Рішення

від 19.08.2020 по справі 910/8875/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

19.08.2020Справа № 910/8875/20

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Біг медіа

до Товариства з обмеженою відповідальністю МІРРАЛЕНД

про стягнення 317 493,64 грн,

Суддя О.В. Гумега

секретар судового засідання

Мухіна Я.І.

Представники: без повідомлення (виклику) учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Біг Медіа (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом Товариства з обмеженою відповідальністю МІРРАЛЕНД (відповідач) про стягнення 317 493,64 грн на підставі Договору на проведення рекламної компанії № 271115/1 від 27.11.2015.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не оплатив надані позивачем послуги з проведення рекламної компанії, у зв`язку з чим позивач просить стягнути з відповідача на його користь 317 493,64 грн заборгованості, з яких: 235 200,00 грн основного боргу; 21 950,93 грн 3% річних; 60 342,71 грн інфляційних втрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.06.2020 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Біг Медіа прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/8875/20, постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання).

Суд повідомляв позивача та відповідача про відкриття провадження у справі.

В матеріалах справи наявні докази отримання позивачем ухвали Господарського суду міста Києва від 24.06.2020 про відкриття провадження у справі № 910/8875/20.

Поштове відправлення з ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.06.2020 у справі № 910/8875/20 було направлене відповідачу за адресою: 01023, м. Київ, Печерський узвіз, буд. 3, вказаною у позовній заяві, яка відповідає адресі місцезнаходження відповідача, що підтверджується наявним в матеріалах справи відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Втім, поштове відправлення з наведеною ухвалою суду та примірником повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції було повернуте органами зв`язку до Господарського суду міста Києва.

Враховуючи, що ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.06.2020 у справі № 910/8875/20 було надіслано за належною адресою, тобто повідомленою суду позивачем, яка відповідає адресі, зазначеній у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та повернуто підприємством зв`язку, суд дійшов висновку про те, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд даної справи судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 ГПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 розділу ІІІ ГПК України.

Частиною 3 статті 252 цього Кодексу визначено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до п. 4 розділу Х Прикінцеві положення Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 30.03.2020 № 540-IX Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) (далі - Закон України від 30.03.2020 № 540-IX), яка діяла до 16.07.2020) було визначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

17.07.2020 набрав чинності Закон України від 18.06.2020 № 731-IX Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) (далі - Закон України від 18.06.2020 № 731-IX), згідно розділу І якого внесено зміни до законодавчих актів України, зокрема, пункт 4 розділу Х "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України викладено в такій редакції:

4. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином .

За змістом п. 2 розділу ІІ Закону України від 18.06.2020 № 731-IX, процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X Прикінцеві положення в редакції Закону України від 30.03.2020 р. № 540-IX, закінчуються через 20 днів після набрання чинності Законом України від 18.06.2020 р. № 731-IX. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених Законом України від 18.06.2020 № 731-IX .

Проте, протягом 20-денного строку після набрання чинності Законом України від 18.06.2020 № 731-IX та станом на дату ухвалення цього рішення учасники справи не подавали заяви про продовження процесуальних строків з підстав, встановлених Законом України від 18.06.2020 № 731-IX.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 ГПК України).

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

У разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження судом досліджено позовну заяву та додані до неї докази.

Розглянувши подані матеріали, суд дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази в сукупності достатні для прийняття законного та обґрунтованого судового рішення, відповідно до стст 236, 252 Господарського процесуального кодексу України.

З`ясувавши обставини справи, на які посилався позивач як на підставу своїх вимог, та дослідивши матеріали справи, суд

УСТАНОВИВ:

27.11.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю Біг медіа (виконавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю МІРРАЛЕНД (замовник, відповідач) було укладено Договір № 271115/1 на проведення рекламної(их) кампанії(й) (далі - Договір або Договір № 271115/1 від 27.11.2015), відповідно до п. 2.1 якого виконавець зобов`язується власними силами та/або з залученням субпідрядників протягом строку дії Договору професійно і якісно проводити рекламну(і) кампанію(ї) в інтересах замовника та/або клієнтів-рекламодавців замовника на території України на поверхнях спеціальних конструкцій, що узгоджуються сторонами у Додатках до Договору, а замовник зобов`язується вчасно й у повному обсязі оплачувати роботи та послуги виконавця відповідно до умов Договору.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідачем не було здійснено оплату наданих позивачем послуг з проведення рекламної компанії відповідно до рахунків-фактури № СФ17-04011 від 28.04.2017 та № СФ17-04161 від 05.05.2017 на загальну суму 235 200,00 грн. За таких обставин позивачем заявлено до стягнення з відповідача 317 493,64 грн заборгованості, з яких: 235 200,00 грн - основний борг, 21 950,93 грн - 3% річних та 60 342,71 грн - інфляційні втрати.

Умовами п. 4.1 Договору сторони погодили, що вартість рекламної кампанії залежить від кількості зарезервованих поверхонь спеціальних конструкцій, строку рекламної кампанії, розцінок (тарифів) виконавця і встановлюється сторонами у Додатках до Договору до початку рекламної кампанії або до дати ротації реклами. У разі зміни кількості зарезервованих поверхонь, строку рекламної кампанії, тарифів виконавця відповідно змінюється вартість рекламної кампанії шляхом внесення змін у Додатки до Договору (п. 4.1.1 Договору). Вартість одного дня рекламної кампанії на одній зарезервованій поверхні спеціальної конструкції визначається шляхом ділення місячної вартості рекламної кампанії на однієї поверхні зазначеної у Додатку до Договору на 30 (тридцять) календарних днів (п. 4.1.2 Договору). Вартість рекламної кампанії з урахуванням ПДВ визначається сторонами в Додатках до Договору в національній валюті (гривнях) (п. 4.1.3 Договору).

Згідно п. 4.2.1 Договору оплата вартості рекламної кампанії здійснюється замовником в повному обсязі не пізніше ніж за 2 (два) банківських дні до дати початку рекламної кампанії (якщо інший строк оплати не буде узгоджено сторонами у Додатках до Договору). Оплата вартості рекламної кампанії здійснюється замовником безготівковим платежем у гривнях на підставі рахунків-фактур виконавця, які виставляються замовнику для оплати не менш ніж за два банківських дні до дати платежу, передбаченого Договором або Додатком до Договору. Для оперативності у взаєморозрахунках рахунок-фактура може виставлятися замовникові факсимільним зв`язком з наступним наданням оригіналу (п. 4.2.2 Договору).

Пунктом 4.4 Договору передбачено, що виконавець направляє замовникові для підписання акт прийому-передачі робіт та послуг. Замовник протягом п`яти робочих днів від дати одержання акту підписує його або направляє виконавцеві мотивовану відмову. Після одержання виконавцем підписаного замовником акту, виконавець протягом п`яти робочих днів повертає замовнику один примірник акту, а також іншу необхідну документацію. Не підписання замовником акту протягом п`яти робочих днів від дати його одержання без мотивованої відмови, є фактом визнання замовником повного виконання виконавцем договірних зобов`язань.

Відповідно до п. 5.3 Договору по закінченні відбору вільних поверхонь спеціальних конструкцій протягом 5 (п`яти) робочих днів сторонами підписується Додаток до Договору - Акт резервування. З моменту підписання сторонами відповідного Додатку до Договору, поверхні спеціальних конструкцій вважаються зарезервованими виконавцем для замовника на строк майбутньої рекламної кампанії, зазначеної в такому Додатку. Зміни у Додаток до Договору можуть вноситися тільки за згодою сторін, крім випадків прямо передбачених умовами Договору.

Згідно п. 6.1 Договору в редакції Додаткової угоди від 30.12.2016 Договір набирає чинність з моменту його укладання сторонами і діє до 31.12.2017 року включно.

Згідно Додатку № 4 до Договору № 271115/1 на проведення рекламної(их) кампанії(й) від 27.11.2015 (далі - Акт резервування від 31.03.2017), керуючись статтею 5 Договору № 271115/1 на проведення рекламної(их) кампанії(й) від 27.11.2015, виконавець резервує замовнику 5 шт. (п`ять) рекламних площин спеціальних конструкцій великого формату(ів) типу(ів) звичайний з розмірами 3х11, 5х12 м для розміщення на них рекламного матеріалу замовника з сюжетом(ами) BD holding згідно контрольного макету, який додається, відповідно до адресної програми.

Відповідно до п. 2 Акту резервування від 31.03.2017 вартість рекламної кампанії визначена сторонами у відповідності до умов п. 4.1 Договору та на дату підписання цього Додатку складає 98 000,00 грн, крім того ПДВ (20%) - 19 600,00 грн. Всього 117 600,00 грн.

Порядок оплати вартості рекламної кампанії визначений сторонами у відповідності до умов п. 4.2 Договору та передбачає безготівковий розрахунок у гривнях на підставі рахунків-фактур виконавця, які виставляються замовнику для оплати не менш ніж за два банківських дні до дати платежу. Оплата здійснюється замовником в повному обсязі не пізніше ніж за 2 (два) банківських дні до дати початку рекламної кампанії, тобто до 01.04.2017.

Згідно Додатку № 5 до Договору № 271115/1 на проведення рекламної(их) кампанії(й) від 27.11.2015 (далі - Акт резервування від 30.04.2017), керуючись статтею 5 Договору № 271115/1 на проведення рекламної(их) кампанії(й) від 27.11.2015, виконавець резервує замовнику 5 шт. (п`ять) рекламних площин спеціальних конструкцій великого формату(ів) типу(ів) звичайний з розмірами 3х11, 5х12 м для розміщення на них рекламного матеріалу замовника з сюжетом(ами) BD holding згідно контрольного макету, який додається, відповідно до адресної програми.

Відповідно до п. 2 Акту резервування від 30.04.2017 вартість рекламної кампанії визначена сторонами у відповідності до умов п. 4.1 Договору та на дату підписання цього Додатку складає 98 000,00 грн, крім того ПДВ (20%) - 19 600,00 грн. Всього 117 600,00 грн.

Порядок оплати вартості рекламної кампанії визначений сторонами у відповідності до умов п. 4.2 Договору та передбачає безготівковий розрахунок у гривнях на підставі рахунків-фактур виконавця, які виставляються замовнику для оплати не менш ніж за два банківських дні до дати платежу. Оплата здійснюється замовником в повному обсязі не пізніше ніж за 2 (два) банківських дні до дати початку рекламної кампанії, тобто до 01.05.2017.

На момент подання позовної заяви, оплата наданих послуг відповідачем не здійснена.

Відповідно ст. 526 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 Цивільного кодексу України), якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Актом резервування від 31.03.2017 встановлено, що оплата здійснюється замовником в повному обсязі не пізніше ніж за 2 (два) банківських дні до дати початку рекламної кампанії, тобто до 01.04.2017.

Враховуючи зазначене, відповідач був зобов`язаний сплатити відповідачу 117 600,00 грн на підставі рахунку-фактуру № СФ17-04011 від 28.04.2017 у строк до 29.03.2017, тобто починаючи з 30.03.2017 відповідач є таким, що прострочив оплату по рахунку № СФ17-04011 від 28.04.2017 в розмірі 117 600,00 грн.

Актом резервування від 30.04.2017 встановлено, що оплата здійснюється замовником в повному обсязі не пізніше ніж за 2 (два) банківських дні до дати початку рекламної кампанії, тобто до 01.05.2017.

Враховуючи зазначене, відповідач був зобов`язаний сплатити відповідачу 117 600,00 грн на підставі рахунку-фактуру № ОУ-005233 від 31.05.2017 у строк до 28.04.2017, тобто починаючи з 29.04.2017 відповідач є таким, що прострочив оплату по рахунку № ОУ-005233 від 31.05.2017 в розмірі 117 600,00 грн.

Судом також встановлено, що сторонами підписані акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-004065 від 30.04.2017 та № ОУ-005233 від 31.05.2017. Крім того, матеріали справи містять акт звіряння взаєморозрахунків, підписаний сторонами за період з 01.01.2017 по 31.12.2017, зі змісту якого вбачається, що за відповідачем рахується заборгованість перед позивачем в розмірі 235 200,00 грн.

Позивачем було виставлено рахунки-фактури № СФ17-04011 від 28.04.2017 та № СФ17-04161 від 05.05.2017 на загальну суму 235 200,00 грн.

Оскільки відповідач належними та допустимими доказами відповідно до статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України факту невиконання своїх зобов`язань за спірним Договором не спростував, а матеріали справи їх не містять, суд дійшов висновку, що Товариством з обмеженою відповідальністю МІРРАЛЕНД не виконано своїх зобов`язань за Договором № 271115/1 від 27.11.2015.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача основного боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю в сумі 235 200,00 грн .

Щодо вимог позивача про стягнення 3% річних в розмірі 21 950,93 грн .

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодуксу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дослідивши розрахунок 3% річних, наведений позивачем в позовній заяві, судом встановлено, що позивач нараховує 3% річних на суму боргу в розмірі 117 600,00 грн за період з 30.03.2017 по 27.04.2017 та на суму боргу в розмірі 235 200,00 грн за період з 28.04.2017 по 01.06.2020.

Суд дійшов висновку про те, що виконаний позивачем розрахунок 3% річних є невірним та таким, що суперечить положенням чинного законодавства України. Позивачем невірно визначено початок періоду нарахування 3% річних за прострочення оплати по рахунку № ОУ-005233 від 31.05.2017 - 28.04.2017. Як було встановлено судом, відповідач був зобов`язаний провести оплату на підставі рахунку-фактуру № ОУ-005233 від 31.05.2017 у строк до 28.04.2017, тобто відповідач є таким, що прострочив виконання грошового зобов`язання, починаючи з 29.04.2017.

З огляду на зазначене, судом за допомогою інформаційно-пошукової системи Ліга було здійснено власний розрахунок 3% річних за період з 30.03.2017 по 27.04.2017 на суму 117 600,00 грн та за період з 29.04.2017 по 01.06.2020 на суму 235 200,00 грн.

За розрахунком судом обґрунтованою є сума 3% річних у розмірі 22 166,83 грн.

Положеннями ч. 2 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.

Враховуючи позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3% річних та положення ч. 2 ст. 237 ГПК України, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 21 950,93 грн 3% річних.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 60 342,71 грн, суд зазначає наступне.

Нарахування інфляційних втрат здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому до розрахунку мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Відповідний висновок Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду викладено в постанові від 05.07.2019 у справі № 905/600/18.

Згідно з імперативними вимогами статті 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів та статті 236 Господарського процесуального кодексу України, висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права; при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З урахуванням вищенаведеного, здійснивши за допомогою інформаційно-пошукової системи Ліга перевірку заявленої до стягнення суми інфляційних нарахувань, суд встановив, що обґрунтованою є сума інфляційних нарахувань у розмірі 61 229,24 грн.

Враховуючи позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат та положення ч. 2 ст. 237 ГПК України, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 60 342,71 грн інфляційних втрат.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до стст 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду жодних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про виконання в повному обсязі взятих на себе зобов`язань за Договором.

Здійснивши оцінку наявних в матеріалах справи доказів в порядку статті 86 ГПК України, повно і всебічно з`ясувавши обставини даної справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Біг Медіа до Товариства з обмеженою відповідальністю МІРРАЛЕНД про стягнення 317 493,64 грн на підставі Договору на проведення рекламної компанії № 271115/1 від 27.11.2015 підлягають задоволенню в повному обсязі в сумі 317 493,64 грн, з яких: 235 200,00 грн - основний борг, 21 950,93 грн - 3% річних, 60 342,71 грн - інфляційні втрати.

Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає таке.

Частиною 1 статті 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. При цьому частиною 2 наведеної статті ГПК України передбачено, що у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Позивачем в позовній заяві наведено попередній (орієнтовний) розмір суми судових витрат, який складається з суми судового збору в розмірі 4 762,41 грн та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 32 400,00 грн.

Згідно ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Витрати сторін, пов`язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об`єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених 129 Господарського процесуального кодексу України.

Матеріали справи містять копію Договору № 12/02/18-БМ-МЛ про надання правової допомоги (адвокатських (юридичних) послуг) від 12.02.2018, укладеного між позивачем та Адвокатським об`єднанням Юридична фірма ПРОКСЕН та партнери , рахунок № 21-18/БМ-МЛ від 21.02.2018 за Договором від 12.02.2018 на суму 32 400,00 грн та банківську виписку по особовому рахунку Адвокатського об`єднання Юридична фірма ПРОКСЕН та партнери № НОМЕР_1 за 23.02.2018, що підтверджує факт перерахування позивачем 32 400,00 грн за юридичні послуги згідно рахунку № 21-18/БМ-МЛ від 21.02.2018.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, у разі задоволення позову - на відповідача.

Відтак, з огляду на викладене вище, враховуючи надані позивачем докази щодо правомірності стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, категорію справи та розмір таких витрат, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу підлягає задоволенню в повному обсязі.

З огляду на наведені приписи ст. 129 ГПК України та повне задоволення позову, судовий збір у сумі 4 762,41 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 32 400,00 грн покладаються на відповідача.

Керуючись стст 56, 58, 73, 74, 76-80, 86, 123, 124, 129, 236-238, 241, 327 ГПК України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю МІРРАЛЕНД (01023, м. Київ, Печерський узвіз, буд. 3; ідентифікаційний код 39724079) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Біг медіа (04070, м. Київ, вул. Ігорівська, буд. 14-А; ідентифікаційний код 25281224) 235 200,00 грн (двісті тридцять п`ять тисяч двісті гривень 00 коп.) основного боргу, 21 950,93 грн (двадцять одну тисячу дев`ятсот п`ятдесят гривень 93 коп.) 3% річних, 60 342,71 грн (шістдесят тисяч триста сорок дві гривні 71 коп.) інфляційних втрат, 4 762,41 (чотири тисячі сімсот шістдесят дві гривні 41 коп.) судового збору та 32 400,00 грн (тридцять дві гривні чотириста гривень 00 коп.) витрат на професійну правничу допомогу.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (чч 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені стст 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI Перехідні положення ГПК України.

Повне рішення складено 19.08.2020.

Суддя Гумега О.В.