Рішення

від 19.08.2020 по справі 924/771/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" серпня 2020 р. Справа № 924/771/20

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Танасюк О.Є., секретаря судового засідання Ключки Н.М., розглянувши справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Франк Лемекс", м.Тернопіль

до товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Шепетівський цукор", Хмельницька область, м. Шепетівка

про стягнення 195768,09 грн. - основного боргу

Без повідомлення (виклику) сторін

Процесуальні дії по справі.

23.06.2020р. до господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "Франк Лемекс", м. Тернопіль до товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Шепетівський цукор". Хмельницька область, м.Шепетівка про стягнення 195768,09 грн. основного боргу.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.06.2020р. вказаний позов передано на розгляд судді Танасюк О.Є.

Ухвалою суду від 01.07.2020р. відкрито провадження у справі №924/771/20, постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, встановлено відповідачу строк для подання відзиву, позивачу - строк для надання відповіді на відзив.

Позиції учасників справи.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на неналежне виконання відповідачем своїх грошових зобов`язань за договором поставки №2018/251 від 13.11.2018р. Повідомляє, що у станом на кінець 2019р. заборгованість відповідача становить 195768,09 грн., що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків підписаним між сторонами.

Відповідач правом на подання відзиву не скористався. Ухвала суду від 01.07.2020р. була отримана відповідачем 02.07.2020р., що підтверджується поштовим повідомленням про вручення кореспонденції від 03.07.2020р.

Фактичні обставини справи, встановлені судом,

13.11.2018 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Франк Лемекс" (постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Шепетівський цукор" (покупець) укладено договір поставки №2018/251 (далі - договір), відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов`язався поставити та передати у власність покупця запасні частини, матеріали та аксесуари до сільськогосподарської техніки (далі - товар), а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар на умовах договору.

Згідно з п. 2.1. договору загальна сума договору визначається згідно видаткових накладних, підписаних сторонами протягом строку дії цього договору.

Пунктом 2.2. договору визначено, що кількість, асортимент та вартість товару вказуються в видаткових накладних, які підписується сторонами та вважаються невід`ємною частиною договору.

Відповідно до п. 3.3. договору підставою для проплати за товар вважається рахунок та видаткова накладна.

Згідно з п. 3.9. договору розрахунки договором проводяться безготівковою формою шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника по передоплаті згідно виставленого рахунку.

Датою отримання товару вважається дата, вказана у підписаних покупцем видаткових накладних на товар.

Відповідно до п. 6.2. договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31.12.2019р.. а в частині зобов`язання за договором, які є невиконаними - до повного виконання сторонами цих зобов`язань за договором.

Договір підписаний представниками сторін та скріплений їх печатками.

На виконання умов договору позивачем з 18.11.2019р. та 10.12.2019р. було поставлено відповідачу товар267317,33 грн., що підтверджується видатковими накладними: №8481 від 18.11.2019р. на суму 109541,04 грн., №8896 від 10.12.2019р. на суму 11896,40 грн., №8897 від 10.12.2019р. на суму 45879,83 грн.

Згідно акту звірки взаємних розрахунків за договором №2018/251 станом на 2019р., заборгованість відповідача складає 195768,09 грн. Акт звірки підписаний обома сторонами та скріплений їх печатками.

20.05.2020р. позивачем виставлено відповідачу рахунок на оплату №2366 згідно договору №2018/251 від 13.11.2018р. на суму 195768,09 грн. Підставою для оплати вказано товар (запчастини до сільськогосподарської техніки) згідно видаткових накладних: №8481 від 18.11.2019р., №8896 від 10.12.2019р., №8897 від 10.12.2019р.

Також 20.05.2020р. позивач направив відповідачу претензію-вимогу за №35, в якій вимагав у 7-денний строк виконати обов`язок по оплаті отриманого за договором поставки від 13.11.2018р. товару шляхом безготівкового переказу 195768,09 грн. на рахунок ТОВ „Франк Лемекс".

Враховуючи, що відповідач не здійснив оплату товару, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

З положень ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України вбачається, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Статтею 11 ЦК України та ст. 174 ГК України визначено, що господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Як вбачається з матеріалів справи, 13.11.2018 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Франк Лемекс" (постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Шепетівський цукор" (покупець) укладено договір поставки №2018/251 (далі - договір), відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов`язався поставити та передати у власність покупця запасні частини, матеріали та аксесуари до сільськогосподарської техніки (далі - товар), а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар на умовах договору.

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України та статті 265 Господарського кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

На виконання умов договору поставки позивачем з 18.11.2019р. та 10.12.2019р. було поставлено відповідачу товар267317,33 грн., що підтверджується видатковими накладними: №8481 від 18.11.2019р. на суму 109541,04 грн., №8896 від 10.12.2019р. на суму 11896,40 грн., №8897 від 10.12.2019р. на суму 45879,83 грн.

Статтею 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 3.3. договору підставою для проплати за товар вважається рахунок та видаткова накладна.

Згідно з п. 3.9. договору розрахунки договором проводяться безготівковою формою шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника по передоплаті згідно виставленого рахунку.

Як вбачається з матеріалів справи, 20.05.2020р. позивачем виставлено відповідачу рахунок на оплату №2366 згідно договору №2018/251 від 13.11.2018р. на суму 195768,09 грн. Підставою для оплати вказано товар (запчастини до сільськогосподарської техніки) згідно видаткових накладних: №8481 від 18.11.2019р., №8896 від 10.12.2019р., №8897 від 10.12.2019р.

Також 20.05.2020р. позивач направив відповідачу претензію-вимогу за №35, в якій вимагав у 7-денний строк виконати обов`язок по оплаті отриманого за договором поставки від 13.11.2018р. товару шляхом безготівкового переказу 195768,09 грн. на рахунок ТОВ „Франк Лемекс".

Згідно акту звірки взаємних розрахунків за договором №2018/251 станом на 2019р., заборгованість відповідача складає 195768,09 грн. Акт звірки підписаний обома сторонами та скріплений їх печатками.

Частиною 1 ст. 193 ГК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Положення аналогічного змісту міститься в ст. 526 ЦК України.

Згідно зі ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу приписів ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Враховуючи, що відповідач не розрахувався з позивачем за поставлений товар, позовні вимоги про стягнення 195768,09 грн. заборгованості є обґрунтованими, підтверджені наявними в матеріалах справи доказами, тому підлягають задоволенню.

З огляду на вищезазначене, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Розподіл судових витрат між сторонами.

З урахуванням положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати (судовий збір) покладаються на відповідача у зв`язку із задоволенням позову.

Позивачем згідно позовної заяви до попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат включено витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10000,00 грн. Однак, враховуючи, що в матеріалах справи відсутні докази надання позивачу професійної правничої допомоги (договір укладений з адвокатом, акти виконаних робіт, які б підтверджували суму витрат на професійну правничу допомогу, тощо) такі витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст. ст. 2, 20, 24, 73, 74, 129, 232, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Шепетівський цукор" (30440, Хмельницька область, м. Шепетівка, вул. Проспект Миру, буд. 28А, код ЄДРПОУ 36681090) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Франк Лемекс" (46010, м.Тернопіль, вул. Грушевського, буд. 23, кв. 425, код ЄДРПОУ 32080071) 195768,09 грн. (сто дев`яносто п`ять тисяч сімсот шістдесят вісім гривень 09 коп.) заборгованості, 2936,52 грн. (дві тисячі дев`ятсот тридцять шість гривень 52 коп.) витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ст. 241 ГПК України)

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ст. 256 ГПК України, ч. 4 розділу Х ГПК України).

Апеляційна скарга подається до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України, з урахуванням ч. 4 Розділу X "Прикінцеві положення" ГПК України.

Повне рішення складено 19.08.2020р.

Суддя О.Є. Танасюк

Віддрук. 3 прим.:

1 - до справи

2 -позивачу, товариство з обмеженою відповідальністю "Франк Лемекс" (46010, м.Тернопіль, вул. Лозовецька, 30);

3- відповідач, товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім"Шепетівський цукор" (30440, Хмельницька область, м.Шепетівка, вул.Проспект Миру, буд. 28А).

Всім рекомендованим листом з повідомленням про вручення