Рішення

від 18.08.2020 по справі 173/1222/20

ВЕРХНЬОДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №173/1222/20

Провадження №2-о/173/59/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2020 р. Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

В складі: головуючої судді - Петрюк Т.М.

при секретарі - Рудовій Л.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Верхньодніпровську цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Комісарівська сільська рада П`ятихатського району Дніпропетровській області про встановлення факту, що має юридичне значення, -

ВСТАНОВИВ:

23.07.2020 року до суду звернулася заявниця ОСОБА_1 з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересована особа: Комісарівська сільська рада П`ятихатського району Дніпропетровській області.

Ухвалою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 24 липня 2020 року відкрите провадження у справі та справу призначено до розгляду в окремому провадженні без виклику сторін на 18 серпня 2020 року .

Згідно заявлених вимог заявниця просить встановити факт, що має юридичне значення, а саме факт належності ОСОБА_2 сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ДП № 0223531 від 31.05.1997 року, виданого П`ятихатською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області, зареєстрованого в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 0531.

В обґрунтування заявлених вимог заявниця посилається на наступне: ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати - ОСОБА_2 . Після її смерті відкрилася спадщина до складу якої входило: право на земельну частку (пай), що розташована на території Комісарівської сільської ради П`ятихатського району та належала КСП ім..Котовського П`ятихатського району Дніпропетровської області розміром 6,46 в умовних кадастрових гектарах.

У визначений законодавством термін заявниця прийняла спадщину, у зв`язку з чим приватний нотаріус П`ятихатського районного нотаріального округу Морозюк Г.М. 28.05.2010 року відкрив спадкову справу. 07.03.2017 року заявниця звернулася із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, на земельну частку (пай), що належала його матері ОСОБА_2 .

У видачі свідоцтва про право на спадщину за законом їй було відмовлено у зв`язку з тим, що у сертифікаті на право на земельну частку (пай) серія ДП № 0223531, виданого 31.05.1997 року П`ятихатською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області на підставі рішення № 121-р від 14.03.1997 року прізвище матері вказано як ОСОБА_2 , а у свідоцтві про смерть зазначено як ОСОБА_2 . У зв`язку з чим неможливо встановити факт належності правовстановлюючого документу померлій. Чому сталася така помилка не відомо, проте через неї заявник не може отримати спадщину у встановленому законом порядку, що й стало підставою звернення до суду.

Справа розглядалась в спрощеному провадженні без виклику учасників розгляду справи.

Заінтересованою особою письмових пояснень, заперечень з приводу заявлених вимог суду не надано.

Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України Про судоустрій і статус суддів є забезпечити кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною радою України.

За змістом положень вказаних норм, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, держави та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

При цьому, предметом позову (заяви) є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

Отже, виходячи із наведеного, на момент звернення із тим чи іншим позовом (заяви), права та інтереси, на захист яких поданий позов вже мають бути порушені, невизнані або оспорювані особою, до якої пред`явлений позов, тобто, законодавець пов`язує факт звернення до суду із наявністю вже порушених чи невизнаних прав та інтересів позивача. Метою ж позову є розгляд спору і захист вже порушених, невизнаних або оспорюваних суб`єктивних прав або законних інтересів позивача.

Суд, з`ясувавши зміст заявленої вимоги вивчивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, приходить до таких висновків.

Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть.

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина у вигляді права на земельну частку (пай), розташовану на території Комісарівської сільської ради П`ятихатського району Дніпропетровської області. 28 травня 2010 року ОСОБА_1 звернулася до нотаріуса з метою прийняття спадщини після смерті матері. Проте постановою від 07 березня 2017 року державний нотаріус П`ятихатської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області відмовив ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з тим, що в сертифікаті на право на земельну частку (пай) на ім`я спадкодавці вказано прізвище ОСОБА_2 , а в свідоцтві про смерть спадкодавці вказане прізвище ОСОБА_2 , що унеможливлює заявниці отримати свідоцтво про право на спадщину.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності провоустановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем та часом народження цієї особи, зазначеним в свідоцтві про народження або в паспорті.

Суд, дослідивши надані до заяви докази та оцінивши їх в сукупності, вважає за можливе встановити факт належності ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ДП №0223531, виданий П`ятихатською районною державною адміністрацією 31 травня 1997 року на ім`я ОСОБА_2 , виходячи з того, що ім`я та по батькові померлої ОСОБА_2 та ім`я і по батькові особи, на ім`я якої виданий вищезазначений сертифікат на право на земельну частку (пай) є однаковими, а прізвище заявниці та прізвище особи, на ім`я якої виданий вищезазначений сертифікат є співзвучними і на думку суду є невірним записом прізвища заявниці українською мовою. Також адреса, за якою була зареєстрована ОСОБА_2 до дня своєї смерті, та адреса одержувача сертифікату на право на земельну частку (пай) також є однаковими.

Окрім того, згідно з довідкою Зорянської сільської ради від 24.02.2020 року громадянка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на території Зорянської сільської ради ніколи не проживала. Аналогічні відомості підтверджено довідкою виконавчого комітету Комісарівської сільської ради від 02.03.2020 року.

Враховуючи вищевикладене, а також враховуючи той факт, що сертифікат на право на земельну частку (пай) був виданий саме ОСОБА_2 , а не іншій особі, як то ОСОБА_2 і до цього часу будь-яка інша особа не заявила свої вимоги про право на дану земельну ділянку, суд вважає за можливе задовольнити заявлені вимоги та встановити факт належності правовстановлюючого документу: сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ДП № 0223531 від 31.05.1997 року, виданого П`ятихатською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області, зареєстрованого в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 0531 на ім`я ОСОБА_2 - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Встановлення даного факту належності документу потрібно заявниці для отримання спадщини. В іншому порядку встановити даний факт заявниця не має можливості, так як власниця земельної ділянки померла. Крім того з 2013 року змінився порядок реєстрації речових прав на нерухоме майно і видача державних актів про право власності на земельні ділянки не здійснюється.

Відповідно до п. 7 ст. 294 ЦПК України понесені заявницею судові витрати по сплаті судового збору заявниці не відшкодовуються та покладаються на заявницю.

Керуючись ст. 12, 13, 89, 141, 259, 263, 264, 265, 268, 273 293-294, 315-316 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Вимоги за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Комісарівська сільська рада П`ятихатського району Дніпропетровській області про встановлення факту, що має юридичне значення - задовольнити.

Встановити факт належності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ДП № 0223531 від 31.05.1997 року, виданого П`ятихатською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області, зареєстрованого в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 0531 на ім`я ОСОБА_2 .

Витрати по сплаті судового збору в сумі 420 грн. 40 коп. покласти на заявницю ОСОБА_1 .

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту складання повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У випадку подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного тексту рішення суду.

Повний текст рішення виготовлений 18 серпня 2020 року.

Суддя Петрюк Т.М.

Напарвлене до ЄДРСР: 19.08.2020 року

Дата набрання законної сили: 18.09.2020 року