Постанова

від 13.08.2020 по справі 520/8298/19

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2020 р.Справа № 520/8298/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Бегунца А.О.,

Суддів: Рєзнікової С.С. , Мельнікової Л.В. ,

за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Протопопівське" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.02.2020 року, головуючий суддя І інстанції: Зоркіна Ю.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 10.03.20 року по справі № 520/8298/19

за позовом Державної екологічної інспекції у Харківській області

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Протопопівське"

про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду,

ВСТАНОВИВ:

Позивач Державна екологічна інспекція у Харківській області звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Протопопівське", в якому просив суд:

- застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) до СТОВ "Протопопівське" у вигляді повного зупинення роботи джерел утворення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, а саме: зерносушарки, встановленої на території току ЗАВ-100, ЗАВ-50; чотирьох складів для зберігання зерна, протруювача ПС-10, 9 ємностей для зберігання пального до отримання СГТОВ "Протопопівське" відповідного дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами на зазначені джерела утворення викидів та двох артезіанських свердловин розташованих в селі Протопопівка Балаклійського району, Харківської області до отримання дозволу на користування надрами (підземні води) шляхом опломбування (опечатування) вказаного Державною екологічною інспекцією у Харківській області.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 26.02.2020 позовні вимоги задоволено.

Застосовано заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) до СТОВ "Протопопівське" у вигляді повного зупинення роботи джерел утворення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, а саме: зерносушарки, встановленої на території току ЗАВ-100, ЗАВ-50, чотирьох складів для зберігання зерна, протруювача ПС-10, 9 ємностей для зберігання пального до отримання СГТОВ "Протопопівське" відповідного дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами на зазначені джерела утворення викидів та двох артезіанських свердловин розташованих в селі Протопопівка Балаклійського району, Харківської області до отримання дозволу на користування надрами (підземні води) шляхом опломбування (опечатування) вказаного Державною екологічною інспекцією у Харківській області.

Контроль за виконанням рішення покладено на державну екологічну інспекцію у Харківській області.

Не погодившись з вказаним рішенням, відповідачем СГТОВ "Протопопівське" подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм матеріального та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.02.2020 скасувати та ухвалити постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначає, що вимоги Державної екологічної інстанції у Харківській області про вжиття заходів реагування ґрунтуються виключно на підставі Акту перевірки додержання (виконання) вимог законодавства у сфері навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. В той час, вказаний Акт перевірки містить тільки перелік встановлених порушень вимог законодавства у сфері навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природніх ресурсів без зазначення родових ознак таких порушень і прив`язки їх до певного обєкту.

Відповідно до відзиву на апеляційну скаргу позивачем зазначено, що апеляційна скарга СГТОВ "Протопопівське" є безпідставною, необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, відтак просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що у період з 03.06.2019 по 14.06.2019 Державною екологічною інспекцією у Харківській області проведено планову перевірку діяльності СГТОВ "Протопопівське" з питань дотримання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Результати перевірки оформлені актом №408/11-02/06-06 від 14.06.2019, який отримано та підписано керівництвом відповідача без зауважень.

В акті перевірки зазначено, що відповідач має дозвільні документи у сфері охорони навколишнього середовища: дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами від 08.08.2013 № 6320285601-54 строком дії з 08.08.2013 по 08.08.2018.

В ході перевірки встановлено, що до вказаного дозволу не увійшли зерносушка, яка встановлена на території току, неподолік зерноочисного обладнання (ЗАВ-100, ЗАВ-50), два склади для зберігання врожаю, місце здійснення протруєння насіння за допомогою протруювача ПС-10, що розташований за адресою Балаклійський район, с.Протопопівка , вул. Стовбова, 21, дев`ять наземних ємностей для збирання палива, встановлених на складі ПММ за адресою Балаклійський район, с.Протопопівка, вул. Стовбова (через дорогу від тракторної бригади).

Крім того перевіркою встановлено, що підприємство використовує земельну ділянку господарчого двору (комплексний механізований тік) для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжніх будівель та споруд за адресою: с. Потопопівка, вул. Стовбова, 21 та земельну ділянку по вул. Стовбова, 50, 51 на якій розміщені тракторна бригада, автопарк, мехмайстерня склад ПММ за відсутності документів, що посвідчують право користування вищевказаними земельними ділянками. Водопостачання на власні потреби товариства та передачі води населенню здійснюється з двох свердловин, розташованих на території с. Протопопівка на підставі дозволу на спеціальне водокористування від 27.02.2019 № 612/хр/49д-19 строком дії з 27.02.2019 по 25.01.2024.

Також, матеріалами справи встановлено, що 14.06.2019 Державною екологічною інспекцією в Харківській області складено Припис № 32/06-06 від 14.06.2019 за результатами перевірки та направлено його на адресу СГТОВ "Протопопівське" рекомендованим листом, який отримано відповідачем 21.06.2019.

За результатами перевірки, які оформлені актом №408/11-02/06-06 від 14.06.2019, позивач звернувся до суду з позовом про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду у відношення СГТОВ "Протопопівське".

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості.

Колегія суддів не погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, з урахуванням наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (котролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначено Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" ( далі - Закон).

Згідно ст. 1 Закону, державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом, спосіб здійснення державного нагляду (контролю) - процедура здійснення державного нагляду (контролю), визначена законом.

Відповідно ст. 3 Закону державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами, зокрема, рівності прав і законних інтересів усіх суб`єктів господарювання; гарантування прав та законних інтересів кожного суб`єкта господарювання; об`єктивності та неупередженості здійснення державного нагляду (контролю), неприпустимості проведення перевірок суб`єктів господарювання за анонімними та іншими безпідставними заявами, а також невідворотності відповідальності осіб за подання таких заяв; здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом; відкритості, прозорості, плановості й системності державного нагляду (контролю); здійснення державного нагляду (контролю) на основі принципу оцінки ризиків та доцільності.

Статтею 5 Закону встановлено, що планові заходи здійснюються відповідно до річних планів, що затверджуються органом державного нагляду (контролю) не пізніше 1 грудня року, що передує плановому. Органи державного нагляду (контролю) щороку визначають перелік суб`єктів господарювання, які підлягають плановим заходам державного нагляду (контролю) у плановому періоді, та не пізніше 15 жовтня року, що передує плановому, забезпечують винесення відомостей про таких суб`єктів господарювання до інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю) для автоматичного виявлення нею суб`єктів господарювання, які підлягають комплексним плановим заходам державного нагляду (контролю). Комплексні планові заходи державного нагляду (контролю) здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну регуляторну політику, політику з питань нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності та дерегуляції господарської діяльності, розробляє Методику розроблення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), та Методику розроблення уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю), які затверджуються Кабінетом Міністрів України. Методика розроблення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), має передбачати, у тому числі, оцінку ступеня небезпеки, масштабу, виду та сфери діяльності наявність порушень у попередній діяльності суб`єктів господарювання (крім новостворених). Орган державного нагляду (контролю) визначає у віднесеній до його відання сфері критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності. Залежно від ступеня ризику орган державного нагляду (контролю) визначає перелік питань для здійснення планових заходів (далі - перелік питань), що затверджується наказом такого органу. Уніфіковані форми актів з переліком питань затверджуються органом державного нагляду (контролю) та оприлюднюються на його офіційному веб-сайті протягом п`яти робочих днів з дня затвердження у порядку, визначеному законодавством. Виключно в межах переліку питань орган державного нагляду (контролю) залежно від цілей заходу та ступеня ризику визначає питання, щодо яких буде здійснюватися державний нагляд (контроль), та зазначає їх у направленні на перевірку. Органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб`єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу.

Відповідно до ст. 7 Закону для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою. Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб`єкту господарювання копію посвідчення (направлення). За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід. Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства. В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом. На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Згідно ч. 2 ст. 8 Закону органи державного нагляду (контролю) та їх посадові особи під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) зобов`язані, зокрема, повно, об`єктивно та неупереджено здійснювати державний нагляд (контроль) у межах повноважень, передбачених законом, дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах із суб`єктами господарювання, утримуватися від необґрунтованих висновків щодо відповідності поведінки суб`єктів господарювання вимогам законодавства, неправомірного та необґрунтованого застосування санкцій до суб`єктів господарювання; ознайомити керівника суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноважену ним особу (фізичну особу - підприємця або уповноважену ним особу) з результатами державного нагляду (контролю) в строки, передбачені законом; у межах своєї компетенції надавати суб`єкту господарювання консультаційну підтримку з питань здійснення державного нагляду (контролю).

Згідно п. "в" ч. 1 ст. 20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить, зокрема, обмеження чи зупинення (тимчасове) діяльності підприємств і об`єктів незалежно від їх підпорядкування та форми власності, якщо їх експлуатація здійснюється з порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, законодавства про оцінку впливу на довкілля, вимог дозволів на використання природних ресурсів, з перевищенням нормативів гранично допустимих викидів впливу фізичних та біологічних факторів і лімітів скидів забруднюючих речовин.

Із аналізу вищенаведених норм встановлено, що підставою для звернення з позовом до суду про застосування заходів реагування є виявлення органом нагляду (контролю) порушення вимог законодавства, про що зазначається в акті перевірки.

Матеріалами справи встановлено, що СГТОВ "Протопопівське" звернувся до Протопопівської сільської ради з клопотанням про затвердження проекту землеустрою щодо відведення в оренду, земельної ділянки №6320285601:00:004:0071 розташованої за адресою: Харківська обл., Балаклійський р-н, с. Протопівка, вул. Стовбова, 21 та клопотанням про присвоєнням адреси земельним ділянкам №6320285601:00:001:0095 та №6320285601:00:001:0096 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд, із подальшою передачею зазначених земельних ділянок в оренду.

Рішеннями ХХХХІ Протопопівської сесії сільської ради VІІ скликання від 03.12.2019, №413 та №414, розглянуті клопотання директора СТОВ "ПРОТОПОПІВСЬКЕ" з проханням присвоїти адреси земельним ділянкам з кадастровими номерами №6320285601:00:001:0096 та 6320285601:00:001:0095 на яких розташовані артезіанські свердловини №1 та №2.

Рішенням ХХХХІ Протопопівської сесії сільської ради VІІ скликання від 03.12.2019 №415, затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду за рахунок земель запасу, для ведення сільськогосподарського виробництва Позивача.

Рішеннями ХХХХІ Протопопівської сесії сільської ради VІІ скликання від 03.12.2019, №421 та №424, затверджена грошова оцінка та узгоджена передача в оренду земельних ділянок для ведення сільськогосподарського виробництва (для обслуговування нежитлових будівель - комплекс механізованого току). Встановлена річна оренда плата. Доручено сільському Голові укласти договори оренди із СТОВ "Протопопівське" на земельні ділянки від імені Протопопівської сільради.

Відповідач зазначає, що є водокористувачем згідно дозволу на спеціальне водокористування від 27.02.2019 строком дії до 25.01.2024 року. В дозволі встановлені ліміти використання води, за якими забір води м3 за добу - 262,043, за рік - 72,189 тис. м3.

Відповідно до положень ст. 23 Кодексу України "Про надра" землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до двох метрів, а також підземні води (крім мінеральних) для всіх потреб, крім виробництва фасованої питної води, за умови, що обсяг видобування підземних вод із кожного з водозаборів не перевищує 300 кубічних метрів на добу.

Відповідач зазначає, що об`єм водозабору води забраної з підземних джерел (свердловин) в період з 03.06.2016 по 03.06.2019 є в межах встановлених лімітів та не перевищує 300 кубічних метрів на добу. Протилежного матеріали справи не містять.

Отже, отримувати спеціальний дозвіл на користування надрами згідно п.16 акту відповідачу не потрібно. Необхідно лише впорядкувати питання користування земельною ділянкою.

У свою чергу, з зазначеного встановлено, що СГТОВ "Протопопівське" вживає заходи щодо виконання пунктів 1,2,3 акту № 408/11-02/06-06.

Пунктом 16 акту зазначено про відсутність спеціального дозволу на користування надрами (підземні води), водночас цим же актом перевірки зафіксовано, що підприємство має на балансі 2 підземних джерела (артезіанські свердловини) які розташовані за адресою с. Протопоповка, Балаклійського району, Харківської області. Документи, що посвідчують право власності або право користування земельною ділянкою під двома артезіанськими свердловинами відсутні. Зазначене є порушенням ст.23 Кодексу України "Про надра".

У свою чергу, з вищевикладеного вбачається, що п.3 та п.16 акту є взаємовиключними.

Актом планової перервірки встановлено факт викиду забруднюючих речовин в атмосфірне повітря, яке здійснюється джерелами утворення, які знаходяться на балансі та у використанні підприємства, а саме: зерносушарки встановленої на території току ЗАВ -100, ЗАВ-50, чотирьох складів для зберігання зерна, протруювача ГІС -10, 9 ємностей для зберігання пального за відсутності дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Відповідно до п.3 розділу 2 Положення про Державну екологічну інспекцію в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 11.08.2017 № 312 ( який був чинним на час проведення перевірки) інспекція проводить перевірки (у тому числі документальні) із застосуванням інструментально-лабораторного контролю, складає відповідно до законодавства акти за результатами здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства з питань, що належать до її компетенції, надає обов`язкові до виконання приписи щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства та здійснює контроль за їх виконанням, здійснює лабораторні вимірювання (випробування).

Крім того, проведення лабораторних вимірювань (випробувань) атмосферного повітря має відповідати вимогам викладеним в ГОСТ 12.1.016-79 "Система стандартов безопасности труда. Воздух рабочей зоны. Требования к методикам измерения концентрации вредных веществ", ГОСТ 17.2.4.02-81 "Охрана природы. Атмосфера. Общие требования к методам определения загрязняющих веществ", ГОСТ 12.1.005-88 "Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны", Методы определения загрязняющих веществ в атмосферном воздухе (приложение № 2 к списку ПДК № 3086- 84 от 27- 08- 1984), ГДК №4617-88 "Предельно допустимые концентрации (ПДК) вредных веществ в воздухе рабочей зоны" і доповнення до переліку ГДК №4617-88 (1-7), список №1,№2, №3 ГДК, ОБРВ, Руководству РД 52.04.186-89 Руководству по контролю загрязнений атмосферы.

Слід зазначити, що викидами забруднюючих речовин вважається надходження в атмосферне повітря речовин хімічного або біологічного походження, що справляють негативний вплив на здоров`я людини та стан навколишнього природного середовища.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" забруднення атмосферного повітря - змінення складу і властивостей атмосферного повітря в результаті надходження або утворення в ньому фізичних, біологічних факторів і (або) хімічних сполук, що можуть несприятливо впливати на здоров`я людини та стан навколишнього природного середовища.

Згідно ст. 7 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" нормативи гранично допустимих викидів забруднюючих речовин та їх сукупності, які містяться у складі пилогазоповітряних сумішей, що відводяться від окремих типів обладнання, споруд і надходять в атмосферне повітря від стаціонарних джерел, встановлюються з метою забезпечення дотримання нормативів екологічної безпеки атмосферного повітря з урахуванням економічної доцільності, рівня технологічних процесів, технічного стану обладнання, газоочисних установок.

Отже, наявність зерносушарки, складів для зберігання зібраного врожаю, а також ємностей для зберігання пального, не можуть автоматично свідчити про забруднення атмосферного повітря, зазначене має бути доведено та встановлено шляхом проведення лабораторних вимірювань (випробувань) .

Колегія суддів зазначає, що під час проведення перевірки не встановлювались обставини того, чи здійснювався викид забруднюючих речовин в цей період взагалі .

Позивач зазначає, що ст. 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" визначено загальні обов`язки підприємств, установ, організацій та громадян - суб`єктів підприємницької діяльності щодо охорони атмосферного повітря.

Водночас, зазначеною нормою, а також іншими нормами чинного законодавства не передбачено форми та змісту довідки, що вимагається, як і не передбачено обов`язку суб`єкта господарювання надання довідки щодо кількості годин роботи джерел викидів.

Статтею 1 Закону України "Про відходи" унормовано, що відходи - будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення.

Під час перевірки інспекцією не зазначено, які відходи є результатом діяльності СТОВ "Протопопівське".

Посилання позивача про те, що відходи розміщуються в непристосованих для цього місцях не підтверджено жодними доказами.

Водночас, акт перевірки, в якому вказано про названі порушення, сам по собі не відповідає критерію достатності доказів, визначеному ст.76 КАС України.

Стосовно пункту 11 акту, позивач вказував, що керівництво СТОВ "Протопопівське" обізнане щодо обов`язкового страхування цивільної відповідальності суб`єктів господарювання за шкоду, яку може бути заподіяно довкіллю або здоров`ю людей під час зберігання та застосування пестицидів і агрохімікатів, натомість у своїй діяльності таких речовин відповідач не використовує.

Однак, вказані твердження про розташування таких каністр не свідчить про дійсне використання відповідачем пестицидів і агрохімікатів. Жодних інших обставин, на підтвердження вказаних порушень, позивачем при перевірці не виявлено.

Зокрема, п. 6, п. 9 ч. 1 ст. 44 Водного кодексу України визначено, що водокористувачі зобов`язані: утримувати в належному стані зони санітарної охорони джерел питного та господарсько-побутового водопостачання, прибережні захисні смуги, смуги відведення, берегові смуги водних шляхів, очисні та інші водогосподарські споруди та технічні пристрої; здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу.

Згідно до ст. 93 Водного кодексу України з метою охорони водних об`єктів у районах забору води для централізованого водопостачання населення, лікувальних і оздоровчих потреб встановлюються зони санітарної охорони, які поділяються на пояси особливого режиму.

Межі зон санітарної охорони водних об`єктів встановлюються місцевими радами на їх території за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища.

Аналізуючи приписи ст.ст. 44, 93 Водного кодексу України встановлено, що такі водокористувачі як відповідач не обтяжені обов`язком облаштовувати зони санітарної охорони.

Згідно ст. 56 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" державний кадастр територій та об`єктів природно-заповідного фонду є системою необхідних і достовірних відомостей про природні, наукові, правові та інші характеристики територій та об`єктів, що входять до складу природно-заповідного фонду.

Згідно ст. 58 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" державний кадастр територій та об`єктів природно-заповідного фонду містить відомості про правовий статус, належність, режим, географічне положення, кількісні і якісні характеристики цих територій та об`єктів, їх природоохоронну, наукову, освітню, виховну, рекреаційну й іншу цінність.

Відповідно до ст. 59 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" державний кадастр територій та об`єктів природно-заповідного фонду ведеться центральним органом виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища та його органами на місцях за рахунок державного бюджету.

Для ведення державного кадастру територій та об`єктів природно- заповідного фонду можуть використовуватися також кошти Державного, республіканського Автономної Республіки Крим та місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища.

Первинний облік кадастрових відомостей щодо територій та об`єктів природно-заповідного фонду здійснюється адміністраціями природних заповідників, біосферних заповідників, національних природних парків, регіональних ландшафтних парків, ботанічних садів, дендрологічних парків, зоологічних парків загальнодержавного значення, а також підприємствами, установами та організаціями, у віданні яких перебувають інші території та об`єкти природно-заповідного фонду, за їх рахунок.

Формами кадастрової документації є картки первинного обліку і державні кадастри територій та об`єктів природно-заповідного фонду міст, районів, областей, Автономної Республіки Крим та України.

Зміст кадастрової документації та строки подання документів первинного обліку визначаються центральним органом виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища.

Згідно п. 2.1 Інструкції про зміст та складання документації державного кадастру територій та об`єктів природно-заповідного фонду України, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 16 лютого 2005 року №67, документація кадастру включає: форму 1ДКПЗФ "Картка первинного обліку територій та об`єктів природно-заповідного фонду України" , форму 2ДКПЗФ "Державний кадастр територій та об`єктів природно-заповідного фонду України" , форму 3ДКПЗФ "Карта-схеми розташування територій та об`єктів ПЗФ України": регіонів - у масштабі 1:200000, України - в масштабі 1:500000 , форму 4ДКПЗФ "Зміни у складі природно-заповідного фонду України".

Відповідно до пунктів 3.6 - 3.9 вказаної Інструкції Мінприроди формує та забезпечує оприлюднення на офіційному веб-сайті Мінприроди матеріалів кадастру в термін до 1 червня відповідного року. Оприлюднення даних кадастру здійснюється один раз на 5 років (за станом на 1 січня відповідного року). Дані кадастру включають: дані за Формою 2ДКПЗФ "Державний кадастр територій та об`єктів природно-заповідного фонду України" для регіонів і держави в цілому; дані за Формою 3 ДКПЗФ "Карта-схеми розташування територій та об`єктів ПЗФ України" у межах адміністративно-територіальних одиниць та держави в цілому. У проміжні роки за рішенням Мінприроди можуть оприлюднюватись додаткові відомості відповідно до змін у складі ПЗФ, що відбулись упродовж року за формою 4 ДКПЗФ "Зміни у складі природно-заповідного фонду України".

Отже, оброблення та узагальнення кадастрової інформації щодо об`єктів природно-заповідного фонду, у тому числі у вигляді форми 3ДКПЗФ "Карта-схема розташування територій та об`єктів ПЗФ України", повинно здійснюватися територіальними органами Мінприроди у відповідних адміністративно-територіальних одиницях, а не суб`єктами господарювання.

Колегія суддів зазначає, що при обранні виключного заходу реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівлі або будівель, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.

Відповідно до першого речення статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов`язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією. Слід зазначити, що це зобов`язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів.

Застосований захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення підприємством відповідача виявлених порушень. Крім того, застосований до скаржника захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки в закладі охорони здоров`я.

Аналогічний висновок зазначені Верховим судом у постанові від 28.02.2019 по справі 810/2400/18.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

При цьому, колегія суддів зазначає, що суд повинен встановити обставини щодо того, які саме порушення були фактично усунуті на час прийняття судом рішення та чи не усунуті порушення вимог закодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, створюють реальну загрозу життю та здоров`ю людей, а усунення цих порушень вимагає вжиття заходів реаування саме у вигляді повного зупинення експлуатації будівлі відповідача

Вимогами ч. 2 ст. 68, ст. 70 Кодексу цивільного захисту України, ст 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" встановлено застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень виключно за наявності порушень правил пожежної безпеки, які створюють загрозу для життя і здоров`я людей.

Матеріалами справи встановлено, що контролюючий орган просить вжити захід реагування у вигляді повного зупинення подальшої роботи будівель, споруд, приміщень підприємства відповідача, тобто всього його господарчого і адміністративного комплексу, шляхом опломбування (опечатування) вказаного Державною екологічною інспекцією у Харківській області.

Позовні вимоги Державної екологічної інспекції у Харківській області про вжиття заходів реагування грунтуються виключно на підставі Акту перевірки додержання (виконання) вимог законодавства у сфері навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. В той же час, вказаний Акт перевірки містить тільки перелік встановлених порушень вимог законодавства у сфері навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів без вказання родових ознак таких порушень і прив`язки їх до певного об`єкту.

Згідно практики Європейського суду з прав людини оцінка додержання етапі 1 Першого протоколу спирається на "справедливу рівновагу (баланс)" між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням у право власності, й інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання (рішення в справі "Спорронг і Льоннрот проти Швеції").

Однак, цей баланс не варто розуміти як необхідність обов`язкового досягнення "соціальної справедливості" у кожній конкретній справі. Зазначений критерій означає, що повинно бути розумне співвідношення (іншими словами - обгрунтована пропорційність) між метою, якої передбачається досягти, та засобами, що для цього використовуються. "Справедливого балансу" не буде дотримано, якщо особа, про яку йдеться, несе "індивідуальний і надмірний тягар" (рішення в справі "Трегубенко проти України"),

Тобто, порушення статті 1 Першого протоколу становить не саме по собі ущемлення прав особи, а наявний істотний дисбаланс між заходами, вжитими для забезпечення загальних інтересів суспільства, та потребою захищати право особи на мирне володіння своїм майном (рішення від 23.01.2014 в справі "East/West Alliance Limited" проти України").

Метою застосування заходу реагування є відвернення ймовірного настання для прав та інтересів невизначеного кола осіб негативних наслідків виявлених порушень. Такі негативні наслідки полягають у завданні шкоди життю та здоров`ю людей, але їх настання є вірогідною подією.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції не повно з`ясував обставини справи, не вірно надав оцінку обставинам справи, що привело до її невірного вирішення, а тому рішення суду підлягає скасуванню, з прийняттям нової постанови про відмову в задоволені позову.

Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому наявні підстави для його скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта.

Відповідно до ст. 317 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального або порушення норм процесуального права.

Згідно ст.315 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції може своєю постановою скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Переглянувши рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що при її прийнятті судом першої інстанції неповно з`ясовано судом обставин, що мають значення для справи, що привело до неправильного вирішення справи, а тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, з прийняттям постанови про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Протопопівське" задовольнити.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.02.2020 року по справі № 520/8298/19 скасувати.

Прийняти постанову, якою у задоволенні адміністративного позову Державної екологічної інспекції у Харківській області до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Протопопівське" про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду відмовити .

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)А.О. Бегунц Судді (підпис) (підпис) С.С. Рєзнікова Л.В. Мельнікова Повний текст постанови складено 18.08.2020 року