Ухвала

від 19.08.2020 по справі 120/2916/19-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення апеляційної скарги без руху

Справа № 120/2916/19-а

19 серпня 2020 року

м. Вінниця

Суддя-доповідач Сьомого апеляційного адміністративного суду Смілянець Е. С., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління ДПС у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 18 листопада 2019 року у справі за адміністративним позовом фермерського господарства "Паланське" до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

відповідно до рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 18 листопада 2019 року позов задоволено.

Не погодившись із судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.

Перевіривши додержання особою, яка подала апеляційну скаргу, вимог ст.ст. 295, 296 КАС України, суд дійшов висновку про залишення поданої апеляційної скарги без руху з таких підстав.

Встановивши невідповідність апеляційної скарги вимогам ст.296 КАС України, ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2020 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області залишено без руху у зв`язку з відсутністю документу про сплату судового збору та надано скаржнику десятиденний строк з дня вручення зазначеної ухвали усунути виявлені недоліки апеляційної скарги.

На виконання ухвали суду щодо усунення недоліків, 05 лютого 2020 року до Сьомого апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання Головного управління ДПС у Вінницькій області про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги. Заява мотивована неможливістю сплати судового збору у визначений термін у зв`язку з тим, що станом на 30.01.2020 року на рахунку ГУ ДПС у Вінницькій області недостатньо коштів.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2020 року подане клопотання задоволено та продовжено строк на усунення виявлених недоліків.

20 лютого 2020 року до Сьомого апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання Головного управління ДПС у Вінницькій області про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги. Заява мотивована неможливістю сплати судового збору у визначений термін у зв`язку з тим, що станом на 19.02.2020 року на рахунку ГУ ДПС у Вінницькій області недостатньо коштів.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2020 року подане клопотання задоволено та продовжено строк на усунення виявлених недоліків.

У встановлений судом строк, Головне Управління ДПС у Вінницькій області вимог закону не виконало і судовий збір за подання апеляційної скарги не сплатило. Натомість, заявник в черговий раз звернувся з клопотанням про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги, посилаючись на відсутність бюджетних коштів та порушення права доступу до правосуддя.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2020 року у задоволенні клопотання представника Головного управління ДПС у Вінницькій області про продовження строку для виконання вимог ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2020 року про залишення апеляційної скарги у справі № 120/2916/19-а без руху, - відмовлено, апеляційну скаргу повернено заявнику.

05.08.2020 до Сьомого апеляційного адміністративного суду надійшла повторно апеляційна скарга Головного управління ДПС у Вінницькій області та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду від 18.11.2019.

Перевіривши доводи клопотання, колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 44 КАС України встановлено, що учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Поважними, за змістом вказаної норми процесуального права, визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.

Аналіз приписів статті 44 КАС України свідчить, що відповідач, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційне оскарження судового рішення, повинен діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом для чого, як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, має вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

При цьому, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо, не можуть бути підставою для реалізації суб`єктом владних повноважень права на апеляційне оскарження у будь-який необмежений час після закінчення такого строку та, відповідно, підставою для поновлення зазначеного строку.

Крім того, Суд звертає увагу, що 17 липня 2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 731-IX від 18 червня 2020 року, яким внесено зміни до Господарського процесуального кодексу, Цивільного процесуального кодексу та Кодексу адміністративного судочинства України.

Вказаним Законом пункт 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., N 48, ст. 436) викладено в такій редакції: "3. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином".

Доводи відповідача, що Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) від 30 березня 2020 року № 540-ІХ, який набрав чинності 02 квітня 2020 року, процесуальні строки продовжуються на строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) , колегія суддів визнає неповажними з огляду на те, що з 17 липня 2020 року законодавець по-іншому врегулював питання процесуальних строків під час дії карантину.

Податкові органи та її територіальні органи (органи доходів і зборів) є державними органами, що здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 "Інші поточні платежі", розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов`язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).

У пункті 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228, зазначено, що під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів.

У пункті 41 справи "Пономарьов проти України" Європейський Суд з прав людини зазначив, що "Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків".

Таким чином, у ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів тощо. Це пов`язано з тим, що держава має дотримуватись раніше згаданого принципу "належного урядування" та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж.

Враховуючи викладене та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, вважаю, що невжиття суб`єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду.

При вирішенні питання про поновлення строку апеляційного оскарження суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого статтею 295 КАС України строку апеляційного оскарження до дати звернення з апеляційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої апеляційної скарги до дати повторного звернення з апеляційною скаргою і так далі.

Разом з тим, доводи відповідача щодо неналежного фінансування з боку державного бюджету не свідчать про поважність підстав пропуску строку апеляційного оскарження судового рішення, оскільки особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, а тому обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб`єктами владних повноважень не є об`єктивними та непереборними підставами, які перешкоджають оскаржити судові рішення в межах встановленого законодавством строку апеляційного оскарження та реалізувати своє право щодо оскарження без порушення порядку здійснення такої процесуальної дії.

При цьому, вимоги щодо сплати судового збору за подання апеляційної скарги скаржником так і не виконано.

Враховуючи зазначене вважаю, що відсутні підстави для визнання поважними, викладених відповідачем у заяві про поновлення строку апеляційного оскарження, причин пропуску такого строку.

За змістом ч.3 ст.298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Керуючись ст.ст. 169, 295, 296, ч.3 ст.298 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

1. Визнати неповажними причини пропуску Головним управлінням ДПС у Вінницькій області строку на оскарження рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 18.11.2019.

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 18 листопада 2019 року у справі за адміністративним позовом фермерського господарства "Паланське" до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії залишити без руху.

2. Запропонувати апелянту протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

3. Роз`яснити особі, яка подала апеляційну скаргу, що у разі неусунення недоліків, зазначених в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху, у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.

4. Копію цієї ухвали надіслати на адресу особі, яка подала апеляційну скаргу, рекомендованим листом.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Смілянець Е. С.