Рішення

від 18.08.2020 по справі 910/3042/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

18.08.2020Справа № 910/3042/20

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Бондаренко - Легких Г. П.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу № 910/3042/20

За позовом Акціонерного товариства УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ (вулиця Тверська, буд. 5, м. Київ, 03680) в особі: регіональної філії Одеська залізниця Акціонерного товариства УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ (вул. Пантелеймонівська, буд. 19, м. Одеса, 65012)

До Товариства з обмеженою відповідальністю Віадук Комплекс (вул. Стельмаха, буд. 10 А, м. Київ, 03040)

Про стягнення 142125, 17 грн

Без виклику представників сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство Українська залізниця в особі регіональної філії Одеська залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Віадук Комплекс (далі-відповідач) про стягнення 120 839,03 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем своїх зобов`язань за договором поставки № ОД/НХ-19-944НЮ від 17.12.2019, а саме несвоєчасна поставка частини товару, у зв`язку з чим позивач просить стягнути з відповідача 120 839,03 грн, з яких 116 540,41 грн штрафу та 4 298, 62 грн пені, судові витрати покласти на відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.03.2020 позовну заяву було залишено без руху. Встановлено позивачі строк на усунення недоліків позовної заяви протягом 5 (п`яти) днів з дня вручення даної ухвали шляхом: надання доказів сплати Акціонерним товариством УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ судового збору 2 102, 00 грн із зазначенням в призначенні платежу відомостей про те, яка саме позовна заява оплачується судовим збором або надати докази щодо наявності у регіональної філії Одеська залізниця Акціонерного товариства УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ відповідних повноважень; надання обґрунтованого розрахунку суми позовних вимог із зазначенням станом на яку дату подається розрахунок, дати початку та закінчення розрахунку, періоду нарахування та розміру пені із врахуванням статей 252-255, 549 Цивільного кодексу України; зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

10.04.2020 від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог та виконання ухвали від 16.03.2020. У вказаній заяві позивач просив суд визнати причину пропуску строку наданого судом для усунення недоліків поважною та прийняти заяву про збільшення позовних вимог та виконання ухвали від 16.03.2020 по справі. До заяви позивач додав докази направлення заяви про збільшення позовних вимог відповідачеві, копію витягу з протоколу № Ц-64/91 від 04.12.2018 та копію Положення про Регіональну філію Одеська залізниця АТ Укрзалізниця . В п. 2.8 Положення зазначено право Філії діяти від імені Товариства та, серед іншого, виступати позивачем.

Позивач на вимогу суду здійснив перерахунок позовних вимог з урахуванням статей 252-255, 549 Цивільного кодексу України, у зв`язку з чим збільшив позовні вимоги з 120 839,03 грн до 142 125,17 грн. В заяві про збільшення позовних вимог та виконання ухвали від 16.03.2020 позивач просить стягнути з відповідача 116 540, 41 грн штрафу та 25 584, 76 грн пені за період прострочення з 22.01.2020 до 03.04.2020 за порушення строків поставки товару.

Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) від 30.03.2020, доповнено Розділ Х Прикінцеві положення Господарського процесуального кодексу пунктом 4, відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину.

Враховуючи, що всі процесуальні строки були продовжені на час карантину, а строк, який встановлює суд не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширення коронавірусної хвороби, суд дійшов висновку, що заява про збільшення позовних вимог та виконання ухвали від 16.03.2020 була подана позивачем в межах відповідного процесуального строку.

Оскільки заява про збільшення позовних вимог та виконання ухвали від 16.03.2020 була подана позивачем з метою усунення недоліків первинно поданої заяви суд, подану заяву, в тому числі щодо збільшення позовних вимог, розцінив як заяву про усунення недоліків позовної заяви, та прийняв до розгляду як первинну позовну заяву позивача з вимогами про стягнення 142 125,17 грн (уточненими вимогами).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.04.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, з огляду на малозначність справи в розумінні ч. 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, характер спірних правовідносин та предмет доказування, ціну позову, яка не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, суд дійшов висновку, що справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження на підставі ч. 1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України, без проведення судового засідання та виклику сторін.

19.06.2020 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив поновити пропущений строк для подачі відзиву, продовжити строк для розгляду справи для можливості вчинення сторонами процесуальних дій, а також відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

У відзиві відповідач зазначає, що він не отримував від позивача заявку щодо поставки товару, яка у свою чергу відповідно до умов Договору № ОД/НХ-19-944НЮ від 17.12.2019 є єдиною підставою для початку поставки, відповідно у відповідача не виникло обов`язку з поставки, тому прострочення поставки не відбулося, а отже застосовувати штрафні санкції немає підстав. Щодо часткової поставки, відповідач зазначає, що він виконав її з власної ініціативи та поставив товар, який був на той момент на складі, при цьому за твердженнями відповідача, позивач прийняв товар без зауважень та здійснив оплату.

В силу приписів ч. 1 ст. 251 Господарського процесуального кодексу України, у спрощеному позивному провадженні відзив подається протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

В відзиві на позовну заяву відповідач заявляє, що ухвалу про відкриття проводження у справі від 21.04.2020 він отримав 15.05.2020.

Таким чином останній день для подання відзиву на позовну заяву - 01.06.2020 (з урахуванням вихідних днів).

Проте, враховуючи, що строк на подання відзиву, також не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширення коронавірусної хвороби, суд дійшов висновку, що відзив був поданий відповідачем в межах відповідного процесуального строку, відповідно відсутні підстави для поновлення строку для подачі відзиву.

Що ж стосується продовження строку розгляду справи для можливості вчинення сторонами процесуальних дій, то суд прийшов до висновку, що в силу положень Закону України № 731-ІХ від 18.06.2020 Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) , в якому встановлено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 Прикінцевих положень Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) № 540-IX від 30.03.2020, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у випадках наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими Кодексами), мають право на продовження процесуальних строків на підставах, встановлених цим Законом та який набрав чинності - 17.07.2020, та враховуючи, що 20-й день - 06.08.2020, строки розгляду справи тривають мінімум до 07.08.2020.

23.06.2020 через відділ канцелярії суду від відповідача надійшло доповнення до відзиву, в якому відповідач просив суд долучити додані ним роздруківки, зроблені з електронної пошти відповідача.

07.07.2020 через відділ канцелярії суду від позивача надійшла відповідь на відзив (вих. №НХ09/3006 від 30.06.2020), в якій позивач просив визнати причину пропуску строку для надання відповіді на відзив поважною, прийняти відповідь на відзив та задовольнити позовні вимоги.

Враховуючи, що строк на подання відповіді на відзив, також не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширення коронавірусної хвороби, суд дійшов висновку, що відповідь на відзив була подана позивачем в межах відповідного процесуального строку, відповідно відсутні підстави для поновлення строку для подачі відповіді на відзив.

15.07.2020 від відповідача надійшло заперечення на відповідь на відзив, в якому відповідач просив суд, відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, у зв`язку із його необґрунтованістю і безпідставністю.

Згідно з ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Згідно з частиною 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення на нього, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Як підтверджено матеріалами справи, між позивачем, як замовником, та відповідачем, як постачальником, 17.12.2019 укладено договір поставки № ОД/НХ-19-944НЮ (далі - Договір), за яким постачальник передає у власність замовника, а замовник оплачує товар, визначений в асортименті, кількості та за цінами, які зазначені у Специфікації (Додаток №1), що додається до договору про закупівлю і є його невід`ємною частиною, постачальник передає у власність замовника товар на умовах зазначених в договорі (п. 1.1. Договору).

Найменування товару: деталі контактної мережі (затискачі, проміжки) (п. 1.2. Договору).

Виробник товару: ТОВ Лідер-Прогрес , м. Одеса (поз.1, 2); ТОВ Ливарно - механічний завод Веета , м. Київ (поз. 3,4), Україна (п. 1.3. Договору).

Пунктом 2.1. та 3.1. Договору встановлено, що якість товару, що постачається, повинна відповідати нормативним документам згідно специфікації №1 (Додаток №1). Кількість та асортимент товару визначається у специфікації (Додаток №1), яка є невід`ємною частиною договору.

Відповідно до п. 5.1. Договору, поставка товару проводиться партіями протягом строку дії Договору тільки на підставі наданої письмової рознарядки (заявки) замовника, яка вважається дозволом на поставку та є підтвердженням готовності замовника до приймання товару.

Зі сторони замовника рознарядка (заявка) підписується з урахуванням вимог статуту замовника щонайменше двома такими уповноваженими особами:

- директор (особа, що виконує його обов`язки) філії Одеська залізниця АТ Укрзалізниця ;

- перший заступник директора (особа, що виконує його обов`язки) філії Одеська залізниця АТ Укрзалізниця ;

- перший заступник - головний інженер (особа, що виконує його обов`язки) філії Одеська залізниця АТ Укрзалізниця ;

- заступник директора (особа, що виконує його обов`язки) філії Одеська залізниця АТ Укрзалізниця .

Згідно з п. 5.2. Договору, товар має бути поставлений на підставі письмових рознарядок (заявок) впродовж 15 робочих днів з моменту їх отримання будь-яким способом (факсом; електронною поштою: viaduetov@gmail.com ; листом за адресою: 03040, м. Київ, вул. Стельмаха, буд. 10А) постачальником у кількості, визначеній у рознарядці (заявці). Замовник має право розірвати договір в односторонньому порядку, якщо товар не поставлений замовнику впродовж 15 робочих днів від дня одержання постачальником рознарядки (заявки) замовника.

Товар постачається за рахунок та транспортом постачальника на склад замовника (65098, м. Одеса, вул.. Степна, буд. 2) на умовах DDP в редакції ІНКОТЕРМС 2010 (п. 5.5. Договору).

Згідно із п. 6.1. Договору, замовник оплачує поставлений постачальником товар за ціною вказаною у специфікації.

У пункті 6.4. Договору зазначено, що загальна сума по договору 981 366, 06 грн, у тому числі ПДВ 20% 163 561, 01 грн.

Розрахунки за поставлений товар здійснюються у безготівковій формі (п. 7.1. Договору). Розрахунки за поставлений товар здійснюються замовником протягом 30 банківських днів з дати поставки товару, але не раніше дати реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування з операцій по постачанню товару, який підлягає оплаті, в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлених чинним законодавством порядку та строки. У разі реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН з порушенням граничних строків їх реєстрації, встановлених чинним законодавством, оплата здійснюється протягом 10 банківських днів після реєстрації податкових накладних в ЄРПН (п. 7.2. Договору). Днем отримання товару вважається день підписання сторонами або їх уповноваженими представниками видаткової накладної (п. 7.3. Договору). Сторони, після виконання своїх зобов`язань, складають акт звірки взаєморозрахунків (п. 7.5. Договору).

В п. 9.1. Договору сторони погодили, що прийом товару здійснюється замовником у відповідності з Інструкцією № П-6 від 15.06.1965 Про порядок приймання продукції виробничо - технічного призначення та товарів народного вжитку по кількості та Інструкцією № П- 7 від 25.04.1966 Про порядок приймання продукції виробничо - технічного призначення та товарів народного вжитку по якості при наявності товаросупровідних документів.

Згідно із п. 9.2 та 9.3. Договору, замовник має право пред`явити постачальнику претензії по кількості на підставі видаткової накладної і по якості на протязі гарантійного терміну згідно п. 4.1. Договору. У випадку наявності претензій по якості, товар не підлягає використанню до взаємного врегулювання питань.

Відповідно до п. 9.5. Договору, підтвердженням про одержання товару замовником є видаткова накладна, підписана уповноваженими представника сторін.

Пунктом 11.1. Договору встановлено, що за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань за даними договором винна сторона несе відповідальність згідно з чинним законодавством України і цим Договором.

В пункті 11.3. Договору сторони погодились, що постачальник за даним Договором несе наступну відповідальність: у разі затримки поставки товару або поставки не в повному обсязі, заявленому замовником, постачальник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості непоставленого товару, за кожний день затримки; за порушення термінів поставки продукції, визначених договором, постачальник має сплачувати штраф у розмірі 20% від вартості непоставленої в строк продукції; при постачанні неякісної продукції постачальник має проводити заміну продукції на якісну за власний рахунок у термін, що не перевищує 20 діб та сплачувати штраф у розмірі 20% від вартості поставленої продукції неналежної якості; у разі передачі прав і обов`язків по укладеному договору постачання продукції іншим особам - постачальник, що порушив зобов`язання, сплачує замовнику штраф у розмірі 20% від суми договору.

У випадку виникнення спорів або розбіжностей, сторони зобов`язуються вирішувати їх шляхом взаємних переговорів та консультацій (п. 12.1. Договору). У разі недосягнення сторонами згоди спори (розбіжності) вирішуються у судовому порядку згідно чинного законодавства (п. 12.2. Договору).

Відповідно до п. 16.2. Договору, строк дії цього Договору встановлюється сторонами з моменту його підписання до 31.12.2019, в частині відвантаження товару - до 25.12.2019 в частині виконання обов`язків щодо розрахунків по Договору - до закінчення місяця, наступного за місяцем у якому закінчується строк реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН за операціями із цього Договору.

На виконання вимог Договору, сторони погодили, підписали та скріпили печатками специфікацію № 1 (додаток № 1 до Договору) № ОД/НХ-19-944-НЮ від 17.12.2019, відповідно до якої сторони узгодили поставку затискача плашкового 1000 шт, клем заземлення 1100 штук, проміжку іскрового (ІПМ-61-1) 325 штук, проміжку іскрового (ІПМ-61-2) 719 штук. Загальна сума поставки складає 981 366, 06 грн.

Як зазначає позивач, що він у відповідності до умов п. 5.1. Договору направив відповідачу письмову заявку № НХ-11/7133 від 24.12.2019 (копія якої знаходиться в матеріалах справи) на поставку товару на суму 981 366, 06 грн. Рознарядка № НХ-11/7133 від 24.12.2019, згідно викладеного в позовній заяві, була направлена електронною поштою та отримана відповідачем 24.12.2019.

В заявці вказано, що замовник згідно Договору просить виконавця провести постачання на суму 981 366, 06 грн за адресою: Виробничий підрозділ служби МТЗ - Одеський Головний матеріально - технічний склад, 65098, м. Одеса, вул. Степна, 2, дозвіл на постачання (для ЦЕ) від 26.12.2019 № ух-14/9239. Підписана заявка заступником директора регіональної філії з рухомого складу С. М. Яворським та заступником директора регіональної філії з інфраструктури А. Г. Сажиним.

Доказів надсилання відповідачу та доказів отримання відповідачем зазначеної заявки засобами електронного поштового зв`язку, факсимільного чи поштового зв`язку матеріали справи не містять.

Відповідач у свою чергу 24.12.2019 здійснив поставку товару на суму 398 664, 00 грн, а товар на суму 582 702, 06 грн впродовж 15 робочих днів з моменту отримання заявки поставлено не було, що суперечить п. 5.2. Договору. На підставі зазначеного позивач просить суд у відповідності до п. 11.2. Договору стягнути з відповідача 116 540, 41 грн штрафу та 25 584, 76 грн пені за порушення строків поставки товару за період з 22.01.2020 по 03.04.2020.

Відповідач заперечує обставини отримання ним від позивача рознарядки № НХ-11/7133 від 24.12.2019, в тому числі засобами електронного поштового зв`язку, на підтвердження чого надав в матеріали справи роздруківки інтернет - сторінок електронної пошти ТОВ Віадукт Комплекс (аккаунт Google viaductov@gmail.com ). Та обставини поставлення ним 24.12.2019 товару за договором на суму 398 664, 00 грн на виконання рознарядки № НХ-11/7133 від 24.12.2019, на підтвердження чого надав документи, які підтверджують, що підготовку відповідної поставки відповідач розпочав до 24.12.2019. Відповідач зазначає, що не отримавши рознарядки (заявки) від позивача, розпочав часткову поставку товару з власної ініціативи, у зв`язку із закінченням дії Договору (п. 16.2. Договору) в частині відвантаження товару. Відповідач також зазначає, що під час приймання позивачем товару на суму 398 664, 00 грн, останнім не пред`являлися претензії щодо кількості поставленого товару та не скла ладилися відповідні документи.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що у задоволенні вимог позивача слід відмовити з наступних підстав.

Договір, укладений між сторонами, є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. 11, 202, 509, 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Поряд з цим, ст. 712 Цивільного кодексу України регулює відносини, що виникають із договору поставки. Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Частиною 1 ст. 662 та 663 Цивільного кодексу України встановлено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Згідно із ч.1 ст. 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Згідно із ч. 1 ст. 665 Цивільного кодексу України у разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

Як встановлено судом сторони у відповідності до умов Договору в специфікації №1 (додаток №1 до Договору), погодили поставку такого товару: затискач плашковий для заземлюючого проводу 066-1 в кількості 1 000 шт. на загальну суму з ПДВ 684 000, 00 грн; клема заземлення 123 в кількості 1 100 шт. на загальну суму з ПДВ 68 400, 00 грн; проміжок іскровий ПТМ-С (ПТМ-62-1) в кількості 325 шт. на загальну суму з ПДВ 2020 897, 50 грн; проміжок іскровий ПТМ-Ч (ПТМ-62-2) в кількості 719 шт. на загальну суму з ПДВ 379 804, 56 грн. Загальна сума поставки, згідно Договору та специфікації складає - 981 366, 06 грн,у тому числі ПДВ - 163 561, 01 грн.

Договір укладений сторонами 17.12.2019, при цьому в п. 16.2. Договору сторони погодили, що строк дії договору в частині відвантаження товару - до 25.12.2019. При цьому, в п. 5.1. Договору сторони визначили, що поставка товару проводиться партіями протягом строку дії договору тільки на підставі наданої письмової рознарядки (заявки) замовника, яка вважається дозволом на поставку та є підтвердженням готовності замовника до приймання товару. Крім того, в п. 5.1. Договору сторони визначили, якими уповноваженими особами така заявка має бути підписана. В пункті 5.2. Договору сторони визначили, що товар має бути поставлений на підставі письмових рознарядок (заявок) впродовж 15 робочих днів з моменту їх отримання будь - яким способом (факсом; електронною поштою: viaduetov@gmail.com ; листом за адресою: 03040, м. Київ, вул. Стельмаха, буд. 10А) постачальником у кількості, визначеній у рознарядці (заявці).

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Строк виконання зобов`язання щодо поставки товару був визначений в п. 5.2. Договору, як 15 робочих днів з моменту отримання рознарядки від позивача, тобто саме з моменту отримання відповідачем рознарядки починається облік строку, протягом якого відповідач зобов`язався поставити товар.

В силу ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Позивач стверджує, що направив відповідачу рознарядку (заявку) № НХ-11/7133 від 24.12.2019 на поставку товару на суму 981 366, 06 грн електронною поштою, і що вказану заявку відповідач отримав 24.12.2019.

Проте, доказів, які б підтверджували обставини направлення відповідачу та отримання відповідачем такої заявки матеріали справи не містять.

В свою чергу відповідачем надані в матеріали справи роздруківки інтернет - сторінок з аккаунту Google viaductov@gmail.com (саме така адреса вказана в договорі сторонами), із яких вбачається, що 24.12.2019 позивач не направляв на електронну адресу вказану в договорі рознарядку (заявку) № НХ-11/7133 від 24.12.2019.

Крім того, в Договорі сторони погодили, що заявка підписується щонайменше двома уповноваженими особами, зазначеними в договорі. Із змісту рознарядки (заявки) № НХ-11/7133 від 24.12.2019 вбачається, що вона підписана іншими особами ніж визначено в Договорі, при цьому позивачем до матеріалів справи не надано жодних доказів із яких би вбачалося, що особи, які підписали заяву, були уповноважені, на момент підписання заявки, на виконання обов`язків уповноважених осіб, зазначених в Договорі.

Отже, позивачем не доведені обставини направлення відповідачу рознарядки (заявки) на поставку товару на суму 981 366, 06 грн 24.12.2019 оформленої відповідно до вимог Договору, та не доведено обставини отримання відповідачем такої заявки, відповідно позивач не довів обставини настання для відповідача строку виконання зобов`язання щодо поставки товару.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Отже нормами цивільного законодавства визначено, що правові наслідки у вигляді сплати неустойки (пені та штрафу) настають за умови порушення зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом.

Матеріалами справи не доведено, що відповідач порушив зобов`язання щодо поставки товару позивачу на суму 981 366, 06 грн впродовж 15 робочих днів з моменту отримання від позивача заявки на поставку, оскільки позивач не довів, що відповідач отримав від нього належну заявку 24.12.2019 або в будь - яку іншу дату.

Статтею 612 Цивільного кодексу України визначено, що прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Умовами договору імперативно внормовано, що поставка товару здійснюється тільки на підставі письмової рознарядки (заявки) замовника, яка вважається дозволом на поставку, відповідно зобов`язання по поставці не могло бути виконане відповідачем до надання такої рознарядки.

Суд відхиляє доводи позивача, що поставка відповідачем частини товару на суму 398 664, 00 грн, що підтверджується видатковою накладною № 122 від 24.12.2019 (копія якої знаходиться в матеріалах справи), підтверджує обставини направлення позивачем відповідачу та отримання відповідачем рознарядки (заявки) № НХ-11/7133 від 24.12.2019, з огляду на нижчевикладене.

Так, в п. 16.2. Договору сторонами дійсно було погоджено, що договір діє в частині відвантаження товару до 25.12.2019, відповідно посилання відповідача на вказаний пункт, як підставу для здійснення поставки в останній день дії договору є, на переконання суду, вірогідними. В матеріалах справи також наявні документи, які підтверджують, що відповідач розпочав дії по підготовці поставки на суму 398 664, 00 грн до 24.12.2019 (копія заяви на перевезення до компанії-перевізника - ПП Л.В.С. від 23.12.2019), що також робить доводи відповідача більш вірогідними.

Крім того, в рознарядці (заявці) № НХ-11/7133 від 24.12.2019 вказано, що дозвіл на постачання від 26.12.2019, відповідно поставку за заявкою відповідач міг здійснити починаючи з 26.12.2019, оскільки за умовами договору заявка вважається дозволом на поставку.

Отже, на переконання суду, обставини здійснення відповідачем часткової поставки позивачу товару на суму 398 664, 00 грн 24.12.2019 за власною ініціативою без отримання відповідного дозволу, не свідчать про порушення відповідачем п. 5.2. Договору, а свідчать про намір відповідача виконати умови договору (хоча б і частково) до закінчення строку дії договору.

Суд також зазначає, що в пункті 9.1. Договору сторони погодили, що прийом товару здійснюється замовником у відповідності з Інструкцією № П-6 від 15.06.1965.

Пунктом 16 вказаної Інструкції встановлено, що якщо під час приймання продукції буде виявлена недостача, то одержувач зобов`язаний призупинити подальшу прийомку, забезпечити збереження продукції, а також вжити заходів до запобігання її змішання з іншою однорідною продукцією. Про виявлену недостачу продукції складається акт за підписами осіб, які виконували приймання продукції.

Згідно із п. 7.3. Договору, днем отримання товару вважається день підписання сторонами або їх уповноваженими представниками видаткової накладної. Відповідно до п. 9.5. Договору, підтвердженням про одержання товару замовником є видаткова накладна, підписана уповноваженими представника сторін.

Матеріали справи не містять та позивачем не подано доказів, що позивач використав своє право надане Договором та пред`явив відповідачу претензію по кількості товару (склав відповідний акт за підписами осіб, які виконували приймання продукції).

Проте в матеріалах справи наявна копія видаткової накладної № 122 від 24.12.2019 з якої вбачається, що відповідач здійснив поставку товару на суму 398 664, 00 грн, а позивач без заперечень прийняв цей товар, що підтверджується підписами та печатками сторін, а також, як зазначає відповідач, що позивач 25.12.2019 здійснив оплату поставленого товару, що підтверджується банківською випискою по рахунку ТОВ ВІАДУК КОМПЛЕКС та не заперечується останнім.

Таким чином, дослідивши усі обставини та надавши оцінку зібраним у справі доказам в їх сукупності, врахувавши принцип диспозитивності та змагальності, суд дійшов висновку, що позивні вимоги Акціонерного товариства Українська залізниця не підлягають задоволенню.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Позивач не надав суду доказів, які б підтверджували обставини справи, викладені ним у позові, а відповідач в свою чергу надав докази, які в своїй сукупності підтверджують більшу вірогідність тверджень відповідача.

Стаття 74 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин, оцінивши подані докази, які досліджені судом, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.

Керуючись ст. 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 236-242, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позову Акціонерного товариства УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ (вулиця Тверська, 5, м. Київ, 03680) в особі: регіональної філії Одеська залізниця Акціонерного товариства УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ (вул. Пантелеймонівська, 19, м. Одеса, 65012; ідентифікаційний код: 40075815) до Товариства з обмеженою відповідальністю Віадук Комплекс (вул. Стельмаха, 10А, м. Київ, 03040; ідентифікаційний код 42019312) про стягення 142 125, 17 грн відмовити.

2. Судові витрати по сплаті судового збору покласти на Акціонерне товариство УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ (вулиця Тверська, 5, м. Київ, 03680) в особі: регіональної філії Одеська залізниця Акціонерного товариства УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ (вул. Пантелеймонівська, 19, м. Одеса, 65012; ідентифікаційний код: 40075815).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Г.П. Бондаренко - Легких