Ухвала

від 18.08.2020 по справі 640/15773/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/15773/19

УХВАЛА

18 серпня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі головуючого-судді Чаку Є.В. та суддів Федотова І.В., Сорочка Є.О., дослідивши матеріали апеляційної скарги Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 листопада 2019 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Нео Альфа до Головного управління ДФС у м. Києві, Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 листопада 2019 року позов задоволено частково.

Не погоджуючись з даним рішенням Головне управління ДПС у м. Києві подало апеляційну скаргу.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2020 року апеляційну скаргу було залишено без руху у зв`язку з пропуском строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та не сплатою судового збору. Апелянту надано строк на усунення недоліків апеляційної скарги, а саме 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, але не пізніше 10 днів з дня закінчення карантину, пов`язаного із запобіганням поширення коронавірусної хвороби (COVID-19). Також зазначено, що недоліки можуть бути усунуті шляхом надання обґрунтованого клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження із зазначенням інших поважних причин його пропуску та доказів сплати судового збору у розмірі 1920,99 грн.

При цьому судом було акцентовано увагу апелянта на необхідності надання доказів на підтвердження обставин на які він посилається, а саме відсутність коштів на сплату судового збору; доказів вчинення постійних та послідовних дій, які б підтверджували намір апелянта щодо виконання вимог суду та вимог КАС України в частині надання доказів сплати судового збору.

Вказаний строк був встановлений з урахуванням положень пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30.03.2020.

Як убачається зі зворотного повідомлення про вручення поштового відправлення, копія ухвали від 13 квітня 2020 року була вручена представнику апелянта 17 квітня 2020 року.

В той же час, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) №731-IX від 18.06.2020, який набрав чинності 17.07.2020 внесено зміни до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Вказаним законом пункт 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України викладено в такій редакції: Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином .

Крім того, відповідно до пункту 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) №731-IX від 18.06.2020 процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" №540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Отже, з аналізу вищенаведених норм закону вбачається, що встановлений ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2020 строк для усунення недоліків апеляційної скарги закінчується 06 серпня 2020 року.

На виконання вимог вказаної ухвали скаржником 05 серпня 2020 року надіслано клопотання про усунення недоліків апеляційної скарги, до якого долучено платіжне доручення №3761 від 04 серпня 2020 року про сплату судового збору. У вказаному клопотанні апелянт також просив поновити йому строк на апеляційне оскарження.

В обгрунтування підстав пропуску строку апелянт зазначив лише загальні норми КАС України.

Інших поважних причин пропуску строку апелянтом не зазначено, як і не надано до суду доказів на підтвердження відсутності коштів на сплату судового збору; доказів вчинення постійних та послідовних дій, які б підтверджували намір апелянта щодо виконання вимог суду та вимог КАС України в частині надання доказів сплати судового збору.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі Перетяка та Шереметьєв проти України від 21 грудня 2010 року, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі Мельник проти України від 28 березня 2006 року, заява №23436/03).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги.

Тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судових рішень у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Отже, особи, які беруть участь у справі, мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк. КАС України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.

Враховуючи те, що зазначені апелянтом причини пропуску строку на апеляційне оскарження є не поважними, то колегія суддів приходить до висновку про відмову у відкритті провадження.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Згідно ч. 3 ст. 299 КАС України питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Керуючись ст. ст. 299, 325, 328 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 листопада 2019 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Нео Альфа до Головного управління ДФС у м. Києві, Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Є.В. Чаку

Судді І.В. Федотов

Є.О. Сорочко