Ухвала

від 17.08.2020 по справі 640/1206/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

17 серпня 2020 року

Київ

справа №640/1206/19

адміністративне провадження №К/9901/19873/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Пасічник С.С.,

суддів: Юрченко В.П., Гусака М.Б.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.08.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.01.2020 у справі №640/1206/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мішлєн Україна" до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

УСТАНОВИВ:

10.08.2020 до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла зазначена касаційна скарга.

Водночас, за приписами статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу.

У даному випадку, постанова апеляційного суду, про касаційний перегляд якої порушується питання, прийнята у відкритому судовому засіданні 21.01.2020, тоді як касаційна скарга направлена до Верховного Суду 06.08.2020 засобами поштового зв`язку, тобто з пропуском строку касаційного оскарження.

В касаційній скарзі відповідач порушує питання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, обґрунтоване тим, що пропуск цього строку обумовлено наявністю поважних, на думку податкового органу, підстав, а саме неможливістю сплати судового збору через відсутність фінансування видатків бюджету, призначених для цієї мети, у зв`язку з чим первісно подана касаційна скарга була повернута особі, яка її подала, з огляду на неусунення упродовж встановленого судом строку недоліків останньої, втім, сплативши судовий збір, заявник не позбавлений права повторного звернення до суду. Крім того, як на підставу пропуску процесуального строку, заявник посилається й на те, що вдруге право на касаційне оскарження реалізується ним під час дії карантину, встановленого Кабінетом міністрів України, з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) й строк на касаційне оскарження продовжується на строк дії такого карантину.

Так, статтею 129 Конституції України визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Із зазначеною правовою нормою Основного Закону України кореспондуються пункт сьомий частини третьої статті 2 КАС України, який відносить до основних засад (принципів) адміністративного судочинства забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом, а також стаття 13 цього Кодексу, якою закріплено право учасників справи на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках.

Механізм реалізації права на касаційне оскарження судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовано Главою 2 Розділу ІІІ КАС України, статтею 329 якого встановлено строк для подання касаційної скарги.

Статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти шостий, сьомий частини п`ятої цієї статті).

Таким чином відповідач, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на касаційний перегляд справи, повинен забезпечити неухильне і своєчасне виконання вимог процесуального закону і суду, зокрема, стосовно форми та змісту касаційної скарги, в тому числі щодо надання документа про сплату судового збору, для чого, як особа, зацікавлена у її поданні, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Окрім цього пунктом 2 частини 3 статті 2 КАС України рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом віднесено до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриває стаття 8 цього Кодексу й визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.

Такі приписи знайшли своє відображення і у статті 44 КАС України, частина 1 якої вказує, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки.

Отже державні органи, які діють як суб`єкти владних повноважень та звертаються до суду з метою захисту інтересів у правовідносинах, які виникли з приводу реалізації ними публічно-владних управлінських функцій, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених державою, в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов`язків.

В контексті наведених законодавчих приписів, відсутність фінансування видатків бюджету органу державної влади, призначених для сплати судового збору, не належить до обставин особливого і непереборного характеру, оскільки кошти на вказані цілі повинні бути передбачені своєчасно та в повному обсязі на законодавчому рівні у Державному бюджеті України, а відтак не може зумовити перегляд остаточного і обов`язкового судового рішення після закінчення строку його касаційного оскарження й не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.

Не може бути визнана як поважна й підстава звернення з касаційною скаргою під час дії карантину, оскільки Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічний гарантій з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) №540-ІХ від 30 березня 2020 року", яким, серед іншого, внесені зміни до КАС України, набрав чинності 02 квітня 2020 року, тоді як строк на касаційне оскарження рішень у цій справі сплинув 26 лютого 2020 року, до набрання цим Законом чинності.

Частиною третьою статті 332 КАС Українм встановлено, що касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Враховуючи викладене та керуючись статтею 332 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 серпня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2020 року у справі №640/1206/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Мішлєн Україна до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення залишити без руху.

Встановити особі, яка подала касаційну скаргу, десятиденний з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху строк, протягом якого остання має право вказати інші підстави для поновлення строку касаційного оскарження.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

С.С. Пасічник

В.П. Юрченко

М.Б. Гусак ,

Судді Верховного Суду