Рішення

від 12.08.2020 по справі 713/930/20

ВИЖНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 713/930/20

Провадження №2/713/296/20

РІШЕННЯ

іменем України

12.08.2020 м. Вижниця

Вижницький районний суд Чернівецької області в складі: головуючого судді Кибич І.А., з участю секретаря судових засідань Андрюк О.Д., розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в м.Вижниця в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Коритненської сільської ради, Вижницького району Чернівецької області, де третіми особами, які не заявляють самостійних вимог є ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом, -

В С Т А Н О В И В:

Стислий виклад позиції позивача.

Позивачка ОСОБА_1 , звернулась в суд із позовною заявою про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом до відповідача Коритненської сільської ради, Вижницького району Чернівецької області, де третіми особами, які не заявляють самостійних вимог є ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .

Просить визнати за нею право власності на житловий будинок, що знаходиться в АДРЕСА_1 , в порядку спадкування після смерті ОСОБА_7 .

Свої позовні вимоги обґрунтувала наступним.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_7 . Після його смерті залишилось спадкове майно, яке складається з житлового будинку з належними до нього господарськими та побутовими будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 . При житті покійного заповіт складений не був. Спадкоємцями 1-ї черги є ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_2 та діти: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .

ОСОБА_1 подала заяву про прийняття спадщини до приватного нотаріуса Вижницького нотаріального округу - Штефюка О.О. Інші спадкоємці за законом - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , не заперечують щодо визнання права власності за нею. 18.05.2020 року одержано від приватного нотаріуса Вижницького нотаріального округу - Штефюка О.О. постанову про відмову у вчиненні нотаріальних та у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий з будинок з належними до нього господарськими та побутовими будівлями та спорудами відмовлено, у зв`язку з відсутністю правоустановчих документів на спадкове майно.

Заяви (клопотання) учасників справи.

В підготовче засідання позивачка ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_8 не з`явились, належним чином повідомлені про час та місце підготовчого засідання. До початку розгляду справи від представника позивачки ОСОБА_8 надійшла заява про розгляд справи у його відсутність та у відсутність позивачки ОСОБА_1 , позовні вимоги підтримує, просить задовольнити.

В підготовче засідання представник відповідача Коритненської сільської ради не з`явився, належним чином повідомлені про час та місце засідання, про що є відомості в матеріалах справи. До початку засідання від представника відповідача Коритненської сільської ради надійшла заява, в якій вони позовні вимоги ОСОБА_1 визнають та просять справу розглядати без участі представника сільської ради.

В підготовче засідання треті особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 не з`явились, належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи. До початку розгляду справи треті особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 скерували до суду заяви про розгляд справи у їх відсутність, позовні вимоги визнають, просять задовольнити.

Процесуальні дії у справі.

Відповідно до ч.3 ст.200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Відповідно до ч.4 ст.206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, врахувавши визнання позову відповідачами, прийшов до висновку, що позов ОСОБА_1 обґрунтований і підлягає задоволенню.

В силу ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів .

На підставі ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

В силу ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивачки - ОСОБА_7 , що підтверджується свідоцтвом про смерть Серія НОМЕР_1 , виданого 28.08.2000 року виконкомом Коритненської сільської ради, Вижницького району Чернівецької області, актовий запис №17; копією свідоцтва про укладення шлюбу Серія НОМЕР_2 , виданого 28.10.1984 року в с.Коритне, Вижницького району Чернівецької області, актовий запис №28; копією свідоцтва про шлюб Серія НОМЕР_3 , виданого 19.06.2009 року виконкомом Коритненської сільської ради, Вижницького району Чернівецької області, актовий запис №10.

Після його смерті відкрилась спадщина, яка складається з житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 .

З копії технічного паспорту на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами вбачається, що житловий будинок під літ. А з надвірними будівлями та господарськими спорудами, що розташований в АДРЕСА_1 , 1985 року побудови.

З довідки Коритненської сільської ради №02-01-15/1481 від 16.10.2019 року вбачається, що ОСОБА_7 по день смерті постійно проживав і перебував на реєстраційному обліку за місцем проживання у АДРЕСА_1 по ІНФОРМАЦІЯ_1, тобто по день смерті. Спадкоємцями за законом є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .

З копії постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії приватного нотаріуса Вижницького районного нотаріального округу Чернівецької області Штефюком О.О. №32/02-31 (с/с37/2020) від 18.05.2020 року вбачається, що ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок з надвірними будівлями та господарськими спорудами, що розташований в АДРЕСА_1 , відмовлено, у зв`язку з тим, що нею не було надано документів, що посвідчують право власності спадкодавця на дане майно.

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 Про практику у справах про спадкування у разі відмови нотаріуса в оформлені права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Згідно роз`яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про спадкування від 30 травня 2007 року п.1 у разі відкриття спадщини до 1 січня 2004 року застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні норми ЦК УРСР 1963 року, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі коли спадщина, яка відкрилася до набрання чинності ЦК і строк на її прийняття не закінчився до 1 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим кодексом.

Згідно ст.524 ЦК УРСР (в редакції 1963 р.) "Спадкування здійснюється за законом і за заповітом".

Відповідно до ст. 549 ЦК УРСР в редакції 1963 року, який діяв на час спірних правовідносин, встановлено, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Відповідно до ч.1 ст.549 ЦК УРСР (в редакції 1963 року) позивачка ОСОБА_1 вважається такою, що прийняла спадщину після смерті ОСОБА_7 , оскільки вступила в управління спадковим майном, проживала в житловому будинку на час смерті спадкодавця, подала заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори, що підтверджується копією спадкової справи №37/2020 року.

Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч.1, 5, 6 ст.81 ЦПК України, Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Як видно з представлених доказів, житловий будинок в АДРЕСА_1 , по плану забудови під літ. А - 1985 року побудови, інші особи на володіння та користування даним житловим будинком на підставах, передбачених законом, своїх прав не заявляють, придатність житлового будинку для проживання ніким не оспорюється.

В той же час, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, а також якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою (ст.344, ст.382 ч.2, ст.392 ЦК України).

Відповідно до ст.27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" Державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі: 1) укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката; 2) свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката; 3) свідоцтва про право на спадщину, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката; 4) виданого нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, чи їх дублікатів; 5) свідоцтва про право власності, виданого органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді, чи його дубліката; 6) свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого до 1 січня 2013 року органом місцевого самоврядування або місцевою державною адміністрацією, чи його дубліката; 7) рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийнятого власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном; 8) державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право власності на землю, державного акта на право власності на земельну ділянку або державного акта на право постійного користування землею, виданих до 1 січня 2013 року; 9) судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно; 10) ухвали суду про затвердження (визнання) мирової угоди; 11) заповіту, яким установлено сервітут на нерухоме майно; 12) рішення уповноваженого законом органу державної влади про повернення об`єкта нерухомого майна релігійній організації; 13) рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об`єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність; 13-1) договору, яким встановлюється довірча власність на нерухоме майно, та акта приймання-передачі нерухомого майна, яке є об`єктом довірчої власності; 13-2) актів приймання-передачі нерухомого майна неплатоспроможного банку перехідному банку, що створюється відповідно до статті 42 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"; 14) інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно. Державна реєстрація обтяжень проводиться на підставі: 1) судового рішення щодо набуття, зміни або припинення обтяження речових прав на нерухоме майно, що набрало законної сили; 2) рішення державного виконавця, приватного виконавця щодо обтяження речових прав на нерухоме майно; 3) визначеного законодавством документа, на якому нотаріусом вчинено напис про накладення заборони щодо відчуження нерухомого майна; 4) рішення органу місцевого самоврядування про віднесення об`єктів нерухомого майна до застарілого житлового фонду; 5) договору, укладеного в порядку, визначеному законом, яким встановлюється обтяження речових прав на нерухоме майно, чи його дубліката; 6) закону, яким встановлено заборону користування та/або розпорядження нерухомим майном; 7) інших актів органів державної влади та посадових осіб згідно із законом.

Відповідно до ст.31 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень щодо особливостей державної реєстрації прав власності на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельних ділянках, закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року, для проведення державної реєстрації прав власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад та закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року, щодо яких раніше не проводилася державна реєстрація прав власності, подаються: 1) виписка із погосподарської книги, надана виконавчим органом сільської ради (якщо такий орган не створений - сільським головою), селищної, міської ради або відповідною архівною установою; 2) документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку під таким об`єктом, крім випадку, коли таке речове право зареєстровано в Державному реєстрі прав. Для здійснення державної реєстрації прав власності на зазначені об`єкти документом, що посвідчує речові права на земельну ділянку під таким об`єктом, може також вважатися рішення відповідної ради про передачу (надання) земельної ділянки в користування або власність. Для проведення державної реєстрації прав власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що були закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року та розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку, проведення технічної інвентаризації щодо зазначених об`єктів нерухомості є необов`язковим.

Відповідно до ст.392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Таким чином, аналізуючи вищевикладене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, виходячи з принципів розумності, виваженості та справедливості, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

При цьому судом не встановлено порушення нічиїх прав.

Керуючись ст.ст. ст.ст.524, 529, 549, 551, 553 ЦК УРСР (в редакції 1963 р.), ст.ст.1, 27, 31 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", ст.ст.4, 13, ст.76, 77, 200, 206, 247, 258-265, 315, 354 ЦПК України, Суд, -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом на житловий будинок по плану забудови під літ. А , з надвірними будівлями та господарськими спорудами, що розташований в АДРЕСА_1 , що належав померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Апеляційна скарга подається до Чернівецького апеляційного суду через Вижницький районний суд Чернівецької області.

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 .

Відповідач:

Коритненська сільська рада Вижницького району Чернівецької області, юридична адреса: с.Коритне вул.Головна, Вижницького району Чернівецької області, код ЄДРПОУ: 04418251.

Треті особи:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 .

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 .

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 .

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 .

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 .

Суддя І. А. Кибич