Рішення

від 19.08.2020 по справі 914/1249/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.08.2020 справа № 914/1249/20

Господарський суд Львівської області у складі судді Кидисюка Р.А. розглянув в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Дар-Землі , с. Розсоша Хмельницької області

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Галфрут , м. Львів

про: стягнення 150000,00 грн заборгованості за Договором №29/10-19 від 29.10.2019

За участю представників сторін: не викликались

Судові процедури

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Дар-Землі до Товариства з обмеженою відповідальністю Галфрут про стягнення 150000,00 грн заборгованості за Договором №29/10-19 від 29.10.2019.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.05.2020 справу №914/1249/20 передано на розгляд судді Кидисюку Р.А.

Ухвалою суду від 01.06.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без судового засідання та без виклику сторін.

Позиція позивача

Позовні вимоги обґрунтовуються невиконанням відповідачем своїх зобов`язань за Договором №29/10-19 від 29.10.2019 в частині поставки вартості оплаченого позивачем товару. Позивач просить суд стягнути з відповідача 150000,00 грн суми попередньої оплати за Договором.

Заперечення відповідача

Відповідач у встановлений строк не подав відзиву на позовну заяву чи заяву на продовження строку для подачі відзиву.

Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Обставини справи

29.10.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю Галфрут (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Дар-Землі (Покупець) укладено Договір поставки №29/10-19 (Договір), відповідно до п.1.1. якого Продавець зобов`язався поставити та передати у власність (повне господарське відання) Покупця товар, що належить Продавцю на праві власності, а Покупець зобов`язався прийняти товар та оплатити його згідно умов даного Договору.

На виконання умов Договору в якості попередньої оплати за Договором позивач сплатив відповідачу 200000,00 грн за зерно гречки згідно Рахунка №24 від 29.10.2019, що підтверджується платіжним дорученням №812 від 30.10.2019.

Однак, відповідач своїх зобов`язань щодо поставки оплаченого товару не виконав.

У зв`язку з наведеним позивач звертався до відповідача з претензією вих.№194 від 05.12.2019 з вимогою перерахувати суму попередньої оплати у розмірі 200000,00 грн протягом 3-ох робочих днів.

Відповідач вимоги за претензією задовольнив частково, 31.01.2020 сплатив 50000,00 грн, що підтверджується долученою до справи банківською випискою з рахунку позивача.

Відтак, позивач просить суд стягнути з відповідача 150000,00 грн попередньої оплати за Договором №29/10-19 від 29.10.2019 у зв`язку з невиконанням відповідачем своїх зобов`язань щодо поставки оплаченого товару.

Відповідач доказів поставки товару чи повернення суми попередньої оплати не подав.

Позиція суду

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Статтею 174 Господарського Кодексу України визначено, що господарські зобов`язання виникають, зокрема, безпосередньо з господарського договору, інших угод, передбачених законом, але таких, які йому не суперечать, а також внаслідок подій, з якими закон пов`язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Господарські зобов`язання між сторонами виникли на підставі укладеного між сторонами Договору №29/10-19 від 29.10.2019.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частин 1, 2 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Пунктом 3.3. Договору визначено строк поставки партії товару - до 30.11.2019.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

За приписами статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до положень частини 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Частиною 2 статті 693 ЦК України визначено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача 150000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч. 1 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Частиною 2 статті 86 ГПК України передбачено, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частин 1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Судові витрати

За звернення до суду з позовною заявою майнового характеру позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2250,00 грн, що підтверджується долученим до матеріалів справи платіжним дорученням №1510 від 19.05.2020.

Пунктом 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відтак, витрати зі сплати судового збору слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 2, 12, 20, 73, 74, 76-80, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Галфрут (79035, Львівська обл., місто Львів, ВУЛИЦЯ ЗЕЛЕНА, будинок 208; ідентифікаційний код 41962866) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Дар-Землі (31362, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, село Розсоша, ВУЛ. АКАДЕМІКА ЗАБОЛОТНОГО, будинок 86/1; ідентифікаційний код 37915375) 150000,00 грн (сто п`ятдесят тисяч гривень) та 2250,00 грн (дві тисячі двісті п`ятдесят гривень) відшкодування витрат на оплату судового збору.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в Західному апеляційному господарському суді в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 19.08.2020.

Суддя Р.А. Кидисюк