Відтак позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню частково.

Згідно зі ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Факт сплати позивачем судового збору у розмірі 840,80 грн підтверджується квитанцією №17-7405108/С від 17.06.2020 (а.с. 9).

Також судом встановлено, що 15.06.2020 між гр. ОСОБА_1 (клієнт) та Корольовим І.М. (адвокат) укладено договір про надання правової допомоги, за умовами якого гонорар визначається відповідно до акту прийому-передачі виконаних робіт, підписаного уповноваженими представниками сторін, або рахунку, виставленого адвокатом для оплати погодинної роботи згідно із тарифами, погодженими сторонами. Факт надання правової допомоги, а також її оплати, засвідчується актом прийому-передачі виконаних робіт, який підписується сторонами. Клієнт зобов`язаний оплатити адвокату вартість наданої правової допомоги до набрання законної сили рішенням суду у справі.

Позивачем надано погоджені тарифи на надання правової допомоги від 15.06.2020, рахунок-фактуру №1 від 18.06.2020, акт виконаних робіт (наданих послуг) від 18.06.2020 на загальну суму 4054 грн, в якому зазначено детальний опис робіт (наданих послуг), квитанцію про оплату гонорару від 18.06.2020 №4.

Дослідивши акт виконаних робіт за договором, оцінивши усі необхідні аспекти цієї справи: складність та обсяг виконаних адвокатом робіт, час, витрачений на виконання відповідних робіт, значення справи для сторони, зважаючи на часткове задоволення адміністративного позову, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Драбинівської сільради на користь позивача витрати зі сплати судового збору в розмірі 420,40 грн та витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката в сумі 500,00 грн.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Драбинівської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області (вул. Братів Кибкало, буд. 31, с. Драбинівка, Новосанжарський район, Полтавська область, 39351, код ЄДРПОУ 21045685) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення 27 сесії 7 скликання Драбинівської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області від 28.02.2020 "Про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1 із земель запасу комунальної власності Драбинівської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області".

Зобов`язати Драбинівську сільську раду Новосанжарського району Полтавської області (вул. Братів Кибкало, буд. 31, с. Драбинівка, Новосанжарський район, Полтавська область, 39351, код ЄДРПОУ 21045685) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення у власність, площею 2,00 га, для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться на території Драбинівської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області за межами населеного пункту с. Лугове, з урахуванням висновків, сформульованих судом у даному рішенні.

В решті позову відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Драбинівської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області (вул. Братів Кибкало, буд. 31, с. Драбинівка, Новосанжарський район, Полтавська область, 39351, код ЄДРПОУ 21045685) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) частину витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору, у сумі 420 (чотириста двадцять) грн 80 коп, та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 500 (п`ятсот) грн 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня підписання судового рішення з урахуванням положень п.п. 15.5 п. 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Є.Б. Супрун