Постанова

від 18.08.2020 по справі 400/4571/19

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 серпня 2020 р.м.ОдесаСправа № 400/4571/19

Головуючий в 1 інстанції: Біоносенко В.В. Дата і місце ухвалення: 19.05.2020р., м. Миколаїв Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Ступакової І.Г.

суддів - Бітова А.І.

- Лук`янчук О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 травня 2020 року по справі за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області до фермерського господарства Плєска про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И Л А :

В грудні 2019 року Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області звернулося до Миколаївського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до фермерського господарства Плєска про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, в сумі 3494,75 грн.

Позов обґрунтовувало тим, що 22.04.2011р. ОСОБА_1 , яка працювала у ФГ Плєска , призначено пенсію за віком на підставі пункту ж ст.13 Закону України Про пенсійне забезпечення , як жінці, яка працювала у сільськогосподарському виробництві та виховала п`ятеро і більше дітей. У зв`язку з цим, на ФГ Плєска поширюється порядок покриття витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, визначений пунктом 2 Розділу ХV Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування . Розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій ОСОБА_1 з липня 2019 року направлені органом ПФУ на юридичну адресу відповідача. Однак, у рахунок погашення заборгованості ФГ Плєска добровільно кошти не вносяться, внаслідок чого непогашеною залишається заборгованість в сумі 3494,75 грн., що утворилася за період з 01.07.2019р. по 30.11.2019р.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 травня 2020 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення від 19.05.2020р., з прийняттям нового судового рішення - про задоволення позову.

В своїй скарзі апелянт зазначає, що при вирішенні спору судом першої інстанції не надано належної правової оцінки доводам позивача про те, що ФГ Плєска , як підприємство, працівнику якого було призначено пенсію згідно пункту ж ст.13 Закону України Про пенсійне забезпечення , зобов`язане сплачувати Пенсійному фонду витрати на виплату та доставку такому працівникові пільгової пенсії, згідно направлених Пенсійним фондом розрахунків.

Також, апелянт посилається на те, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що чинним законодавством не передбачено обов`язку підприємства відшкодовувати Пенсійному фонду України фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених на підставі пункту ж ст.13 Закону України Про пенсійне забезпечення . Судом не враховано положень пункту 2 Розділу ХV Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування , яким передбачено, що до досягнення особою, якій призначена пенсія на пільгових умовах, пенсійного віку, підприємство на якому працювала особа та яке видало уточнюючу довідку, компенсує фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Посилається апелянт і на помилковість висновку суду першої інстанції про те, що Закон України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування покладає тимчасовий обов`язок відшкодувати фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій до досягнення пенсійного віку, лише у разі призначення їх особам, що працювали на посадах за Списком №1 та Списком №2. За твердженнями апелянта, такий висновок суду також суперечить положенням пункту 2 Розділу ХV Прикінцевих положень Закону.

Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі п.3 ч.1 ст.311 КАС України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ФГ Плєска зареєстровано як юридичну особу 20.04.1994р.

22.04.2011р. працівнику ФГ Плєска ОСОБА_1 призначено пенсію за віком на підставі пункту ж ст.13 Закону України Про пенсійне забезпечення , як жінці, яка працювала в сільськогосподарському виробництві та виховувала п`ятеро і більше дітей.

Згідно наявного в матеріалах справи розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, що підлягають відшкодуванню, призначених особам, які були зайняті на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів б - з статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення та пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування , ФГ Плєска має заборгованість по відшкодуванню витрат УПФУ на виплату та доставку пенсії ОСОБА_1 за період з липня 2019 року по листопад 2019 року в сумі 3494,75 грн.

Непогашення ФГ Плєска в добровільному порядку витрат Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області на виплату та доставку пенсії ОСОБА_1 за період з липня 2019 року по листопад 2019 року в сумі 3494,75 грн. стало підставою для звернення територіального органу ПФУ з даним позовом до суду про стягнення заборгованості.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, дійшов висновку, що Закон України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування покладає тимчасовий обов`язок підприємства відшкодовувати фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій до досягнення пенсійного віку, лише у разі призначення їх особам, що працювали на посадах за Списком №1 та Списком №2. Обов`язку підприємства відшкодувати Пенсійному фонду фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій, які були призначені у зв`язку з тим, що особа виховувала п`ять дітей (п. ж ст.13 Закону України Про пенсійне забезпечення ) не передбачено. Навпаки, абзацом п`ятим пункту 2 розділу XV Прикінцевих положень Закону прямо передбачено, що фінансування цих пенсій відбувається за рахунок Державного бюджету України.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції не погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України Про пенсійне забезпечення №1788-ХІ від 05.11.1991р. (далі - Закон №1788) громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, в зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Статтею 13 Закону №1788 визначені категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Зокрема, згідно п. ж ч.1 ст.13 Закону №1788 на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи жінки, які працюють у сільськогосподарському виробництві та виховали п`ятеро і більше дітей, - незалежно від віку і трудового стажу, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

В редакції до 17.02.2000р. вказана стаття Закону №1788, крім визначення категорій працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, регулювала порядок внесення підприємствами та організаціями плати до Пенсійного фонду, що покривала витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до підпунктів а , б - з статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення №1788-XI від 05.11.1991р.

Законом України Про внесення змін до деяких законів України №1461-III від 17.02.2000р., порядок внесення плати на покриття фактичних витрат на виплату і доставку пенсій змінено шляхом виключення зі статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення №1788-XI від 05.11.1991р. відповідної регулюючої норми, а порядок покриття витрат на виплату та доставку пільгових пенсій було врегульовано шляхом введення окремого виду збору на обов`язкове державне пенсійне страхування у Закон України Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування №400/97-ВР від 26.06.1997р.

03 жовтня 2017 року прийнято Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій №2148-VШ (далі - Закон №2148-VШ), яким внесено зміни п.2 Розділу XV Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та до пункту 1 статті 2 Закону України Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування №400/97-ВР від 26.06.1997р.

Так, згідно п.2 Розділу XV Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (в редакції Закону №2148) покриття витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах відповідно до статей 13 і 14 Закону України Про пенсійне забезпечення до набрання чинності Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій та призначених відповідно до частин другої і третьої статті 114 цього Закону до досягнення пенсійного віку, визначеного статтею 26 цього Закону, здійснюється у такому порядку:

- підприємства та організації (крім сільськогосподарських товаровиробників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України; на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, а також на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини другої статті 114 цього Закону, - до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону за раніше діючим порядком;

- за рахунок коштів Державного бюджету України пенсії, призначені особам відповідно до пунктів б - з статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення (стосовно осіб, які на дату відшкодування віднесені до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) та відповідно до статті 14 Закону України Про пенсійне забезпечення до набрання чинності Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій та після цієї дати відповідно до пунктів 2-8 частини другої статті 114 цього Закону (стосовно осіб, які працювали у сільськогосподарських товаровиробників, які на дату відшкодування віднесені до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) та частини третьої статті 114 цього Закону.

У разі недостатності зазначених коштів фінансування суми, якої не вистачає для повного покриття витрат на виплату та доставку таких пенсій, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Згідно з абзацом 4 пункту 1 статті 2 Закону України Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування №400/97-ВР від 26.06.1997р. (в редакції Закону №2148), фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених до дня набрання чинності Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій відповідно до пунктів б - з статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення та призначених після дня набрання чинності зазначеним Законом відповідно до пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування у період до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування визначені в якості об`єкта оподаткування для платників збору, визначених пунктами 1 і 2 частини першої статті 1 цього Закону, крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України.

В свою чергу, в розумінні пунктів 1 і 2 частини першої статті 1 Закону України Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування №400/97-ВР від 26.06.1997р., платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування є:

1) суб`єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об`єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об`єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників;

2) філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, зазначених у пункті 1 цієї статті, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник збору, територіальної громади.

Ставка збору на обов`язкове державне пенсійне страхування встановлена на рівні 100% від об`єкта оподаткування (абзац 3 пункту 1 статті 4 Закону України Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування №400/97-ВР від 26.06.1997р.).

Отже, ті пенсії на пільгових умовах, які призначались відповідно до пунктів а , б - з статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення №1788-XI від 05.11.1991р., до дня набрання чинності Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій №2148-VIII від 03.10.2017р., після набрання ним чинності призначаються відповідно до пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування №1058-ІV від 09.07.2003р.

Однак, фактичні витрати на виплату і доставку таких пенсій, у відповідності до абзацу 4 пункту 1 статті 2 Закону України Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування №400/97-ВР від 26.06.1997р. (в редакції Закону №2148), визначені в якості об`єкта оподаткування для суб`єктів підприємницької діяльності, їх об`єднань, бюджетних, громадських та інших установ та організацій, об`єднань громадян, інших юридичних осіб (їх філій), а також фізичних осіб - суб`єктів підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників (крім тих, що віднесені до четвертої групи платників єдиного податку).

При цьому, імперативною нормою пункту 2 розділу XV Прикінцеві положення Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування визначено, що підприємства та організації (крім сільськогосподарських товаровиробників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку) вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, призначених на пільгових умовах, за раніше діючим порядком.

Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, було врегульовано главою 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Пенсійного фонду України №21-1 від 19.12.2003р., що зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16.01.2004р. за №64/8663, яка з урахуванням змін і доповнень діє і на даний час.

Згідно з пунктом 6.2 вказаної Інструкції, витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи. При цьому стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному розмірі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах.

А за правилами пункту 6.4 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Згідно з вимогами пункту 6.7 Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства у розрахунку, який направляється підприємству в місячний строк з дня прийняття рішення про зміну розміру пенсії або про припинення виплати пенсії.

Як вбачається з наявного матеріалах справи листа Баштанського управління Головного управління ДФС у Миколаївській області від 25.03.2019р. №557/10/14-29-51-05-22 від 25.03.2019р. ФГ Плєска у 2019 році не відносилося до платників єдиного податку четвертої групи та перебувало на загальній системі оподаткування.

А відтак, в силу п. 2 розділу XV Прикінцеві положення Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування на відповідача покладено обов`язок здійснювати відшкодування органам Пенсійного фонду України шляхом покриття фактичних витрат та виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення .

Висновки суду першої інстанції щодо протилежного ґрунтуються на неправильному застосуванні судом норм матеріального права.

Факт невиконання зазначених вище норм законодавства щодо сплати в межах визначеного строку сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсії, призначених на пільгових умовах, зазначених у розрахунку ПФУ, не спростований ФГ Плєска . Заборгованість відповідача перед Пенсійним фондом з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів б - з ст.13 Закону України Про пенсійне забезпечення за період липень-листопад 2019 року, з урахуванням відсутності доказів погашення такого зобов`язання, становить 3494,75 грн.

За таких обставин, колегія суддів доходить висновку, що позовні вимоги Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про стягнення заборгованості з ФГ Плєска є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Оскільки при вирішенні спору судом першої інстанції допущено неправильне застосування норм матеріального права, тому, відповідно до ст.317 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги позивача на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції задовольняє таку скаргу, скасовує рішення суду від 19.05.2020р., з прийняттям нового судового рішення - про задоволення позову Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області.

Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, постанова суду апеляційної інстанції, відповідно до ч.5 ст.328 КАС України, в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 308, 311, п.2 ч.1 ст.315, ст.ст. 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області задовольнити.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 травня 2020 року скасувати.

Прийняти по справі нове рішення, яким позов Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області задовольнити.

Стягнути з фермерського господарства Плєска (код ЄДРПОУ 20897802) на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за період з липня 2019 року по листопад 2019 року в сумі 3494,75 грн. (три тисячі чотириста дев`яносто чотири гривень 75 копійок)

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених ст. 328 КАС України.

Повний текст судового рішення виготовлений 18 серпня 2020 року.

Головуючий: І.Г. Ступакова

Судді: А.І. Бітов

О.В. Лук`янчук