Рішення

від 11.08.2020 по справі 645/8309/19

ФРУНЗЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 645/8309/19

Провадження № 2/645/898/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2020 року м. Харків

Фрунзенський районний суд міста Харкова в складі:

головуючого - судді Бабкової Т.В.,

при секретарі - Малій О.Л.,

за участю відповідача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , який діє на підставі довіреності від 06.03.2020 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в місті Харкові цивільну справу за позовом Харківського державного професійно-педагогічного коледжу імені В.І. Вернадського до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з відшкодування витрат за надані комунальні послуги та витрат на утримання житлового будинку та прибудинкової території (квартирну плату), -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Харківський державний професійно-педагогічний коледж імені В.І. Вернадського, звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_3 заборгованість з відшкодування витрат за надані комунальні послуги станом на 31.07.2019 року у розмірі 8301 грн. 81 коп., а також понесені судові витрати.

В обґрунтування вимог Позивач зазначав, що є балансоутримувачем будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_1 та є постачальником комунальних послуг з холодного водопостачання, водовідведення, постачання електричної енергії та послуг з утримання житлового будинку та прибудинкової території. Власниками квартири АДРЕСА_2 у вказаному будинку є Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , якими несвоєчасно та не у повному обсязі здійснюється сплата за постачання вказаних послуг внаслідок чого існує заборгованість утворена наступним чином:

- 24,82 грн. - утримання житлового будинку та прибудинкової території (квартплата);

- 867,74 грн. - послуги холодного водопостачання (холодна вода);

- 452,06 грн. - послуги за водовідведення (водовідведення);

- 3354,27 грн. - витрати з електропостачання (електроенергія);

- 3602,92 грн - витрати на оплату послуг з електропостачання по житловому будинку АДРЕСА_1 , які були покриті за рахунок спеціального фонду кошторису Позивача за період з 01.06.2014 р. по 31.03.2017 р. з розрахунку на 4 мешканців у квартирі, які були зареєстровані у цей період (Акт ревізії електроенергія).

Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 11.02.2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у праві, постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

06.03.2020 року через канцелярію суду від відповідача ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву із додатками, згідно зі яким відповідач ОСОБА_1 вважає вимоги Позивача викладені у позовній заяві необґрунтованими та такими що суперечать чинному законодавству.

Суд, дослідивши надані докази у їх сукупності, заслухавши пояснення учасників справи та їх представників, вважає позов таким, що не підлягає задоволенню виходячи із наступного.

Відповідно до договору міни, посвідченого 12.06.2002 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Костенко С.А., права власності на ізольовану двокімнатну квартиру АДРЕСА_3 набули відповідач ОСОБА_1 та його дружина ОСОБА_4 , ( а.с.19 ).

Судом встановлено, що на підставі договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харитоновою Я.М. 25.09.2014 року, відповідач ОСОБА_1 подарував, а його син - відповідач ОСОБА_3 прийняв у дар, 1/2 частину квартири АДРЕСА_3 (а.с.20,76).

Таким чином житлове приміщення - двокімнатна квартира АДРЕСА_3 она праві приватної часткової власності належить:

-з 12.06.2002 року дружині відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_4 ,

-з 25.09.2014 року відповідачу ОСОБА_3 .

У свою чергу відповідач ОСОБА_1 з 21.10.2014 року по 17.07.2019 року був зареєстрований за вказаною адресою (а.с.16,45), відповідач ОСОБА_3 - за вказаною адресою зареєстрований з 13.11.2014 року (а.с.46).

Таким чином, згідно із матеріалами справи та наданими суду поясненнями адреса місця проживання відповідача ОСОБА_1 та ОСОБА_3 була зареєстрована у період 2017-2018 роки, стосовно яких заявлена частина вимог, за адресою: АДРЕСА_4 .

Відповідно до реєстраційного посвідчення КП Харківське бюро технічної інвентарізації від 10.08.1994 року встановлено, що будинок АДРЕСА_1 в цілому з належними до нього будівлями та спорудами перебуває у відомчому житловому фонді та зареєстрований за 2-м Харківським індустріально-педагогічним технікумом (назву змінено на Харківський державний професійно-педагогічний коледж імені В.І.Вернадського, на підставі наказу №38 від 13.03.2017 року Міністру освіти і науки України), (а.с.8, 24).

Судом з матеріалів справи та пояснень Відповідача ОСОБА_1 встановлено, що квартира АДРЕСА_3 обладнана централізованим холодним водопостачанням та водовідведенням, а також постачанням електричної енергії, у спірний період 2017-2018 року оплату за користування споживаємими комунальними послугами відповідачі здійснювали шляхом внесення платежів безпосередньо на рахунок Харківського державного професійно-педагогічного коледжу імені В.І.Вернадського.

Відповідач ОСОБА_1 не заперечує тієї обставини, що ним та його сином, відповідачем ОСОБА_3 , у період, якого стосуються позовні вимоги, фактично здійснювалось споживання послуг холодного водопостачання та водовідведення, електричної енергії та послуг з утримання житлового будинку та прибудинкової території.

Проте, Відповідач ОСОБА_1 заперечує проти позовних вимог з огляду на некоректність та незрозумілість нарахувань, що здійснюються Позивачем та на оплату фактично спожитих послуг згідно із встановленими тарифами, на підтвердження чого надав суду відповідні квитанції про сплату через установу банку АТ МЕГАБАНК .

Спірні правовідносини, що виникли між Позивачем та Відповідачами врегульовані зокрема Законом України від 24.06.2004 № 1875-IV Про житлово-комунальні послуги , який діяв у період якого стосуються вимоги Позивача, Законом України від 09.07.2010 року № 2479-VI Про державне регулювання у сфері комунальних послуг та Законом України від 16.10.1997 № 575/97-ВР Про електроенергетику , що діяв у період якого стосуються вимоги Позивача.

Так, згідно із п. 1 ч. 1 ст. 14 Законом України від 24.06.2004 року № 1875-IV Про житлово-комунальні послуги та п. 2 ч. 1 ст. 6 Закону України від 09.07.2010 № 2479-VI Про державне регулювання у сфері комунальних послуг встановлення тарифів для побутових споживачів послуг з центрального холодного водопостачання та водовідведення, а також тарифів для побутових споживачів електричної енергії належить до повноважень Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП). Затвердження відповідних тарифів здійснюється шляхом затвердження відповідних постанов.

Крім того, ч. 10 ст. 31 Закону України Про житлово-комунальні послуги передбачено, що у разі зміни протягом року дії цін/тарифів обсягу окремих складових економічно обґрунтованих витрат з причин, які не залежать від виконавця, зокрема збільшення цін на енергетичні ресурси, виконавці проводять коригування встановлених цін/тарифів на житлово-комунальні послуги і подають на затвердження органу, уповноваженого здійснювати встановлення таких цін/тарифів.

При цьому перерахунок цін/тарифів може проводитися шляхом коригування лише тих складових структури цін/тарифів, за якими відбулися цінові зміни в бік збільшення або зменшення.

Пунктом 2.1. Порядку доведення до споживачів інформації про перелік житлово-комунальних послуг, структуру цін/тарифів, зміну цін/тарифів з обґрунтуванням її необхідності та про врахування відповідної позиції територіальних громад, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 30.07.2012 року №390, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.08.2012 року, який діяв у період за який заявлено вимоги (далі - Порядок) передбачено, що суб`єкти господарювання здійснюють розрахунки економічно обґрунтованих витрат на виробництво (надання) житлово-комунальних послуг і подають їх органам, уповноваженим здійснювати встановлення тарифів.

Пунктами 2.2, 2.4 Порядку встановлено, що протягом п`яти робочих днів з дня подання відповідних розрахунків до органу, уповноваженого встановлювати тарифи, суб`єкти господарювання інформують споживачів про намір здійснити зміну тарифів за визначеними цим Порядком способами. Суб`єктами господарювання, що надають послуги, до споживачів інформація про зміну цін/тарифів доводиться шляхом розміщення на офіційному сайті органу місцевого самоврядування в мережі Інтернет, в друкованому засобі масової інформації, та в кожному конкретному будинку, зокрема, на інформаційних стендах у під`їздах будинків та біля них.

Пунктами 2.12, 2.13 Порядку передбачено, що строк, протягом якого від фізичних та юридичних осіб приймаються зауваження і пропозиції, не може бути меншим за 14 календарних днів та більшим від 20 календарних днів з дня повідомлення споживачів про намір здійснити зміну тарифів на житлово-комунальні послуги.

Відповідно до Правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення і типових договорів про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 690 від 05.07.2019 року встановлено наступне.

Ведення комерційного обліку послуги здійснюється вузлами обліку, що забезпечують загальний облік їх споживання в будівлі, її частині (під`їзді), обладнаній окремим інженерним вводом, згідно з показаннями засобів вимірювальної техніки.

Розподіл обсягів наданих послуг між споживачами здійснюється відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої Мінрегіоном.

До встановлення вузла комерційного обліку обсяги споживання наданих послуг визначаються за показаннями вузлів розподільного обліку, а у разі їх відсутності - за нормами споживання, встановленими органами місцевого самоврядування. Загальний обсяг споживання наданих послуг у такій будівлі визначається як сума обсягу, визначеного за допомогою вузлів розподільного обліку, та розрахункового обсягу, визначеного за нормою споживання для споживачів, приміщення яких не оснащені вузлами розподільного обліку.

Обсяг споживання наданих послуг споживачам, у яких відсутні вузли розподільного обліку, розраховується відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг.

Рахунки на оплату послуг формуються виконавцем або визначеною власником (співвласниками) особою, що здійснює розподіл обсягів послуг, на основі показань вузлів комерційного обліку з урахуванням показань вузлів розподільного обліку відповідно до Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" та надаються споживачеві або його представникові не пізніше ніж за 10 календарних днів до граничного строку внесення плати за послуги, визначеного договором.

Плата за послугу розраховується виходячи з розміру тарифу на послугу та обсягу спожитої послуги, визначеного та розподіленого відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг.

Обсяг наданих споживачеві послуг з централізованого водовідведення визначається на рівні обсягів спожитих ним послуг з централізованого водопостачання та постачання гарячої води.

Таким чином, нарахування за спожиті послуги водопостачання та водовідведення в квартирі відповідачів повинні проводитися виходячи з розміру тарифу на послугу та обсягу спожитої послуги.

До матеріалів справи Відповідачем додано проект на встановлення та технічний паспорт на лічильник (прибор обліку) спожитої у квартирі АДРЕСА_3 , а також акт згідно із яким Позивачем як постачальником здійснено приймання зазначеного вузлу обліку та його пломбування у 2015 році. Інтервал здійснення повірки вказаного приладу обліку становить 4 роки згідно із Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України № 1747 від 13.10.2016 Про затвердження міжповірочних інтервалів законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, за категоріями , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.11.2016 за № 1417/29547.

У ході розгляду справи Відповідачем надано пояснення, що Позивачем, як постачальником послуг з водопостачання, розбіжностей між показниками лічильника, які надавалися Позивачу та фактичним показниками ніколи не фіксувалося.

У свою чергу Позивачем не надано суду інших доказів щодо підстав нарахування за спожиті Відповідачем послуги з водопостачання та водовідведення.

У той же час, з наявної в матеріалах справи довідки про нарахування та сплату комунальних послуг за період з 01.01.2017 року по 01.12.2019 року в квартирі АДРЕСА_3 , складеної бухгалтерією Харківського державного професійно-педагогічного коледжу ім. В. І. Вернадського вбачаються суми нарахувань за послуги водопостачання та водовідведення, які не відповідають тарифам, встановленим згідно із Постановою НРЕКП від 16.06.2016 № 1141 Про встановлення тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення , зареєстрованій в Міністерстві юстиції України 20 липня 2016 р. за № 995/29125 у вказаний період часу. Підстави для здійснення нарахувань відповідачам саме у такому розмірі з боку Позивача під час розгляду справи не доведені. Наданий з боку Позивача договором на приймання стічних вод від 24.03.2005 року з ДКП Харківкомуночиствод на період з 24.03.2005 року - 24.03.2008 року порядок, підстави та обсяги споживання Позивачем послуг з водопостачання та водовідведення в будинку АДРЕСА_1 в період, зазначений у позові 2017-2018 роки, жодним чином не доводить (а.с.27-28).

Отже, підсумовуючи викладене, суд приходить до висновків щодо необґрунтованості вимог Позивача у частині стягнення з Відповідача заборгованості щодо оплати послуг холодного водопостачання та водовідведення.

Крім того, Харківським державним професійно-педагогічним коледжом ім. В. І. Вернадського до ОСОБА_3 та ОСОБА_1 заявлено вимоги про стягнення заборгованості за електропостачання 3354,27 грн. за період з 01.01.2017 року та 31.12.2018 року та витрат на оплату послуг за електропостачання по житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , які були покриті за рахунок спеціального фонду кошторису установи позивача за період з 01.06.2014 року по 31.03.2017 року з розрахунку 4 -х мешканців у квартирі у розмірі 3602,92 грн.

На підтвердження факту спожиття електроенергії житловим будинком АДРЕСА_5 , а також інших місць поставки: АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_8 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_10 , з боку позивача надано суду договір про закупівлю послуги з постачання електроенергії №4-0459С/1, який позивач уклав з АК Харківобленерго на 2017 рік з визначенням ціни договору згідно з обсягами державного бюджетного фінансування 713 445 грн 82 коп., (в т.ч. ПДВ -118 907,64 грн.), а також від орендарів 50 000 (у т.ч. ПДВ 8333,33 грн.), вартість 1кВт*год електричної енергії визначається постановами НКРЕ. Вказаним договором зазначено, що розрахунки за спожиту електричну енергію здійснюються на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунка, акта про використану електричну енергію та акта приймання- передачі електричної енергії (а.с.25-26).

В ході розгляду справи встановлено, що належна відповідачам на праві власності квартира АДРЕСА_3 обладнана електричними приладами, у період 01.01.2017 року та 31.12.2018 року та з 01.06.2014 року по 31.03.2017 року фактично відбувалося споживання електроенергії у вказаній квартирі.

Крім того, з пояснень відповідачів встановлено, що в квартирі влаштований лічильник електричної енергії, в зв`язку з чим оплата за спожиту електричну енергію здійснюється ними виходячи з показників лічильника. При цьому нарахування оплати за спожиту електроенергію з боку адміністрації Харківського державного професійно-педагогічного коледжу ім. В. І. Вернадського до червня 2017 року також проводилася виходячи з показників лічильника про спожиту електричну енергію, що підтверджується довідкою про нарахування, а після цього періоду нарахування спожитих послуг стала проводитися за незрозумілими показниками та незрозумілим принципом.

З пояснень відповідачів встановлено, що в квартирі влаштований лічильник електричної енергії, в зв`язку з чим оплата за спожиту електричну енергію здійснюється ними виходячи з показників лічильника.

Так, Правилами користування електричною енергією для населення затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 р. № 1357, які діяли у більшу частину періоду, якого стосуються позовні вимоги (з 01.01.2017 до 26.06.2018) встановлено:

8. Електроустановки побутового споживача повинні бути забезпечені засобом обліку електричної енергії для розрахунків за спожиту електричну енергію.

9. Споживання електричної енергії без засобів обліку не допускається, крім випадків, передбачених цими Правилами.

19. Розрахунки населення за спожиту електричну енергію здійснюються за діючими тарифами (цінами) для населення на підставі показів засобів обліку.

Аналогічно, Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою № 312 від 14.03.2018 року Національної комісії, що затверджує державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг встановлено наступне.

2.3.1. На роздрібному ринку виробництво, передача, розподіл, постачання та споживання електричної енергії без розрахункових засобів комерційного обліку не допускається, крім випадків, передбачених цими Правилами та Кодексом комерційного обліку.

2.3.2. Для вимірювання з метою комерційних розрахунків за електричну енергію мають використовуватися розрахункові засоби вимірювальної техніки, які відповідають вимогам Кодексу комерційного обліку, Закону України Про метрологію та метрологічну діяльність та іншим нормативно-правовим актам, що містять вимоги до таких засобів вимірювальної техніки.

2.3.3. Електроустановки споживачів мають бути забезпечені необхідними розрахунковими засобами вимірювальної техніки для розрахунків за спожиту електричну енергію, технічними засобами контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, а також (за бажанням споживача) суміщеними з лічильником електричної енергії або окремими засобами вимірювальної техніки для контролю якості електричної енергії.

Підключення електроустановки споживача, яка не забезпечена розрахунковими засобами (засобом) вимірювальної техніки, технічними засобами контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, забороняється, за винятком випадків, передбачених цими Правилами.

Розрахункові засоби вимірювальної техніки електричної енергії, технічні засоби контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, засоби вимірювальної техніки для контролю якості електричної енергії встановлюються відповідно до вимог Кодексу комерційного обліку, цих Правил та проектних рішень.

2.3.12. Споживання електричної енергії за відповідним тарифом (ціною) відповідно до комерційної пропозиції має бути забезпечене окремим комерційним обліком.

Окремі площадки вимірювання мають бути забезпечені засобами вимірювальної техніки, які дають можливість організувати комерційний облік за відповідним тарифом (ціною) на всій площадці вимірювання.

Надана з боку Позивачем довідка про нарахування та сплату комунальних послуг в квартирі АДРЕСА_5 за період з 01.01.2017 року по 01.12.2019 року свідчить, що до червня 2017 року нарахування за спожиту електричну енергію мешканцям вказаної квартири проводилася виходячи з показників лічильника про спожиту електричну енергію (спожиті кВт/год.) та затверджених НКРЕКП тарифів (а.с.23).

При цьому, згідно із наданою Позивачем довідкою нарахування за більш пізні періоди починаючи із червня 2017 року здійснювалось без врахування розмірів фактично спожитої електричної енергії мешканцями вказаної квартири згідно із приладом обліку. Незважаючи на викладені вище приписи згідно із якими розрахунки за спожиту електричну енергію споживачем мають здійснюватися відповідно до показників приладів обліку та затвердженим у відповідний період тарифам. У той же час споживання без встановлення технічних засобів обліку не допускається.

Щодо позовних вимог за електропостачання у розмірі 3602,92 грн. за період з 01.06.2014 року по 31.03.2017 року у ході розгляду справи встановлено, що зазначені вимоги ґрунтуються на Акті ревізії фінансово-господарської діяльності Позивача проведеної Державною аудиторською службою України. Згідно із яким встановлено що протягом ревізуємого періоду нарахування вартості послуг електропостачання мешканцям житлового будинку АДРЕСА_1 здійснювалось Позивачем в занижених розмірах, а саме за тарифами для населення які передбачені для гуртожитків та без урахування фактично спожитих обсягів електроенергії зазначеним житловим будинком. Зазначені дії призвели до необґрунтованих витрат бюджетних коштів за період 01.06.2014 по 31.03.2017 в загальній сумі 14411,69 грн.

Також встановлено, що зазначена сума наказом директора Позивача № 152\1 від 31.05.2017 року за власним розсудом розподілена на усіх мешканців будинку рівним частинами без урахування фактичного споживання. Крім того, згідно із позовною заявою та матеріалами справи заявлена вимога у розмірі 3602,92 грн. нарахована на чотирьох осіб, позовні вимоги до яких Позивачем не заявлені, у той же час, як позовні вимоги заявлені виключно до двох осіб ОСОБА_3 та ОСОБА_1 . При виданні вказаного наказу 31.05.2017 року також не враховано, що вказаний порядок нарахування вартості комунальних послуг фактично має місце заднім числом та встановлює умови розрахунку за період 01.06.2014 - 31.03.2017, обов`язок оплати загальної заборгованості будинку в цілому покладається на відповідачів без врахування здійснених ними у вказаний період оплат за спожиту електричну енергію, свідчить про недотримання імперативних положень, закріплених у статті 61 Конституції України, щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог Харківського державного професійно-педагогічного коледжу імені В.І. Вернадського судом враховуються також і висновки Верховного Суду, викладені у Постанові від 26.09.2018 року у справі № 750/12850/16-ц (провадження № 61-11107св18), відповідно до яких погоджуючись з тим, що відсутність укладеного договору з постачальником послуг не звільняє відповідачів від обов`язку оплачувати надані їм послуги. Поряд із цим вказаний обов`язок виникає лише у разі отримання споживачем певних послуг. Отже, питання щодо фактичного користування житлово-комунальними послугами входить до предмета доказування у справі та має істотне значення для її правильного вирішення.

Крім того, від Відповідача до суду надійшла заява згідно із якою Відповідач просить застосувати строки позовної давності встановлені ст. 257 ЦК у зв`язку із тим, що вимоги у розмірі 3602,92 грн. ґрунтуються на правовідносинах, що мали місце у 2014-2017 роках.

В той же час суд зазначає, що за змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Застосування строку позовної давності можливе лише за наявності порушення відповідачем прав позивача. При вирішенні спору судом встановлено, що позивачем не доведено підставності позовних вимог, а тому застосування строку позовної давності не можливе, необхідно відмовляти у задоволенні позовних вимог саме з підстав їх необґрунтованості.

За вказаних обставин суд дійшов висновків, що вимоги Позивача стосовно стягнення боргу за споживання електричної енергії є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Щодо вимог у розмірі 24,82 грн. за утримання житлового будинку та прибудинкової території (квартплата), судом встановлено, що на момент надходження позовної заяви до суду вказана заборгованість існувала та є доведеною матеріалами справи. Проте зазначена заборгованість була добровільно сплачена Відповідачем 10.02.2020 року, про що Відповідачем було надано до суду відповідну квитанцію. Таким чином в частина заявлених позовних вимог про стягнення заборгованості за утримання житлового будинку та прибудинкової території (квартплата) в розмірі 24,82 грн була добровільно задоволена відповідачами після подання позову 10.02.2020 року, а тому стягненню з відповідачів на підставі судового рішення не підлягає.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст.ст. 141, 142 ЦПК України. З урахуванням судового збору, сплаченого позивачем при зверненні до суду із заявою про видачу судового наказу та при зверненні до суду із позовною заявою загальний розмір витрат позивача по сплаті судового збору становив 1921 грн. Вказані позовні вимоги визнані судом обґрунтованими на суму 24,82 грн., що становить 0,03% від загального розміру позовних вимог 8 301,81 грн. Положеннями ч.3 ст.142 ЦПК України врегульовано, якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

З врахуванням того, що позовні вимоги є обґрунтованими на суму 24,82 грн, проте вони задоволені відповідачами після пред`явлення позову, суд присуджує з відповідачів понесені позивачем судові витрати пропорційно частини позову, що підлягала би задоволенню: 1921Х0,03 % : 100 = 0,58 грн., тобто по 29 коп. з кожного відповідача.

Керуючись ст.ст. 208, 209, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Харківського державного професійно-педагогічного коледжу імені В.І. Вернадського до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з відшкодування витрат за надані комунальні послуги та витрат на утримання житлового будинку та прибудинкової території (квартирну плату) - залишити без задоволення.

Стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на користь Харківського державного професійно-педагогічного коледжу імені В.І. Вернадського судовий збір по 29 коп. з кожного.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Фрунзенський районний суд м. Харкова.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - Харківський державний професійно-педагогічного коледж імені В.І. Вернадського, код ЄДРПОУ 02501137, адреса місцезнаходження: м. Харків, пр. Московський, 24.

Відповідач - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване у встановленому порядку місце проживання (перебування): АДРЕСА_4 .

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване у встановленому порядку місце проживання (перебування): АДРЕСА_11 .

Повне судове рішення складено 17.08.2020 року.

Суддя-