Ухвала

від 18.08.2020 по справі 640/16809/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 УХВАЛА

18 серпня 2020 року м. Київ № 640/16809/20

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Погрібніченко І.М. розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову у справі

за позовомОСОБА_1 до Міністерства юстиції України Державного підприємства "Національні інформаційні системи" про визнання протиправними та скасування наказу, зобов?язання вчинити дії В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Міністерства юстиції України, в якому просив суд:

визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 17.06.2020 №2071/5 "Про результати проведення камеральної перевірки державного реєстратора Чабанівської селищної ради Києво-Святошинського району Київської області ОСОБА_1 ";

зобов`язати Міністерство юстиції України та Державне підприємство Національні інформаційні системи" відновити державному реєстратору Чабанівської селищної Києво-Святошинського району Київської області ОСОБА_1 доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.08.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику сторін) та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

10 серпня 2020 року ОСОБА_1 подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просить:

зупинити дію наказу Міністерства юстиції України від 17.06.2020 №2071/5 Про результати проведення камеральної перевірки державного реєстратора Чабанівської селищної ради Києво-Святошинського району Київської області ОСОБА_1 до закінчення розгляду справи;

поновити державному реєстратору Чабанівської селищної ради Києво-Святошинського району Київської області ОСОБА_1 доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно до закінчення розгляду справи.

Необхідність вжиття заходів забезпечення обґрунтовано тим, що при вирішенні питання про анулювання позивачу доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відповідачем 1 було взято до уваги лише вчинення ним державної реєстрації припинення обтяження на підставі постанови, яка не містила інформації про припинення обтяження №16755135 щодо об`єкту нерухомого майна, у зв`язку із чим, вказане діяння було розцінене як грубе порушення, за яке передбачене максимально можливе покарання для суб`єкта державної реєстрації - анулювання доступу до Державного реєстру прав.

У той же час, позивач звертає увагу, що кримінальне провадження №042016110000000584 від 29.11.2016 року, в межах якого відбулося накладання арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 3222484400:09:003:5146, було закрито постановою слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу прокуратури Київської області Вознесенського М.Д., а питання про зняття арешту з земельної ділянки під час прийняття вищевказаної постанови слідчим не вирішувалось не дивлячись на те, що скасування арешту після закриття кримінального провадження прямо передбачено КПК України.

Вказане вище, на думку позивача, свідчить про очевидну протиправності оскаржуваного наказу, а також велику ймовірність задоволення позову.

Також позивач звертав увагу на те, що для нього робота державного реєстратора є єдиним джерелом доходу, а виконання, очевидно, протиправного наказу несе для позивача загрозу втратити роботу і як наслідок - втрату засобів до існування.

За таких обставин, позивач вважає, що є всі підстави вважати, що в разі невжиття заходів забезпечення позову буде завдано шкоду його законним правам та інтересам.

Розглянувши заяву про забезпечення адміністративного позову, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень ч. 1, ч. 2 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи (ч. 1 ст. 154 цього Кодексу).

Згідно ч. 1 ст. 151 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) виключено;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Тобто, вжиття заходів забезпечення позову, які передбачені ч. 1 ст. 151 Кодексу адміністративного судочинства України можливі лише за наявності обставин, що визначені ч. 2 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України.

Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених КАС України заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.

Необхідно зазначити, що при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову.

За своєю суттю інститут забезпечення в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі. Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів до забезпечення позову у разі їх вжиття за клопотанням позивача.

Із вищенаведеного випливає, що, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд має пересвідчитись, що надані докази та доводи позивача на даному етапі переконливо свідчать про наявність підстав для забезпечення позову.

Як було зазначено, позивач, у поданій до суду заяві про забезпечення позову просить зупинити дію оскаржуваного наказу від 17.06.2020 №2071/5 Про результати проведення камеральної перевірки державного реєстратора Чабанівської селищної ради Києво-Святошинського району Київської області Коваленка Дмитра Вікторовича до закінчення розгляду справи та поновити державному реєстратору Чабанівської селищної ради Києво-Святошинського району Київської області ОСОБА_1 доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно до закінчення розгляду справи.

Необхідність вжиття заходів забезпечення позову обґрунтовано існуванням очевидних ознак протиправності оскаржуваного наказу.

При цьому, надаючи оцінку доводам позивача про очевидність ознак протиправності оскаржуваного рішення, суд зазначає, що клопотання не містить в собі жодних відомостей про такі обставини, а посилання позивачем з цього приводу на його позицію, викладену в позовній заяві, є фактичним бажанням заявника вирішити справу по суті без її розгляду, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

Поряд з цим, суд звертає увагу, що позивачем в підтвердження наявності інших обставин, що свідчать про необхідність вжиття заходів забезпечення позову, не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав позивача без вжиття заходів забезпечення позову, про які він просить, так само як і не надано доказів, які б свідчили, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

У той же час, суд звертає увагу позивача, що вжиття забезпечення позову у спосіб поновлення державному реєстратору Чабанівської селищної ради Києво-Святошинського району Київської області ОСОБА_1 доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно до закінчення розгляду справи, не передбачено ч. 1 ст. 151 Кодексу адміністративного судочинства України.

Отже, позивачем не доведено існування обставин, вказаних у ч. 2 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку із чим підстави для задоволення заяви про забезпечення позову відсутні.

Керуючись ст.ст. 150 - 154, 156, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України в редакції Закону № 2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя І.М. Погрібніченко