Рішення

від 10.08.2007 по справі 02/3573

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

02/3573

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ                РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ    

          "10" серпня 2007 р.                                                             Справа №  02/3573

          Господарський суд Черкаської області в складі   головуючого судді  Пащенко А.Д.,

із секретарем судового засідання Давиденко В.Г., за участю представників:

позивач: Полякова О.В. –за довіреністью, відповідача: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси  справу

за позовом відкритого акціонерного товариства «ПМК-216»

до дочірнього підприємства «Ірдиньагроторф»ДП «Київторф»    

про  стягнення 7 478 грн. 17 коп.,  

                                                                ВСТАНОВИВ:

Заявлено вимогу про стягнення з відповідача 7 478 грн. 17 коп., в тому числі     6 158 грн. боргу за виконані позивачем роботи по про чистці магістральних каналів на торфородовищі Ірдинь-1 відповідно до договору  від 17.11.2004 року,  1 040 грн. 78 коп. пені  за прострочення розрахунку з 06.07.2006 року по 06.07.207 року та 279 грн. 39 коп. три проценти річних  за період з 01.01.2006 року по 06.07.2007 року.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю, просила задовольнити позов та прийняти рішення у даному судовому засіданні.   

Відповідач повідомлений про час і місце розгляду справи за адресою, вказаною у реєстраційних документах державного реєстратора, тобто повідомлений належним чином.  Суду не подано доказів виключення відповідача із ЄДРПОУ.  Відповідач не подав суду відзив на позов, повторно не направив свого представника у судове засідання, не подав суду заперечень проти позову. Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника  відповідача, за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України, виходячи із того, що стороною у даному спорі є підприємство –юридична особа,  представником підприємства може бути будь-яка особа, визначена керівником,  чи керівник особисто, неявка представника відповідача у судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті, а направляти свого представника у судове засідання чи заперечувати проти позову є правом сторони,  а не обов'язком.

Оцінивши докази у справі в їх сукупності, заслухавши пояснення та доводи представника позивача, суд встановив наступне.  

          ДП «Ірдиньагроторф» (відповідач у справі) та  ВАТ «ПМК-216»(позивач) уклали договір купівлі-продажу робіт від 17 листопада 2004 року,  за умовами якого  позивач, як підрядник, зобов'язався виконати прочистку магістральних каналів на торфородовищі Ірдинь-1 (II горизонти) згідно проекту та кошторису, а відповідач, як замовник, зобов'язався перераховувати  підряднику  кошти за виконані роботи щомісяця протягом  20  календарних днів після підписання  довідки Ф-3.     

Відповідач станом на 01.07.2005 року виконав роботи загальною вартістю      36 158 грн.,  в тому числі ПДВ, що підтверджується довідками про вартість виконаних робіт та актами виконаних робіт за грудень 2004 року на суму 25 000 грн. і за липень 2005 року на суму 11 158 грн.    

Як вбачається із матеріалів справи та не заперечується відповідачем, він провів розрахунок із позивачем за фактично виконані роботи в сумі 30000 грн., перерахувавши позивачу 09.12.204 року кошти в сумі 25000 грн. та 24.02.2005 року –5 000 грн.  Отже,  залишок боргу відповідача перед позивачем складає 6 158 грн., що підтверджується актами звірки розрахунків, підписаними сторонами станом на 31.12.2004 року та 31.12.2005 року.  

           Суд вважає,  що за своєю правовою природою договір  від  17.11.2004 року є  договором   підряду.     

     В  силу частини 1 статті 173 Господарського кодексу України (далі –ГК України) зобов'язання,  що виникає між  суб'єктами господарювання, в силу якого один суб'єкт  зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського  характеру на користь іншого суб'єкта, або утриматися  від певних дій, а інший суб'єкт  має право вимагати від зобов'язаної сторони  виконання її обов'язку, є господарським зобов'язанням.

    Згідно з частиною 1 статті 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких,  які йому не суперечать.        

    Відповідно до частини 7 статті 179 ГК України  господарські договори укладаються за правилами,  встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

В частині 1 статті 317 ГК України вказано, що загальні умови договорів підряду  визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду, якщо інше не передбачено цим Кодексом.  

             Згідно  статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник)  зобов'язується на свій ризик  виконати певну роботу за завданням  другої сторони (замовника),  а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.  

      Відповідно до статей  193, 202 Господарського кодексу України та статей 525, 526, 530  Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк  відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства;  одностороння відмова від зобов'язання  не допускається,  якщо інше не передбачено договором або законом. Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.    

     Як вбачається із матеріалів справи і не спростовано  відповідачем,  останній не виконав свої зобов'язання за договором,  не перерахував позивачу кошти в установлені договором строки.   Вимогу позивача про негайну сплату суми заборгованості, надіслану на адресу відповідача в претензії  № 04/06-07  від  04.06.2007 року відповідач  також залишив без задоволення.  З огляду на викладене,  суд вважає обгрунтованою і законною вимогу позивача про стягнення із відповідача залишку боргу в сумі 6 158 грн.

Відповідно до п.п 5.3. п.5 даного договору в разі несвоєчасних розрахунків за виконані роботи відповідач зобов'язався сплатити позивачу пеню в розмірі 0,1% від вартості виконаних робіт за кожний день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.  Позивач нарахував відповідачу пеню в сумі 1040 грн. 78 коп.  Розрахунок пені виконано вірно.   

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України суд вважає також правомірною вимогу позивача про стягнення із відповідача  трьох процентів  річних в сумі 279 грн. 39 коп. за прострочення розрахунку з 01.01.2006 року по 006.07.2007 року.     

На підставі ст. 49 ГПК України  з відповідача підлягають відшкодуванню  позивачу понесені останнім витрати на сплату державного мита в сумі 102 грн. та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Виходячи з викладеного,  керуючись ст. ст. 49,  82-85 ГПК України, суд  

В И Р І Ш И В :

1.  Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути із дочірнього підприємства «Ірдиньагроторф»державного підприємства «Київторф» (19630, Черкаська область, Черкаський район, смт. Ірдинь, вул. Леніна, 2, ідентифікаційний код 32506827) на користь відкритого акціонерного товариства «ПМК-«216»(19700, Черкаська область, м. Золотоноша, вул. Червонопрапорна, 22, ідентифікаційний код 01036603) борг в сумі 6 158 грн., 1 040 грн. 78 коп. пені, 279 грн. 39 коп. річних, 102 грн. витрат на сплату державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення може бути оскаржене до Київського  міжобласного апеляційного господарського суду.

            Суддя                                                                                               А.Д.Пащенко

          Рішення підписане суддею 13.08.2007 року