Ухвала

від 19.08.2020 по справі 160/9590/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

19 серпня 2020 року Справа 160/9590/20

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Сліпець Н.Є., перевіривши матеріали позовної заяви приватного підприємства "МАКСИМУС" до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії , -

ВСТАНОВИВ:

14.08.2020 року приватне підприємство "МАКСИМУС" звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України, в якому просить:

- скасувати рішення комісії Головного управління Державної податкової служби України в Дніпропетровській області за №1346069/32650687 від 06.12.2019р. про відмову приватному підприємству "МАКСИМУС" в реєстрації податкової накладної №11081 від 08.11.2019р. в ЄРПН;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну приватного підприємства "МАКСИМУС" за №11081 від 08.11.2019р. в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вивчивши матеріали поданого адміністративного позову, суддя дійшов висновку про те, що зазначений позов необхідно залишити без руху на підставі ч. 1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Згідно із ч. 1, ч. 2 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160,161 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху і встановлює строк для їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позову без руху.

Відповідно до ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Проте, у позовній заяві приватне підприємство "МАКСИМУС" просить відстрочити йому сплату судового збору за подання цього позову до винесення рішення, з метою уникнення заборгованості по заробітній платі на підприємстві та сплати усіх необхідних податків та зборів.

Розглянувши заяву позивача про відстрочення сплати судового збору, суд зазначає, про відсутність доказів для розгляду заяви про відстрочення сплати судового збору з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Як вбачається з наведеної норми, єдиною підставою для відстрочення, розстрочення або звільнення сторони від сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони.

У контексті відстрочення, розстрочення або звільнення сплати судового збору слід зазначити, що майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов`язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити його та стадію, на якій перебуває розгляд справи на певний момент.

Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.

Враховуючи, що відстрочення, розстрочення або звільнення сплати судового збору допускається у виняткових випадках і залежно від обставин справи, обґрунтування пов`язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на цю особу.

У своїй заяві позивач зазначає, що просить суд відстрочити сплату судового збору з метою уникнення заборгованості по заробітній платі на підприємстві та сплати усіх необхідних податків та зборів.

Проте суд зазначає, що наміри позивача своєчасно та у повному обсязі сплати фінансові зобов`язання з питань виплати заробітної плати та обов`язкових платежів до бюджету не може бути розцінені як належний доказ на підтвердження скрутного матеріального становища, оскільки вказаний доказ не відображає майнове становище позивача станом на дату подання позовної заяви.

При цьому, достатнім підтвердженням фінансового стану заявника буде інформація щодо розміру річного доходу за весь попередній календарний рік органів податкової служби.

Враховуючи наведене, суд дійшов до висновку, що позивачем не обґрунтовано клопотання про відстрочення сплати судового збору, оскільки не надано доказів на підтвердження обставин, викладених у ньому.

З огляду на вказане, позивачу необхідно надати актуальні станом на дату подання позову відомості, або надати документ про сплату судового збору у встановленому законом порядку.

Отже, адміністративний позов подано без додержання вимог, встановлених ст. ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому даний позов підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позову без руху.

Вищезазначені недоліки позовної заяви мають бути усунені позивачем у десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позову без руху шляхом надання до канцелярії суду доказів поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду для вирішення клопотання про поновлення строку звернення із позовом та доказів на підтвердження майнового стану для вирішення заявленого клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання адміністративного позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 161, 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву приватного підприємства "МАКСИМУС" до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Позивачу у десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позову без руху усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до канцелярії суду доказів на підтвердження майнового стану для вирішення заявленого клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання адміністративного позову.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Ухвала суду не підлягає оскарженню окремо від ухвали про повернення заяви згідно до вимог ст. ст. 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили у строки, встановлені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.Є. Сліпець