Рішення від 18.08.2020 по справі 904/2877/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.08.2020м. ДніпроСправа № 904/2877/20

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мельниченко І.Ф. , розглянув спір

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю промислового підприємства "ЗІП", м. Кам`янське Дніпропетровської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Азія Трейд Імпорт", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про стягнення заборгованості в сумі 8 358,04 грн.

Без участі представників сторін.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю промислове підприємство "ЗІП" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом про стягнення 7 528,99 грн., що складають суму заборгованості за договором поставки № 2135/2 від 18.12.2017; 526,16 грн. - річних, 302,90 грн. - інфляції грошових коштів.

Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки № 2135/2 від 18.12.2017 в частині повної та своєчасної оплати за поставлений товар.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 09.06.2020 відкрито провадження у справі № 904/2877/20, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

У зв`язку з прийняттям Кабінетом Міністрів України Постанови № 211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19", відповідно до якої, через спалах у світі коронавірусу з 12.03.2020 до 03.04.2020 в Україні вводиться карантин, та згідно з листом Ради суддів України № 9рс-186/20 від 16.03.2020, рекомендовано встановити особливий режим роботи судів.

Враховуючи частину 4 Розділу Х Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину.

Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Таким чином, строк на подання відзиву на позовну заяву продовжений на строк дії карантину в силу вказаного вище закону.

Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) , який набрав законної сили 17.07.2020, були внесенні зміни до Господарського процесуального кодексу.

Відповідно до пункту 4 Розділу X Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Від відповідача клопотань про продовження процесуального строку на подачу відзиву не надходило.

Таким чином, строк на подачу відзиву закінчився 07.08.2020.

З метою повідомлення відповідача про його право подати відзив на позовну заяву, на адресу останнього, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, направлялась ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 09.06.2020.

Станом на 03.08.2020 конверт з ухвалою про відкриття провадження у справі був повернутий до суду відділенням поштового зв`язку з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

За приписами пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітка про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з частинами 1, 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою про відкриття провадження у справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень ( www.reyestr.court.gov.ua).

Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Судом враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

З огляду на викладене та згідно з частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними у справі матеріалами, а рішення підписано без його проголошення.

За результатом дослідження матеріалів справи, оцінки доказів у їх сукупності господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Предметом доказування у справі є обставини щодо неналежного виконання відповідачем зобов`язань в частині повного та своєчасного розрахунку за отриманий товар за договором поставки.

Доказами, якими позивач підтверджує позовні вимоги є: договір поставки № 2135/2 від 18.12.2017 (а.с.37-39); видаткові накладні та товарно-транспортні накладні (а.с. 40-45); довіреність № 14 від 18.04.2019 (а.с. 46); банківська виписка (а.с. 48-50); претензія № 193 від 13.03.2020 (а.с. 51); рекомендоване повідомлення про вручення (а.с. 52); листи № 117 від 17.02.2020 та № 1178 від 04.12.2019 (а.с. 53-54); довідка № 238 від 12.05.2020 (а.с.55).

18.121.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю промислового підприємства "ЗІП" (Постачальник, Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Азія Трейд Імпорт" (Покупець, Відповідач) укладено договір поставки № 2135/2 (далі - Договір).

Відповідно до пункту 1.1. вказаного вище Договору Постачальник зобов`язується поставити, а Покупець зобов`язується прийняти і оплатити на умовах цього договору продукцію в тому числі, але не виключно, виробництва ТОВ ПП ЗІП (далі Товар), кількість, асортимент і ціна якої зазначені в специфікаціях (накладних), які є невід`ємною частиною цього договору.

Згідно з частинами 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з пунктом 3.1 Договору Постачальник постачає товар у кількості і асортименті, оговореному в специфікаціях (заявках), окремими партіями згідно заявок Покупця, потягом 10 (десяти) днів з моменту оформлення заявки.

Товар вважається зданим Постачальнику і прийнятим Покупцем з моменту підписання повноважними представниками сторін накладних. Повноваження представника Покупця, який отримує товар, підтверджується довіреністю, яка повинна містити підпис керівника та печатку (пункт 3.6 Договору).

Відповідно до пунктів 4.1, 4.2 Договору товар, що поставляється, оплачується за ціною, встановленою Постачальником і зазначеною в специфікаціях (накладних).

Покупець оплачує вартість товару на наступних умовах: оплата 100% вартості товару з відстрочкою платежу 14 (чотирнадцять) календарних днів з моменту поставки товару.

Даний договір набирає чинності з 07.02.2017 і діє до 31.12.2017 (включно).

У випадку, якщо жодна із сторін Договору за один місяць до закінчення строку дії цього Договору не направить письмову заяву про відмову від пролонгації цього Договору, то Договір вважається автоматично пролонгованим на один рік на тих же умовах.

В матеріалах справи відсутні докази того, що сторони мали намір припинити дію договору поставки № 2135/2 від 18.12.2017. Таким чином, суд дійшов висновку, що на момент виникнення спірних відносин договір був чинним.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться.

На виконання умов Договору, позивач постави відповідачу за загальний період з 19.03.2019 по 20.09.2019 товар на загальну суму 53 852,16 грн., що підтверджується видатковими та товарно-транспортними накладними, копії яких містяться в матеріалах справи.

Відповідач зобов`язання за договором виконав неналежним чином, здійснивши розрахунки частково в сумі 46 323,17 грн., що підтверджується залученими до матеріалів справи банківськими виписками.

Позивач на адресу відповідача направляв претензію № 193 від 13.03.2020 з вимогою сплатити заборгованість у сумі 7 528,99 грн. протягом трьох календарних днів з дати отримання претензії.

Дана претензія була отримана представником відповідача 19.09.2020, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, яке залучено до матеріалів справи.

Відповідач відповідь на претензію № 193 від 13.03.2020 не надав.

Доказів виконання зобов`язання щодо оплати товару на суму 7 528,99 грн., в строк встановлений в договорі, відповідач не надав, як не надав і доказів такої сплати на момент розгляду даної справи.

З огляду на вище викладене, вимоги позивача щодо примусового стягнення заборгованості у сумі 7 528,99 грн. слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошових зобов`язань на вимогу кредитора, зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Позивачем до стягнення заявлено річні у сумі 526,16 грн. за загальний період з 03.04.2019 по 12.05.2020.

Відповідно до здійсненого господарським судом перерахунку, встановлено, що розмір річних є більшим, ніж заявлено позивачем.

Пред`явлення вимог в меншому розмірі є правом позивача, а отже, річні в сумі 526,16 грн., підлягають до примусового стягнення.

Враховуючи викладене, суд розглядає вимоги про стягнення річних в заявленому позивачем розмірі.

Також позивачем заявлено до стягнення інфляцію грошових коштів у сумі 302,90 грн. за загальний період 03.04.2019 по 12.05.2020.

Вимоги щодо стягнення інфляції грошових коштів, підлягають задоволенню частково, з огляду на те, що при здійсненні розрахунку позивачем е враховані вимоги п. 3.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" від 17.12.2013 року, відповідно до яких, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція.

Як вбачається із наданого розрахунку, позивачем здійснювалось нарахування інфляції з місяця, в якому платіж мав бути здійснений.

Після перерахунку, з врахуванням положень, викладених у зазначеній вище Постанові, до стягнення підлягає інфляція грошових коштів за спірні періоди прострочення в сумі 32, 38 грн.

Розподіл судового збору здійснюється судом відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, за змістом якої у разі часткового задоволення позову судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 526, 625, 712 Цивільного кодексу України, статтями 129, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Азія Трейд Імпорт" (50053, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. П`ятихатська, буд. 38, корп. К. 316; код ЄДРПОУ 38280327) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю промислового підприємства "ЗІП" (51901, Дніпропетровська обл., м. Кам`янське, вул. Широка, 107-А; код ЄДРПОУ 21875464) 7 528,99 грн. (сім тисяч п`ятсот двадцять вісім гривень 99 коп.) основного боргу, 526,19 грн. (п`ятсот двадцять шість гривень 19 коп.) річних, 32,38 грн. (тридцять дві гривні 38 коп.) інфляції грошових коштів, 2 033,98 грн. (дві тисячі тридцять три гривні 98 коп.) судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В решті позовних вимог відмовити.

Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Повне рішення складено 18.08.2020.

Суддя І.Ф. Мельниченко