Рішення

від 10.08.2007 по справі 26/261-07-6033

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

26/261-07-6033

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" серпня 2007 р.Справа  № 26/261-07-6033

За  позовом :  Українського  державного  фонду  підтримки  фермерських   господарств в  особі Одеського відділення Українського  державного  фонду  підтримки  фермерських   господарств

до  відповідача  : селянського (фермерського ) господарства

Зелінченка Анатолія Петровича

про стягнення  33710 грн.

Суддя Никифорчук М.І.

за участю  представників :  

від позивача :   Дідик Г.В. за довіреністю;

від відповідача :   голова господарства  Зінченко А.П.;

Суть спору :  Українським   державним   фондом  підтримки  фермерських   господарств в  особі  Одеського  відділення     заявлені вимоги  до  селянського (фермерського) господарства Зелінченка Анатолія Петровича ( далі –відповідач)  про стягнення   наданої  фінансової  допомоги  на  зворотній основі  в  сумі 33 710 грн.

Представник  позивача  вимоги  підтримує.

Представник  відповідача    вимоги  фактично визнає.   

Розглянувши  матеріали  справи,  вислухавши  представників сторін, господарський суд, -

у с т а н о в и в :

Український   державний   фонд  підтримки  фермерських   господарств  в особі Одеського  відділення  ( далі –Одеське відділення)  є державною установою відповідно до положення про Одеське відділення. Основними завданнями віддлілення є реалізація державної політики щодо фінансової  підтримки  становлення  і  розвитку  фермерських  господарств.

Відповідно  до  ст. 11 Закону  України „ Про фермерське  господарство” № 973 - ІV  від 19 червня 2003 року,   із  змінами,  внесеними  Законом    N 2864-IV,  кошти  Українського  державного  фонду  підтримки  фермерських господарств надаються  фермерським господарствам    на  поворотній основі     для виробництва, переробки і збуту виробленої продукції, на здійснення виробничої діяльності та інші  передбачені  статутом Українського  державного   фонду  підтримки фермерських господарств цілі під гарантію повернення строком  від  трьох  до  п'яти  років.

26 лютого 2002 року  між  Одеським відділенням в особі  директора Неделко А.М. та  відповідачем  в  особі   голови  селянського ( фермерського)  господарства  Зелінченка А.П. був укладений  Договір  № 4  про  надання  фінансової   допомоги  на зворотній основі.( далі –Договір № 4).

Згдіно п.1.1 Договорі № 4  фонд зобов'язується  надати господарстству фінансову допомогу  у  розмірі  30 000 грн.

Відповідно  до  п.1.2   Договору № 4  господарство  зобов'язується  використати фінансову допомогу  на такі цілі :  закупівлю  паливно мастильних матеріалів,  ядохімікатів,  семен  ярових   культур, засобів   захисту  рослин, запчастини,  коліс,  пшениці, основних засобів.

Пунктом 1.2 Договору № 4 передбачено, що вказана  фінансова допомога  повертається відповідачем  у такі строки : 10 000 грн. протягом  одного року з дня отримання та 20 000 грн. також  протягом  одного  року  з  дня  отримання.

Додатковою угодою   № 1 від 03 червня 2002 р.  до Договору № 4 , сторонами      внесені зміни  до п.п 1.1, 1.3, 4.4 та 4.6 Договору № 4,  а  саме  узгоджені   строки   надання  фінансової  допомоги  та  строки  її  повернення  таким  чином :

„Пункт 1.1 договору викладений у такій редакції : Надання фінансової допомоги по кварталах : 1 кв. –10000 грн.; П  кв. –7000 грн.; Ш кв. 6000 грн. та ІV кв. 7 000 грн.

Пункт 1.3 договору викладений у такій редакції : Господарство, тобто відповідач у справі, зобов'язується повернути отримані кошти в такі строки :

-          станом  на  01 березня 2003 р. - 2 000 грн.;

-          станом на 01 травня 2003 р. -  5 000 грн.;

-          станом на 01 вересня 2003 р. –6 000 грн.;

-          станом на 01 жовтня 2004 р. –17 000 грн.”

Додатком про внесення змін до Договору № 4, складеного та засвідченого сторонами 15.07.2003 р.,  внесені  зміни  до  п.1.3 договору, а саме, що відповідач зобов'язується повернути отриману  фінансову допомогу в такі строки : до 01.11.2004 р.  - 17 000 грн.; до 01.11.2005 р. -  13 000 грн.

Додатком про внесення змін до Договору № 4, також  складеного та засвідченого сторонами  30.06.2003 р., також  внесені  зміни  до  п.1.3 договору,  а  саме,  що  відповідач  зобов'язується  повернути  отриману   фінансову  допомогу  в такі  строки :  до                             01 листопада 2004 р. –3 тисячі грн.;  до  01  листопада 2005 р. –10 тисяч грн.  та  до                    01  листопада 2006 р. –17 тисяч грн.

Таким чином, з приведеного випливає, що сторонами узгоджено кінцевий строк поверення  отриманої  фінансової  допомоги  - до 01 листопада 2006 р.  Тобто відповідач  у бідь - якому випадку зобов'язаний  повернути  вказану  фінансову  допомогу  Одеському відділенню  до  01 листопада 2006 року.

Платіжними  дорученнями :

-          № 96  та  246  від  2  грудня 2002 р. в сумі 4000  та 6 000 грн.;

-          № 175  від 30 вересня  2002 р. на суму  7000 грн.;

-          № 14  від  11 червня  2002 р.  на  суму  6000 грн.;

-          №  5 від 6 червня  2002 р.  на  суму  7000 грн., відповідачем  отримано  фінансової

допомоги  на  загальну  суму   30 000 грн.,  тобто  на  суму  вказаного договору.

26.02.2002  року  між  сторонами  по  справі  укладений та  нотаріально  засвідчений  договір  застави, згідно  пункту 1 якого заставодавець, тобто відповідач,  заставив  заставоодержувачу, тобто позивачу  у справі,  наступне майно :  трактори ДТ-75, 1979 р. випуску, та трактор ЮМЗ –6, 1992 р. випуску.

Згідно пункту 10  договору про  надання  фінансової  допомоги,  термін  дії договору –до моменту повного виконання зобов'зань  . У випадку пролонгації  договору  про  надання  фінансової  допомоги,  цей  договір  продовжує діяти.  

На час звернення  до господарського  суду  та  на  час  розгляду цієї  справи  відповідач повернув кошти фінансової допомоги в сумі 1000 грн.  

Таким  чином,   оскільки вказаний борг відповідачем погашений частково, ця   обставина   свідчить   про  невиконання  відповідачем  вимог  статей   525 та 526  Цивільного  кодексу  України,    відповідно до яких  одностороння  відмова  від  зобов'язання  або  одностороння   зміна  його   умов  не допускається,  якщо  інше  не встановлено  договором   або   законом,   та   зобов'язання  має   виконуватися    належним  чином  відповідно  до умов договору та  вимог цього Кодексу, інших   актів   цивільного законодавства,   а   за   відсутності   таких   умов   та    вимог  -  відповідно   до звичаїв ділового   обороту   або   інших   вимог,   що   звичайно ставляться.  

Згідно зі  ст. 623  Цивільного  кодексу  України  боржник, який порушив зобов'язання, має  відшкодувати   кредиторові  завдані  цим  збитки.

Згідно  вимог  частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється   від   відповідальності   за  неможливість   виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно п. 3.1 Договору № 4, за несвоєчасне повернення фінансової допомоги господарство  сплачує  фонду  пеню у розмірі 0,5 %  за  кожен  день   неповернення  суми, а також   повертає  борг   з  урахуванням  встановленого  індексу  інфляції.

Дані  умови  договору  узгоджуються  з  вимогами  частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України,  згідно з якою боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції  за  весь час  прострочення,  а  також  три   відсотки   річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений  договором  або  законом.

Відповідно  до вказаних  умов Договору № 4 та  вимог ст. 625 Цивільного кодексу України  відповідачеві  нараховані :  3 %  річних  в розмірі  1005 грн.  і  інфляційні  збитки  в  сумі   3705  грн., згідно  наданого позивачем  розрахунку,  який  господарський  суд   вважає   правильним, оскільки  він  відповідає  вимогам   закону.

Наданий відповідачем акт обстеження загибелі посівів  від 15.06.2007р.  суд до уваги не приймає , оскільки він суперечить наявним матеріалам справи.

Вищевикладене повністю підтверджене дослідним судом матеріалами справи та не спростовано відповідачем.

Згідно вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Аналізуючи  вищевикладене,  суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, доведеними  та  підлягаючими  задоволенню  в  повному  обсягу.

Враховуючи викладене і, керуючись статями 44, 49, 82 - 84 Господарського процесуального кодексу України,  господарський суд, -

в и р і ш и в :

Позов –задовольнити.

Стягнути  з селянського ( фермерського)  господарства  Зелінченка  Анатолія  Петровича ( Одеська область, Кілійський  район, с. Десантне, вул. Шкільна, 55;                             р/р 26000002276001 в ТОБО АК „Імексбанк” в м. Кілія, МФО 328384, код ЄДРПОУ 19217759 ) на користь Українського   державного   фонду   підтримки  фермерських   господарств  в особі Одеського  відділення  ( 65107,  м. Одеса,  вул. Канатна, 83;                          р/р  31233460700008, банк  ГУДКУ  в Одеській  області,  МФО  828011, код  ЄДРПОУ 23213460 )  основний борг  в   сумі   29 000  (двадцять дев'ять тисяч )  грн.; 3 % річних в розмірі  1005  ( одна тисяча  п'ять ) грн.;  інфляційні  збиткі  в  сумі   3705  (три  тисячі  сімсот  п'ять ) грн., суму державного мита в розмірі  337  ( триста тридцять сім) грн. 10 коп. та суму витрат на інформаційне –технічне  забезпечення  судового процесу в розмірі                 118 ( сто вісімнадцять ) грн..

Суддя                                                                                 М.І.Никифорчук