Ухвала

від 19.08.2020 по справі 920/637/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про відмову в забезпеченні позову

19.08.2020 Справа № 920/637/20

м. Суми

Господарський суд Сумської області у складі судді Резніченко О.Ю., розглянув матеріали справи

за позовом Липоводолинського дочірнього агролісогосподарського підприємства Липоводолинський агролісгосп

до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальні Джейсіес Вуд ,

про стягнення 129359 грн 49 коп.

Суть питання, що вирішується ухвалою суду.

Позивач 23.06.2020 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача на свою користь 129359 грн 49 коп. заборгованості за неналежне виконання відповідачем перед позивачем господарського зобов`язання.

Ухвалою суду від 24.06.2020 було відкрито провадження у справі.

23.07.2020 відповідачем до суду було подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти позовних вимог заперечує.

18.08.2020 на адресу суду звернувся позивач з заявою про забезпечення позову, в якій просить суд вжити заходи забезпечення позову, а саме шляхом накладення арешту на нерухоме майно, яке знаходиться у власності відповідача, до набрання рішенням законної сили у даній справі, а саме: нежитлову будівлю, склад загальною площею 489,2 кв. м за адресою: Сумська обл., м. Ромни, вул. Залізнична, буд 143-Л; нежитлову будівлю, склад загальною площею 490,1 кв. м за адресою: Сумська обл., м. Ромни, вул. Залізнична, буд 143-М; нежитлову будівлю, пилораму літ. Ф , з прибудовами літ. ф,ф-3 площею 1235,9 кв. м, котельню літ. А з прибудовою літ. а площею 37,0 кв. м, сушарку металеву літ. Б (загальна площа 1272,9 кв. м) за адресою: Сумська обл., м. Ромни, вул. Залізнична, буд 143-Ф.

Позивач обґрунтовує заяву тим, що зважаючи на незадовільний фінансовий стан відповідача та відсутність грошових коштів для задоволення позовних вимог єдиним можливим способом захисту порушеного права є звернення до суду з заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, що належить відповідачу і знаходиться у нього, адже у разі незастосування заходів забезпечення позову відповідач може відчужити належне йому майно, у зв`язку з чим у випадку ухвалення рішення суду на користь позивача його виконання може бути ускладненим, або ж рішення може залишитись невиконаним, оскільки наявного у відповідача майна може бути недостатньо для задоволення позовних вимог.

Суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких суд дійшов вищезазначеного висновку. Законодавство, що підлягає застосуванню.

Згідно з ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Суд звертає увагу, що забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача (заявника).

З урахуванням загальних вимог, які передбачені статтями 73, 74 ГПК України, обов`язковим для заявника є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Позивач в обґрунтування заяви зазначає, що відповідач може відчужити належне йому нерухоме майно та може ухилятися від виконання рішення по даній справі, у разі його ухвалення на користь позивача. На думку суду, зазначене і є предметом доказування по даній заяві.

Однак позивачем не надано належних та допустимих доказів, що існують обставини, які свідчать про вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад реалізація нерухомого майна чи підготовчі дії до його реалізації.

В той же час, жодних належних та допустимих доказів підтверджуючих, що невжиття заходів забезпечення позову до відповідача може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду позивачем надано не було. Посилання позивача на невиконання відповідачем господарського зобов`язання на оспорювану суму само по собі не є фактом, який підтверджує побоювання реального невиконання у майбутньому рішення суду відповідачем.

Також, позивачем не надано належних та допустимих доказів, які підтверджують незадовільний фінансовий стан відповідача, в той час як позивач наполягає на вказаних обставинах.

Крім того, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Позивачем заявлено до стягнення 129359 грн 49 коп. боргу, в той час як позивач просить суд накласти арешт на майно відповідача, загальна площа якого перевищує 3525 кв.м, що є явно неспівмірним.

Отже, враховуючи, що заява позивачем не обгрунтована, то суд відмовляє в її задоволенні.

На підставі викладеного, керуючись ст. 136, 137, 140, 234, 235 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні заяви Липоводолинського дочірнього агролісогосподарського підприємства Липоводолинський агролісгосп про забезпечення позову від 18.08.2020 - відмовити.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Дана ухвала може бути оскаржена в порядку, встановленому ст. ст. 255-257 ГПК України.

Ухвала підписана суддею 19.08.2020.

Суддя О.Ю. Резніченко