Ухвала

від 18.08.2020 по справі 521/15189/19

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

18 серпня 2020 р.м.ОдесаСправа № 521/15189/19

Суддя П`ятого апеляційного адміністративного суду Федусик А.Г., розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 19.05.2020 р. по справі № 521/15189/19 позивач ОСОБА_1 відповідач Одеська митниця ДФС про визнання протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В :

Судовим рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 19.05.2020 р. в позові відмовлено.

На зазначене судове рішення рішення суду ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу.

Подана апеляційна скарга не відповідає вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме по справі не сплачено судовий збір за подачу апеляційної скарги.

Так, подаючи дану апеляційну скаргу, відповідач посилався (а.с.81) на положення ч.4 ст.288 КУпАП, які, на думку апелянта, та з урахуванням висновків Верховний Суд України в постанові від 13 грудня 2016 року (провадження № 21-1410а16), свідчать про звільнення його від сплати судового збору за подання апеляційної скарги у справах даної категорії.

Вважаю вказані посилання безпідставними та зазначаю, що ч.4 ст.288 КУпАП передбачено, що особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.

Декретом Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 Про державне мито (у редакцій, чинній до набрання чинності Закону України Про судовий збір) передбачено, що державне мито справлялося, зокрема, з позовних заяв, заяв (скарг) у справах окремого провадження, з апеляційних скарг на рішення судів і скарг на рішення, що набрали законної сили. Цей нормативний акт не містив положень про сплату державного мита як особою, щодо якої винесено постанову про накладення адміністративного стягнення, так і органом (посадовою) особою, яка прийняла таку постанову.

Водночас, з 11 листопада 2011 року набрав чинності Закон України Про судовий збір (далі Закон), згідно преамбули якого вказаний Закон визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

З наведеного вбачається, що на час виникнення спірних правовідносин за подання заяв, скарг до суду, в тому числі у випадку оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державного управління, сплачується інший платіж - судовий збір, правові засади звільнення від сплати якого визначено Законом.

При цьому, положення Закону серед осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, немає таких, які б звільнялися від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви на постанову у справі про порушення митних правил, рівно як і не виключено позовну заяву на оскарження постанови у справі про порушення митних правил з об`єктів оплати судовим збором, що свідчить про наявність правового обов`язку у скаржника по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеними в постанові від 18 березня 2020 року справа № 543/775/17, у якій касаційний суд, на ряду з іншим, відступила від висновків Верховного Суду України в постанові від 13 грудня 2016 року (провадження № 21-1410а16) та вказала, що чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення.

Стосовно розміру судового збору належного до сплати, вважаю за необхідне зазначити таке.

Положеннями ч.5 ст.4 Закону передбачено, що у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення розмір судового збору, який підлягає стягненню складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Наведені положення підлягають правовому застосуванню у випадках притягнення особи до адміністративної відповідальності саме судом на підставі відповідних матеріалів складених повноважними органами.

Поряд з цим, положення ч.3 ст.4 Закону визначають мінімальну ставку за подання до адміністративного суду фізичною особою адміністративного позову майнового характеру, у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Вказані положення належать до застосування під час позовного провадження при оскарженні постанови суб`єкта владних повноважень (не суду) про накладення штрафу при притягненні до адміністративної відповідальності, з урахуванням тієї обставини, що оскарження такої постанови (яка передбачає фінансові санкції) є майновими вимогами.

З аналізу наведених норм вбачається, що вказана остання норма ч.3 ст.4 Закону має більш загальний (безсуб`єктний) характер в порівнянні з наведеними положеннями ч.5 ст.4 Закону, які є спеціальними нормами та регламентують правовідносини щодо сплати судового збору в конкретній категорії адміністративних справ - щодо притягнення до адміністративної відповідальності.

З урахуванням вказаних обставин та з огляду на необхідність передбачуваного та однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення вважаю, що ставка судового збору при поданні апеляційної скарги повинна розраховуватись за формулою: 0,2 х розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб х 150%, та в даному випадку складає - 576,30 грн..

Наведені висновки, зокрема, щодо застосованої ставки судового збору у розмірі 0,2 від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною в постанові від 18 березня 2020 року справа № 543/775/17 та Верховного Суду КАС, викладеною в постанові від 13 серпня 2020 року справа № 455/1535/16-а.

Отже, судовий збір за подачу апеляційної скарги до П`ятого апеляційного адміністративного суду повинно бути перераховано або внесено на рахунок: банк Казначейство України (ЕАП), код банку 899998, код класифікації доходів бюджету 22030101 "Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)", відомча ознака "81" (Апеляційні адміністративні суди): рахунок UA058999980313181206081015008, отримувач - УК у м. Одесі/Приморський р-н/22030101, код за ЄДРПОУ отримувача - 38016923, в сумі 576,30 грн., а тому апеляційна скарга, відповідно до вимог ч.2 ст.298 та ч.1 ст.169 КАС України має бути залишена без руху, з наданням строку для усунення зазначених недоліків.

Відповідно до ч.2 ст.298 КАС України, до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються правила статті 169 цього Кодексу.

Згідно до ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст.169, 296, 298 КАС України, суд-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без руху.

Надати апелянту строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги на протязі п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що у разі не усунення зазначених недоліків апеляційної скарги, відповідно до ст.169 КАС України апеляційна скарга буде повернута скаржнику.

Ухвала у касаційному порядку не підлягає оскарженню.

Суддя: Федусик А.Г.