Постанова

від 19.08.2020 по справі 420/4415/19

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 серпня 2020 р.м.ОдесаСправа № 420/4415/19 Головуючий в 1 інстанції: Аракелян М.М.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Вербицької Н.В.,

суддів - Турецької І.О.,

- Шеметенко Л.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління юстиції (м.Одеса) на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 червня 2020 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління юстиції (м.Одеса), управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління юстиції (м.Одеса) про визнання протиправним та скасування постанов,-

В С Т А Н О В И Л А :

23 липня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просив:

визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Коренюк О.В. від 06 грудня 2018 року по виконавчому провадженню №56095622 про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь стягувача відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області виконавчого збору у розмірі 595 977,90 гривень.

визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Коренюк О.В. від 06 грудня 2018 року по виконавчому провадженню №54071768 про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь стягувача відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області виконавчого збору у розмірі 16 033, 20 доларів США та 1877,07 гривень.

визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Коренюк О.В. від 06 грудня 2018 року по виконавчому провадженню №54071946 про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь стягувача Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області виконавчого збору у розмірі 10 751, 78 доларів США та 2036,17 гривень. В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що державним виконавцем зроблено неправильний розподіл стягнутих за зведеним виконавчим провадженням сум, що призвело до винесення протиправних постанов про стягнення виконавчого збору.

Відповідач заперечував проти позову, зазначаючи, що виконавчий збір встановлюється у розмірі 10% від суми, яка підлягає примусовому стягненню, а тому оскаржувані постанови є обґрунтовано прийнятими та не підлягають скасуванню.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 25 червня 2020 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано протиправною та скасовано постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Коренюк О.В. від 06 грудня 2018 року по виконавчому провадженню №56095622 про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь стягувача Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області виконавчого збору у розмірі 595 977,90 гривень.

Визнано протиправною та скасовано постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Коренюк О.В. від 06 грудня 2018 року по виконавчому провадженню №54071768 про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь стягувача Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області виконавчого збору у розмірі 16 033, 20 доларів США та 1877,07 гривень.

Визнано протиправною та скасовано постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Коренюк О.В. від 06 грудня 2018 року по виконавчому провадженню №54071946 про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь стягувача Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області виконавчого збору у розмірі 10 751, 78 доларів США та 2036,17 гривень.

У задоволенні позову до управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) - відмовлено.

Не погодившись із прийнятим рішенням, відділ примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління юстиції (м.Одеса) подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невірне застосування судом норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове про відмову в задоволенні позовних вимог. Апелянт зазначає, що суд першої інстанції залишив поза увагою доводи відповідача про те, що частина 3 ст.40 Закону України "Про виконавче провадження" зобов`язує державного виконавця у разі закінчення виконавчого провадження внаслідок повернення виконавчого документа не пізніше наступного робочого дня винести постанову про стягнення виконавчого збору, розмір якого у відповідності до ч.2 ст.27 цього ж Закону станом на дату винесення оскаржуваних постанов складав 10% від суми, що підлягає стягненню. Оскільки державний виконавець діяв на підставі закону, відсутні підстави для скасування постанов про стягнення виконавчого збору.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін в зв`язку із необґрунтованістю доводів апелянта.

Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлені та з матеріалів справи вбачаються наступні обставини.

21 березня 2013 року рішенням Суворовського районного суду м. Одеси по справі № 1527/5751/12 задоволено позов ПАТ Марфін Банк , стягнуто на користь Банку солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 суму боргу за кредитним договором № 459/F від 17 липня 2008 року з додатковими угодами в загальному розмірі станом на 21 червня 2011 року - 6 003 963 гривні 63 копійки, з яких: 5 022 334,10 гривень - заборгованість за кредитом, 688 381,71 гривень - заборгованість за відсотками, 26 814,21 гривень - пеня за прострочення тіла кредиту, 221 339,02 грн. - пеня за прострочення відсотків по кредиту, 45 094,59 гривень - штраф; а також стягнуто з кожного у рівних частках сплачені і документально підтверджені судові витрати у загальному розмірі 1820,00 гривень, тобто по 910,00 гривень з кожного (а.с.25-27).

25 травня 2017 року рішенням Апеляційного суду Одеської області по справі № 1527/5751/12 частково задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_1 , рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 21 березня 2013 року в частині задоволення позову щодо стягнення штрафу в сумі 45 094, 59 грн. та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 21.01.2014 року про залишення рішення в цій частині без змін - скасовано з ухваленням нового. В позовній заяві Публічного акціонерного товариства Марфін Банк до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором в частині стягнення в солідарному порядку штрафу в розмірі 45 094,59 грн. - відмовлено. В іншій частині рішення Суворовського районного суду м.Одеси від 21.03.2013 - залишено без змін (а.с.28-32).

31 травня 2017 року ПАТ Марфін Банк отримав виконавчий лист № 1527/5751/12 про стягнення з ОСОБА_1 5 958 869, 04 гривні, який пред`явлений до примусового виконання до ВПВР УДВС ГТУЮ в Одеській області.

02.04.2018 року старший державний виконавець ВПВР УДВС ГТУЮ в Одеській області Коренюк О.В. виніс постанову про відкриття виконавчого провадження № 56095622 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ Марфін Банк грошової суми у розмірі 5 958 869, 04 гривні на підставі виконавчого листа № 1527/5751/12, виданого Суворовським районним судом м. Одеси 31.05.2017 року (а.с.33-34).

Також судом встановлено, що 23 квітня 2013 року рішенням Суворовського районного суду м. Одеси по справі № 1527/10603/12 задоволено позов ПАТ Марфін Банк , стягнуто на користь Банку солідарно з ОСОБА_3 , ОСОБА_1 суму кредитної заборгованості за кредитним договором № 2837/OF від 17 липня 2008 року у розмірі 192 906, 10 доларів США (сто дев`яносто дві тисячі дев`ятсот шість доларів США 10 центів) та 18 541 гривень 72 копійки (вісімнадцять тисяч п`ятсот сорок одна гривня 72 копійки), та стягнуто суму судових витрат у розмірі 1 820 гривень 00 копійок (а.с.36-39).

28 січня 2014 року Суворовським районним судом м. Одеса видано виконавчий лист по справі № 1527/10603/12 на виконання рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 23 квітня 2013 року.

07.06.2017 року постановою старшого державного виконавця Суворовського ВДВС м. Одеса ГТУЮ в Одеській області Ющук М.О. відкрито виконавчого провадження №54071946 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ Марфін Банк грошової суми у розмірі 107 517,82 доларів США та 20 361, 72 гривні на підставі виконавчого листа № 1527/10603/12, виданого Суворовським районним судом м. Одеси 28.01.2014 року (а.с.40-41).

У періоді з 07.06.2017 року по 09.02.2018 року виконавчий документ в процедурі об`єднання, роз`єднання, передачі та прийняття було остаточно передано старшому державному виконавцю ВПВР УДВС ГТУЮ в Одеській області Коренюк О.В., про що 09.02.2018 року винесена відповідна постанова, якою ВПВР УДВС ГТУЮ в Одеській області прийняв до виконання ВП №54071946 (а.с.42, 46).

25 листопада 2011 року рішенням Суворовського районного суду м. Одеси по справі № 2-4270/11 задоволено позов ПАТ Марфін Банк , стягнуто на користь Банку солідарно з ОСОБА_3 , ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №1880 від 18 жовтня 2005 року у розмірі 185249,27 доларів США, заборгованість за пенею 10322,23 грн., заборгованість за пенею за несплату процентів 7538,48 грн., та судові витрати по 910 гривень з кожного (а.с.47-50).

23 квітня 2013 року Суворовським районним судом м. Одеса видано виконавчий лист по справі № 2-4270/11 на виконання рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 25 листопада 2013 року.

07.06.2017 року постановою старшого державного виконавця Суворовського ВДВС м. Одеса ГТУЮ в Одеській області Ющук М.О. відкрито виконавче провадження №54071768 зі стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ Марфін Банк грошової суми у розмірі 160 332, 02 доларів США та 18 770,71 гривні на підставі виконавчого листа № 2-4270/2011, виданого Суворовським районним судом м. Одеси 23.04.2013 року (а.с.51-52).

У періоді з 07.06.2017 року по 09.02.2018 року виконавчий документ в процедурі об`єднання, роз`єднання, передачі та прийняття було остаточно передано старшому державному виконавцю ВПВР УДВС ГТУЮ в Одеській області Коренюк О.В., про що 09.02.2018 року винесена відповідна постанова, якою ВПВР УДВС ГТУЮ в Одеській області прийняв до виконання ВП №54071768 (а.с.53-54, 57).

03.04.2018 року винесено постанову старшого державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ в Одеській області Коренюк О.В. про об`єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження, якою об`єднано виконавчі провадження №54071768, №56095622 у зведене виконавче провадження № 56110574 (а.с.55-56)

11.04.2018 року винесено постанову старшого державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ в Одеській області Коренюк О.В. про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження, якою ВП№54071946 було приєднано до зведеного ВП№56110574 (а.с.44-45).

Таким чином, з квітня 2018 року три виконавчі документи, боржником у яких є позивач, перебували у межах зведеного провадження ВП№56110574.

12 березня 2018 року старшим державним виконавцем ВПВР УДВС ГТУЮ в Одеській області Коренюк О.В. винесено постанову по ВП №54071768 про опис та арешт майна боржника, якою старший державний виконавець описав та арештував іпотечне майно боржника:

земельну ділянку площею 0,1011 га, кадастровий номер 5122783200:01:002:0850, за адресою: АДРЕСА_1 ;

будинок, загальною площею 420,9 кв.м., житловою площею 109,9 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 ;

земельну ділянку площею 0,050 га, кадастровий номер 5122783200:01:002:0847, за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.58-59).

Вказані три об`єкта нерухомості були передані ОСОБА_1 в іпотеку ПАТ Марфін Банк в забезпечення зобов`язань за кредитним договором № 459/F від 17 липня 2008 року на підставі іпотечного договору від 17 липня 2008 року, посвідченого приватним нотаріусом ОМНО Гур`яновою Л.Г., реєстр. № 4977 (а.с.60-67).

25 квітня 2018 року старшим державним виконавцем ВПВР УДВС ГТУЮ в Одеській області Коренюк О.В. винесено постанову по ВП №54071768 про опис та арешт майна боржника, якою старший державний виконавець описав та арештував іпотечне майно боржника: земельну ділянку площею 0,0834 га, кадастровий номер 5122786400:02:003:0275, за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.68-69).

Вказана земельна ділянка була передана ОСОБА_1 в іпотеку ПАТ Марфін Банк в забезпечення зобов`язань за кредитним договором № 1880 від 18 жовтня 2005 року на підставі іпотечного договору від 28 травня 2010 року, посвідченого приватним нотаріусом ОМНО Муль Н.С., реєстр. № 910 (а.с.70-81).

26 липня 2018 року актом державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки при примусовому виконанні виконавчого провадження №54071768 з виконання виконавчого листа №2-4270/11, нереалізований предмет іпотеки - земельна ділянка площею 0,0834 га, кадастровий номер 5122786400:02:003:0275, за адресою: АДРЕСА_2 - переданий іпотекодержателю ПАТ МТБ Банк в погашення заборгованості у розмірі 847 140, 00 гривень (а.с.82-83).

20 серпня 2018 року актом державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження №56110574 нереалізовані предмети іпотеки: земельна ділянка площею 0,1011 га, кадастровий номер 5122783200:01:002:0850, за адресою: АДРЕСА_1 ; будинок, загальною площею 420,9 кв.м., житловою площею 109,9 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 ; земельна ділянка площею 0,050 га, кадастровий номер 5122783200:01:002:0847, за адресою: АДРЕСА_1 а передані іпотекодержателю ПАТ МТБ Банк в погашення заборгованості у розмірі 8 511 900, 00 гривень (а.с.84-86).

28 листопада 2018 року - стягувач ПАТ МТБ Банк звернувся до ВПВР УДВС ГТУЮ в Одеській області із заявами про повернення виконавчих документів без виконання (а.с.87-89).

06 грудня 2018 року старшим державним виконавцем ВПВР УДВС ГТУЮ в Одеській області Коренюк О.В. винесено постанову по ВП №56095622 про повернення виконавчого документа стягувачу, якою виконавчий документ - виконавчий лист № 1527/5751/12 виданий 31.05.2017 р. Суворовським районним судом м. Одеси про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ Марфін Банк грошової суми 5 958 869, 04 гривень повернуто стягувачу ПАТ МТБ Банк . Встановлено, що виконавчий документ може бути повторно пред`явлений для виконання в строк до 06.12.2021.

В постанові про повернення виконавчого документу стягувачу по ВП№56095622 зазначено, що 26 липня 2018 року актом державного виконавця про передачу предмета іпотеки, як нереалізованого, предмети іпотеки передані іпотекодержателю ПАТ МТБ Банк в погашення заборгованості у розмірі 9 359 040 гривень (а.с.90-91).

06 грудня 2018 року старшим державним виконавцем ВПВР УДВС ГТУЮ в Одеській області Коренюк О.В. винесено постанову по ВП №54071768 про повернення виконавчого документа стягувачу, якою виконавчий документ - виконавчий лист № 2-4270/2011 виданий 23.04.2013 р. Суворовським районним судом м. Одеси про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ Марфін Банк грошової суми 160 332, 02 доларів США та 18 770, 71 гривень повернуто стягувачу ПАТ МТБ Банк . Встановлено, що виконавчий документ може бути повторно пред`явлений для виконання в строк до 06.12.2021.

В постанові по ВП №54071768 про повернення виконавчого документа стягувачу також зазначено, що 26 липня 2018 року актом державного виконавця про передачу предмета іпотеки, як нереалізованого, предмети іпотеки передані іпотекодержателю ПАТ МТБ Банк в погашення заборгованості у розмірі 9 359 040 гривень (а.с.92-93).

06 грудня 2018 року старшим державним виконавцем ВПВР УДВС ГТУЮ в Одеській області Коренюк О.В. винесено постанову по ВП №54071946 про повернення виконавчого документа стягувачу, якою виконавчий документ - виконавчий лист № 1527/10603/12 виданий 28.01.2014 р. Суворовським районним судом м. Одеси про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ Марфін Банк грошової суми 107 517, 82 доларів США та 20 361, 72 гривень повернуто стягувачу ПАТ МТБ Банк . Встановлено, що виконавчий документ може бути повторно пред`явлений для виконання в строк до 06.12.2021.

В постанові по ВП №54071946 про повернення виконавчого документа стягувачу також зазначено, що 26 липня 2018 року актом державного виконавця про передачу предмета іпотеки, як нереалізованого, предмети іпотеки передані іпотекодержателю ПАТ МТБ Банк в погашення заборгованості у розмірі 9 359 040 гривень (а.с.94-95).

06 грудня 2018 року старшим державним виконавцем ВПВР УДВС ГТУЮ в Одеській області Коренюк О.В. винесено оскаржувані постанови:

постанову по ВП №56095622 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 595 977, 90 гривень на користь ВПВР УДВС ГТУЮ в Одеській області за примусове виконання виконавчого листа № 1527/5751/12, виданого 31.05.2017 року Суворовським районним судом м. Одеси (а.с.96-97);

постанову по ВП №54071768 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 16 033, 20 доларів США та 1 877, 07 гривень на користь ВПВР УДВС ГТУЮ в Одеській області за примусове виконання виконавчого листа № 2-4270/2011, виданого 23.04.2013 року Суворовським районним судом м. Одеси (а.с.98-99);

постанову по ВП №54071946 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 10 751, 78 доларів США та 2 036, 17 гривень на користь ВПВР УДВС ГТУЮ в Одеській області за примусове виконання виконавчого листа № 1527/10603/12, виданого 28.01.2014 року Суворовським районним судом м. Одеси (а.с.100-101).

10 та 11 грудня 2018 року за відповідним постановами від 06.12.2018 року відкрито виконавчі провадження про примусове стягнення виконавчого збору (а.с.102-107). Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що державним виконавцем під час прийняття оскаржуваних постанов не дотримано балансу пропорційності та справедливості у відношенні позивача, не взято до уваги, що норма застосованого закону погіршувала стан позивача під час триваючого виконання рішень суду із стягнення сум заборгованості, що мало наслідком прийняття необґрунтованих та неправомірних постанов.

Судова колегія частково погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Причиною виникнення спору у даній справи стало питання можливості стягнення виконавчого збору по зведеному виконавчому провадженню № 54071768 та дотримання порядку розподілу державним виконавцем стягнутих грошових сум з боржника між виконавчими документами.

Спірні правовідносини врегульовані Законом України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VIII в редакції, яка діяла на момент їх виникнення, про що докладно зазначено судом першої інстанції.

Суд першої інстанції вірно дійшов висновку, що у випадку прийняття постанови про стягнення виконавчого збору по виконавчому провадженні, яке відкрито до 28.08.2018, його розмір має становити 10 % від фактично стягнутої суми, як це передбачено ч.2 ст.27 Закону № 1404-VIII в редакції, яка діяла до 28.08.2018, а не з суми, що підлягає примусовому стягненню згідно ч.2 ст.27 Закону № 1404-VIII в теперішній редакції.

При цьому суд врахував правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 14 травня 2020 року у справі № 640/685/19.

Аналогічна позиція щодо неможливості погіршення становища боржника в разі використання положень ч.2 ст.27 Закону № 1404-VIII в редакції Закону від 03.07.2018 № 2475-VIII, яка передбачає стягнення виконавчого збору у розмірі 10% суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, у виконавчому провадженні, що відкрито до 28.08.2018 року, коли набрала чинності нова редакція ч.2 ст.27 Закону, викладена у наступних постановах Верховного Суду від 29.07.2020 № 1340/5050/18, від 12.08.2020 № 1340/5053/19. Тобто, правова позиція касаційного суду з цього питання є усталеною.

Але, судом першої інстанції не враховано, що обставини у справі № 640/685/19, дещо інші, ніж у даній справі. Так висновок касаційного суду про незаконність прийняття державним виконавцем постанови про стягнення виконавчого збору ґрунтується на тому, що примусового виконання рішення фактично не відбулось, виконавчою службою фактично не стягнуто з боржника коштів за виконавчим листом, виконавчий лист повернуто стягувачу.

У даній справі державним виконавцем також повернуті виконавчі листи стягувачу - ПАТ "Марфін Банк" за його заявою, в зв`язку із чим 06.12.2018 прийняті відповідні постанови про повернення (т.1 а.с.90-95). Разом з тим, в ході примусового виконання рішень судів 26.07.2018 актом державного виконавця переданий предмет іпотеки, як нереалізований, іпотекодержателю - ПАТ "МТБ Банк" в погашення заборгованості у загальній сумі 9 359 040 грн, про що зазначено у постановах про повернення виконавчих документів.

Вірними є доводи апелянта, що судом першої інстанції помилково не врахований факт реалізації предмета предмету іпотеки шляхом передачі його іпотекодержателю в рахунок погашення боргу, який підтверджує фактичну реалізацію іпотечного майна в ході примусового виконання.

Невірними є і доводи суду, що виконавчою службою не визначено фактичної суми реалізованого майна, що потягло за собою помилкові висновки суду про відсутність правових підстав у державного виконавця для стягнення судового збору.

Згідно актів державного виконавця від 26.07.2018 та 20.08.2018 у відповідності до ст.49 Закону України "Про іпотеку" ПАТ "МТБ Банк" передані предмети іпотеки в рахунок погашення боргу за чітко визначено ціною - стартовою (початковою) ціною лоту:

- земельна ділянка, площею 0,083га, кадастровий номер 5122786400:02:003:0275, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 - за ціною лоту - за 847 140,00 грн (т.1 а.с.82-83);

- земельна ділянка, площею 0,1011 га, кадастровий номер 5122783200:01:002:0850, за адресою: АДРЕСА_1 ; будинок, загальною площею 420,9 кв.м., житловою площею 109,9 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 ; земельна ділянка, площею 0,050 га, кадастровий номер 5122783200:01:002:0847, за адресою: АДРЕСА_1 - за ціною лоту за три об`єкти нерухомості - за 8 511 900 грн (т.1 а.с.84-86).

Викладені обставини спростовують доводи суду про не визначення виконавчою службою суми фактично реалізованого майна ПАТ "МТБ Банк", та як наслідок, висновки про безпідставність нарахування виконавчого збору.

Судова колегія зазначає, що виконавчий збір в оскаржуваних постановах мав бути визначений відповідачем у розмірі 10% від вартості переданого майна, пропорційно до суми стягнення.

Оскільки розрахунок розміру виконавчого збору є дискреційними повноваженнями державного виконавця, який не був здійснений у відповідності до ч.2 ст.27 Закону № 1404-VIII в редакції, яка була дійсна до 28.08.2018, постанови від 06.12.2018 про стягнення із ОСОБА_1 є незаконними та підлягають скасуванню.

Отже, судова колегія погоджується з рішенням суду першої інстанції про скасування оскаржуваних постанов про стягнення виконавчого збору, як незаконних, але не у зв`язку із відсутністю підстав для стягнення виконавчого збору, а з підстав невірного визначення його розміру.

Доводи позивача, з якими помилково погодився суд першої інстанції, що в зв`язку із перевищенням вартості переданого майна (8 511 900 грн) перед сумою боргу (5 958 869,04 грн) при виконанні виконавчого документу № 1527/5751/12, виконавчий збір мав бути стягнутий із суми залишку коштів (2 553 030,96 грн), судова колегія вважає неприйнятними, виходячи з такого.

Відповідно до ч.1 ст.45 Закону № 1404-VIII, розподіл стягнутих виконавцем з боржника за виконавчим провадженням грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника) здійснюється у такій черговості:

1) у першу чергу повертається авансовий внесок стягувача на організацію та проведення виконавчих дій;

2) у другу чергу компенсуються витрати виконавчого провадження, не покриті авансовим внеском стягувача;

3) у третю чергу задовольняються вимоги стягувача та стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків фактично стягнутої суми або основна винагорода приватного виконавця пропорційно до фактично стягнутої з боржника суми (крім виконавчих документів про стягнення аліментів);

4) у четверту чергу стягуються штрафи, накладені виконавцем відповідно до вимог цього Закону, та виконавчий збір або основна винагорода за виконавчими документами про стягнення аліментів.

Згідно ч. 2 ст.45 цього ж Закону розподіл грошових сум у черговості, зазначеній у частині першій цієї статті, здійснюється в міру їх стягнення.

Враховуючи наведене, виконавчий збір стягується після задоволення вимог кредитора.

З акту державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки від 20 серпня 2018 року вбачається, що земельна ділянка, площею 0,1011 га, кадастровий номер 5122783200:01:002:0850, за адресою: АДРЕСА_1 ; будинок, загальною площею 420,9 кв.м., житловою площею 109,9 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 ; земельна ділянка, площею 0,050 га, кадастровий номер 5122783200:01:002:0847, за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю за ціною лоту 8 511 900 грн, передані стягувачу - іподекодержателю ПАТ "МТБ Банк" в рахунок погашення боргу з примусового виконання виконавчих листів № 2-4270/11, № 1527/10603/12, № 1527/5751/12 в рамках зведеного виконавчого провадження (т.1 а.с.84-86). Отже, вказані обставини спростовують доводи позивача, що передача зазначеного іпотечного майна здійснена в рахунок погашення боргу лише за виконавчим листом № 1527/5751/12.

Враховуючи, що загальна сума стягнення по вказаним виконавчим листам (в рамках зведеного виконавчого провадження) є значно більшою (1 476899,80 грн + 5 958 869,04 грн + 192 906,10 доларів США та 18 541,72 грн), ніж вартість переданого майна, відсутні підстави для висновку про наявність залишку коштів, за рахунок якого необхідно стягнути виконавчий збір.

Відповідно до ч.4 ст.317 КАС України рішення суду першої інстанції підлягає зміні щодо підстав задоволення позовної заяви ОСОБА_1 , які викладені у мотивувальній частині цієї постанови.

В частині відмови у задоволення позовної заяви рішення суду першої інстанції згідно з ч.1 ст.308 КАС України не є предметом апеляційного розгляду, в зв`язку з чим колегія суддів не надає правової оцінки відповідним доводам суду.

Керуючись ст.ст.287,308,311,317,320,322,325,328,329 КАС України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління юстиції (м.Одеса) - задовольнити частково.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 червня 2020 року - змінити з підстав задоволення позовної заяви ОСОБА_1 .

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Головуючий: Н.В.Вербицька

Суддя: О.І.Турецька

Суддя: Л.П.Шеметенко