Рішення

від 28.08.2007 по справі 16/181-3033

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16/181-3033

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" серпня 2007 р.Справа № 16/181-3033

Господарський суд Тернопільської області

у складі   судді Хоми С.О.             

Розглянув справу

За позовом  Приватного підприємства "Агроспецпроект", м. Киїів, пров. Жуковського, 17/25

до відповідача  Дочірнє підприємство "Торговий дім "Мілко" вул. Промислова, 3, с.Велика Березовиця, Тернопільський район, Тернопільська область            

За участю представників сторін:

   Позивача:  Савченко О.М. –представник, довіреність без номера від 23.08.2007р.             

   Відповідача: не з'явився.

Суть справи:

Ухвалою суду від 26 липня 2007 року, керуючись п.п.1,2 ч.1 ст.77 ГПК України, розгляд справи було відкладено на 14 серпня 2007 року на 10 год. 00 хв.

Ухвалою суду від 14 серпня 2007 року розгляд справи відкладено відповідно до п.п.1,2 ч.1 ст.77 ГПК України на  28 серпня 2007 року на 09 год. 15 хв.

Приватне підприємство "Агроспецпроект" пров. Жуковського, 17/25, м.Київ звернулось до суду з позовом до Дочірнє підприємство "Торговий дім "Мілко" вул. Промислова, 3, с.Велика Березовиця, Тернопільський район, Тернопільська область про стягнення  59380 грн.33 коп., в т.ч. 46721 грн.06 коп. основного боргу, 2818 грн.77 коп. пені, 501 грн.29 коп. - 3% річних та 9344 грн.21 коп. штрафу.

Як зазначив позивач в позовній заяві, підставою для звернення до суду з позовом до відповідача стало неналежне виконання взятих на себе зобов'язань згідно Дистриб»юторського  договору № 41-Д від 10.03.2006 року.

Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча судом було дотримано норми статті 64 Господарського процесуального кодексу України, своєчасно винесено і надіслано ухвалу про порушення провадження у справі (повідомлення № 1033581 про вручення ухвали суду отримано 10.07.2007р. уповноваженою особою). Однак, відповідач відзиву на позов чи будь-яких додаткових документів суду не надав, а тому згідно ст.75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Учаснику судового процесу роз'яснено його права та обов'язки згідно ст.ст.20,22,81-1 ГПК України. Також роз'яснено наслідки відмови позивача від позову та укладення мирової угоди.

Технічна фіксація (звукозапис) судового процесу відповідно до ст.81-1 ГПК України не проводилась за відсутності відповідних клопотань представників сторін.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача,суд встановив наступне.

10 березня 2006 року між Приватним підприємством «Агроспецпроект», надалі –«Фірма»,  в особі директора Уса І.І, що діяв на підставі Статуту, з однієї сторони та Дочірнє підприємство "Торговий дім "Мілко" –надалі «Дистриб»ютор»в особі директора Мацька О.І., що діяв на підставі Статуту, з іншого боку було укладено дистриб»ют орський договір № 41-Д, згідно пунктів 2.1. та 1.2  розділу 2 якого «Фірма»- позивач по справі на умовах вищезазначеного договору постачає «Дистриб»ютору»- відповідачу по справі  товар, а «Дистриб»ютор»в свою чергу здійснює його пряму дистриб»юцію в межах цін та націнок, вказаних у прайс-листах Фірми, а також здійснює своєчасну оплату отриманого від «Фірми»товару.

Сторони обумовили в Договорі, що оплата за кожну отриману партію товару здійснюється Дистриб»ютором у безготівковій формі протягом 35 календарних днів з моменту отримання товару ( п.4.2 розділу 4 Договору).

На виконання пункту 2.1 розділу 2 укладеного Дистриб»юторського договору позивач поставив відповідачу товар:

- по накладній серії № 01 АЛ № 218692 від 26.12.2006р. згідно виставленого рахунку-фактури № 3Ф1-000464 від 26.12.2006р. та на підставі довіреності серії ЯМК № 613216 від 25.12.2006р. виписаної на ім.»я Мандзій С.В. на суму 41854 грн.08 коп.;

- по накладній серії № 01 АЛ № 218727 від 09.01.2006р. згідно виставленого рахунку-фактури № 3Ф1-000012 від 09.01.2007р. та на підставі довіреності серії ЯМК № 613224 від 03.01.2007р. виписаної на ім.»я Мандзій С.В на суму 41589 грн.60 коп.,  а відповідач прийняв вказаний товар (продукцію) на загальну  суму  83443 грн.68 коп., про що свідчать підписи повноважного представника відповідача та відтиск печатки підприємства (належним чином завірені копії вищезазначених документів знаходяться в матеріалах справи).

У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України № 435-ІУ від 16 січня 2003 року, який набрав чинності з 1 січня 2004 року зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 1 статті 526 Цивільного кодексу України передбачені загальні умови виконання зобов'язання, а саме  зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач прийняті на себе зобов'язання згідно договору  № 41-Д від 10.03.2006 року належним чином не виконав, здійснивши лише часткову оплату за поставлений  позивачем товар, а саме, як стверджує позивач, залишок несплаченої суми боргу відповідача станом на 21.06.2007р.становить 46721 грн. 06 коп.

На день слухання справи відповідач будь-яких доказів сплати суми боргу перед позивачем не надав.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення 46721 грн. 06 коп. боргу по оплаті вартості поставленого товару згідно Договору № 41-Д від 10.03.2006 року підлягають до задоволення як обґрунтовано заявлені, підтверджені матеріалами справи.

Виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (ст. 546 ЦК України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язань.

Відповідно до  ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Згідно  з ч. 4 статті 231  ГК України у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не  визначено, санкції  застосовуються  в розмірі, передбаченому договором.

Пунктом п.6.3 розділу 6  Договору № 41-Д від 10.03.2006 року сторони передбачили, що у разі затримки оплати  за Товар, Дистриб»ютор сплачує фірмі пеню у розмірі діючої подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочення. У разі прострочення платежу більше, ніж на 20 календарних днів Дистиб»ютор, окрім пені, сплачує Фірмі також штраф у розмірі 20% від суми простроченого платежу.

Позивачем  нараховано відповідачу 2813 грн.77 коп. пені  від несплаченої суми за кожен день прострочення  та 9344 грн.21 коп.  штрафу в розмірі 20% від суми  простроченого платежу.

Суд, з врахуванням норм чинного законодавства та умов Договору № 41-Д від 10.03.2006 року задовольняє позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача 2813 грн. 77  коп. пені та 9344 грн.21 коп. штрафу, як правомірно заявлені і не оспорені відповідачем.

Позивач просить суд стягнути з відповідача  501 грн.29 коп. 3% річних за користування чужими грошовими коштами.

У відповідності до ч.2 ст.536 Цивільного кодексу України, розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства. Договором № 41-Д від 10.03.2006р. розмір процентів за користування чужими грошовими коштами не встановлений, однак законом, а саме ст.  625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд з врахуванням норм чинного законодавства задовольняє позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача 501 грн. 29 коп.  - 3% річних за користування чужими грошовими коштами, як обгрунтовано заявлені та підтверджені матеріалами справи.

При таких обставинах та відповідно до вимог ст.ст.33.34 ГПК України, ст.ст.509,525, 526, 530 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України позовні вимоги позивача 46721 грн. 06 коп. боргу, 2813 грн. 77 коп. пені,  9344 грн.21 коп. штрафу, 501 грн. 29 коп.  - 3% річних за користування чужими грошовими коштами підлягають задоволенню як обґрунтовано заявлені та неоспорені відповідачем та не суперечать чинному законодавству.

Судові витрати, які  включають 593 грн. 80 коп. державного мита, 118 грн. витрат в оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, понесені позивачем при поданні позову, згідно  ст.49 ГПК України покладаються на відповідача.

   Керуючись ст.ст. 43,49,84,85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити.

   2.Стягнути з Дочірнього підприємства «Торговий дім «Мілко», смт. В.Березовиця Тернопільського району Тернопільської області, вул.. Промислова,3, ідентифікаційний код 31995125 на користь Приватного підприємства «Агроспецпроект», м. Київ, пров. Жуковського,17/25 , ідентифікаційний код 31352489 – 46721 грн.06 коп. боргу, 2813 грн.77 коп. пені, 501 грн.29 коп. –3% річних, 9344 грн.21 коп. штрафу та 711 грн.85 коп. в повернення сплачених судових витрат.

   Видати наказ.

3.Рішення надіслати сторонам по справі.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття (підписання).

   На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор –апеляційне подання, протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення  через місцевий господарський суд.

      Дата підписання : 31.08.2007 року.  

Суддя                                                                                          С.О. Хома