Рішення

від 18.08.2020 по справі 580/2711/20

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2020 року справа № 580/2711/20

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд одноособово у складі головуючого судді Бабич А.М., розглянувши правилами спрощеного письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Смілянської районної державної адміністрації про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити дії

УСТАНОВИВ:

20.07.20 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов адвоката Міхальова А.О. від імені ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) (далі позивач) до Управління соціального захисту населення Смілянської районної державної адміністрації (20700, Черкаська область, м. Сміла, вул.Незалежності, буд.37, код ЄДРПОУ 03195777) (далі відповідач) про:

визнання протиправними дій про відмову у встановлені йому статусу та видачі посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни;

зобов`язання вирішити питання встановлення статусу особи з інвалідністю, внаслідок війни;

зобов`язання відповідача встановити статус особи з інвалідністю, внаслідок війни та видати відповідне посвідчення.

В обґрунтування зазначено, що відповідач безпідставно відмовив у встановлені позивачеві статусу особи з інвалідністю, право на який має згідно з законом.

Ухвалою суду від 24.07.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрите спрощене провадження у справі без проведення судового засідання та повідомлення сторін. Установлено відповідачу строк для надання відзиву та доказів протягом 10днів. Згідно з даними рекомендованих повідомлень вказану ухвалу позивач отримав 30.07.2020, відповідач - 29.07.2020.

06.08.2020 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позову за відсутністю правових і фактичних підстав.

Дослідивши докази, оцінивши заявлені доводи, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову з огляду на таке.

З посвідчення серії НОМЕР_2 (категорія 1) від 27.02.2019 суд встановив, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, має 2-гу групу інвалідності. Довідкою серії 10ААА №064049 про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у додаткових видах допомоги та довідкою до акта огляду МСЕК №338644 від 29.10.2013 підтверджується, що причиною його інвалідності є захворювання, пов`язане з роботами ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Листом відповідача від 06.02.2020 №321/06 підтверджується, що позивач до нього звертався для отримання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи. Зазначеним листом його повідомив про відсутність для цього підстав, оскільки за результатом перевірки наданих ним документів, зважаючи на дані листів: Управління з питань цивільного захисту населення та оборонної роботи Житомирської обласної державної адміністрації від 24.10.2019 №4458/06, Прокуратури Житомирської області від 18.11.2019 №4644/06, Генеральної прокуратури України від 18.12.2019 №1998/06,- неможливо встановити приналежність Черкаської рухомої механізованої колони №247 у періоді участі позивача з 06.10.1986 до 31.12.1986 у роботах з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в Народницькому районі Житомирської області до складових формувань Цивільної оборони.

Вказана перевірка пов`язана з наданням позивачем відповідачу довідки вих.від 10.11.1992 №365 Черкаської пересувної механізованої колони №247, підписаної начальником Б.К. Лінчуковим та інспектором з кадрів Л.С.Шпаком і скріпленої печатками, відповідно до якої стверджується, що він на підставі наказу від 16.10.1986 №45 до 31.12.1986 дійсно брав участь у роботах з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в Народничому районі в 30-кілометровій зоні з нарахуванням заробітної плати в п`ятикратному розмірі.

Тому позивач звернувся зі вказаним вище позовом.

Надаючи оцінку спірним обставинам суд врахував установлений у ст.19 Конституції України обов`язок органів державної влади та їх службових і посадових осіб діяти виключно в межах, порядку та спосіб, які визначені законом.

Правовий статус ветеранів війни визначений Законом України від 22 жовтня 1993 року №3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі ЗУ №3551-XII). Крім того спірні правовідносини врегульовані постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 1994 року №302, якою затверджено Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни (далі Положення).

Згідно зі ст.4 вказаного Закону ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав.

До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни.

Відповідно до ст.7 ЗУ №3551-XII до осіб з інвалідністю внаслідок війни належать особи з числа військовослужбовців діючої армії та флоту, партизанів, підпільників, працівників, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання обов`язків військової служби (службових обов`язків) чи пов`язаних з перебуванням на фронті, у партизанських загонах і з`єднаннях, підпільних організаціях і групах та інших формуваннях, визнаних такими законодавством України, в районі воєнних дій, на прифронтових дільницях залізниць, на спорудженні оборонних рубежів, військово-морських баз та аеродромів у період громадянської та Другої світової воєн або з участю в бойових діях у мирний час.

До осіб з інвалідністю внаслідок війни належать також особи з інвалідністю з числа:

1) військовослужбовців, осіб вільнонайманого складу, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання інших обов`язків військової служби, пов`язаних з перебуванням на фронті в інші періоди, з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, ядерних аварій, ядерних випробувань, з участю у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, іншим ураженням ядерними матеріалами;

2) осіб начальницького і рядового складу органів Міністерства внутрішніх справ і органів Комітету державної безпеки колишнього Союзу РСР, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України та інших військових формувань, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час виконання службових обов`язків, ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, ядерних аварій, ядерних випробувань, участі у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, інших уражень ядерними матеріалами;

4) осіб, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранень чи інших ушкоджень здоров`я, одержаних:

у районах бойових дій у період Другої світової війни та від вибухових речовин, боєприпасів і військового озброєння у повоєнний період;

від вибухових речовин, боєприпасів і військового озброєння на території проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях до 1 грудня 2014 року, а з 1 грудня 2014 року - на території проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, де органи державної влади здійснюють свої повноваження, та в населених пунктах, розташованих на лінії зіткнення, під час проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях;

під час виконання робіт, пов`язаних з розмінуванням боєприпасів, незалежно від часу їх виконання.

5) осіб, які стали особами з інвалідністю внаслідок воєнних дій громадянської та Другої світової воєн або стали особами з інвалідністю із зазначених причин у неповнолітньому віці у воєнні та повоєнні роки;

6) військовослужбовців, осіб вільнонайманого складу, а також колишніх бійців винищувальних батальйонів, взводів і загонів захисту народу та інших осіб, які брали безпосередню участь у бойових операціях по ліквідації диверсійно-терористичних груп та інших незаконних формувань на території колишнього Союзу РСР і стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних під час виконання службових обов`язків у цих батальйонах, взводах і загонах у період з 22 червня 1941 року по 31 грудня 1954 року;

7) учасників бойових дій на території інших держав, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, пов`язаних з перебуванням у цих державах;

8) осіб, які брали безпосередню участь у бойових діях під час Другої світової війни, та осіб, які у неповнолітньому віці були призвані чи добровільно вступили до лав Радянської Армії і Військово-Морського Флоту під час військових призовів 1941-1945 років і стали особами з інвалідністю внаслідок загального захворювання або захворювання, отриманого під час проходження військової служби чи служби в органах внутрішніх справ, державної безпеки, інших військових формуваннях;

9) осіб, залучених до складу формувань Цивільної оборони, які стали особами з інвалідністю внаслідок захворювань, пов`язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи;

10) осіб, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранень, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров`я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (далі - Революція Гідності), та які звернулися за медичною допомогою у період з 21 листопада 2013 року по 30 квітня 2014 року.

11) військовослужбовців (резервістів, військовозобов`язаних) Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовців військових прокуратур, осіб рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейських, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України та стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, а також працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися до забезпечення проведення антитерористичної операції, до забезпечення здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях і стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час забезпечення проведення антитерористичної операції безпосередньо в районах та у період її проведення, під час забезпечення здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів;

12) осіб, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, за умови, що в подальшому такі добровольчі формування були включені до складу Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції, Національної гвардії України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів;

13) осіб, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах її проведення у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, але в подальшому такі добровольчі формування не були включені до складу Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції, Національної гвардії України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів, і виконували завдання антитерористичної операції у взаємодії із Збройними Силами України, Міністерством внутрішніх справ України, Національною поліцією, Національною гвардією України та іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами.

14) осіб, які добровільно забезпечували (або добровільно залучалися до забезпечення) проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях (у тому числі здійснювали волонтерську діяльність) та стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час забезпечення проведення антитерористичної операції, перебуваючи безпосередньо в районах та у період її проведення, під час забезпечення здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.

Порядок надання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни особам, зазначеним у пунктах 11-14 частини другої цієї статті, визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно з абзацом третім п.3 Положення особам з інвалідністю внаслідок війни (стаття 7 зазначеного Закону) видаються посвідчення з написом "Посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни" та нагрудний знак "Ветеран війни - особа з інвалідністю внаслідок війни".

Оскільки позивач надав відповідачу документи, пов`язані з ліквідацією ним наслідків аварії на ЧАЕС, для надання йому статусу особи з інвалідністю внаслідок війни відповідач мав обов`язок з`ясувати, чи відповідає він вимогам вказаного вище п.9 ч.2 ст.7 Закону, зокрема, чи був він залучений до складу формувань Цивільної оборони, які стали особами з інвалідністю внаслідок захворювань, пов`язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.

Наявність у позивача інвалідності, пов`язаної з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, та перебування ним у складі Черкаської пересувної механізованої колони №247 відповідачем не оспорюється та підтверджується вказаними вище документами.

На вказаний період діяло Положення про Цивільну оборону СРСР, затверджене постановою ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР №1111 1976 року. Поняття формувань Цивільної оборони у подальшому регулювалося законом України від 3 лютого 1993 року №2974-XII «Про Цивільну оборону України», що на час виникнення заявлених спірних правовідносин втратив свою чинність на підставі Кодексу цивільного захисту України від 02.10.2012 (далі - КЦЗ).

Зокрема, у ст.1 Закону було зазначено, що цивільна оборона України є державною системою органів управління, сил і засобів, що створюється для організації і забезпечення захисту населення від наслідків надзвичайних ситуацій* техногенного, екологічного, природного та воєнного характеру. Систему цивільної оборони складають: органи виконавчої влади всіх рівнів, до компетенції яких віднесено функції, пов`язані з безпекою і захистом населення, попередженням, реагуванням і діями у надзвичайних ситуаціях; органи повсякденного управління процесами захисту населення у складі міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, місцевих державних адміністрацій, керівництва підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності і підпорядкування; сили і засоби, призначені для виконання завдань цивільної оборони; фонди фінансових, медичних та матеріально-технічних ресурсів, передбачені на випадок надзвичайних ситуацій; системи зв`язку, оповіщення та інформаційного забезпечення; спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади, до повноважень якого віднесено питання цивільної оборони; курси та навчальні заклади підготовки і перепідготовки фахівців та населення з питань цивільної оборони; служби цивільної оборони. Силами цивільної оборони відповідно до ст.9 Закону є її війська, спеціалізовані та невоєнізовані формування. Умови залучення частин та підрозділів Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, до ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру визначаються Президентом України відповідно до Конституції України (254к/96-ВР), законів України "Про правовий режим надзвичайного стану" (1550-14) та "Про Збройні Сили України"(1934-12). Кількість і чисельність частин і підрозділів цих військ визначаються з урахуванням потреб і особливостей регіону призначення.

З ухваленням КПЗ поняття «формування Цивільної оборони» змінено.

Відповідно до п.38 ст.2 КЦЗ сили цивільного захисту - аварійно-рятувальні формування, спеціалізовані служби та інші формування цивільного захисту, призначені для проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт з ліквідації надзвичайних ситуацій.

До сил цивільного захисту відповідно до ч.1 ст.22 КЦЗ належать: 1) Оперативно-рятувальна служба цивільного захисту; 2) аварійно-рятувальні служби; 3) формування цивільного захисту; 4) спеціалізовані служби цивільного захисту; 5) пожежно-рятувальні підрозділи (частини); 6) добровільні формування цивільного захисту.

Дослідивши зміст вказаних вище та врахованих відповідачем у спірних правовідносинах листів, суд встановив, що ними не спростовується факти перебування позивача у складі вказаної вище механізованої пересувної колони. Відсутній будь-який доказ тому, що документи з приводу виконання позивачем робіт з ліквідації аварії на ЧАЕС протягом вказаного періоду, є підробленими, а посвідчувані ними факти недійсними, або викликали обґрунтований сумнів у їх дійсності.

Згідно з абзацом другим п.7 Положення "Посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни", "Посвідчення учасника війни" і відповідні нагрудні знаки, "Посвідчення члена сім`ї загиблого" видаються структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у місті (у разі їх утворення) рад за місцем реєстрації громадянина.

Тому суд дійшов висновку, що відповідач не довів, що у спірних правовідносинах діяв з дотриманням вимог закону. Водночас не доведено, що відповідач вчинив саме дії з відмови позивачу у встановленні статусу та видачі посвідчення, оскільки відсутнє таке рішення, як акт розпорядчого характеру. Його листи містять загальну інформацію щодо недостатності підстав для спірних дій і не є рішенням про відмову.

Тому суд дійшов висновку, що порушенням заявленого права позивача є саме бездіяльність відповідача щодо встановлення вказаного статусу та видачі посвідчення. Для повного захисту прав позивача суд вирішив вийти у вказаній частині за межі позовних вимог відповідно до ст.ст.2,9 КАС України.

З огляду на зазначене позовна вимога зобов`язати відповідача вирішити питання щодо встановлення позивачу статусу особи з інвалідністю з видачею відповідного посвідчення підлягає задоволенню. Інші позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки стосуються правовідносин, які не стали спірними. Зокрема, встановленню статусу та видачі посвідчення має передувати процедура розгляду та вирішення заяви позивача шляхом винесення відповідачем рішення, як органу державної влади.

Зважаючи на відсутність доказів понесення позивачем судових витрат, вони розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст.2-20, 72-78, 132-139, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Смілянської районної державної адміністрації щодо вирішення питання встановлення йому статусу особи з інвалідністю внаслідок війни з видачею відповідного посвідчення.

Зобов`язати Управління соціального захисту населення Смілянської районної державної адміністрації (20700, Черкаська область, м. Сміла, вул.Незалежності, буд.37, код ЄДРПОУ 03195777) у встановленому законом порядку вирішити питання встановлення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) статусу особи з інвалідністю внаслідок війни з видачею відповідного посвідчення.

У задоволенні позовних вимог відмовити.

2. Судові витрати розподілу не підлягають.

3. Копію рішення направити учасникам справи.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом 30 днів з дня підписання повного його тексту.

Суддя А.М. Бабич

Рішення ухвалене, складене в повному обсязі та підписане 19.08.2020.