Рішення

від 17.08.2020 по справі 440/2936/20

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/2936/20

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Костенко Г.В.,

за участю:

секретаря судового засідання - Ніценко А.О.,

представника позивача - Остапенко О.П.,

представника відповідача - Стоцького Р.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будтехнагляд-С" до Державної служби України з безпеки на транспорті, Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області про визнання протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В:

10.06.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "Будтехнагляд-С" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної служби України з безпеки на транспорті, Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області про визнання протиправною та скасування постанови Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області про застосування адміністративно-господарського штрафу №186446 від 24.03.2020.

Підставою позову позивач зазначив порушення спірною постановою своїх прав у сфері публічно-правових відносин через безпідставне винесення постанови Управлінням Укртрансбезпеки у Полтавській області від 24.03.2020 №186446 про застосування адміністративно-господарського штрафу у сумі 17000,00 грн. Наголосив, що позивачем не здійснювалося перевезення вантажу 13.02.2020, згідно до ТТН №Р1 від 12.02.2020. Крім того, звернув увагу суду, що на довідці №0017488 про результати здійснення габаритно-вагового контролю не зазначено часу її складення, що є порушення Порядку № 879.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 15.06.2020 провадження у справі відкрито, розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Відповідач - Державна служба України з безпеки на транспорті позов не визнала та у відзиві на позовну заяву (а.с.37-42), зазначила, що при проведені рейдової перевірки, місце перевірки: а/д Н-12, 28 км+850м, відповідно до направлення на перевірку № 005545 від 10.02.2020 інспекторами Управління Укртрансбезпеки в Сумській області був перевірений транспортний засіб марки Volvo д.р.н. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_1 . Під час перевірки було виявлено перевищення ТЗ нормативних вагових параметрів, а саме: навантаження на одиничну вісь - 12,32 т. при допустимих 11 т. Під час розгляду справи в Управлінні ОСОБА_1 надав пояснення та копію договору оренди транспортних засобів від 27.08.2016, відповідно до якого ТЗ марки Volvo д.р.н. НОМЕР_1 , перебуває у користуванні ТОВ "Будтехнагляд - С". Враховуючи те, що відповідно до акту проведення перевірки ТОВ "Будтехнагляд - С" виконувало вантажні перевезення з перевищенням вагових обмежень понад 10 %, але не більше 20 % керівником Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області прийнято постанову про застосування адміністративно - господарського штрафу у сумі 17000,00 грн.

03.08.2020 від ТОВ "Будтехнагляд - С" на адресу суду надійшло пояснення (а.с.80). До пояснення додано акти приймання - передачі транспортного засобу (18 шт.) та пояснено, що відповідно до актів ТЗ Volvo НОМЕР_1 Позивачем 13.02.2020 не використовувався.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 04.08.2020 витребувано від ОСОБА_1 пояснення щодо використання ним або іншою особою транспортного засобу Volvo FM 12.340 реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2004 року випуску, шасі № НОМЕР_2 в період з 31.01.2020 року по 25.02.2020 року.

У судовому засіданні 17.08.2020 представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні 17.08.2020 проти позову заперечував, наполягав на відмові у задоволенні позовних вимог.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до таких висновків.

Судом встановлено, що ТОВ "Будтехнагляд - С" (ідентифікаційний код 40296645, місцезнаходження: 36002, Полтавська обл., місто Полтава, провулок Свято-Макарівський, будинок 12, кв. 92) зареєстровано як юридичну особу 24.02.2016, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань №15881020000015187 від 24.02.2016.

На підставі направлення на рейдову перевірку від 10.02.2020 №005545, графіку проведення рейдових перевірок Управління Укртрансбезпеки у Сумській області в період з 10.02.2020 по 16.02.2020 та графіку роботи пересувних пунктів габаритно-вагового контролю (ППГВК) на території Сумської області у лютому 2020 року державними інспекторами Управління Укртрансбезпеки у Сумській області проведено рейдову перевірку транспортних засобів на а/д Н-12 Суми - Полтава, км 28-850 (а.с. 49-50)

Згідно товарно-транспортної накладної від 12.02.2020 №Р1 автомобільним перевізником ФОП ОСОБА_2 , на автомобілі Volvo д.р.н. НОМЕР_1 здійснено перевезення вантажу - сепаратор низькотемпературний другого ступеня сепарації, вертикальний (а.с.53).

13.02.2020 інспекторами Управління Укртрансбезпеки у Сумській області здійснено перевірку вказаного автомобіля, в ході якої складено Акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №180425 (а.с.12), Акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів №0008936 (а.с.13), Довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю №0017488 (а.с.14), Розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до акту про перевищення транспортних засобом встановлених обмежень загальної маси та (або) осьового навантаження № 8936 (а.с. 15).

Згідно з записом у вказаному Акті проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 13.02.2020 №180425 водію роз`яснено суть порушення, однак від підпису та надання пояснень він відмовився (а.с.12).

Повідомлення про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, в якому зазначено дату, час та місце розгляду справи, а саме: у приміщенні Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області з 10:00 год до 12:00 год 10.03.2020 року, надіслано Управлінням Укртрансбезпеки у Полтавській області на адресу власника ОСОБА_1 рекомендованим поштовим відправленням №3600807693644 та вручено адресату - 27.02.2020 (а.с.16-18).

10.03.2020 ОСОБА_1 на розгляд справи з`явився надавши пояснення, що ТЗ Volvo д.р.н. НОМЕР_1 передано в оренду ТОВ "Будтехнагляд - С" згідно договору оренди ТЗ від 27.08.2016, додав договір оренди (а.с. 20).

24.03.2020 заступником начальника Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області Кужіль В.М. винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №186446 від 24.03.2020 (а.с.44), якою до ТОВ "Будтехнагляд - С" застосовано штраф у сумі 17000,00 грн.

Не погодившись із прийняттям постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №186446 від 24.03.2020, позивач оскаржив її до суду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та доводам учасників справи, суд виходить з наступного.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту в Україні визначено Законом України "Про автомобільний транспорт" №2344-III від 05 квітня 2001 року /далі - Закон №2344-III/.

За визначеннями, наведеними у статті 1 цього Закону, автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; вантажні перевезення - перевезення вантажів вантажними автомобілями; рейдова перевірка (перевірка на дорозі) - перевірка транспортних засобів суб`єкта господарювання на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, контрольно-вагові комплекси та інші об`єкти, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту); внутрішні перевезення - перевезення пасажирів і вантажів між населеними пунктами, розташованими на території однієї держави; внутрішні перевезення - перевезення пасажирів та/чи вантажів територією України без перетину державного кордону України; водій - особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка; міжнародні перевезення пасажирів і вантажів - перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом з перетином державного кордону.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , власником ТЗ Volvo д.р.н. НОМЕР_1 є ОСОБА_1 .

27.08.2016 ОСОБА_1 на підставі договору оренди транспортних засобів ТЗ Volvo д.р.н. НОМЕР_1 передав в оренду позивачеві (а.с.63-65).

Пунктами 2.1, 2.3 сторони визначили, що транспортні засоби передаються Орендодавцем Орендарю для використання у господарській діяльності. Факт передачі транспортного засобу в оренду та повернення їх з оренди підтверджується актом приймання - передачі.

Орендар зобов`язаний передати транспортний засіб на зберігання на період невикористання його у підприємницькій діяльності Орендодавцю (п. 5.5).

Факт передачі та повернення ТЗ підтверджується актами приймання - передачі транспортного засобу (а.с. 86-103).

З аналізу актів приймання - передачі транспортного засобу вбачається, що з 31.01.2020 по 25.02.2020 ТЗ Volvo д.р.н. НОМЕР_1 перебував на зберіганні у ОСОБА_1 (а.с.86-103).

У письмових поясненнях наданих до суду 14.08.2020 (а.с.113) ОСОБА_1 повідомив, що автомобіль Volvo FM 12.340 НОМЕР_1 з 31.01.2020 по 11.02.2020 ніким не використовувався, а з 12.02.2020 по 14.02.2020 автомобіль використовувався ФОП ОСОБА_2 на замовлення ТОВ "ТехНафтаГазСервіс", що підтверджується ТТН №Р1 від 12.02.2020, з 15.02.2020 р. по 25.02.2020 ніким не використовувався. Наголошує, що автомобіль Volvo FM 12.340, номерний знак НОМЕР_1 , 13.02.2020 у використанні ТОВ "Будтехнагляд - С" не перебував.

Отже, автомобільним перевізником в розумінні Закону України "Про автомобільний транспорт" є ФОП ОСОБА_2 , а не позивач, що підтверджується товарно-транспортною накладною від 12.02.2020 №Р1.

Згідно з приписами статті 6 Закону №2344-III державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Загальне державне регулювання діяльності автомобільного транспорту здійснює Кабінет Міністрів України відповідно до своїх повноважень.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 затверджено Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами (далі - Порядок №1567).

Відповідно до пункту 3 Порядку №1567 органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи.

Згідно з пунктом 21 Порядку №1567 у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Відповідно до пункту 25 Порядку №1567 справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Пунктами 26, 27 Порядку №1567 визначено, що справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання.

У разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі.

За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

Пунктами 26, 27 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті встановлено, що справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Позивач не заперечує, що отримував повідомлення про дату, час і місце розгляду справи та у судовому засіданні підтвердив, що був присутній на її розгляді та пояснював, що ТОВ "Будтехнагляд - С" 13.02.2020 не використовував у своїй господарській діяльності автомобіль Volvo FM 12.340 НОМЕР_1 . Також пояснював, що відповідно до пунктів 2.2. .2.3, та 5.5. Договору автомобіль знаходився на зберіганні у власника, ТОВ "Будтехнагляд - С" використовував орендований автомобіль, за необхідності, відповідно до актів приймання - передачі, що відповідає п.п. 2.3. ,5.5. Договору.

Також судом встановлено, що підставою для висновків відповідачів про порушення позивачем вимог Закону України "Про автомобільний транспорт" стали твердження інспекторів про відсутність у позивача на час проведення перевірки дозволу, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданого компетентними уповноваженими органами, або документа про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення встановлених законодавством вагових норм становить від 10 % до 12 %.

З цього приводу, слід зазначити, що частиною другою статті 29 Закону України "Про дорожній рух" передбачено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається в порядку встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту, за плату, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 6 Закону України "Про автомобільні дороги" центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює, зокрема, державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм та стандартів на автомобільному транспорті; габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування.

Постановою Кабінету Міністрів України № 879 від 27.06.2007 "Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування" затверджено Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - Порядок №879).

Відповідно до пункту 3 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та відповідними підрозділами МВС, що забезпечують безпеку дорожнього руху.

За визначенням, наведеним у підпункті 3 пункту 2 Порядку 879, габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Пунктом 22.5 Правил дорожнього руху встановлено, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Як вбачається з матеріалів справи, під час проведення рейдової перевірки вказаний вище транспортний засіб пройшов зважування на ваговому комплексі, за результатами якого встановлено перевищення габаритних вагових параметрів ТЗ, а саме повна маса ТЗ склала 18,56 т при допустимих 40 т. При цьому, навантаження на одиничну вісь 11,32 т при допустимих 11 т, що зафіксовано Актом про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів №0008936 від 13.02.2020; Довідкою про результати здійснення габаритно-вагового контролю №0017488 від 13.02.2020.

За приписами пунктів 12, 13 Порядку №879 вимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинно утримуватись у робочому стані; періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології. Під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані.

Що стосується зважувального обладнання, яким проводився габаритно-ваговий контроль транспортного засобу та його справності, то, відповідно до пояснень представника відповідача такий здійснювався типом засобів вимірювальної техніки "Вага електронні ТВА 20 D-10".

Вказаний відповідачем засіб пройшов повірку відповідно до статті 8 Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність", що підтверджується Свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №33/01497, виданим державним підприємством "Львівський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації" (а.с.55).

Зазначений документ, на переконання суду, не підтверджує той факт, що зважування транспортних засобів проводилось Управління Укртрансбезпеки у Сумській області цією вимірювальною технікою, яка перебувала в робочому стані, оскільки відповідачем не підтверджено належними та допустимими доказами факт задіяння саме вказаного вимірювального засобу 13.02.2020 на а/д Н-12, 28 км.+850м. під час рейдової перевірки та здійснення зважування транспортного засобу, що належить ОСОБА_1 .

Окремо суд наголошує, що відсутність зазначення будь-яких ідентифікуючих реквізитів приладу, яким здійснювався габаритно-ваговий контроль у акті про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів №0008936 від 13.02.2020 року та довідці про результати здійснення габаритно - вагового контролю № 0017488 від 13.02.2020, тобто в документах, які встановлюють обсяг ваги транспортного засобу, викликає обґрунтовані сумніви у суду щодо здійснення заходів такого контролю вказаним вище приладом на який посилається відповідач.

Таким чином, Акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів №0008936 від 13.02.2020, Довідка про результати здійснення габаритно-вагового контролю № 0017488 від 13.02.2020 не може бути належним та допустимим доказом, який підтверджує факт зважування транспортного засобу позивача вимірювальною технікою, яка перебувала в робочому стані, та має Свідоцтво про державну метрологічну атестацію, на яке посилається відповідач.

Відповідно до частини першої статті 60 Закону №2344-III, за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи.

Статтею 33 Законом України "Про автомобільні дороги" передбачено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно із частиною третьою статті 48 Закону №2344-III у разі перевезення вантажів з перевищенням вагових обмежень обов`язковим документом є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

Згідно із п. 16 "Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони", затверджених постановою Кабінету Міністрів України №198 від 30.03.1994, перевезення великовагових вантажів автомобільним транспортом по дорожніх об`єктах допускається за окремим дозволом в порядку і за плату, що визначені окремими актами законодавства.

Транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху (пункт 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 року за № 30).

Додатково суд наголошує, що загальна вага транспортного засобу під час відповідного зважування не перевищувала загального ліміту у 40 т., а становила 18,56 т., що не заперечується сторонами.

Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючі вищевказані положення Кодексу адміністративного судочинства представником позивача доведено суду протиправності винесеної постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу в розмірі 17000,00 грн.

Натомість відповідачі як суб`єкти владних повноважень не надали суду достатні та беззаперечні докази в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються їх відзив, і не довели правомірність дій щодо складання оскаржуваних документів і прийняття спірної постанови.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є обґрунтованими, а тому позов слід задовольнити повністю.

Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судом встановлено, що при звернені до суду позивачем сплачено судовий збір у загальному розмірі 2102.00 грн.

Відтак, зважаючи на задоволення позовних вимог слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті на користь позивача витрати зі сплати судового збору в сумі 2102.00 грн.

Крім того, прохальна частина позовної заяви містить клопотання про стягнення витрат на правничу допомогу.

Згідно частини сьомої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до частини першої - третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Положеннями частини четвертої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до частини п`ятої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відтак, документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. При цьому, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної у постановах від 21 березня 2018 року у справі № 815/4300/17, від 11 квітня 2018 року у справі № 814/698/160 від 18 жовтня 2018 року у справі № 813/4989/17, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі; на підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

На підтвердження складу та розміру понесених витрат на правничу допомогу позивачем 17.08.2020 подано до суду та надано представнику відповідача детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених витрат, необхідних для надання правничої допомоги по справі №440/2936/20 станом на 17.08.2020 (а.с.115-116), платіжне доручення № 1550 від 03.07.2020 на суму 2400,00 грн та платіжне доручення №1610 від 13.08.2020 на суму 4000,00 грн. (а.с.117), акт приймання передачі послуг від 30.06.2020 (а.с. 118), акт приймання - передачі від 31.07.2020 (а.с.119), акт приймання - передачі від 17.08.2020 р. (а.с.120).

Крім того разом із позовною заявою позивачем подано до суду: орієнтовний розрахунок витрат на правову допомогу в сумі 7400,00 грн, договір про надання адвокатських послуг № 238 від 15.04.2020 з додатком № 1, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, витяг ЄРАУ (а.с.25-30).

Жодних клопотань від відповідача про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, до матеріалів справи подано не було.

Оцінивши усі необхідні аспекти цієї справи: складність та обсяг виконаних адвокатом робіт, час, витрачений на виконання відповідних робіт, значення справи для сторони, зважаючи на повне задоволення адміністративного позову, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті на користь позивача витрати пов`язані з правничою допомогою адвоката в сумі 6400 грн.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Будтехнагляд - С" (провулок Свято - Макарівський, 12, кв. 92, м. Полтава, Полтавська область, код ЄДРПОУ 40296645) до Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області (вул. Європейська, 155, м. Полтава, Полтавська область), Державної служби України з безпеки на транспорті (пр-т Перемоги, 14, м. Київ, код ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправною та скасування постанови задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області №186446 від 24 березня 2020 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (пр-т Перемоги, 14, м. Київ, код ЄДРПОУ 39816845) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будтехнагляд - С" (провулок Свято - Макарівський, 12, кв. 92, м. Полтава, Полтавська область, код ЄДРПОУ 40296645) витрати зі сплати судового збору в сумі 2102,00 (дві тисячі сто дві гривні) та витрати на правову допомогу в сумі 6400,00 (шість тисяч чотириста гривень).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення у разі проголошення скороченого рішення.

Повне рішення складено 19 серпня 2020 року.

Головуючий суддя Г.В. Костенко