Ухвала

від 17.08.2020 по справі 640/18125/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

17 серпня 2020 року м. Київ № 640/18125/20

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Маруліна Л.О., ознайомившись з позовною заявою

за позовом Товариства обмеженою відповідальністю КАБЕЛЬ-ГРУП до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві Державної податкової служби України про скасування рішень від 15.04.2020, 27.04.2020 та від 24.04.2020, зобов`язання вчинити дії, ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "КАБЕЛЬ-ГРУП" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Відповідач 1: Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, Відповідач 2: Державної податкової служби України, в якому просить:

- скасувати рішення комісії Головного управління Державної податкової служби м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування Єдиному реєстрі податкових накладних №71640 від 15.04.2020 року щодо відповідності Товариства з обмеженою відповідальністю КАБЕЛЬ-ГРУП (код ЄДРПОУ 43502780) критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.

- скасувати рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №1538833/43502780 від 24.04.2020 року та №1540517/43502780 від 27.04.2020 року.

- зобов`язати Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, подані ТОВ КАБЕЛЬ-ГРУП (код ЄДРПОУ 43502780) податкові накладні №3 від 02.04.2020 року та №4 від 05.04.2020 року.

Пунктом 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Пунктами 15.1 та 15.3 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі; розгляд справи у суді здійснюється за матеріалами справи у паперовій формі.

На виконання рішення Вищої ради правосуддя від 28.02.2019 №624/0/15-19, Державна судова адміністрація України надіслала до державного підприємства "Редакція газети "Голос України" лист з проханням опублікувати 01.03.2019 оголошення в газеті "Голос України" про відкликання оголошення, опублікованого 01.01.2018 №229 (6984) щодо створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи" (далі також - ЄСІТС).

Таким чином, після публікації цього оголошення зміни, передбачені Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", пов`язані з початком роботи ЄСІТС, не набули чинності.

Відтак, станом на дату звернення позивача до Окружного адміністративного суду міста Києва не почала функціонування ЄСІТС, а тому позивач зобов`язаний звертатись до суду із позовною заявою у письмовій формі.

Неподання позовної заяви у письмовій формі на паперових носіях, як і додатків до неї свідчить про невідповідність такої позовної заяви вимогам, встановленим статтею 160 КАС України.

Згідно з пунктами 4, 5, 9 частини п`ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

Отже, під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло, а тому, особа, звертаючись до суду із позовною заявою, повинна чітко зазначити дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, що порушили її право, та повинна вказати спосіб захисту свого порушеного права.

Крім того, згідно з частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Разом з тим, відповідно до частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю;

7) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об`єднання громадян;

8) примусовий розпуск (ліквідацію) об`єднання громадян;

9) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України;

10) інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів;

11) затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України або про продовження строку такого затримання;

12) затримання іноземця або особи без громадянства до вирішення питання про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні;

13) затримання іноземця або особи без громадянства з метою забезпечення її передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію;

14) звільнення іноземця або особи без громадянства на поруки підприємства, установи чи організації;

15) зобов`язання іноземця або особи без громадянства внести заставу.

Таким чином, вимоги позивача не відповідають наведеним приписам процесуального закону, а тому позивачу слід уточнити позовні вимоги.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником).

Позовна заява підписана особою, яку визначено представником Товариством з обмеженою відповідальністю "КАБЕЛЬ-ГРУП" - адвокатом Гусєвою Катериною Валеріївною.

На підтвердження повноважень представником позивача до позовної заяви додано ордер на надання правової допомоги від 09.07.2020 року серія АЕ №1031114.

Як вбачається із наданого суду ордеру, в графі назва органу, у якому надається правова допомога зазначено: у адміністративних судах першої та апеляційної інстанції, Верховному суді Палати Касаційного адміністративного суду .

Згідно з частиною першою статті 57 Кодексу адміністративного судочинства України, представником у суді може бути адвокат або законний представник.

У рішенні Конституційного Суду України від 08 квітня 1999 року № 3-рп/99 зроблено висновок, що за правовою природою представництво в суді є правовідносинами, в яких одна особа (представник) на підставі певних повноважень виступає від імені іншої особи (довірителя) і виконує процесуальні дії в суді в її інтересах, набуваючи (змінюючи, припиняючи) для неї права та обов`язки.

Особливості представництва в адміністративному судочинстві передбачено, серед іншого, частиною четвертою статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданими відповідно до Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність (далі також - Закон) .

Згідно з частиною другою статті 26 Закону, ордером визнається письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.

Відповідно до пункту 4 Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17 грудня 2012 року № 36, зі змінами, внесеними рішенням Ради адвокатів України від 27 травня 2017 року № 151 (далі також - Положення), ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням та повинен містити обов`язкові реквізити, передбачені цим Положенням.

При цьому, відповідно до Рішення Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року № 41, адвокатам України дозволено в строк до 01 січня 2022 року використовувати Типову форму ордера, виготовлену друкарським способом на замовлення ради адвокатів регіону.

Так, згідно з підпунктом 15.4 пункту 15 Положення, ордер має містити назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом, із зазначенням за необхідності виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону.

Вказана норма кореспондується із пунктом 12.4 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року № 41.

Під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема: представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об`єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами (пункт 2 частини першої статті 20 Закону).

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що законодавець чітко відокремив судові органи як такі, що повинні бути окремо зазначені в ордері на надання правової допомоги, зокрема в графі Назва органу, в якому надається правова допомога .

Отже, в ордері на надання правової допомоги має бути зазначено не абстрактний орган державної влади, а конкретна назва такого органу, зокрема, назва конкретного суду.

Цей висновок узгоджується з висновком Великої Палати Верховного Суду у постанові від 05 червня 2019 року у справі №9901/847/18 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/82703509) та у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 9901/939/18 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/82998288).

При цьому, залишається незрозумілим надання представницьких функцій адвокатом Гусєвою Катериною Валеріївною "у адміністративних судах першої та апеляційної інстанції".

Відповідно до частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з частиною другою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Зазначені недоліки позовної заяви повинно бути усунено шляхом подання до суду:

- позовної заяви з уточненими позовними вимогами у письмовій формі на паперових носія з додатками для суду та відповідача;

- належним чином заповненого ордеру на надання правової допомоги.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "КАБЕЛЬ-ГРУП" слід залишити без руху, надавши строк для усунення вказаних недоліків протягом трьох днів з моменту отримання ухвали.

Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до пункту 3 Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Згідно з частиною третьої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 241, 243 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "КАБЕЛЬ-ГРУП" залишити без руху.

2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом трьох днів з моменту отримання копії ухвали та з урахуванням строків, визначених пунктом 3 Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України.

3. Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені пунктом 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала, відповідно до ч. 2 ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Л.О. Маруліна