Рішення

від 18.08.2020 по справі 923/573/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 серпня 2020 року м. Херсон Справа № 923/573/20

Господарський суд Херсонської області у складі судді Литвинової В.В. , розглянувши справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Херсонське корпоративне підприємство "Спецавтоматика-Сервіс, ЛТД", м. Херсон

до: Комунального підприємства Херсонської обласної ради "Херсонські авіалінії", м.Херсон

про стягнення 51003,57 грн заборгованості за договором на технічне обслуговування та ремонт системи відеоспостереження, контролю управління доступом та охоронно-пожежної сигналізації № 64/05 від 31.05.2018 та договором на технічне обслуговування та ремонт системи пожежної сигналізації № 160/05

представники сторін не викликались

Товариство з обмеженою відповідальністю Херсонське корпоративне підприємство "Спецавтоматика-Сервіс, ЛТД" (позивач) звернулось до суду з позовом до Комунального підприємства Херсонської обласної ради "Херсонські авіалінії" (відповідач) про стягнення 51003,57 грн заборгованості за договором на технічне обслуговування та ремонт системи відеоспостереження, контролю управління доступом та охоронно-пожежної сигналізації № 64/05 від 31.05.2018 та договором на технічне обслуговування та ремонт системи пожежної сигналізації № 160/05, з яких - 43334 грн основного боргу, 5515,89 грн пені, 1126,88 грн втрат від інфляції та 1026,80 грн 3% річних.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.06.2020, справу розподілено судді Литвиновій В.В.

Ухвалою від 16.06.2020 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Встановлено Відповідачу строк, відповідно до ст. 251, 252 ГПК України, протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, для подання суду (з доказами надіслання іншим учасникам справи): відзив на позов з документальним обґрунтуванням викладених обставин, заяви процесуальних питань (за наявності), належним чином засвідчені копій статутних та реєстраційних документів. Роз`яснено Відповідачу, що відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України, у разі ненадання заяв по суті справи у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 5 ст. 176 ГПК України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Згідно з п.) 3 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

Позивач отримав ухвалу про відкриття провадження у справі 18.06.2020 відповідно до поштового повідомлення про вручення.

Відповідач отримав ухвалу про відкриття провадження у справі 23.06.2020 відповідно до поштового повідомлення про вручення за адресою, зазначеною в позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch) м. Херсон Аеропорт ЦА.

Суд враховує, що 02.04.2020 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), яким розділ X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України доповнено пунктом 4 такого змісту:

"4. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину.

Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".

В подальшому, 17.07.2020 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", яким пункт 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України викладено в такій редакції:

"4. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином".

Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" визначено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

При цьому суд також враховує, що строк вважається не пропущеним, якщо до його закінчення заява здана на пошту чи передана іншими відповідними засобами зв"язку (ч. 7 ст. 116 ГПК України).

Відповідно до розділу 4 Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв`язку України 12.12.2007 N 1149 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 19 грудня 2007 р. за N 1383/14650, Нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв`язку (без урахування вихідних днів об`єктів поштового зв`язку): Місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1; у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3, пріоритетної - Д+1; між районними центрами різних областей України (у тому числі для міст обласного підпорядкування) - Д+4, пріоритетної - Д+2;

Між іншими населеними пунктами різних областей України - Д+5, пріоритетної - Д+4, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об`єкті поштового зв`язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 1, 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення.

При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 4.1 нормативні строки пересилання збільшуються на один день.

З огляду на вищевикладене, встановлений Законом строк для подання відповідачем відзиву сплинув, навіть з урахуванням поштового перебігу. Однак, відповідач не надав відзиву на позовну заяву.

Суд дійшов висновку, що враховуючи, що сторони належним чином повідомлені про розгляд справи, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, справа може бути розглянута за наявними у ній документами.

Дослідивши матеріали справи, суд

в с т а н о в и в:

31.05.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю Херсонське корпоративне підприємство "Спецавтоматика-Сервіс, ЛТД" (виконавець, позивач у справі) та Комунальним підприємством Херсонської обласної ради "Херсонські авіалінії" (замовник, відповідач) укладено договір на технічне обслуговування та ремонт системи відеоспостереження, контролю управління доступом та охоронно-пожежної сигналізації № 64/05 (а.с. 31).

Згідно з п. 1.1 договору, відповідач доручає, а позивач бере на себе виконання робіт по технічному обслуговуванню та ремонту систем відеоспостереження, контролю управління доступом та охоронно-пожежної сигналізації (далі системи) встановлених на об"єкті Будівля аеровокзалу "Херсон" за адресою: м. Херсон Аеропорт ЦА. Технічне обслуговування включає:

- здійснення технічного нагляду за утриманням і експлуатацією установок відповідачем;

- здіснення планових регламентних робіт;

- усунення несправностей за викликом відповідача (у об"ємі поточного ремонту),

- організація проведення випробувань або поточних обстежень установок спільно з представниками відповідача.

Пунктом 2.2 договору передбачено, що роботи з технічного обслуговування та ремонту систем здійснюються як з матеріалів відповідача так і з матеріалів позивача, що зазначається в Акті виконаних робіт або в Акті передачі обладнання та матеріалів для виконання робіт.

Відповідно до п. 3.1, 3.2 договору, сума договору дорівнює сумі вартості робіт, зазначених у договірних цінах або протоколах узгодження, калькуляціях. Плата за виконані роботи по технічному обслуговуванню та ремонту систем робиться відповідачем щомісячно на підставі двостороннього акту, складеного відповідно до п. 2.2 договору і розрахунку вартості робіт (п. 3.1). Оплата робіт по технічному обслуговуванню та ремонту об"єктів, зазначених в п. 1.1 договору робиться у вигляді передоплати упродовж 5 банківських днів з моменту надання виконавцем рахунку до 5 числа кожного місяця. У кінці кожного місяця позивач надає відповідачу акт прийому-передачі виконаних робіт. У разі виходу з ладу устаткування унаслідок механічного пошкодження відповідач оплачує ремонті роботи окремо.

Згідно з розділом 6 договору, договір укладається на термін з 01.06.2018 по 01.06.2019 і діє упродовж кожного подальшого року.

В подальшому сторонами було укладено договір на технічне обслуговування та ремонт системи пожежної сигналізації № 160/05 (дати укладення не зазначено) (а. с. 32), відповідно до умов якого (п. 1.1) відповідач доручає, а позивач бере на себе виконання робіт по технічному обслуговуванню та ремонту систем пожежної сигналізації (далі системи) встановлених на об"єкті Будівля аеровокзалу "Херсон" за адресою: м. Херсон Аеропорт ЦА. Технічне обслуговування включає:

- здійснення технічного нагляду за утриманням і експлуатацією установок відповідачем;

- здіснення планових регламентних робіт;

- усунення несправностей за викликом відповідача (у об"ємі поточного ремонту),

- організація проведення випробувань або поточних обстежень установок спільно з представниками відповідача.

Згідно з розділом 6 договору № 160/05, договір укладається на термін з 01.06.2019 по 01.06.2020 і діє упродовж кожного подальшого року.

Позивач зазначає, що умови договору № 160/05 є аналогічними умовам договору 64/05, тобто договір № 160/05 за своєю правовою природою є пролонгацією попереднього договору № 64/05 від 31.05.2018.

Відповідно до підписаної сторонами "Договірної ціни" (а.с. 33) вартість щомісячного технічного обслуговування системи пожежної сигналізації та оповіщення про пожежу залу прильоту і вильоту пасажирів та віпзалу в будівлі аеровокзалу "Херсон" за адресою: м. Херсон Аеропорт ЦА, становить 2959,57 грн.

Позивач в позовній заяві посилається на те, що на виконання договору ним в період з листопада 2018 по квітень 2020 щомісячно надавались відповідачу послуги з технічного обслуговування систем периметральної охоронної сигналізації та оповіщення про пожежу залу прильоту пасажирів, а також техобслуговування системи відеоспостереження на загальну суму 57072,30 грн, що підтверджується рахунками-фактурами та актами здачі-прийняття робіт за кожен місяць, а відповідач сплатив послуги частково в сумі 13738,80грн за грудень 2018, січень, лютий та вересень 2019, у зв"язку з чим утворилась заборгованість в сумі 43334 грн.

Згідно з ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Частиною 1 статті 193 ГК України встановлено обов`язок суб`єктів господарювання та інших учасників господарських відносин виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні вимоги щодо виконання зобов`язання закріплені і в статті 526 ЦК України.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, інших актів цивільного законодавства, а за їх відсутності - відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться.

Належне виконання зобов`язання означає виконання його належними суб`єктами, у належному місці, в належний строк (термін), щодо належного предмета і належним способом.

Якщо при виконанні зобов`язання порушується хоча б одна із зазначених вимог, таке виконання вважається неналежним.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Статтею 1 цього Закону визначено, що первинним є документ, який містить відомості про господарську операцію.

Крім того, первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити як назва документа (форми); дата складання; назва підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ст. 9 Закону).

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо (ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в України").

Згідно з абз. 1 п. 2.5. Положення про документальне забезпечення записів бухгалтерського обліку, затвердженого наказом Мінфіну від 24.05.95 № 88, документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Електронний підпис накладається відповідно до законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

У постанові від 20.12.2018 у справі № 910/19702/17 Верховний Суд дійшов висновку, що відсутність у видаткових накладних назви посади особи, яка отримала товар за цією накладною, за наявності підпису у цій накладній, який засвідчений відтиском печатки покупця, не може свідчить про те, що такі видаткові накладні є неналежними доказами у справі. Відтиск печатки на видаткових накладних є свідченням участі особи у здійсненні господарської операції за цими накладними.

Позивачем на підтвердження надання ним послуг відповідачу надано копії актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) (а.с. 34-48), підписані сторонами та засвідчені печатками.

З огляду на викладене, встановивши наявність відбитку печаток сторін на актах здачі-прийняття робіт та, враховуючи, що сторони несуть повну відповідальність за законність використання їх печаток, зокрема, при нанесенні відбитків на договорах, актах; враховуючи, що відомостей про втрату або викрадення печаток сторонами до суду не надходило, суд дійшов висновку, що акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) (а.с. 34-48) свідчить про здіснення сторонами у справі господарської операції, незважаючи на те, що не зазначено посади і прізвища представника відповідача.

Відтак, у відповідача виник обов`язок з проведення розрахунку за надані позивачем послуги.

При цьому, суд враховує, що відповідно до ч. 2 ст. 80 ГПК України позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви. Справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Дослідивши документи, додані позивачем до позовної заяви докази, судом встановлено, що надання позивачем послуг відповідачу за договором № 64/05 від 31.05.2018 є лише частина наданих ним актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), а саме:

- акт № 0000172 приймання виконаних робі за березень 2019 року на суму 2959,57грн (а.с. 40),

- акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000239 за квітень 2019 року на суму 2959,57грн (а.с. 47),

- акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000297 за травень 2019 року на суму 2959,57грн (а.с. 48),

- акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000369 за червень 2019 року на суму 2959,57грн (а.с. 34),

- акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000439 за липень 2019 року на суму 2959,57грн (а.с. 35),

- акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000518 за серпень 2019 року на суму 2959,57грн (а.с. 36),

- акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000663 за жовтень 2019 року на суму 2959,57грн (а.с. 37),

- акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000732 за листопад 2019 року на суму 2959,57грн (а.с. 38),

- акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000800 за грудень 2019 року на суму 2959,57грн (а.с. 44),

- акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000021 за січень 2020 року на суму 2959,57грн (а.с. 43),

- акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000078 за лютий 2020 року на суму 2959,57грн (а.с. 39),

- акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000138 за березень 2020 року на суму 2959,57грн (а.с. 42),

- акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000202 за квітень 2020 року на суму 2959,57грн (а.с. 41).

За вересень 2019 року позивачем акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) не надано.

Доданий до позовної заяви акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000919 за листопад 2018 року на суму 3265,32грн (а.с. 45) стосується договору № 97/10 від 24.10.2017, а не договору № 64/05 від 01.06.2018 та № 160/05, на підставі яких позивач просить у даній справі стягнути з відповідача заборгованість.

Крім того, доданий до позовної заяви акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000918 за листопад 2018 року на суму 1594,27грн (а.с. 46) стосується договору № 26/03 від 29.04.2016, а не договору № 64/05 від 01.06.2018 та № 160/05, на підставі яких позивач просить у даній справі стягнути з відповідача заборгованість.

Таким чином, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000918 та №ОУ-0000919 за листопад 2018 року (а.с. 45,46) не можуть бути доказами заборгованості відповідача за договором № 64/05 від 01.06.2018 та № 160/05, і до уваги судом не приймаються.

З огляду на викладене, позивачем документально підтверджено первинними бухгалтерськими документами, а саме - актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), надання відповідачу послуг в березні 2019 - серпні 2019, жовтні 2019 - квітні 2020 за договором № 64/05 від 01.06.2018 та № 160/05 на загальну суму 38474,41 грн.

Крім того, позивачем додано до позовної заяви рахунки-фактури згідно з договором № 64/05 від 31.05.2018:

- № СФ-0000180 від 01.03.2019 за березень 2019 року на суму 2959,57 грн (а.с. 51),

- № СФ-0000245 від 01.04.2019 за квітень 2019 року на суму 2959,57 грн (а.с. 52),

- № СФ-0000307 від 02.05.2019 за травень 2019 року на суму 2959,57 грн (а.с. 53),

- № СФ-0000389 від 03.06.2019 за червень 2019 року на суму 2959,57 грн (а.с. 54),

- № СФ-0000462 від 01.07.2019 за липень 2019 року на суму 2959,57 грн (а.с. 55),

- № СФ-0000548 від 01.08.2019 за серпень 2019 року на суму 2959,57 грн (а.с. 56),

- № СФ-0000696 від 01.10.2019 за жовтень 2019 року на суму 2959,57 грн (а.с. 57),

- № СФ-0000762 від 01.11.2019 за листопад 2019 року на суму 2959,57 грн (а.с. 58),

- № СФ-0000834 від 02.12.2019 за грудень 2019 року на суму 2959,57 грн (а.с. 59),

- № СФ-0000022 від 08.01.2020 за січень 2020 року на суму 2959,57 грн (а.с. 60),

- № СФ-0000076 від 03.02.2020 за лютий 2020 року на суму 2959,57 грн (а.с. 61),

- № СФ-0000138 від 02.03.2020 за березень 2020 року на суму 2959,57 грн (а.с. 62),

- № СФ-0000204 від 01.04.2020 за квітень 2020 року на суму 2959,57 грн (а.с. 63).

За вересень 2019 року позивачем рахунку-фактури не надано. Позивач в позовній заяві зазначив, що відповідач частково сплачував заборгованість, зокрема, за вересень 2019 року. До позовної заяви додано копію акту звіряння розрахунків між сторонами за 01.11.2018 - 30.04.2020 (а.с. 64), в якому зазначено, що згідно банківської виписки БВ -0000172 відповідачем сплачено 30.09.2019 2959,57 грн

Додані до позовної заяви рахунки-фактури № СФ-0000997 від 01.11.2018 та № СФ-0000998 від 01.11.2018 (а.с. 49-50) стосуються договору № 97/10 від 24.10.2017, а не договору № 64/05 від 01.06.2018 та № 160/05, на підставі яких позивач просить у даній справі стягнути з відповідача заборгованість.

Таким чином, рахунки-фактури № СФ-0000997 від 01.11.2018 та № СФ-0000998 від 01.11.2018 не можуть бути доказами заборгованості відповідача за договором № 64/05 від 01.06.2018 та № 160/05 і до уваги судом не приймаються.

Доказів перерахування боргу в сумі 38474,41грн, як і будь-яких заперечень проти позову, відповідачем не надано станом на день розгляду спору, тому позовні вимоги про стягнення основного боргу підлягають частковому задоволенню в сумі 38474,41 грн.

Щодо вимог позивача про стягнення 5515,89 грн пені, то суд виходить з наступного.

Пунктом 5.1 договору № 64/05 від 31.05.2018 та договору № 1060/05 (без дати укладення) передбачено, що за порушення взятих за договором зобов"язань сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства.

Позивач посилається на те, що оскільки договором конкретний розмір штрафних санкцій не передбачено, то він вираховується відповідно до Закону. З огляду на викладене, позивач нарахував пеню на підставі ст. 3 Закону України "Про відповідальність на несвоєчасне виконання грошових зобов"язань" та ч. 2 ст. 343 ГК України, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ що діяла у період, за який сплачується пеня.

Між тим, ч. 2 ст. 343 ГК України та ст. 3 Закону України "Про відповідальність на несвоєчасне виконання грошових зобов"язань", на які посилається позивач в обґрунтування розміру нарахованої пені, не встановлює розмір штрафної санкції за порушення грошового зобов`язання, а визначає певний спосіб її формування (у відсотковому відношенні, розмір відсотків визначається через облікову ставку Національного банку України), а відтак не може бути застосована у даному випадку як законна підстава для визначення розміру стягуваної пені.

Таким чином, умовами договору не встановлений розмір пені за порушення виконання грошового зобов`язання, а частина 2 статті 343 ГК України та ст. 3 Закону України "Про відповідальність на несвоєчасне виконання грошових зобов"язань" також не встановлює конкретного розміру (відсотку) належної до стягнення пені, а лише встановлює порядок його визначення у договорі виходячи з облікової ставки Національного банку України та період, протягом якого може бути застосовано таку санкцію.

Отже, відсутні підстави для застосування такої міри відповідальності як договірна санкція за відсутності конкретно визначеного її розміру в договорі та законі, а відтак позовні вимоги про стягнення пені задоволенню не підлягають.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 10.12.2019 № 904/4156/18.

Відповідно до ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Крім того, відповідно до частини 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач у зв"язку з простроченням оплати послуг просить стягнути з відповідача 1026,80 грн 3% річних та 1126,88 грн втрат від інфляції.

Пунктами 3.1, 3.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов"язань" роз"яснено, що інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Згідно з Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті "Урядовий кур`єр". Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України "Про інформацію" є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Статтею 253 ЦК України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Таким чином, початком для нарахування штрафних санкцій, річних та втрат від інфляції за прострочення виконання зобов`язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано.

Як зазначалось вище, п. 3.2 договорів № 64/05 та № 160/05 встановлено, що оплата робіт по технічному обслуговуванню та ремонту об"єктів, зазначених в п. 1.1 договору робиться у вигляді передоплати упродовж 5 банківських днів з моменту надання виконавцем рахунку до 5 числа кожного місяця.

Позивач надав розрахунок втрат від інфляції та 3% річних за кожним з рахунків окремо станом на 04.06.2020.

Банківський день - робочий день, протягом якого банк здійснює банківські операції.

Позивач не врахував, що 8 березня та 9 травня - святкові неробочі дні, а у випадку, коли святковий або неробочий день (стаття 73 КзПП) збігається з вихідним днем, вихідний день переноситься на наступний після святкового або неробочого (ст. 67 Кодексу законів про працю України).

З огляду на викладене, здійснивши перевірку правильності нарахувань 3% річних, суд дійшов висновку, що він має помилки та додає свій розрахунок:

Дата початкуДата закінченняКількість днівСума боргуВідсоткова ставкаВідсотки 12.03.2019 04.06.2020 451 2 959.00 3 109.58 09.04.2019 04.06.2020 423 2 959.00 3 102.77 13.05.2019 04.06.2020 389 2 959.00 3 94.50 11.06.2019 04.06.2020 360 2 959.00 3 87.45 09.07.2019 04.06.2020 332 2 959.00 3 80.64 09.08.2019 04.06.2020 301 2 959.00 3 73.10 09.10.2019 04.06.2020 240 2 959.00 3 58.27 11.11.2019 04.06.2020 207 2 959.00 3 50.24 10.12.2019 04.06.2020 178 2 959.00 3 43.19 16.01.2020 04.06.2020 141 2 959.00 3 34.20 11.02.2020 04.06.2020 115 2 959.00 3 27.89 11.03.2020 04.06.2020 86 2 959.00 3 20.86 09.04.2020 04.06.2020 57 2 959.00 3 13.82 Всього: 3280 796.52

З огляду на викладене, позовні вимоги про стягнення 3% річних підлягають частковому задоволенню в сумі 796,52 грн.

Крім того, судом здійснено розрахунок втрат від інфляції за кожним рахунком окремо:

Сума заборгованостіВалютаДата початку розрахункуДата закінчення розрахунку 2959,57грн. 12.03.2019 04.06.2020 2959,57грн. 09.04.2019 04.06.2020 2959,57грн. 13.05.2019 04.06.2020 2959,57грн. 11.06.2019 04.06.2020 2959,57грн. 09.07.2019 04.06.2020 2959,57грн. 09.08.2019 04.06.2020 2959,57грн. 09.10.2019 04.06.2020 2959,57грн. 11.11.2019 04.06.2020 2959,57грн. 10.12.2019 04.06.2020 2959,57грн. 16.01.2020 04.06.2020 2959,57грн. 11.02.2020 04.06.2020 2959,57грн. 11.03.2020 04.06.2020 2959,57грн. 09.04.2020 04.06.2020

Розраховується за формулою:

[Індекс інфляції] - добуток щомісячних індексів за відповідний період

[Збитки від інфляції] = [Сума боргу] [Індекс інфляції] / 100% - [Сума боргу]

Розрахунок інфляційних збитків.

Місяці простроченняІндекси інфляціїСукупний індекс інфляціїСума боргуСума боргу з урахуванням інфляціїЗбитки від інфляції Березень 2019 - Квітень 2020 100.9 101 100.7 99.5 99.4 99.7 100.7 100.7 100.1 100.2 99.7 100.8 100.8 104.26 2 959.00 3 085.05 126.05 Квітень 2019 - Квітень 2020 101 100.7 99.5 99.4 99.7 100.7 100.7 100.1 100.2 99.7 100.8 100.8 103.33 2 959.00 3 057.53 98.53 Травень 2019 - Квітень 2020 100.7 99.5 99.4 99.7 100.7 100.7 100.1 100.2 99.7 100.8 100.8 102.31 2 959.00 3 027.35 68.35 Червень 2019 - Квітень 2020 99.5 99.4 99.7 100.7 100.7 100.1 100.2 99.7 100.8 100.8 101.60 2 959.00 3 006.34 47.34 Липень 2019 - Квітень 2020 99.4 99.7 100.7 100.7 100.1 100.2 99.7 100.8 100.8 102.11 2 959.00 3 021.43 62.43 Серпень 2019 - Квітень 2020 99.7 100.7 100.7 100.1 100.2 99.7 100.8 100.8 102.72 2 959.00 3 039.48 80.48 Жовтень 2019 - Квітень 2020 100.7 100.1 100.2 99.7 100.8 100.8 102.32 2 959.00 3 027.65 68.65 Листопад 2019 - Квітень 2020 100.1 100.2 99.7 100.8 100.8 101.61 2 959.00 3 006.64 47.64 Листопад 2019 - Квітень 2020 100.1 100.2 99.7 100.8 100.8 101.61 2 959.00 3 006.64 47.64 Лютий 2020 - Квітень 2020 99.7 100.8 100.8 101.30 2 959.00 2 997.47 38.47 Лютий 2020 - Квітень 2020 99.7 100.8 100.8 101.30 2 959.00 2 997.47 38.47 Березень 2020 - Квітень 2020 100.8 100.8 101.61 2 959.00 3 006.64 47.64 Всього: 771.71 Таким чином, вимоги про стягнення інфляційних підлягають частковому задоволенню в сумі 771,71 грн.

Враховуючи викладене, заявлений позивачем позов підлягає частковому задоволенню в сумі 40042,64 грн.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (2102/51003,57*40042,64=1650,27 грн).

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу адвоката, то суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з вимогами ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв"язку з розглядом справи.

Позивачем в позовній заяві зазначено, що орієнтовно витрати на правничу допомогу складають 20000 грн.

Суд враховує, що судових засідань у даній справі не проводилось, оскільки справу було призначено до розгляду у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін.

Відповідно до статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Частиною 4 ст. 129 ГПК України встановлено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.

Позовна заява підписана представником позивача - адвокатом Бібік А.

На підтвердження повноважень адвоката Бібік Артема Віталійовича надано ордер від 15.06.2020, виданий адвокатським об"єднанням "Правові технології" (а.с. 69) та копію свідоцтва про право Бібік А.В. на заняття адвокатською діяльністю (а.с. 70).

01.07.2020 до суду надійшло клопотання про стягнення з відповідача на користь позивача 20000 грн витрат на правничу допомогу. До клопотання додано докази його надсилання з додатками відповідачу.

До клопотання позивачем додано копію договору № 03/01/20 про надання правової допомоги від 03.01.2020, укладеному між позивачем та Адвокатським об"єднанням "Правові технології" (код 42920832).

Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань (https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch) Бібік Артем Віталійович є учасником Адвокатського об"єднання "Правові технології".

Позивачем та Адвокатським об"єднанням "Правові технології" підписано акт приймання-передачі наданих послуг від 30.06.2020 в господарській справі № 923/573/20, в якому зазначено: послуга консультація - 2 год. вартість 2000 грн, роботи з первинною бухгалтерською документацією 5 год. 5000 грн, складання позовної заяви (безпосередньо написання, виготовлення додатків, проведення розрахунку, відправка відповідачу та до суду 13 год. 13000 грн, всього 20000 грн.

Крім того, надано виписку з банківського рахунку Адвокатського об"єднання "Правові технології" про надходження 09.06.2020 від позивача 20000 грн.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

В даному випадку справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, судові дебати не проводяться.

Надані позивачем докази суд вважає достатніми для підтвердження факту понесення позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу у справі.

Так, фактичне надання адвокатом Бібік А.В. правничої допомоги позивачеві відповідно до акту приймання-передачі наданих послуг підтверджено наявними в матеріалах справи доказами: позовна заява з додатками.

Таким чином, суд дійшов висновку, що витрати позивача на правничу допомогу в сумі 20000 грн є доведеними.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Від відповідача не надходило заперечень щодо розподілу судових витрат.

З огляду на викладене та враховуючи те, що позов задоволено частково, витрати позивача на професійну правничу допомогу покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України (20000/51003,57*40042,64=15701,90грн).

На підставі вищевикладених норм права, керуючись ст.ст. 129, 232-240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства Херсонської обласної ради "Херсонські авіалінії" (м.Херсон Аеропорт ЦА, код 38386582) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Херсонське корпоративне підприємство "Спецавтоматика-Сервіс, ЛТД" (м. Херсон вул. Горького 19, код 23131035) 38474,41 грн основного боргу, 771,71 грн втрат від інфляції, 796,52 грн 3% річних, 1650,27 грн витрат зі слати судового збору 15701,90грн витрат на професійну правничу допомогу.

3. В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга подається до Південно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Херсонської області (підпункт 17.5 пункту 1 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України).

Повне рішення складено 18.08.2020.

Суддя В.В.Литвинова