Рішення

від 17.08.2020 по справі 220/769/20

ВЕЛИКОНОВОСІЛКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер справи 220/769/20

Номер провадження № 2/220/373/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2020 року смт. Велика Новосілка Донецької області

Великоновосілківський районний суд Донецької області у складі:

головуючого судді - Яненко Г.М.,

при секретарі - Черняєвій С.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Велика Новосілка Великоновосілківського району Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Багатирської сільської ради Великоновосілківського району Донецької області, заінтересовані особи: Державний нотаріус Великоновосілківської Державної нотаріальної контори, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання правочину дійсним та визнання права власності на житловий будинок у порядку спадкування за заповітом,

ВСТАНОВИВ:

12.05.2020 року ОСОБА_1 звернулася до Багатирської сільської ради Великоновосілківського району Донецької області, заінтересовані особи: Державний нотаріус Великоновосілківської Державної нотаріальної контори, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання правочину дійсним та визнання права власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , у порядку спадкування за заповітом після смерті чоловіка ОСОБА_4 .

Вимоги позивача мотивовано тим, що 04 травня 2000 року між ОСОБА_5 , представником ОСОБА_6 ча та чоловіком позивачки ОСОБА_4 був укладений договір купівлі - продажу житлового будинку (Біржевий контракт № 275), за адресою: АДРЕСА_1 .

Договір купівлі-продажу житлового будинку (Біржевий контракт № 275) був укладений на Регіональній Товарній Біржі Время , яка на той час мала право засвідчувати договори купівлі продажу нерухомого майна, згідно ст. 15 Закону України Про товарну біржу .

04.05.2000 року зазначений договір купівлі-продажу житлового будинку був зареєстрований ОСОБА_4 у Великоновосілківському бюро технічної документації за № 252, як того вимагав зазначений договір купівлі-продажу.

Правочин обома сторонами був повністю виконаний, ОСОБА_6 передав ОСОБА_4 всі права, та передав ключі від житлового будинку. Ні заперечень, ні зауважень ніхто із сторін по правочину не заявляв.

Після укладення зазначеного договору позивачка разом з чоловіком ОСОБА_4 використовувала житловий будинок для постійного проживання, регулярно сплачувала комунальні платежі та утримувала його в належному санітарно - технічному стані до самої смерті ОСОБА_4 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер. ОСОБА_6 помер раніше, ІНФОРМАЦІЯ_2 . ОСОБА_6 спадкоємців не мав. Після смерті ОСОБА_4 спадкоємцями стали: позивач як дружина померлого та двоє повнолітніх дітей ОСОБА_4 : донька ОСОБА_2 та син, ОСОБА_3 , які на час подання позову проживали в с. Олексіївка, Великоновосілківського району Донецької області.

За життя ОСОБА_4 склав два заповіти, а саме: заповіт від 06.05.2019 року (10 год. 00 хв.), яким заповідав дві земельні ділянки, позивачці та своїй доньці, ОСОБА_2 , в рівних частках та заповіт від 06.05.2019 року (10 год. 30 хв.), яким заповідав житловий будинок з надвірними побудовами та присадибною земельною ділянкою також позивачці ОСОБА_1 .

Проте, коли позивач своєчасно, 09.09.2019 року, звернулась до державного нотаріуса з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину померлого чоловіка, нотаріус видала ОСОБА_1 лише свідоцтво про право на 1/2 частку земельних ділянок, а видати свідоцтво про право на спадщину, житловий будинок з надвірними побудовами та присадибну земельну ділянку, відмовила постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 25.03.2020 року.

Причиною відмови було те, що Біржевий контракт № 275 посвідчений Регіональною Товарною Біржею Время , що суперечить ст. 227 ЦК України (1963 року), де було зазначено, що договір купівлі - продажу житлового будинку повинен бути нотаріально посвідченим, якщо хоча б однією з сторін договору є громадянин.

Проте, на час укладення договору купівлі-продажу у травні місяці 2000 року ні продавець, ні покупець не знали, що правочин, у відповідності до ст. 47 ЦК України (в редакції 1963 року) підлягає нотаріальному посвідченню, оскільки на той час також був чинним Закон України Про товарну біржу , відповідно до ст. 15 якого, правочини зареєстровані на біржі, подальшому нотаріальному посвідченню не підлягають.

На даний час, згідно діючого законодавства реєстрація вищезазначеного договору купівлі - продажу будинку не можлива, скористатися своїм правом на спадщину позивачка не має можливості, чим і викликане її звернення до суду з даною заявою.

Ухвалою від 09.07.2020 року до розгляду справи залучено у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які є дітьми померлого ОСОБА_4 .

В судове засідання позивач не з`явилася, згідно позовної заяви ОСОБА_1 позов підтримала, просила його задовольнити, вважаючи вимоги законними та обґрунтованими.

Уповноважений представник відповідача в судове засідання не з`явився, разом з тим, на адресу суду надійшла заява, в якій Багатирська сільська рада із позовними вимогами погодилась повністю та клопотала про можливість судового розгляду без участі представника.

До матеріалів справи долучено заяви ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , про розгляд справи у їх відсутність, визнання позовних вимог у повному обсязі та про відсутність претензій майнового характеру до позивача.

З огляду на зазначене, суд вважає за можливе провести розгляд справи у відсутність сторін, за наявними у матеріалах справи доказами.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено:

04 травня 2000 року між ОСОБА_5 , який діяв за довіреністю від 16.03.2000 року № 106, в інтересах продавця, ОСОБА_6 та покупцем ОСОБА_4 був укладений договір купівлі - продажу житлового будинку (Біржевий контракт № 275), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , який належав продавцю, ОСОБА_6 на підставі Свідоцтва про право власність на домоволодіння, виданого 27.06.1988 року, на підставі Рішення виконкому Великоновосілківської ради народних депутатів, в реєстрі за №1 від 20.01.1988 року, зареєстрованого в Регіональній Товарній Біржі Время 04.05.2000 року та у Великоновосілківському БТІ, в реєстрі за № 252 від 04.05.2000 року (а.с. 12).

Придбаний житловий будинок, у ОСОБА_6 куплений покупцем ОСОБА_4 за 2000 гривен, які були одержані продавцем повністю до підписання договору, про що зазначено у даному договорі.

04.05.2000 року договір купівлі-продажу житлового будинку (Біржевий контракт № 275) на будинок АДРЕСА_1 , був зареєстрований ОСОБА_4 у Великоновосілківському бюро технічної документації за № 252, згідно витягу з реєстру (а.с. 19).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 02 вересня 2019 року (а.с. 22)

ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 17 липня 2000 року (а.с. 14).

Згідно заповіту від 06.05.2019 року о 10:00 годин, ОСОБА_4 заповідав дві земельні ділянки, кадастрові номери 1421280800:02:001:0011, площею 9,2231га та 1421280800:02:001:0516, площею 3,6645га, загальною площею 12,900 га, ОСОБА_1 та своїй доньці, ОСОБА_2 в рівних частках. Зазначені земельні ділянки належали ОСОБА_4 на підставі Державного Акта про право власності на земельну ділянку серії ДН № 058462 від 07.04.2004 року (а.с. 21).

Заповітом від 06.05.2019 року, складеним о 10 годині 30 хвилин, ОСОБА_4 заповідав житловий будинок з надвірними побудовами та присадибною земельною ділянкою, площею 0,5474 га., по АДРЕСА_1 , дружині, ОСОБА_1 (а.с. 20).

Згідно витягу зі спадкового реєстру від 09.09.2019 року, за заявою ОСОБА_1 від 09.09.2019 року, Великоновосілківською державною нотаріальною конторою зареєстровано спадкову справу № 64711608, спадкодавець ОСОБА_4 (а.с. 23)

За довідкою Багатирської сільської ради від 25.03.2020 року № 423, про склад сім`ї , у будинку АДРЕСА_1 зареєстрована лише одна особа, ОСОБА_1 .

Згідно Довідки Багатирської сільської ради від 25.03.2020 року № 424, ОСОБА_1 зареєстрована та проживає у будинку АДРЕСА_1 з 28.01.2003 року (а.с. 25).

За повідомленням міськрайонного управління Держгеокадастру у Великоновосілківському районі та м. Донецьку, від 31.03.2020 року, № 117/142-20, правовстановлюючі документи на присадибну земельну ділянку, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , не видавались, зазначена присадибна земельна ділянка не приватизована (а.с. 28).

Згідно постанови державного нотаріуса Великоновосілківської державної нотаріальної контори Кравець С.В., видати свідоцтво про право на спадщину на земельну ділянку кадастровий номер 1421280800:02:001:0516, площею 3,6645га. та на житловий будинок в„– 20 з надвірними побудовами та присадибну земельну ділянку площею 0,5474 га., по АДРЕСА_1 , відмовлено, так як Біржевий контракт № 275 посвідчений Регіональною Товарною Біржею Время , що суперечить ст. 227 ЦК України (1963 року), згідно якої Договір купівлі - продажу житлового будинку повинен бути нотаріально посвідченим, якщо хоча б однією з сторін договору є громадянин (а.с. 27).

Згідно довідки Багатирської сільської ради від 01.04.2020 року № 429, житловий будинок АДРЕСА_1 , згідно по господарської книги (1996-2000) № 5, номер об`єкта погосподарського обліку 915, значиться за гр. ОСОБА_6 (а.с. 29).

Згідно заяв ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , посвідчених секретарем виконкому Багатирської сільської ради, останні засвідчили, що не заперечують прийняття ОСОБА_1 спадщини у вигляді житлового будинку та між ними та ОСОБА_1 не існує спору щодо належності спадкового майна (а.с. 46, 47).

Відповідно до відомостей Технічного паспорта на садибний (індивідуальний) житловий будинок АДРЕСА_1 , виготовленого Комунальним підприємством Великоновосілківське районне БТІ станом на 06 травня 2020 р., на замовлення ОСОБА_1 , домоволодіння складається з: житлового будинку, веранди, ганку, літньої кухні, сараїв, погрібу, воріт, огорожі та свердловини (а.с. 30-34).

Відповідно до довідки щодо показників на житловий будинок, господарські будівлі АДРЕСА_1 , виданої 06 травня 2020 року Комунальним підприємством Великоновосілківське РБТІ , не підлягають прийняття в експлуатацію споруди у зв`язку із переплануванням.

З матеріалів позову вбачається, що домоволодіння спадкодавець придбав на підставі біржового контракту, проте, через необізнаність, не звернувся до уповноважених органів з питання проведення державної реєстрації права власності та отримання правовстановлюючого документу.

В порядку ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним (ч.1 ст. 220 ЦК України).

В порядку ч.2 ст. 220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Приписами ст.ст. 1216-1220 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків(спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися в наслідок його смерті.

Відповідно до вимог ст. 1235 ЦК України, заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Частиною 5 ст. 1268 ЦК України встановлюється, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Виходячи зі змісту наведеної норми і відповідно до встановлених у даній справі обставин відсутність реєстрації не може обмежувати права власника, з огляду на що, позивач не може ефективно скористатися своїм правом власності, яке гарантує стаття 1 Протоколу № 1.

Одночасно, у відповідності до змісту статті 386 ЦК України, захисту підлягають не тільки права і законні інтереси власників майна, а й осіб які є потенційними власниками та правомірно володіють майном на підставах передбачених законом виходячи зі змісту правочину, тобто в яких із зверненням до суду лише виникне право власності.

Правовідносини, які склалися між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 на підставі укладеного між ними Договору купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1 мали місце до набрання чинності Цивільним Кодексом України в редакції 2003 року. А тому в даному випадку підлягають застосуванню положення Цивільного Кодексу України в редакції 1963 року.

Відповідно до ст. 4 ЦК України ( в редакції від 1963 року) - цивільні права і обов`язки виникають з підстав, передбачених законодавством, в тому числі і з угод.

В відповідності до ст. 41 ЦК України( в редакції від 1963 р) Угодами визнаються дії громадян і організацій, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільних прав або обов`язків .

При вчиненні зазначеного правочину всі дії сторін були спрямовані на встановлення цивільних прав та обов`язків, перехід права власності, всі сторони мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, мали вільне волевиявлення, що відповідало внутрішній волі на досягнення наслідків, а саме купівлі-продажу житлового будинку, правочин був реальним і вчинений у формі, дозволенній чинним законодавством України в 2000 році.

Правочин виконано сторонами повністю.

На час укладення договору купівлі-продажу у травні місяці 2000 року ні продавець, ні покупець не знали, що правочин, у відповідності до ст. 47 ЦК України (в редакції 1963 року) підлягає нотаріальному посвідченню, оскільки на той час також був чинним Закон України Про товарну біржу , відповідно до ст. 15 якого, правочини зареєстровані на біржі, подальшому нотаріальному посвідченню не підлягали.

На даний час, у зв`язку зі смертю сторони договору, його нотаріальне посвідчення є неможливим.

Враховуючи те, що спадщину у вигляді домоволодіння після смерті ОСОБА_4 прийняла його дружина, позивач ОСОБА_1 , в судовому засіданні встановлено правомірність звернення її до суду із заявленими вимогами, оскільки про це свідчать письмові докази, а тому позов підлягає задоволенню.

Згідно ч. 3 ст. 6 Закону України Про судовий збір , за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. Позивачем ОСОБА_1 заявлено про визнання правочину дійсним та визнання права власності на майно. Ці дві вимоги є окремими, одна є майнового характеру, інша не майнового. Проте позивачем сплачена сума судового збору за майнову вимогу про визнання права власності. За іншу вимогу про визнання правочину дійсним позивачем не сплачено.

Таким чином несплачену позивачем суму судового збору за позовну вимогу немайнового характеру слід стягнути з позивача на користь держави.

Керуючись ст.ст. 9, 23, 258, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати дійсним, правочин - Договір купівлі-продажу житлового будинку від 04 травня 2000 року (Біржевий контракт №275), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , укладений на Регіональній Товарній Біржі Время між продавцем, ОСОБА_6 та покупцем, ОСОБА_4 , який зареєстрований у Великоновосілківському бюро технічної документації 04.05.2000 року за № 252.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН, НОМЕР_3 , уродженкою с. Любитів, Ковельського району, Волинської області, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 право власності, в порядку спадкування за Заповітом на житловий будинок з надвірними побудовами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН, НОМЕР_3 , уродженкою с. Любитів, Ковельського району, Волинської області, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , суму судового збору за позовну вимогу немайнового характеру у розмірі 840,80 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Донецького апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата підписання 19 серпня 2020 року

Суддя Г.М. Яненко