Рішення

від 17.08.2020 по справі 918/333/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Рівненської області

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" серпня 2020 р. м. Рівне Справа № 918/333/20

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Заголдної Я.В. за участі секретаря судового засідання Васильєвої О.М. розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали справи за позовом Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради (вул. Соборна, 12-А, м. Рівне, 33028, код ЄДРПОУ 26259563) до Товариства з обмеженою відповідальністю-фірма "ВКВ" (вул. С. Петлюри, 1, м. Рівне, 33028, код ЄДРПОУ 23307155) про розірвання договору оренди, зобов`язання звільнити нежитлові приміщення шляхом виселення

У судове засідання з розгляду справи по суті з`явилися:

від позивача - Парчук Н.І. (довіреність № 08-196 від 05.03.2020 року);

від відповідача - не з`явився

Відповідно до частини 14 статті 8, статті 222 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) при розгляді судової справи здійснювалося фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу програмно-апаратного комплексу "Діловодство суду".

Для архівного зберігання оригіналу звукозапису надано диск CD-R, серійний номер MAP6B2WK01145145.

У судовому засіданні 17 серпня 2020 року відповідно до частини 1 статті 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

13 квітня 2020 року Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Рівненської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю-фірма "ВКВ" (далі - відповідач) в якому просить суд, посилаючись на ст. ст. 11, 526, п. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України, ст. ст. 4, 5, 171, 176 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), п. 4 ст. 17, п. 2 ст. 24, п. 1 ст. 25 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", п. п. 2.3, 4.1, 4.5, 6.24., 7.1 Договору оренди № 2080 від 31.10.2016 року:

- розірвати Договір оренди нежитлового приміщення № 2080 від 31.05.2016 року;

- зобов`язати відповідача звільнити нежитлові приміщення за адресою: вул. С. Петлюри, 1, м. Рівне, 33028 площею 101,5 кв. м шляхом виселення;

- стягнути з відповідача 51 430 грн 44 коп. (з яких 48 226 грн 94 коп. - основний борг, 3 203 грн 50 коп. - пеня).

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем своїх зобов`язань за Договором оренди нежитлового приміщення № 2080, який укладено між позивачем та відповідачем 31.05.2016 року, в частині проведення повного та своєчасного проведення розрахунків.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 14.04.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 918/333/20, постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 13.05.2020 року, зобов`язано Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради у термін до 13.05.2020 року подати суду акт прийому передачі майна, складений на підставі п. 7.2.1 Договору оренди нежитлового приміщення № 2080 від 31.05.2016 року; наявні докази сплати Товариством з обмеженою відповідальністю-фірма "ВКВ" орендної плати за Договором оренди нежитлового приміщення № 2080 від 31.05.2016 року (платіжні доручення, банківські виписки тощо) за спірний період - з вересня 2019 року по березень 2020 року,

запропоновано сторонам:

- позивачу: подати суду будь-які додаткові докази в обґрунтування позовних вимог (у разі їх наявності); відповідно до ст. 166 ГПК України подати суду відповідь на відзив у 5-денний строк з дня отримання відзиву; одночасно надіслати відповідь на відзив відповідачу та надати суду докази такого скерування відповідачу;

- встановити відповідачу строк для подання відзиву на позов суду з урахуванням вимог ст.ст. 165, 178 ГПК України, однак не пізніше 12.05.2020 року подати до суду відзив на позов, одночасно надіслати позивачу копію відзиву та доданих до нього документів, докази такого направлення надати суду; відповідачу: у строк протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив подати до суду заперечення на відповідь на відзив з урахуванням вимог ст. 167 ГПК України, одночасно надіслати заперечення позивачу та надати суду докази такого скерування позивачу.

13.05.2020 року через відділ канцелярії та документального забезпечення Господарського суду від Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради надійшло клопотання про долучення доказів, а саме: копії акту прийому передачі нежитлового приміщення № 363 від 31.05.2016 року.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 13.05.2020 року відкладено підготовче засідання в межах визначеного ГПК України строку підготовчого провадження на 02.06.2020 року, повторно зобов`язано Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради у термін до 13.05.2020 року подати суду наявні докази сплати Товариством з обмеженою відповідальністю-фірма "ВКВ" орендної плати за Договором оренди нежитлового приміщення № 2080 від 31.05.2016 року (платіжні доручення, банківські виписки тощо) за спірний період - з вересня 2019 року по березень 2020 року.

19.05.2020 року на виконання п. 2 резолютивної частини ухвали Господарського суду Рівненської області від 13.05.2020 року від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 02.06.2020 року продовжено процесуальний строк підготовчого провадження у справі № 918/333/20 на 30 днів за ініціативою суду - до 15.07.2020 року, відкладено підготовче засідання в межах визначеного ГПК України строку підготовчого провадження на 01.07.2020 року.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 01.07.2020 року відкладено підготовче засідання в межах визначеного ГПК України строку підготовчого провадження на 14.07.2020 року.

10.07.2020 року від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, у якій позивач просить суд прийняти вказану заяву та стягнути з відповідача 61 297 грн 84 коп. (з яких 57 870 грн 69 коп. основний борг та 3 427 грн 15 коп. пеня).

10.07.2020 року від позивача та відповідача надійшла спільна заява № 08-450 від 10.07.2020 року про затвердження мирової угоди, до якої додано її текст.

У судовому засіданні 14.07.2020 року судом оголошено перерву на 15.07.2020 року.

15.07.2020 року від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи новий примірник підписаної мирової угоди та заява № 08-466 від 15.07.2020 року про затвердження мирової угоди, до якої додано її текст.

15.07.2020 року від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи новий примірник підписаної мирової угоди та заява № 08-469 від 15.07.2020 року про затвердження мирової угоди, до якої додано її текст.

У судовому засіданні 15.07.2020 року судом встановлено, що після оголошеної перерви представник відповідача не з`явився, хоча належним чином повідомлений про час, дату та місце проведення судового засідання, про що свідчить підпис директора Потоцької А.В. у розписці про оголошення перерви від 14.07.2020 року.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 15.07.2020 року постановлено:

І. Прийняти заяву позивача Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради про збільшення позовних вимог.

ІІ. Залишити без розгляду спільні заяви позивача та відповідача № 08-450 від 10.07.2020 року та № 08-466 від 15.07.2020 року про затвердження мирової угоди.

ІІІ. Спільну заяву позивача та відповідача № 08-469 від 15.07.2020 року про затвердження мирової угоди у справі № 918/333/20 задовольнити.

ІV. Затвердити мирову угоду № б/н від 15.07.2020 року, укладену між Управлінням комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю-фірма "ВКВ" у такій редакції:

МИРОВА УГОДА

м. Рівне 15.07.2020

Ми, сторони по справі №918/333/20, управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради (33028, м. Рівне, вул. Соборна, 12А, код ЄДРПОУ 26259563) в особі начальника управління Поліщук Наталії Вячеславівни, яка діє на підставі Положення про управління, та Товариство з обмеженою відповідальністю-фірма «ВКВ» (33028, м. Рівне, вул. С. Петлюри,1, ідентифікаційний код 23307155) в особі директор Потоцької Аліни Вадимівни, яка діє на підставі статуту товариства, уклали мирову угоду про наступне:

1. Сторони в результаті проведеної звірки розрахунків встановили, що згідно договору оренди №2080 від 31.05.2016 нежитлового приміщення в м. Рівне, вул. Петлюри,1 станом на 15.07.2020 сума заборгованості зі сплати орендної плати за період з вересня 2019 по червень 2020 включно становить 57 870,69 грн. та пені за період з 20.09.2019 по 17.03.2020 в сумі 3 427,15 грн. Всього 61 297,84 грн.

2. Встановлені суми заборгованості з орендної плати та пені в п.1 цієї угоди, Товариство з обмеженою відповідальністю-фірма «ВКВ» зобов`язується сплатити згідно наступного графіка:

Місяць, рікОрендна платаПеняВсього Серпень 2020 11 574,14 685,43 12 259,57 Вересень 2020 11 574,14 685,43 12 259,57 Жовтень 2020 11 574,14 685,43 12 259,57 Листопад 2020 11 574.14 685,43 12 259,57 Грудень 2020 11 574,13 685,43 12 259,56 Всього, грн 57 870, 69 3427,15 61 297,84

3. Товариство з обмеженою відповідальністю-фірма «ВКВ» сплачує заборгованість з орендної плати у розмірі згідно встановленого графіка, а також наступні поточні платежі, нараховані за умовами договору оренди, щомісячно до 20 числа поточного місяця на рахунок ІІА 6382201720355189001000044608, банк ДКСУ м. Київ, ЄДРПОУ 26259563, одержувач УКВ Рівненського МВК.

4. Товариство з обмеженою відповідальністю-фірма «ВКВ» має право достроково погасити суму вказану в мировій угоді.

5. Відповідно ч. 1 ст.130 Господарського процесуального кодексу, ч. 3 ст.7 Закону України «Про судовий збір» протягом місяця з моменту винесення ухвали про затвердження мирової угоди товариство з обмеженою відповідальністю-фірма «ВКВ» відшкодовує управлінню комунальною власністю витрати в сумі 1051 грн.00 коп., на рахунок ІІА 638201720344270002000044608, банк ДКСУ м. Київ, ЄДРПОУ 26259563, одержувач: УКВ Рівненського МВК.

6. У разі прострочення боржником сплати розстроченої заборгованості за встановленим у п. . 2 даної угоди графіком, ухвала про затвердження мирової угоди у справі № 918/333/20 передається для примусового стягнення в органи ДВС і є виконавчим документом.

7. Мирова угода укладена в трьох примірниках, один з яких додається до матеріалів справи, два інші отримують сторони.

Позивач: Відповідач

Начальник управління Директор ТзОВ-фірми "ВКВ"

---

Н. Поліщук

---

А.Потоцька

V. Провадження у справі № 918/333/20 закрити в частині стягнення з відповідача 61 297 грн 84 коп. (з яких 57 870 грн 69 коп. основний борг та 3 427 грн 15 коп. пеня).

VІ. Стягувачем за даною ухвалою в частині затвердження мирової угоди є: Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради (вул. Соборна, 12-А, м. Рівне, 33028, код ЄДРПОУ 26259563).

VІІ. Боржником за даною ухвалою в частині затвердження мирової угоди є: Товариство з обмеженою відповідальністю-фірма "ВКВ" (вул. С. Петлюри, 1, м. Рівне, 33028, код ЄДРПОУ 23307155)

VІІІ. Дана ухвала відповідно до положень Закону України "Про виконавче провадження" є виконавчим документом.

ІХ. Ухвала може бути пред`явлена до примусового виконання через органи та осіб, які здійснюють примусове виконання рішень, в порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження" протягом дії мирової угоди та з урахуванням трирічного строку пред`явлення виконавчих документів до виконання, встановленого ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження", а саме - до "16" липня 2023 року.

Х. Закрити підготовче провадження у справі № 918/333/20.

ХІ. Призначити справу № 918/333/20 до судового розгляду по суті на "17" серпня 2020 р. на 16:00 год.

ХІІ. Судове засідання відбудеться в приміщенні господарського суду Рівненської області за адресою: м. Рівне, вул. Набережна 26 а, в залі судового засідання (кабінеті) № 14.

У судовому засіданні 17.08.2020 року судом встановлено, що представник відповідача не з`явився, від відповідача до господарського суду Рівненської області повернувся конверт із ухвалою від 15.07.2020 року з поштовою відміткою "за даною адресою не значиться".

При цьому, ухвала від 15.07.2020 року по справі № 918/333/20 направлялися судом на адресу відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю-фірма "ВКВ": вул. С. Петлюри, 1, м. Рівне, 33028, - зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, витяг з якого формувався 14.04..2020 року відповідно до ст. 11 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" на запит судді Господарського суду Рівненської області Заголдної Я.В. за № 1006550120 (відповідно до наступних критеріїв пошуку: код ЄДРОПОУ 23307155).

Будь-якої іншої адреси для листування з відповідачем господарському суду Рівненської області не відомо.

Згідно з ч. 7 ст. 120, п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місце проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, Господарським судом вчинено всі можливі заходи для повідомлення Товариства з обмеженою відповідальністю-фірма "ВКВ" про час, дату та місце проведення судового засідання з розгляду справи № 918/333/20 по суті.

Отже, неотримання судової повістки (листа з ухвалою суду) відповідачем є наслідками діяння (бездіяльності) Товариства з обмеженою відповідальністю-фірма "ВКВ" щодо її належного отримання.

З огляду на викладене, Товариство з обмеженою відповідальністю-фірма "ВКВ" вважається повідомленим про засідання з розгляду справи по суті належним чином, оскільки судом виконано всі покладені на нього обов`язки, а відповідач проявив протиправну процесуальну бездіяльність.

Явка представників сторін у підготовче судове засідання 17.08.2020 року обов`язковою не визнавалася.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (ч.1 ст.202 ГПК України).

Тому суд вважає за можливе здійснювати розгляд справи по суті без участі представника відповідача за наявними у справі доказами.

Також судом встановлено, що відповідач у справі не скористався своїм процесуальним правом на подання письмового відзиву на позовну заяву.

Відповідно до ч. 1 ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Окрім того, відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

На підставі п. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що справа № 918/333/20 може бути розглянута за наявними у ній матеріалами та містить достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

Присутній у судовому засіданні 17.08.2020 року представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Судом встановлено, що предметом розгляду у справі № 918/333/20 станом на 17.08.2020 року є позовні вимоги позивача:

- розірвати Договір оренди нежитлового приміщення № 2080 від 31.05.2016 року;

- зобов`язати відповідача звільнити нежитлові приміщення за адресою: вул. С. Петлюри, 1, м. Рівне, 33028 площею 101,5 кв. м шляхом виселення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються аргументи позивача, об`єктивно оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі виходячи з наступного.

31.05.2016 року між Управлінням комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради (далі - Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю - фірма ВКВ укладено договір № 2080 оренди нежитлового приміщення (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нежитлові приміщення (надалі - Майно), розташовані за адресою: місто Рівне, вулиця Симона Петлюри, будинок 1 (один), загальною площею 101,5 кв.м (позначені на технічному плані: №8 (4,7 кв.м), №11 (25,4 кв.м), №12 (6,7 кв.м), №13 (10,5 кв.м), №14 (9,2 кв.м), № 15 (5,3 кв.м), №16 (2,7 кв.м), №17 (4,9 кв.м), №18 (6,6 кв.м), №19 (1,4 кв.м), №20 (4,1 кв.м), №25 - 19,3 кв.м, а також площі загального користування - 0,7 кв.м, згідно технічного паспорта, виданого 10 грудня 1999 року Рівненським міським бюро технічної інвентаризації), яке перебуває на балансі управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради. Вартість 1 кв.м Майна (визначена відповідно до звіту про незалежну оцінку майна, виданого Приватним підприємством ЕКСПЕРТБУДСЕРВІС ) на 30 листопада 2015 року становить 4 462,06 грн

Згідно з п. 1.2. Договору Майно, що є предметом цього договору належить Рівненській міській раді (Управлінню житлового господарства) на підставі свідоцтва про право власності на об`єкти нерухомого майна, які належать юридичним та фізичним особам, виданого 09 липня 2001 року Рівненським міським бюро технічної інвентаризації, згідно розпорядження №1535-р від 06 липня 2001 року, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 24 травня 2016 року державним реєстратором управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради Репетуха О.М., номер запису про право власності : 14640198, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна : 929350356101, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №59776871 від 24 травня 2016 року.

Як вбачається із п. 1.3. Договору, напрям використання орендованого Майна: розміщення кафе, що здійснює продаж товарів підакцизної групи.

Сторони погодили між собою та відобразили це у розділі ІІ Договору, що Орендар вступає у строкове платне користування Майном у строк, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та Акта прийому-передачі вказаного Майна. Передача Майна в оренду не тягне за собою виникнення в Орендаря права власності на це Майно. Орендар користується ним лише протягом строку оренди. У разі припинення чи розірвання цього договору Майно повертається Орендарем Орендодавцю протягом трьох робочих днів з дня припинення чи розірвання договору в такому ж стані, в якому воно було отримане, про що сторонами складається акт прийому-передачі Майна. Обов`язок складання акта прийому - передачі Майна покладається на сторону, яка передає Майно іншій стороні.

Згідно з розділом 4 Договору орендна плата за цим договором визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду майна, що є власністю територіальної громади міста Рівного, затвердженої рішенням Рівненської міської ради та встановлюється в сумі - 4 886 грн 78 коп. в місяць, розрахунок орендної плати додається до цього договору та є його невід`ємною частиною. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за попередній місяць. На підставі п. 9 прикінцевих положень Закону України Про державний бюджет України на 2016 рік індексація орендної плати у 2016 році не проводиться. Орендна плата сплачується орендарем до 20 числа поточного місяця. Розмір орендної плати може бути змінено на вимогу однієї зі сторін в разі зміни методики розрахунку, змін централізованих цін та тарифів, змін орендних ставок, затверджених органом місцевого самоврядування, та в інших випадках, передбачених законодавством України. Зайва сума орендної плати, що надійшла орендодавцю, підлягає зарахуванню в рахунок подальших платежів. Орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати. У разі припинення (розірвання) Договору оренди Орендар сплачує орендну плату по день фактичної передачі Майна за актом прийому-передачі. Закінчення строку дії Договору оренди не звільняє Орендаря від обов`язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі.

Згідно п.6.2.4 Договору орендар зобов`язаний сплачувати орендну плату вчасно і в повному обсязі.

Як вбачається із п. п. 7.1.1., 7.1.3 Договору, орендодавець має право, зокрема, виступати з ініціативою щодо внесення змін до цього Договору або його розірвання у разі погіршення стану орендованого майна внаслідок невиконання або неналежного виконання умов цього Договору, звернутися до господарського суду з позовом про дострокове розірвання договору оренди, якщо орендар не виконує свої зобов`язання, передбачені договором.

Пунктом 7.1.4. Договору сторони передбачили, що Орендодавець має право відмовитися від даного договору і вимагати повернення орендованого майна, якщо Орендар не вносить плату за користування орендованим майном протягом трьох місяців підряд. У разі відмови Орендодавця від даного договору, договір є розірваним з моменту одержання Орендарем повідомлення Орендодавця про відмову від договору.

Сторони узгодили, що згідно з п. 3.1. Договору, що строк договору оренди встановлюється тривалістю п`ять років - з 31.05.2016 року по 30.05.2021 року.

Договір зареєстровано в реєстрі за № 459.

Розрахунок орендної плати до договору оренди нежитлового приміщення за адресою: м. Рівне, вул. Симона Петлюри, 1 від 31.05.2020 року є невід`ємною частиною договору.

Судом встановлено, що Договір є укладеним, підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений відтисками печаток останніх, на час розгляду справи доказів недійсності договору, зокрема відповідних судових рішень, суду не надано.

Також судом встановлено, що факт передачі нежитлових приміщень загальною площею 101.5 кв.м за адресою: м. Рівне, вул. Симона Петлюри, 1 для Товариства з обмеженою відповідальністю-фірма "ВКВ" підтверджується актом прийому-педачі нежитлового приміщення № 363 від 31.05.2016 року (том 1, а.с. 36).

У позовній заяві позивач зазначає, що орендар не виконав взяті на себе зобов`язання щодо сплати орендної плати по Договору оренди своєчасно та у повному обсязі, внаслідок чого за ним утворилася заборгованість.

У порядку досудового врегулювання спору позивачем на адресу відповідача направлялася претензія № 08-100 від 06.02.2020 року з вимогою погашення заборгованості з орендної плати.

На підтвердження вказаного позивачем додано до позовної заяви претензію № 08-100 від 06.02.2020 року з доказами її направлення.

Однак, відповідач свої зобов`язання в частині своєчасного та повного проведення розрахунків не дотримав, обумовлену вартість наданих послуг не оплатив, претензію позивача залишив без відповіді та задоволення.

Унаслідок вказаного Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради як орендодавець змушене було звернутися до господарського суду за захистом своїх прав ти інтересів, позовні вимоги обґрунтовуючи невиконанням орендарем умов Договору в частині повного проведення, внаслідок чого, як вказав позивач, у відповідача виникла заборгованість у сумі 61 297 грн 84 коп. (з яких 57 870 грн 69 коп. основний борг та 3 427 грн 15 коп. пеня).

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 15.07.2020 року у справі № 918/333/20 господарським судом Рівненської області затверджено мирову угоду № б/н від 15.07.2020 року, укладену між Управлінням комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю-фірма "ВКВ" в тому числі на вказану суму заборгованості.

Судом встановлено, що спірні правовідносини між сторонами виникли на підставі укладеного правочину, який за своєю правовою природою є договором оренди.

При вирішенні спору господарський суд враховує положення ст. 67 Господарського кодексу України, відповідно до якої відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов`язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання визначаються Господарським кодексом України. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно із ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (статті 11, 626 ЦК України), які суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (стаття 526 ЦК України, ст. 193 ГК України), а одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається (стаття 525 ЦК України).

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України (далі - ГК України) за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України від 10.04.1992 № 2269-XII Про оренду державного та комунального майна орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Згідно з ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно з ч. 4 ст. 286 ГК України строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 ГК України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами ч. 3 ст. 18 Закону України від 10.04.1992 № 2269-XII Про оренду державного та комунального майна орендар зобов`язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Позовні вимоги про розірвання договору оренди нежитлового приміщення № 2080 від 31.05.2016 року та зобов`язання відповідача звільнити нежитлові приміщення за адресою: вул. С. Петлюри, 1, м. Рівне, 33028 площею 101,5 кв. м шляхом виселення підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Як на підставу для задоволення вимог про розірвання договору найму (оренди) позивач посилається на те, що відповідачем внаслідок несплати орендної плати допущено істотне порушення умов договору, що є підставою для розірвання договору оренди згідно ч. 2 ст. 651 ЦК України. Також позивач зазначає, що пунктом 7.1.3. Договору передбачено, що договір може бути розірвано достроково за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадку невиконання сторонами своїх зобов`язань.

Згідно п. 1 ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 188 ГК України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

За загальним правилом розірвання договору в односторонньому порядку не допускається, однак окремі договірні відносини допускають можливість одностороннього розірвання договору.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Спеціальним законом, що регулює правовідносини оренди державного і комунального майна - Законом України "Про оренду державного та комунального майна" (далі - Закон), встановлено, що договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов`язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України (частина 3 статті 26 Закону).

Частина 2 статті 651 ЦК України передбачає, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Тобто йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору.

Оцінка порушення договору як істотного здійснюється відповідно до критеріїв, що встановлені вказаною вище нормою. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - "значної міри" позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Це (друге) оціночне поняття значно звужує сферу огляду суду. Істотність порушення визначається виключно за об`єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. В такому випадку вина (як суб`єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини другої статті 651 ЦК України. Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. При цьому йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору.

Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона.

Вирішуючи питання про оцінку істотності порушення стороною договору, суди повинні встановити не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена як у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди; її розмір, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору, а також установити, чи є дійсно істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати.

Істотне порушення орендарем (наймачем) умови договору оренди державного (комунального) майна є достатньою правовою підставою для дострокового розірвання вказаного договору оренди в судовому порядку та повернення орендованого майна орендодавцю (наймодавцю). Якщо договором передбачено право орендодавця вимагати дострокового розірвання договору та визначено такі випадки, зокрема, у випадках погіршення стану орендованого майна внаслідок невиконання або неналежного виконання умов договору, виявлення такого порушення є достатньою підставою для розірвання договору без з`ясування істотності його порушення.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору (ст. 611 Цивільного кодексу України ).

Суд враховує, що основною метою договору оренди та одним з визначальних прав орендодавця є саме своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі та збереження орендованого майна, запобігання його пошкодженню і псуванню, а орендна плата, в свою чергу, є одним з джерел наповнення бюджету.

Судом встановлено, що орендна плата відповідачем сплачувалась несвоєчасно та не у повному обсязі.

З огляду на те, що внаслідок невиконання умов Договору у відповідача виникла заборгованість перед позивачем у сумі 61 297 грн 84 коп. (з яких 57 870 грн 69 коп. основний борг та 3 427 грн 15 коп. пеня), стосовно якої сторони уклали мирову угоду, відтак судом встановлено, що матеріали справи № 918/333/20 містять беззаперечні докази понесення позивачем збитків або неотримання позивачем того, на що він має право розраховувати за договором оренди.

Відтак, суд приходить до висновку, що позивачем доведено наявність істотного порушення умов договору оренди нежитлового приміщення № 2080 від 31.05.2016 року.

Враховуючи викладене, наявні підстави для розірвання договору оренди нежитлового приміщення № 2080 від 31.05.2016 року в судовому порядку.

У зв`язку з розірванням договору підстави для перебування відповідача в орендованому приміщенні відпали.

Відповідно до ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Згідно з ч. 1 ст. 27 Закону України Про оренду державного та комунального майна у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов`язаний повернути орендодавцеві об`єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди. Якщо орендар допустив погіршення стану орендованого майна або його загибель, він повинен відшкодувати орендодавцеві збитки, якщо не доведе, що погіршення або загибель майна сталися не з його вини.

Пунктом 7.1.4. Договору сторони передбачили, що Орендодавець має право відмовитися від даного договору і вимагати повернення орендованого майна, якщо Орендар не вносить плату за користування орендованим майном протягом трьох місяців підряд. У разі відмови Орендодавця від даного договору, договір є розірваним з моменту одержання Орендарем повідомлення Орендодавця про відмову від договору.

Згідно з п. п. 2.3, 2.4. Договору у разі припинення чи розірвання цього договору Майно повертається Орендарем Орендодавцю протягом трьох робочих днів з дня припинення чи розірвання договору в такому ж стані, в якому воно було отримане, про що сторонами складається акт прийому-передачі Майна. Обов`язок складання акта прийому - передачі Майна покладається на сторону, яка передає Майно іншій стороні.

При цьому суд враховує, що відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 5 ГПК України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Суд дійшов висновку, що обраний позивачем спосіб захисту у вигляді звільнення орендованого приміщення шляхом виселення відповідача є ефективним способом захисту прав позивача з огляду на те, що передбачає можливість примусового виконання рішення суду в разі невиконання відповідачем обов`язку повернути приміщення за актом приймання-передачі.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про можливість задоволення вимоги про звільнення відповідачем приміщення на користь позивача.

Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів

Відповідно до ст. 17 Закону України 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) та протоколи до неї, а також практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (див. рішення від 21 січня 1999 року в справі «Гарсія Руїз проти Іспанії» , від 28 жовтня 2010 року в справі «Трофимчук проти України» , від 09 грудня 1994 року в справі «Хіро Балані проти Іспанії» , від 01 липня 2003 року в справі «Суомінен проти Фінляндії» , від 07 червня 2008 року в справі «Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії» ) свідчить, що право на мотивоване (обґрунтоване) судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи та поширюється як на цивільний, так і на кримінальний процес.

Вимога пункту 1 статті 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

Суд наголошує на недопустимості порушення одного з основоположних принципів правосуддя, що його було сформульовано Європейським судом з прав людини у рішенні у справі «Де Куббер проти Бельгії» (De Cubber v. Belgium) від 26.10.1984 року - має не лише здійснюватися правосуддя, ще має бути видно, що воно здійснюється.

За результатами з`ясування обставин, на які позивач посилався як на підставу своїх вимог, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, і з наданням оцінки всім аргументам у їх сукупності та взаємозв`язку, як це передбачено вимогами ст.ст.75-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю-фірма "ВКВ" про розірвання Договору оренди нежитлового приміщення № 2080 від 31.05.2016 року та зобов`язання відповідача звільнити нежитлові приміщення за адресою: вул. С. Петлюри, 1, м. Рівне, 33028 площею 101,5 кв. м шляхом виселення підлягають задоволенню у повному обсязі.

Розподіл судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради до позовної заяви долучило платіжне доручення № 51 від 11.03.2020 року року, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 6 306 грн 00 коп.

Предметом спору при поданні позовної заяви 13.04.2020 року у позивача було 3 позовних вимоги: 2 немайнових та 1 майнова.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 15.07.2020 року провадження у справі № 918/333/20 закрито в частині стягнення з відповідача 61 297 грн 84 коп. (з яких 57 870 грн 69 коп. основний борг та 3 427 грн 15 коп. пеня) та врегульовано питання стосовно судового збору за майнову позовну вимогу.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" установлено у 2020 році прожитковий мінімум на одну особу для працездатних осіб: з 1 січня 2020 року - 2 102 грн. 00 коп.

Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, відповідно судовий збір у розмірі 4 204 грн 00 коп. покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 91, 120, 123, 129, 233, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Розірвати Договір оренди нежитлового приміщення, що належить територіальній громаді, № 2080 від 31.05.2016 року площею 101, кВ.м. за адресою: м. Рівне, вул. Симона Петлюри, 1, укладений між Управлінням комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю-фірма "ВКВ".

3. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю-фірма "ВКВ" (вул. С. Петлюри, 1, м. Рівне, 33028, код ЄДРПОУ 23307155) звільнити нежитлові приміщення за адресою: вул. С. Петлюри, 1, м. Рівне, 33028 площею 101,5 кв. м шляхом виселення.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю-фірма "ВКВ" (вул. С. Петлюри, 1, м. Рівне, 33028, код ЄДРПОУ 23307155) на користь Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради (вул. Соборна, 12-А, м. Рівне, 33028, код ЄДРПОУ 26259563) судовий збір у розмірі 4 204 (чотири тисячі двісті чотири) грн 00 коп.

5. Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.

Повний текст рішення складено та підписано 18.08.2020 року.

Суддя Заголдна Я.В.